УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Кіборги-камікадзе з пекла: трагічна доля 90-го аеромобільного батальйону

83,1 т.
Кіборги-камікадзе з пекла: трагічна доля 90-го аеромобільного батальйону

У війні на Донбасі брало участь багато батальйонів і бригад. Але у 90-го окремого аеромобільного батальйону була найтрагічніша доля.

Про це пише у Facebook керівник проекту "Повернись живим" Віталій Дейнега.

"90-й окремий аеромобільний батальйон був сформований 16 вересня 2014 року на базі 95-ї бригади. Він комплектувався винятково добровольцями, які прийшли у військкомат самі. На той момент війна йшла повним ходом, і десантні війська зарекомендували себе дуже добре, навіть батальйони, які складаються з мобілізованих і резервістів. Крім цього, в існуючих бригадах були втрати людей і техніки. Потрібні були нові, свіжі десантники. 16 вересня хлопців із "учебки" перевели саме сюди, вони після нетривалої підготовки з мобілізованих перетворилися на майбутніх десантників. А в кінці листопада-початку грудня їх кинули одразу в аеропорт...", - пише Дейнега.

Він зазначає, що, як і багато інших, вважає це рішення "нерозумним, оскільки хлопців навіть не "обкатали" на простіших ділянках передової".

Читайте: Три тижні пекла для терористів, або Як українська армія навчила поважати мінські угоди

"З аеропорту виводили упакованих державою та волонтерами 95-у і 79-у бригади і заводили зовсім нових хлопців, які нюхали порох винятково на полігоні. Це було страшно", - наголошує волонтер.

Далі повністю подаємо запис Дейнеги.

"У перші ж дні ми привезли їм 5 тепловізорів, бо без очей у терміналі робити було абсолютно нічого. 79-а бригада на перший час дала їм свої БТРи, щоб вони їздили на них у термінал.

Технікою батальйон був упакований погано. Їм дали декілька БТР-70, велика частина з яких просто не їхала і МТЛБ (тягачі без зброї зверху). У підсумку хлопці їздили в термінал здебільшого на гусеничних тягачах, не маючи навіть шансів відповідати на обстріли. Все, що рятувало такі колони, - супровід сусідів по зброї.

Несподівано для всіх їхні втрати в перші дні були не такими вже й великими. Приблизно на одному рівні з 93-ю, яка стояла там вже півроку. Більшість хлопців рвалося в бій, саме для цього вони добровільно йшли на війну. Їх не лякав ні ризик, ні брак досвіду. У перших же боях вони проявили себе як справжні десантники.

Читайте: ГІС Арта вийшла на фронт: ми можемо переломити хід війни на Донбасі

Потім було гірше. Із середини грудня хлопців змусили повертатися на термінал через сепарів. Принизлива процедура огляду та перевірки, після якої неодноразово їх обстрілювали. На відео, де у*бан із 93-ї тисне руку Моторолі, поруч із ним стоїть тодішній комбат 90-го бата Олег Кузьміних.

Коли я запитав про те, яке враження справляв Моторола, хлопці відповіли: "Схоже він кінчений вбивця, у нього навіть ідеї ніякої немає. Йому просто подобається вбивати".

У таких ротаціях не було сенсу. Якби замість них тривали бої - втрати сепарів перевищували б наші в десятки разів. У них не так багато залишалося "штрафників". Ті з них, кого кидали на термінал, відмовлялися йти туди вдруге. Ми могли їх картати і далі. Але на жаль...

Час такого принизливого перемир'я сепари не витрачали даремно. Вони окопувалися ближче до наших і взльотки, щоб у підсумку піти на вирішальний штурм і не дати нам більше можливостей їздити в термінал повз них. Наші ж возили патрони і гранати в покришках машин і в подвійному дні. Всі готувалися до відновлення боїв.

Перед самим новим роком хлопців змінили інші. Через два з половиною тижні їх кинуть назад на посилення. У самий розпал боїв - 16 січня.

