УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Журналісту необхідно відрізняти біле від чорного і робити з цого кольорове

4,7 т.
Журналісту необхідно відрізняти біле від чорного і робити з цого кольорове

В останні десятиліття, у зв'язку із зростанням інформаційних технологій, особливо затребуваною стала професія журналіста. Залежно від того, яка спеціалізація ЗМІ – відрізняється і специфіка підготовки матеріалу.

У цій статті Ганна Денисенко, що має великий досвід роботи журналістом у різних виданнях в Україні та за кордоном дає практичні рекомендації по тому, як стати професійним журналістом, як отримувати інформацію і працювати з нею.

Чи є аксіоми журналістської роботи?

Журналіст не повинен наполягати на єдиній точці зору - це дуже важливо вести діалог з аудиторією та завжди давати можливість висловитись іншій стороні. Безумовно це грамотність, адже журналіст, в певному сенсі приклад для наслідування, йому довірено доносити інформацію і важливо, щоб вона була подана саме в такій манері, яка викликає бажання наслідування. Насправді отримати місце на радіо, телебаченні чи в газеті не дуже складно – титанічна робота, відрядження, відмивання подій, розслідування, от це і є будні. Тому в ЗМІ та потрібні активні молоді спеціалісти, на яких можна перекласти багато чорнової роботи. Також аналітичне мислення – до будь-якого документу потрібно ставитися з певним ступенем недовіри – це правило. На даний момент всі ми живемо в рамках комунікативно-пізнавальної моделі журналістської творчості, коли журналіст насамперед вважається постачальником фактів. Інформаційна журналістика відповідає тому інформаційного типу суспільства, до якого людство рухається останні 50 років. Дізнаватися новини стає все легше (інтернет, телебачення, радіо) - новин стає все більше. Тепер від журналістів чекають того, щоб вони орієнтували свою творчість на особистість, а не на масу. Працювали над журналістськими матеріалами не заради ідеї, а заради людей, яким ці матеріали що-небудь підкажуть або в чомусь допоможуть. Якщо говорити конкретніше, то у випадку з банальним інтерв'ю-портретом до людини треба йти не за фактами біографії, а за його досвідом. Інтерв'ю-портрет передбачає уявлення людини аудиторії через діалог журналіста з ним.

Як стати професійним журналістом?

Працюючи журналістом, ви напевно зустрінетесь з таким явищем, як прихрвування інформації. Часто-густо на запити будуть відповідати дуже грубо або не відповідати зовсім, перенаправляючи від одних дверей до інших. Приготуйтеся "просити", "молити", тому що це одна з функцій журналіста: просити дати інтерв'ю, просити дати коментар події, просити відповісти на пару питань ... Крім високої толерантності сучасний журналіст повинен володіти величезним самообладанням і взагалі забути про таке почуття як образа. Далі титанічна праця і в принципі можна і зайця навчити палити.

Які приховані прийоми для того, щоб добути інформацію?

В кожного вони свої, наприклад я, люблю показати, що мені вже щось відомо та пропоную дати офіційну версію. Так само дієво використовувати бартер, тобто обмінюватися інформацією з тими, кому вона може бути корисна. Ну і правильне інтерв'ю, якщо ти в темі, ніхто не викрутиться і не залишить без відповіді. Так само виділяються питання особисті, безособові, навідні. Під час інтерв'ю необхідно спостерігати. Спостереження є постійною частиною журналістського процесу.

Яка методика підготовки матеріалів?

Починати прописувати матеріал потрібно з головного факту. Цей підхід називається методом перекинутої піраміди. Питання з розряду "хто, що, де, коли відбулося" , це те, чого мене найперше вчили в газеті, адже в мене немає профільної освіти і все доводилось засвоювати на практиці. Далі слід розташовувати не такі помітні факти, які потрібно розміщувати по тексту в порядку убування їх значущості. Тоді редактор, переглядаючи ваш матеріал, без праці скоротить його до потрібного обсягу, при цьому не втративши жодного значущого факту. Необхідно відрізняти біле від чорного, і робити з цього кольорове.

Творчий процес кожного журналіста суто індивідуальний, тому рекомендую з самого початку відточувати свій стиль, формувати неповторний образ. Редакторська правка, само собою, залишається редакторської правкою, але нехай ваш текст або прийоми залишаються авторськими, а не запозиченими у кого-небудь.