УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Костянтин Боровий
Костянтин Боровий
Російський бізнесмен і політик

Блог | Війна

Війна

Передові частини російської армії - розвідувально-диверсійні групи - вторглися на південний схід України. Як і годиться за законом війни, вони захопили ряд територій в регіонах і вступили в бойові зіткнення з українським спецназом в Слов'янці. Готуються коридори та майданчики для просування і розміщення основних військових з'єднань російської армії на території України. Почалася війна проти суверенної держави, і, як зазвичай у подібних випадках, російські генерали підготувалися до минулої - в даному випадку російсько-грузинської - війні. Якби вони готувалися до майбутньої, то розуміли б, що з військової, політичної та економічної точок зору їм належить провести зовсім іншу операцію. На даному етапі можна говорити про деяке успіху цих диверсійних груп, проте їх перемога локальна і короткострокова, тому що їх діяльність носить демонстративне і пропагандистське значення. Події показали, що вогнища цих збройних активістів дуже швидко виявляються і придушуються. Вони в змозі залучити для своїх потреб кілька сотень місцевих жителів - рівно стільки продажних зрадників існує на будь-якій території. Якщо ж говорити про повномасштабну операції проти України, то ні грошей, ні передових груп, ні місцевих зрадників не вистачить для організації подібних диверсій. Зрозуміло, що російські Розвідзагін будуть викриті, полонені і видворені: така їх функція витратного матеріалу. Путін не може перенести такої ганьби, тому у нього залишиться лише один варіант дій - повноцінне військове вторгнення в Київ з танками, БТРами і тисячами військовослужбовців. Саме в Київ, тому що ні південний схід України, ні тим більше Крим насправді не можуть задовольнити кремлівський режим, поки існує орієнтоване на Захід уряд у столиці. Будь-які локальні перемоги в Криму і на будь окремій території не означають нічого, окрім погіршення іміджу та економічного становища Росії. Тільки в Києві, як вважає Путін, він може легалізувати свої придбання територій. Путінським силам доведеться зіткнутися із запеклим опором з боку української армії, Національної гвардії і партизанських загонів, що формуються із місцевих жителів. В результаті загинуть тисячі солдатів і, на жаль, мирних жителів - саме вони стануть першою жертвою агресії Москви. Перемогти народ, який змушений робити вибір між життям і смертю, неможливо: українці будуть вести визвольну війну проти агресивної Імперії, що проводить загарбницьку політику. Насправді Путін кидає в цю м'ясорубку всю армію: всі підрозділи, зосереджені зараз у російсько-українського кордону, є кращими частинами збройних сил Росії. Якщо боєздатні війська, що налічують 500 тисяч осіб, будуть розвалені у війні з Україною, Російська Федерація втратить всю наявну у неї армію. Водночас Путіна чекає наступний і найбільш жорсткий етап санкцій проти цілих секторів економіки. Нинішні безлади вже викликали реакцію у США, які вже оголосили про готовність ввести нові штрафні заходи після того, як дізналися в "федералістів" російський спецназ. Сьогоднішні провокації за участю ГРУ остаточно переконають їх у необхідності такого рішення. Можливо, підуть і військові дії проти Росії. Серед росіян тільки зараз починає зріти пізніше прозріння з приводу страшної військової авантюри, в яку Путін їх ввергнув. Люди починають розуміти, що операція в Україні ведеться в інтересах 25 чиновників з найближчого оточення Путіна. Перемога чи поразка в цій війні для громадян Росії не означає нічого, крім остаточного зубожіння на тлі західних санкцій, божевільних витрат на військові витрати і деградації політичної системи. Залишається лише сподіватися, що росіяни якомога швидше зрозуміють, що небезпека, яка виходить від завойовницьких планів Кремля, стає загрозою не тільки для їхніх шлунків, а й для їхніх життів. Бесіда і редактура Олександр Кушнарьов, СІ "Амурбург"

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...