За дві доби працівники ДАІ без касок і бронежилетів розкрили два злочини

Сигнал, що надійшов по столичній лінії "02", звучав зловісно: на вулиці Семиренко біля будинку N34 коштує Форд "Фієста", в салоні якого знаходиться людина з перерізаної шиєю. Першим до місця прибув автопатруль відділення ДАІ Святошинського райвідділу у складі капітана міліції Юрія Щербакова та старшого сержанта Віктора Іванова. - Ми знаходилися в районі Великої Окружної, тому дісталися до Семиренко не більш, ніж за чотири хвилини, - розповідає Віктор. - Думали, виїжджаємо "на труп" і, на щастя, помилилися - потерпілий був живий, хоча дуже серйозно поранений. Насамперед ми викликали "швидку" і стали надавати чоловікові першу допомогу. Поки перебинтовували найсерйозніші рани, він розповів, що займається приватним візництвом і кілька хвилин тому двоє пасажирів раптово напали на нього і стали наносити удари стамескою по горлу, по тулубу. Врятувало те, що знаряддя було не дуже гострим. Бандити мали намір викрасти автомобіль, але власнику Форда вистачило сил і рішучості цьому перешкодити. Приловчившись, він висмикнув ключі із замка запалювання, вискочив з салону і вибив стамеску з руки переслідувача. Чи не налаштовані на таку відсіч розбійники ретирувалися. - Мабуть, не дарма кажуть, що злочинця тягне на місце злочину. Коли водій описував нам прикмети нападників, метрів за сто від місця я помітив чоловіка, що підходить під опис. Тихо запитав: "Це не він?" і отримав відповідь: "Схожий, але не можу сказати напевно". Ми з Віктором рушили до незнайомця, і той раптом кинулися бігти. Ми - слідом. Нагнати його вдалося досить швидко. Підозрюваний був нетверезий та до того ж зачепився ногою за трамвайну рейку. Водій упізнав у затриманому нападника. Як після дізналися хлопці, сищики райвідділу невдовзі затримали і другого розбійника. А Юрію з Віктором через всього дві доби після цієї події довелося стати учасниками нового детектива. - Це було в ніч з 8-го на 9-е, - розповідає Юрій. - Люди, які телефонували до міліції, не могли точно зорієнтуватися, де вони знаходяться: чи то на Якуба Коласа, чи то на Жмеринській. Але ми розшукали двох що стоять біля дороги чоловіків. Виявилося - громадяни Пакистану. Ламаною російською, допомагаючи собі жестами, вони повідомили, що їхали в машині, побачили співвітчизників, зупинилися поговорити, а ті раптом напали, побили, забрали гроші, мобільні телефони, документи і машину. Одним словом, все. Ми посадили постраждалих до себе в автомобіль і поїхали оглядати територію. За словами пакистанців, їх Опель разом з Фордом викрадачів зник у тій стороні, де знаходилася лісопосадка. Там серед дерев ми і виявили обидві машини. З чотирьох нападників на місці було тільки двоє. Судячи по запаху, вони, незважаючи на закони Аллаха, встигли "обмити" подія. Водій Форда спробував чинити опір, але зламати його не склало праці. На жаль, такі випадки не можна назвати винятковими зважаючи на ситуацію в столиці кримінальної обстановки. Крім охорони порядку дорожнього руху, і Юрію, прослужив в міліції 18 років, і Віктору, який віддав їй 10, і їх колегам не раз доводилося вступати в сутичку з злочинцями і хуліганами. Зауважте: без засобів індивідуального захисту, адже ні бронежилети, ні каски дорожнім патрульним не встановлені. А де гарантія, що зловмисник не ховає в кишені ніж або пістолет? На це питання хлопці відповіли посмішками, мовляв, розраховуємо на фізичну підготовку та вміння прогнозувати ситуацію. І це теж будні ДАІ, про які наш читач знає набагато менше, ніж про горезвісні "поборах на дорогах". Тому ми вирішили, що справедливо буде написати.

Валерія ЧЕПУРКО, "Сегодня"