20 січня їхній комбат потрапить у полон, при спробі прорватися до своїх, у термінал. Я знаю хлопців, які були в тій машині. Вони дали сепарам справжній бій, втратили половину пасажирів та екіпажу, після чого потрапили в полон.

Читайте: Карателі 2.0: зухвала і агресивна армія нової України

У цей же час інша драма розгорнеться в самому терміналі. Після підривів перекриттів там залишилося багато поранених, яких ніяк не могли вивезти. Із ними залишиться Спартанець. Коли всі, крім нього, будуть відступати, він скаже їм: "Я цих хлопців виходжував і вчив стріляти. Я буду з ними до кінця". Він один залишився охороняти їх. І після отримання поранення, він обмотає шматок білої ганчірки і вийде на сепарів. Ті після попередньої ночі тряслися від страху. Тільки в ту ніч вони отримали 300 поранених. Спартанець прийшов до сепарів і сказав, що вони здаються заради надання медичної допомоги кіборгам, які залишилися всередині. Сепари погодилися, вони боялися і поважали його навіть одного, навіть пораненого.

Взагалі сепари дуже поважали наших хлопців, оскільки вони часто йшли на вірну загибель, завдаючи непоправної шкоди ворогу. Хороший приклад цього - група Спартанця, яка потрапила в термінал в останні його дні. "Ми знали, що ми камікадзе. Це нічого не змінювало".

За останні дні аеропорту 90-й бат втратив 22 людини убитими, трьох без вісті і 60 пораненими. У ці ж дні у сепарів були сотні поранених і вбитих. Це не фікція і не вигадка - це інформація від полонених і дані радіоперехоплення.

Останні півроку хлопці тримають напрямок аеропорту. Опитне, Водяне, Очеретине. Криваве місиво тривало для них аж до "Мінська-2", після чого сепари спробували їх штурмувати ще 20 березня. За традицією, отримали величезні втрати і полізли в нори.

Зараз хлопців ненадовго відвели і є шанси полагодити їхню техніку, КамАЗи, Урали, ГАЗи, волонтерські машини. До них вже виїхала наша група механіків, але роботи буде багато, як і запчастин. Техніка, яка пройшла аеропорт, вимагає серйозного відновлення. Потім такої можливості її лагодити вже не буде. Потрібно попрацювати зараз.

Читайте: Вже не маєш права відступити: військові натхненні новою системою артилерійського вогню

Я не можу зараз назвати точних цифр, якщо ткнути пальцем у небо - вийде не менше 200 тисяч. Це за нашими скромними оцінками. Швидше за все, вийде в рази більше. Коли будуть точні кошторис та цифри - я вам скажу, а поки пропоную починати працювати. Ці хлопці воюватимуть і так, але вони заслуговують кращого. Найкращого. Повірте мені, я не знаю жодного іншого батальйону, який би заслуговував на нашу з вами допомогу більше".

Проект "Повернись живим"

https://www.facebook.com/backandalive

https://twitter.com/backandalive

Реквізити:

Приват:

5457 0822 3299 9685 Дейнега Віталій

5211 5374 4662 3360 Стократюк Вікторія

PayPal: звертайтеся в особисті повідомлення групи

Western Union/moneygram/etc (на пріціли і прилади нічного бачення):

Irina Turchak +38 (068) 500 88 00

Картка Приватбанк у євро

4149 4978 3611 9455 Мікульський Дмитро Вікторович

Картка Приватбанк у доларі

4149 4978 3611 9059 Мікульський Дмитро Вікторович

Контакти:

Гаряча лінія:

(044) 338-33-38

(068) 500-88-00

Заявки від військових:

(068) 796-85-57

Наш офіс:

Київ, Жилянська, 12а (пн-пт 10:00-19:00, сб 11:30-16:00)

Безготівка ::

Отримувач: Благодійна Організація "Міжнародний благодійний фонд "Повернись живим" ЄДРПОУ 39696398

Р/р №26007300905964

ТВБВ №10026/0162 філія-Головне управління по м. Києву та Київ. області АТ "Ощадбанк" МФО 322669

Призначення платежу: Благодійна допомога військовослужбовцям