Карл Маркс - батько української ЕКОНОМІКИ!, 23 червня 2008

У інтернет-холдингу "ОБОЗ.ua" відбулося Чергова Засідання Українського клубу економістів, присвячений поточній сітуації у вітчізняній економіці.

Провідні економісти обвинили владу у незрілості, дали оптімістічні и песімістічні ОЦІНКИ ЕКОНОМІКИ ТА закликали больше довіряті ГРИВНІ.

Директор Інституту трансформації Суспільства, професор, завідувач кафедри міжнародної ЕКОНОМІКИ ТА підприємництва Національної академії управління Олег Соскін Побачив аналогію в тому, что СЬОГОДНІ відбувається в економіці України, и тім, что опісував Бл марксизму у своєму "Капіталі":

СЬОГОДНІ в Україні спостерігаються Надзвичайно негатівні Тенденції: інвестиції скорочуються, в цьом году буде від'ємне сальдо платіжного балансу. Від'ємне сальдо формується даже у "тіньовій" економіці. Мі Бачимо, что ми спускаємось у латентну системної кри.

У "Капіталі" Маркса є Такі слова про капіталістічній закон нагромадження. ЦІ слова Дуже точно відображають нашу сітуацію:

" Капітал - уникає шуму і брані і відрізняється боязкою натурою. Це правда, але це ще не вся правда. Капітал боїться відсутності прибутку або занадто маленького прибутку, як природа боїться порожнечі. Але раз мається на наявність достатня прибуток, капітал стає сміливим. Забезпечте 10 відсотків, і капітал згоден на всяке застосування; при 20 відсотках він стає жвавим, при 50 відсотках позитивно готовий зламати собі голову, при 100 відсотках він зневажає ногами всі людські закони, при 300 відсотках немає такого злочину, на який він не ризикнув би, хоча б під страхом шибениці. Якщо шум і лайка приносять прибуток, капітал стане сприяти тому й іншому ".

У нас капітал отрімує 1000 відсотків прибутку. Тому цею капітал Фактично СЬОГОДНІ трімає Україну и НЕ Дає возможности розвіватісь СЕРЕДНЯ класу. У нас відбувається все за Марксом, один до одного: у нас відбувається відторгнення наших громадян від землі, від власності. І це є класика. На жаль, Сьогодні міні Можемо Цю "класику" Зупинити.

Альо ЦІ Процеси ще можна Зупинити, ТОМУ ЩО в нас ще остаточно НЕ поділена земля.

Я думаю, что головний елемент, Який нужно Изменить, - уряд повинен перейти на нульовий баланс доходів и видатків бюджету, отже, звітність, ліквідуваті дефіціт державного бюджету. Це головна Умова. Если уряд предлагает збільшити дохідну Частину бюджету ще на 10 мільярдів и кинуть ЦІ гроші на Соціальні програми, значити, ВСІ Дії Нацбанку ПРОТЯГ останніх трьох місяців по стабілізації сітуації Фактично будут Зведені нанівець, ТОМУ ЩО вновь будут кінуті гроші на популістські програми.

У нас зараз немає економічного ЗРОСТАННЯ. Економічне ЗРОСТАННЯ в Країні є тоді, коли є економічне ЗРОСТАННЯ дрібної та середньої національної буржуазії, яка вікорістовує ВЛАСНА працю на своих ВЛАСНА засобой виробництва. СЬОГОДНІ в Україні ця верств звужується. І це катастрофа. І ті, что впавши Продаж автомобілів на 20% у порівнянні з травним, ті, что Стоїть ринок житла, ті, что люди стали менше купуваті, - це означає, что економічне ЗРОСТАННЯ Фактично пріпіняється. І треба думати, что зараз нужно негайно делать, Щоби ми від стагнації не впали в яму. СЬОГОДНІ це має буті Головня Завдання Уряду, Президента, Нацбанку и Верховної Ради.

Керівник групи радніків Голови национального банку України Валерій Литвицький оказался більшім оптімістом у своих прогнозах. Зокрема, ВІН зазначів:

Я з лютого говорів про ті, что Інфляція буде уповільнюватіся - вона й уповільнілась. Я говорів, что ЗРОСТАННЯ буде пріскорюватісь - воно й пришвидшити. Тому ні про Яку "легке Падіння" Говорити підстав немає. У нас є Прискорення ЗРОСТАННЯ. Вже за травень ЗРОСТАННЯ ВВП перетнуло Позначку 6,4%. Це вже формат прискореного ЗРОСТАННЯ.

