Лебедина пісня Мороза: мало не здасться
Підкидати в повітря чепчики та пижикові шапки, вітаючи "початок кінця" політичної кризи, передчасно. Домовленості, досягнуті на Банковій днем четвертого травня , аж ніяк не остаточні. "Урочистий момент", коли Президент і Прем'єр синхронно дадуть відмашку старту нової виборчої кампанії, може і не настати.
Швидше за все - вони знову пересваряться ще на етапі підготовки. Так званий пакет компромісів, запропонований до реалізації двічі розпущеному парламенту, таїть у собі дуже багато спокус да предметів торгу. Чого коштують одні тільки перспективи корекції електорального законодавства (з можливою зміною самої виборчої системи!), Редагування закону про Кабінет Міністрів України, формалізація імперативного мандата. До того ж в українській політиці є ще й інші суб'єкти, в "мирне врегулювання" вельми незацікавлені. Насамперед - Олександр Мороз і Юлія Тимошенко.
Фото прес-служби Президента України
Шеф, ми його втрачаємо!
Формула "без переможців і переможених", озвучена двома Вікторами, має на увазі, на перевірку, множинні збитки для кожної із сторін. За винятком, мабуть, лише комуністів.
Так, Віктор Ющенко, покладаючи на народних обранців місію з легітимізації "пакету компромісів", визнає, тим самим, недійсність двох своїх указів про їх розпуск. Тобто поки Віктору Андрійовичу було потрібно торгуватися з Віктором Федоровичем, парламент у нього був поганий, злочинний і недієздатний. Відпала потреба - прихильникам з "НУ" час повеліти повернутися в зал. Факт їх письмової відмови від депутатських повноважень, гаранта Конституції, схоже, не бентежить.
До речі, в "простроченні" своєї правоти Гаранту доведеться переконати також Конституційний Суд , щоб той звернув бурхливу діяльність на цьому полі.
Віктор Янукович, незважаючи на бравурні майданні промови , страждає зараз пущі інших. І справа навіть не в "моральних аспектах", в контексті яких він ще вчора пропонував "за компанію" з Радою вибирати ще й Президента . Справа в тому, що Віктор Федорович, всупереч усним обіцянкам ватажка Банкової, не має стовідсоткових гарантій повернення в крісло голови уряду після нових виборів. Хіба тільки його висуне коаліція ПР і НУ.
Більш того, з відставкою нинішнього КМУ (слагающего повноваження перед новообраною ВР) головний "дон" і компанія втрачають настільки копітко збудовану "під себе" вертикаль влади. Вертикаль, в якій Янукович і сатрапи, контролювали кожен "поверх", кожен струмочок грошового потоку. Планомірна "регіоналізація" (від назви партії) всієї країни має шанси нарешті припинитися. Фортуна і так довгий час ставилася прихильно Януковичу: він двічі сидів на зоні, двічі - "на прем'єрстві". За логікою, наступний "захід" повинен початися з початку - тобто з "зони".
Фото прес-служби Президента України
Єдина втіха для поки ще голови КМУ - те, що спікеру ВР ще гірше. У разі, якщо вибори таки відбудуться, Мороз втратить абсолютно все, включаючи депутатські мандати і партійну ідентичність. Немає сьогодні такої соціології, яка б ризикнула пообіцяти Морозу Раду .
Усвідомлюючи цей сумний факт, Сан Санич, зрозуміло, прикладе максимум зусиль, щоб перешкодити достроковим елекцію. Будучи спікером, він має в своєму розпорядженні достатній арсенал засобів з блокування здійснення того самого "пакету компромісів". А немає пакету - немає і виборів!
Якщо раніше перед Банковою стояло питання: як, якими доводами, "уламати" Януковича на дострокові вибори, то тепер аналогічна дилема мучить вже Віктора Федоровича. Як Прем'єру умовити спікера ВР визнати легітимність стався четвертого травня? Як примусити "забрати свої слова", викладені в безлічі скандальних постанов ВР останнього місяця, тому?
Як вгамувати лідера СПУ, який здатний виконати на посту глави ВР таку "лебедину пісню" - мало нікому не здасться. Наприклад, настояти на терміновому проведенні другого етапу Конституційної реформи (децентралізація влади на користь регіонів) з свідомим закладанням у неї парочки законодавчих "мін", здатних "детонувати" пізніше в самий невідповідний момент. Те ж стосується корекції виборчого законодавства. Один з варіантів, як відомо, передбачає зміну самої системи виборів. З пропорційною із закритими списками - на таку ж, але з відкритими. Тобто, коли люди вибирають не "кота в мішку", захованого вглиб переліку, а цілком конкретного кандидата від цієї політсили, закріпленого за їх округом. Поряд з множинними перевагами, такий механізм таїть у собі чимало небезпек, здатних звести на "ні" всі найсвітліші помисли.
Болівар не винесе двох, тим більше - трьох
Звичайно, кращим методом переконання послужило б пропозицію СПУ сформувати з ПР коаліцію на прийдешніх виборах. Але такого Морозу і його хлопцям не надійде. У цьому не зацікавлені ні "батьки-засновники" ПР на чолі з Януковичем, ні "батьки-власники" на чолі з Ахметовим. А навіть якщо б перший і спробував провернути щось подібне, другий би йому цього не дозволив.
