Акценти дня: повчаючий Кучма і народний Мороз

Екс-президент Кучма не без зловтіхи прогнозував вибори дуплетом буквально в 2010 році, екс-спікер Литвин розбирав ініціативи чинного глави держави, а позавчорашня "совість нації" Олександр Мороз обіцяв віддати владу народу. Цирк, їй-богу.

фото Діма Богданов / ОБОЗ

Ні, звичайно, можна зрозуміти Леоніда Кучму, який в інтерв'ю донезмоги прокремлівської "Комсомолці" розповідав, який хороший урок піднесла наша помаранчева революція Росії, і гарантував, що обіцяного БАБом силового перехоплення влади у Путіна не відбудеться. Віддамо символічну данину поваги політичному таланту Данілича - як-не просидів у президентському кріслі дві каденції і пішов на політичну пенсію. І назад повертатися не збирається, воліє рибалити і писати мемуари. Ось тільки навіть колишньому главі держави навряд чи варто бути таким вже попереджувальним перед "старшим братом". У Кремлі то люди прагматичні сидять - і з політичними пенсіонерами діалог можуть тільки для пристойності підтримати.

Зате дуже енергійно прагне повернутися у велику політику Володимир Литвин. Шеф Народної партії з академічними викладками аналізує президентські політичні ініціативи, не соромлячись менторського тону. Він готовий і депутатську недоторканність скасувати, і з закритими списками на виборах боротися словом і ділом. Литвин розумний, але не затребуваний. Відверто кажучи, його недоброзичливцям можна не побоюватися віце-президента Академії наук: шанси народників прорватися між фаворитами виборчого марафону нікчемні при всіх талантах Володимира Михайловича. Схоже, що після 30 вересня він отримає повне право поповнити когорту політологів-аналітиків, благо в цій ніші ще зяють пустоти, а чергова поразка дуже ймовірно зробить Литвина отруйно-об'єктивним і очікують президентського поста в НАН.

фото Віктор Арнаутов / ОБОЗКуди цікавіше очікування в пропрезидентському блоці: тряхнувшій колишнім кумівством Петро Порошенко із загадковим виглядом пообіцяв громадськості 5 липня оприлюднення імені лідера цього об'єднання, який дедалі більше нагадує змагання дошкільнят на тему "добіжить до Папи". 28 червня до Ющенка на уклін прийшли Луценко і Кириленко, вчора і сьогодні - лідери правих сил. Конфігурація пропрезидентського блоку змінюється як погода на море, і навіть самі лояльні політологи по первинних ознаками політичного проекту прогнозувати йому завидну політичну долю не ризикнуть. Калейдоскопічність і поспішність, з якими "нашоукраїнці" видають в інформаційний простір свої версії конфігурації блоку, його першої п'ятірки, цілей і завдань, переконливо свідчать: Віктор Андрійович ще улюбленця не приділив. Зате "універсальним" рецептом порадував лідер "Народної самооборони" Юрій Луценко, що ратує за європейську ідеологію, без правих і лівих витребеньок. Може, Юрію Віталійовичу скрегіт зубовний з лав "Правиці" бальзамом на рани лягає, а?

фото Артур Бондар / ОБОЗ

Але колишньому спадкоємцю принцу Соцпартії навряд чи вдасться переплюнути в словесному витонченості свого багаторічного наставника, Олександра Мороза. Лідер СПУ не тільки оптимістично повідав про можливість скликання дострокової парламентської сесії (Крим, Канари, Туреччина - місце проведення засідання вибирайте самі), а й засвітив передвиборну фішку соціалістів. Виявляється, "рожеві" постараються в ході виборчої кампанії віддати владу народу. В інтерпретації Мороза - шляхом продовження політичної реформи. У перекладі зі спікерського - створювати умови для збереження надзвичайно принципових і моральних соціалістів у рядах законодавців. Та вже, переплюнув Сан Санич навіть комуністів, вони адже "Влада радам!" кричать вже десятки років. Що ж - "цілі визначені, завдання зрозумілі - за роботу, товариші!"

Євген МАГДА, для "Обозревателя"