Анатолій Гриценко: "Ніяких в'язниць ЦРУ на території України не було, немає і бути не може"

Оприлюднена днями по російському телебаченню інформація про таємні в'язниці ЦРУ на Україні була зустрінута в Києві з великим здивуванням. Про те, що насправді відбувається на секретному об'єкті "Макарів-1", а також про плани України в галузі розвитку ракетного озброєння "Часу новин" розповів міністр оборони України Анатолій ГРИЦЕНКО.

- Що ви думаєте про що з'явилася в російських ЗМІ інформації про існування в'язниці ЦРУ на Україні?

- Це відверта брехня, а можливо, і заздалегідь спланована інформаційна спецоперація, яка кидає тінь на імідж України та її збройних сил. Відразу ж після виходу телепрограми на каналі "Росія" 13 березня начальник Генштабу генерал-полковник Сергій Кириченко провів прес-конференцію. Він представив українським і російським журналістам незаперечні докази брехливості і неспроможності звинувачень на адресу України. 14 березня ми запропонували військовому аташе посольства Росії в Україні генерал-лейтенанту Володимиру Кузьмичову відвідати згаданий в матеріалі військовий об'єкт "Макарів-1" - щоб генерал особисто перевірив усі приміщення і переконався у неправдивості інформації російських ЗМІ, а потім публічно спростував її від імені російського посольства. Протягом двох днів військовий аташе цього не зробив. Що ж, 16 березня я особисто виїду на військову базу "Макарів-1" і покажу всім охочим - журналістам, народним депутатам - будь-яке приміщення на їх прохання. Запрошуємо всі засоби масової інформації, буде їх 50 або 500 - чим більше, тим краще. Запрошуємо, повторно, і генерала Кузьмичова. Нам нема чого приховувати. Ніяких в'язниць ЦРУ, де утримувалися б ув'язнені інших держав, на території України не було, немає і бути не може. Наша політика в цій сфері прозора і відповідальна, ми суворо дотримуємося міжнародні домовленості. Якщо інформація про в'язницю ЦРУ - це особиста ініціатива російського журналіста, то його етичні та професійні стандарти викликають масу питань. Чому, наводячи як "аргументів" нібито "секретні розпорядження" міністра оборони Гриценка та начальника Генштабу Кириченко, він не звернувся за коментарем до прес-служби міноборони України? Йому б дали вичерпний і переконливий відповідь, і брехня б не прозвучала з телеекрану. "Анонімки", яку російський журналіст подав як сенсацію, глава комітету Верховної ради з питань нацбезпеки і оборони Георгій Крючков передав мені кілька місяців тому. За законом я не зобов'язаний розглядати анонімне звернення, але, враховуючи його характер, ретельна перевірка була проведена. Висновок - повна маячня! Як і передбачалося. Ми вимагаємо, щоб брехлива інформація була негайно спростована телеканалом "Росія" з відповідними вибаченнями на адресу України. Якщо цього не відбудеться, міноборони України звернеться до суду. І, запевняю вас, стовідсотково його виграє. - Начальник Генштабу України говорив про намір запросити на базу всіх бажаючих журналістів після узгодження з Генштабом Росії. Чому Україні потрібен дозвіл російської сторони? - На секретному об'єкті "Макарів-1" зберігалася ядерна зброя, яка в 1996 році було вивезено до Росії. Конструкція сховищ української бази аналогічна конструкції нині діючих російських. Ми не хотіли б створювати загроз безпеці в регіоні, оскільки не можна виключити спроб проникнення терористів на російські ядерні сховища. Україна на наполегливе прохання російської сторони гарантувала секретність подібних об'єктів на своїй території, хоч і зберігає на таких базах звичайне озброєння. Ми дотримуємося свої зобов'язання перед Росією відповідно до міжурядової угоди від 2000 року про державні захист секретної інформації. Тому всередину чотирьох "ядерних" сховищ ми допустимо тільки російського військового аташе та депутатів парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони. Потім вони виступлять на прес-конференції і розкажуть про все журналістам. Всі інші будівлі будуть відкриті для всіх. - Як же в матеріал про в'язницю ЦРУ потрапили такі деталі, як номер цієї секретної військової частини та її розташування? - Ці дані не є секретом. По об'єкту "Макаров-1" було багато звернень депутатів облрад Житомирської та Київської областей, на межі яких він знаходиться. На рівні уряду, а потім області вирішувалося питання про те, з яких коштів буде фінансуватися його соціальна сфера. Цими проблемами займалися десятки людей. - У ЗМІ цитували ваші слова про відтворення ракетних військ. Невже Україна має намір відновити свій ракетно-ядерний потенціал? - Це плід чиєїсь хворої уяви. Посадові особи України - президент, прем'єр, міністр оборони, начальник генштабу - ніколи не говорили про відновлення ракетно-ядерного потенціалу. Крім того, не може бути й мови про створення нового виду збройних сил - ракетних військ з ядерними боєголовками, як це було в СРСР. Що стосується ракетних частин, то вони і зараз є в складі сухопутних військ і військово-морських сил України. Ці частини оснащені оперативно-тактичними і тактичними ракетами радянського виробництва, які застаріли і потребують заміни. На останньому засіданні Ради нацбезпеки і оборони України прийнято рішення про розробку програми створення вітчизняних оперативно-тактичних і тактичних ракет. При цьому Україна буде неухильно дотримуватися міжнародні угоди та режими контролю щодо ракет і ракетних технологій, а також їх нерозповсюдження. Потенціал нашого ВПК дозволяє розробляти і виробляти такі ракети. Це будуть ракети з дальністю до 300 км. - Експерти час від часу висловлюють побоювання, що Україна передасть в оренду американцям дві станції попередження про ракетний напад (СПРН) в Севастополі і Мукачеві, які нині забезпечують безпеку Росії від атак балістичних ракет ... - Це черговий бред. І поширюють його явно не друзі України. Найцікавіше, що в ході переговорів на серйозному рівні - міністрів оборони, начальників генеральних штабів - російська сторона ніколи не піднімала це питання. Крім того, ні американці, ні представники інших держав ніколи не зверталися до України з проханням забезпечити доступ на об'єкти СПРН. Україна строго виконує двосторонні угоди з Росією. Хоча, якщо чесно, фінансування СПРН для України явно збиткове. Але ми гарантуємо використання станцій в російських інтересах. Фінансування має охоплювати не тільки технічне забезпечення, зарплату персоналу, а й всі супутні витрати, в тому числі навчання фахівців і багато інші. Приміром, зараз я вирішую питання, скорочувати чи ні в Національній академії оборони України кафедру військово-космічних систем - на ній ми готуємо офіцерів саме для СПРН. Ми не скнари, але базові витрати України все ж повинні бути Україні відшкодовані. У масштабах Росії ці кошти мізерні. За наявності доброї волі це питання вже давно був би закритий російською стороною.