Праправнучка генерала УГА воює на боці бойовиків "ДНР"

Праправнучка генерала Української Галицької Армії приймає участь в бойових діях на стороні терористів у зоні АТО.

Про це на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook повідомив журналіст, цивільний активіст з Івано-Франківська Тарас Зень.

Читайте: Навіть невеликі дози Рашн-ТВ перетворюють адекватну людину на дегенерата

"Був колись дуже відомий український полководець, січовий стрілець, а потім головнокомандувач і генерал-четар Української Галицької Армії - Мирон Тарнавський. Неабияка людина в українському війську", - пише Зень.

Фото: via-regia.org

За словами журналіста, праправнучка генерала УГА приймає участь в бойових діях на стороні бойовиків "Донецької народної республіки".

Жінка хвалиться цим в інтерв'ю терористам, відзначаючи, що на передовій у зоні АТО воює також її чоловік.

На відео дивіться з 6:58.

Довідка. Мирон Омелянович Тарнавський (1869 - 1938) - український полководець, генерал-четар УГА та її головнокомандуючий.

Очолював Другий Корпус УГА в боях під Львовом і під час першого відступу, в Чортківській офензиві; під час другого - диктатор ЗУНР Євген Петрушевич 5 липня 1919 на вимогу Петлюри звільнив генерала Грекова і призначив Мирона Тарнавського генерал-четарем і головнокомандувачем УГА. Після переходу за Збруч Мирон Тарнавський пережив дні тріумфу і трагедії об'єднаних українських армій: похід на Київ і його взяття (30 серпня 1919), відступ, епідемію тифу.

Коли УГА стала небоєспроможною, Мирон Тарнавський відправив, з власної ініціативи, делегатів для переговорів з Добрармію генерала Денікіна про перемир'я, за що диктатор ЗУНР усунув його з посади головнокомандуючого і віддав під військовий суд (відбувся 13-14 листопада у Вінниці), який звільнив Мирона Тарнавського.

В останній раз Мирон Тарнавський виконував обов'язки головнокомандувача УГА під час хвороби його наступника генерала Осипа Микитки. Під час союзу УГА з Червоною армією Тарнавський переховувався 1920 в Балті та Києві, звідки переїхав до Галичини. Був вивезений поляками до табору полонених у Тухолі, знаходився там до кінця 1920 г. Після звільнення повернувся до Галичини і жив у селі поблизу Бродів, де і помер.

Похований на Янівському цвинтарі у Львові серед стрілецьких могил воїнів УГА. Його похорон був масовою українською маніфестацією.

На честь генерала Мирона Тарнавського названі вулиці у Львові, Дрогобичі, Івано-Франківську та Тернополі.