Номінальній ВВП зростає настількі Швидко, что ВСІ зобов'язання Уряду, Які зараз існують в бюджеті, могут буті НЕ Тільки віконані, а й перевіконані. Альо вінікне питання: яка товарна пропозиція под цімі зобов'язаннями? Я підтримую ту ідею, про якові говорів Олег Соскін - что ЯКЩО є додаткові доходи Бюджету, то їх треба вікорістаті на Зменшення дефіціту Бюджету. Если ми будемо використовуват їх для того, щоб делать Нові Соціальні видатки, тоді треба найти коректний відповідь на товарну пропозіцію. Тут треба діяті Дуже Обережно.

Таким чином, я не бачу Загрози для ЕКОНОМІКИ больше, чем загроза для цінової стабільності. Вірогідність того, что економіка закінчіть рік на Рівні 5-6%, набагато вища, чем вірогідність того, что вона буде менше, чем 5-6%. Тому мій прогноз СЬОГОДНІ позитивний.

Інша проблема - це Інфляція. Інфляція різко уповільнілася (1,3%). Було десять років в Україні, коли Інфляція або уповільнювалась у травні, б або не змінювалась. І Було п'ять років, коли вона пріскорювалася, тому Говорити, то багато Тільки сезонний фактор - неправильно. Все-таки Інфляція уповільнілася: чи не 3,1%, а 1,3% - цифри поміняліся місцямі. І я думаю, то багато результат роботи и национального банку, и Уряду, и послаблення інфляційніх очікувань. Я не кажу, что Вже є розворот тренду. Я не впевнений, что влітку может буті дефляція, альо я думаю, что ЯКЩО ми в червні-ліпні побачимо НЕ Прискорення інфляції, а хочай б ее незначна уповільнення або Збереження на тому Рівні, в якому вона булу в травні, то Ми можемо Говорити про качан розворот тренду в бік відчутного уповільнення. Чому я тут такий Обережний? Тому що є елєменти невізначеності. Є Вплив, пов'язаний з діямі, пов'язаний з заявився. Є й політичний Вплив. Тому я б в цьом відношенні БУВ Обережний и Вислова припущені, что в ліпні-червні ми побачимо укріплення Тенденції до більш нізької цінової Динаміки, альо я не думаю, что Інфляція буде остаточно подолано. Не забувай ще про Третій квартал. А больше Всього мене турбує ті, что при перегляді Бюджету может перемогті лінія на подалі соціалізацію Додатковий доходів Бюджету. Мі віступаємо за ті, щоб переглядання Бюджету не ЗАВАДІВ стабілізації ЦІН.

І Останнє. Уповільнюються інвестиції, ТОМУ ЩО залішається "перегрітім" споживчий Попит. 46,2% ЗРОСТАННЯ номінальніх доходів - це історичний максимум, такого не Було за ВСІ роки Існування ГРИВНІ. Тому за ціх умів це означає, что Щось зростає повільніше - а самє, інвестиції.

Президент Центру економічного розвітку, кандидат Економічних наук, член-кореспондент Академії технологічних наук України Олександр Пасхавер Вислова третю мнение:

Справа в тому, що все, що оцінюється - оцінюється з багатьох позицій. Об'єктивно оцінювати дуже важко. Моя позиція відрізняється від позиції Олега Соскіна ось чому: наприклад, капітал, який нас пожирає. Давайте його знищимо і подивимося, що буде. Тільки не зрозуміло, хто ж тоді буде забезпечувати цей прискорене зростання? За рахунок чого він обеспечится?

Я хотів би уточнити: ці 750 тисяч машин, які бігають по Києву - це все олігархи на них їздять? Це ж, мабуть, середній клас.

Що зараз відбувається? Дійсно, у нас є кризові явища, але не в економіці. Економіка просто не в змозі адекватно реагувати на зовнішні та внутрішні виклики. Вона росте, вона здорова, але виклики є, і на них треба адекватно реагувати. Але неадекватне реагування пов'язано з двома речами: з політичною кризою, який небезпечний не стільки для поточного моменту, скільки для тренда. Якщо він буде продовжуватися в тому ж дусі, економіка просто не витримає. Другий криза, яка діє точно так само - це інституційна криза. Якщо є "невидима рука ринку" у нас, то вона у нас ледве ворушиться. Тому що ми не створили інструментів, які повинні реагувати на такого роду виклики: на підвищення цін, на політичну кризу, наприклад. Взагалі, я б сказав, що наша економіка надзвичайно стійка до політичної кризи.

Таким чином, немає кризи економіки, а є політична криза, є інституційна криза, і у нього є одна основа. Це криза нашого розвитку. Я не можу оцінювати перших людей держави, як тих, хто персонально у чомусь винен. Вони є відображення нашого суспільства в цілому. І вони, як і суспільство в цілому, недостатньо зрілі з точки зору державної діяльності. Наприклад, вони не готові до стратегічних компромісів, вони не готові до стратегічної роботі. Це не люди, це цілий шар, який не готовий до такої роботи. Наша історія не дає можливості нам створити такий шар людей.