Не існує в природі блоків з рівноправною участю сторін, чиєсь головування неминуче. Зіставляючи величини ПР і СПУ, здогадатися, хто в їх тандемі виявиться лідером, нескладно. Так само як нескладно констатувати: Мороз першості Януковича не стане терпіти ніколи і ні за що.
Між тим останнім такий варіант вельми навіть бажаний, оскільки рівнозначний його особистісному посиленню. Віктор Федорович аж ніяк не проти реалізувати таки ідею іменного блоку (на цей раз, на відміну від 2005-го, іменного по суті, а не по формі). Таким чином - забезпечити собі на найближчі п'ять років мандат особистої недоторканності як голови партії. А якщо все-таки пощастить (про це - трохи нижче), - то і як глави уряду.
За наявною інформацією, у Мороза вже заготовлена ??відповідь на пропозицію розпустити СПУ з наданням окремим її "особливо видатним" членам місць у виборчому списку ПР на умовах "індивідуального членства". Раз на те пішло, скаже Сан Санич, розпускайте ви свої "регіони" - зробимо блок на базі СПУ. Діалог "глухого з німим", тим не менш, дозволить "регіоналам", "не кидають в біді своїх", "зберегти обличчя".
Фото PHL
Однак, Болівар двох не винесе, тим більше - трьох. Тому як, за логікою, якщо і куховарити блок з існуючої коаліції, то в неї неодмінно повинні увійти ще і комуністи.
Зрозуміло: "вірні ленінці" ні в жисть на се не погодяться, навіть якщо Янукович особисто стане благати кожного партійця на колінах, а Ахметов пропорційно розділить між ними своє мільярдний стан. Симоненківці "маленькі, але горді": упевнені нині в своїх п'яти, а, якщо пощастить, то й семи відсотках голосів, вони віддадуть перевагу зберігати до всіх учасників політичного процесу "лояльний нейтралітет" з можливістю в будь-який момент "зіскочити" у звичну опозицію.
Ступінь везучості обумовлена ??нині лише вміння ризикувати. Джерела подейкують: у середовищі КПУ, серед інших, виношується і такий план: голосно грюкнути дверима коаліції, звинувативши вчорашніх партнерів в колабораціонізмі з Банковою. Додаткових голосів їм це, звичайно, додасть. Так що комуністи - єдині, мабуть, хто отримує з коїться бедламу предметну для себе вигоду.
Тимошенко і Мороз "дружать проти" Гайдука з Ахметовим
Чого, звичайно, не скажеш про Юлію Тимошенко. Теперішня "задкування" Президента - мовчазний докір недостатньої напористості і переконливості лідера БЮТ. Про що свідчать, до речі, і що знизилися останнім часом її політичні рейтинги. Тим більше, враховуючи: напередодні побачення з Януковичем четвертого травня Ющенко зустрічався з Тимошенко і Кириленко.
Поставленої мети глава БЮТ домоглася лише частково - достроковим виборам поки ніби "бути". Особисто для неї вони, однак, мають значення лише за умови отримання прем'єрського поста. Ніякого "таємної угоди" на цей рахунок Тимошенко з Ющенком не підписувала. Більше того, вона, звичайно, знає: заставою закріплення домовленостей у п'ятницю послужила обіцянка Ющенка призначити керівником Кабміну Януковича, у разі, якщо він зуміє перемогти на виборах і сформувати потім коаліцію. Коаліцію ПР разом з "Нашою Україною".
Ідеологами даної концепції виступає табір "нових донецьких" на чолі з Ахметовим. Оцю тему вони "штовхали" ще рік тому - на першому етапі великий коаліціади, коли Віктор Федорович, згнітивши серце і фаянсові зуби, погодився таки стати спікером при Прем'єрі Єханурові. "Спроба номер два", впевнені "батьки-власники", увінчався вона успіхом, допоможе таки зцементувати країну, також - зв'язати "по руках і ногах" множинними взаємними зобов'язаннями ключових політичних гравців.
"Відповідною люб'язністю" Януковича послужило нагадування про взятий минулим серпнем зобов'язанні ПР підтримати другий термін Віктора Андрійовича.
Фото з ??сайту Компромат-UA
Зрозуміло: протягом години з невеликим - покамест тривала зустріч двох Вікторів - прийняти подібні рішення вони фізично не могли. Ключових домовленостей ще напередодні досягли Гайдук і Ахметов, а Ющенко і Янукович їх лише формалізували.
Таким чином, два головних політика країни знову опинилися дрібними пішаками у грі двох головних бізнесменів. (Між іншим - за власним мовчазною згодою).
Насчет БЮТ, покамест можна стверджувати лише одне: до сесійної зали у вівторок вони не з'являться. Більше того - Тимошенко і Мороз з обопільної інтересу цілком можуть укласти "таємну змову" на предмет саботажу підготовки до дострокових виборів. Діяти він буде до тих пір, поки Сан Санич не отримає гарантій потрапляння до нового парламенту, або Юлія Володимирівна - гарантій прем'єрства. До тих пір вони спільними зусиллями стануть "тягнути час".
Явка "Нашої України" (безумовно, часткова) засвідчить лише "повноту" контролю Президента над власною фракцією, знову опинилася заручницею президентських "Примха".
На цю тему також читайте:
Ющенко і Янукович будинкових про вибори. Мороз дівується
Дату Дострокове віборів знає позбав Давидович