Найсмачніший віскі - в епоху сухого закону

Ганьба - це доля слабких. Тільки цієї незабутньої фразою можна охарактеризувати останні політичні рухи тіла нашоукраїнських міністрів, спочатку пропіарити сам факт своїх "почесних" (бо добровільних!) Відставок, а потім - "по непарних" - раптом подзадержался у вельми підозрілий для Заходу, патронує Помаранчевих, уряді Януковича. І всі ці зигзаги чиновницької долі і раніше проходять під брехливим гаслом "Ми, мовляв, служимо народу" (за їх служіння, зауважте, ЖОДНОГО РЕФЕРЕНДУМУ, обіцяного народу, так і не сталося).

Як саме служать і кому наші міністри-капіталісти добро показало так зване ПОЧАТОК опалювального сезону, коли дешевий газ українського походження продовжував виробляти додаткову вартість на заводах українських олігархів в той же самий час, коли жінки продовжували народжувати в заморожених пологових будинках, а школярі отримували хвороби замість знань в застуджених класах, а пенсіонери на батьківщині застою позбулися слідом за гарячою водою і теплих батарей (куди, до речі, подівся напередодні зими хвалений вугіллячко нашої - дотованої державою - вугільної галузі? І скільки ТЕЦ і котелень в Україні здатні працювати - в разі чого - на вугіллі та мазуті?).

Ну, а про 106-е місце України "зі свободи слова" можна сказати одне: значить, темники, винайдені чинушами для свого процвітання при Кучмі, сьогодні - знову в ціні! Бо саме зручне для Влада "програмування" інформаційного поля - у стилі ЮСИА - і засекается в першу чергу міжнародною експертизою (втім, коли Ющенко обіцяв народу ДАТИ свободу слова, то він дійсно не обіцяв, що подарунком можна буде покористуватися).

Ще один приклад недбалого ставлення до людей того режиму олігархів, який, за Макіавеллі, прийшов на зміну тиранії, - це ставлення нинішньої влади до чистого повітря. Як тільки Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) опублікувала у вересні всесвітні стандарти щодо забруднення повітря, всі цивілізовані країни кинулися переміряти дані ТОГО, чим ми дихаємо, а всі панування, яких цікавлять голоси виборців, сіли писати і приймати Закони "Про чистому повітрі". Нові вимоги ВООЗ, метою якої в даному випадку є зниження смертності на 15 відсотків, такі: різке зниження в атмосфері кількості головних забруднювачів, таких як окис азоту і сірки. Ускладнено також стандарти щодо викиду отруйних мікроскопічних частинок, найбільш небезпечних для людини (саме "від них" у світі помирають передчасно до двох мільйонів осіб на рік).

І якщо ВООЗ рекомендує знизити кількість шкідливих мікроскопічних частинок до 20 на кубічний метр, а Запоріжжя, Кривий Ріг, Харків, Донецьк і Дніпропетровськ перевищують цю норму здорового життя в 4-5 разів, то виникає питання: у нас що, немає у керма влади ні одного мера, здатного, крім одвічного "годування", ще й разработат' і внедріт' в життя - разом зі своїми земляками-нардепами (незалежно від кольору їх фракцій) Закон "Про чистому повітрі" (між іншим така піар-акція здатна підняти рейтинг не гірше кампанії щодо скасування депутатських пільг)?

Про задимлений вихлопними газами і іспохабленний висотками в центрі, холодриге в квартирах на околицях і владної балаканиною на муніципальному телеканалі - стародавній Київ - розмова взагалі окрема. "Робити те, що приносить задоволення, - значить, бути вільним", - так, напевно, думали багато великих бізнесменів і політики, спрямовуючи свої зусилля в березні 2006 року на проходження - не в Верховну Раду - а в рідній Київрада. Але домашня думка в дорогу, як відомо, не годиться. Бо Київрада із стада баранів на чолі з левом раптом перетворився в зграю левів на чолі з бараном.

Помітна маргіналізація Києва почалася з "омельченовскіх" гулянь на Хрещатику. Бруд - порожні пляшки та інше сміття, залишені "гуляками" на загидженому ними центральній вулиці столиці по вихідних, як і всяка бруд, поступово в'їдається в душу міста.

Ну, а потім - пішло-поїхало: хмарочоси, збудовані та при старому, і при новому мерові "на могилах київських князів"; автомобільні пробки, перенесені новим мером за допомогою евакуаторів ще й на тротуари (замість обіцяного їм британському послу "платного в'їзду в центр Києва, як у Лондоні"); узурпація ведення - і за Омельченка, і на цій скандальній - уже по-поганому - тижні засідань Київської міськради, так не схожа на "прозорість" і "гласність", обіцяну киянам. Про жахливе опалення в Києві - ось вже третій опалювальний сезон - я вже й не кажу: керівництво країни і столиці "животіє" адже не в міських холодних квартирах, а в теплих дачах з підлогами з підігрівом і власними джерелами енергії (на хрена тільки городяни продовжують вибирати в МІСЬКИЙ рада жителів села?!).

Тільки успіх - красномовний у світі оратор. Всі інші "мильні опери" від Олесика-Телесика спрямовані виключно на маніпулювання голодними масами, причому на маніпулювання примітивне: адже прийде же день, коли кияни зажадають розплатитися з ними не тільки по їх "зниклим" внесках в Ощадбанку СРСР. Ну, а професія вождя, як відомо, і полягає в точному співвідношенні "обіцянок-цяцянок" і повністю виконаних обіцянок.

Віктор Чайка, шеф редактор сайту http://www.scandalissimo.kiev.ua