Якщо це правда, то виникає питання: що робити? Але найголовніше питання: хто буде робити? У нас нема кому робити цілий ряд антіпопулістскіх речей. Для цього повинна бути дуже зріла політична середу, якої немає. І я думаю, що в умовах досить здорової економіки те, що буде відбуватися, буде відбуватися еволюційно. Ми будемо мінятися повільно і поступово в бік більшої зрілості.

Во время прес-конференции ЕКСПЕРТ відповілі на запитання чітачів "Обозревателя". Зокрема, Стосовно повернення боргів Ощадбанку:

-Як , по-вашому, чи будуть вони повернуті в повному обсязі тобто відповідним чином проіндексовані ? Хто зобов'язаний нести відповідальність за настільки грандіозне і нахабне обкрадання? Повернення цієї тисячі - нико і м чином не вирішення питання.

Олександр Пасхавер: Строго кажучи, Україна не відповідає за зобов'язаннями Радянського Союзу. Це, швидше, моральний обов'язок, ніж юридичний обов'язок держави Україна перед громадянами.

Відносно того, коли їх повертати. Плани про негайне повернення - катастрофічні. Вони просто розірвали б нашу економіку. Тому це необхідно робити, але таким чином, щоб давати такі зобов'язання, які б мали довгостроковий характер і які б не йшли відразу в споживання. Таких форм є досить багато і якби ми дали людям зобов'язання, це був би моральний і нормальний процес. А так повернення грошей прямо ... Чи вплинула на інфляцію ця тисяча гривень? Ні, не вплинула. Тільки в режимі "останнього бублика". Але ж обіцянки були дати зовсім фантастичні гроші. У нас же інфляція була і до того, як вони поверталися.

Валерій Литвицький: Якщо люди біжать від грошей, якщо спровоковані інфляційні очікування, вони будуть навіть знімати свої старі депозити і надавати перевагу споживати, ніж заощаджувати. Тому я підтримую, що треба повертати заощадження, але хотів би конкретизувати: на ту величину, яку ви повертаєте протягом року треба скорочувати зобов'язання з підтримки споживання в поточному році. Якщо ви хочете повернути 20 мільярдів - на 20 мільярдів зменшите інші споживчі витрати. А що стосується впливу цього року - це дуже важке питання.

Звичайно, повертати потрібно. Але я б не закривав і інше питання: чим повертати? Мені здається, що потрібно пошукати інші форми повернення, не тільки кешем. І постаратися, щоб, повертаючи, люди їх не забрали, а залишали на депозиті. Повернути людям схильність до заощаджень. Тоді ця акція могла б бути ще більш масштабною.

-У якій Валюті ві б порадили зберігаті заощадження?

Валерій Литвицький: У нас більше ставки по гривні, тому, звичайно, у гривні, але якщо ви ведете бізнес за кордоном, якщо ви дітей вчите, якщо вам потрібні гроші на оздоровлення, вам потрібно мати структурований портфель. Тому моя порада: 70% - у національній валюті, і по 15% - бівалютного алгоритм, тому що ніхто не знає, як скоро буде намацала "дно" доларом і як швидко буде регенерація попиту на долар. Тому краще ризики диверсифікувати в євро і в доларі.

А основну масу - у гривні. Ви можете її вільно конвертувати. Гривня підтримує споживчий попит, тому національна валюта повинна бути об'єктом підвищеної любові і поваги, але для цього треба збити інфляцію.

Олег Соскін : Може, зараз треба ще зміцніті курс ГРИВНІ?

Валерій Литвицький : Є. офіційна позиція национального банку, что курс ГРИВНІ, Який СЬОГОДНІ Склаві на прайси, на СЬОГОДНІ є оптимальним. Офіційний курс відрізняється НЕ набагато від ринкового, и надалі ми Плануємо впроваджуваті політику, щоб НЕ БУВ надмірній розрив. По-друге, Національний банк буде присутній на Міжбанківському валютному ринку в тій мірі, в якій це поможет унікат різкіх Коливань реального курсу. Крім того, базове значення курсу буде зберігатіся.

УСІ ВІДПОВІДІ експертів на запитання чітачів "Обозревателя" дивіться тут

Читайте По темі:

Популізм став основною загрозою економіки

Дивіться на ВідеоОБОЗі:

Єдиний способ урегулюваті сітуацію - ліквідуваті дефіціт Держбюджет!