Жертві - пам'ятник, вбивці - персональну пенсію

Жертві - пам'ятник, вбивці - персональну пенсію

Днями канал ICTV показав трихвилинний сюжет. Про цю проблему треба б в Україні кожен день кричати і бити кулаками себе в груди. Якщо силоньок не вистачає, вдарити в нахабно врущій чиюсь морду.

Усе триває, та ніяк не закінчиться конкурс на проект меморіалу загиблим на своїй землі від голоду десяти мільйонам етнічних українців. До убитим в мирний час у себе на батьківщині справедливо зарахувати півтора мільйона заморених голодом етнічних українців на Кубані. Переселилися в Прикавказзя вільні козаки дратували імперію царську, потім більшовицьку.

Народ-раб, з рабсько-холуйською психологією більше підходить деспотичним режимам. Вирок козацтву першим виніс "інтелігент в пенсне" Яша Свердлов, в двадцятих роках організував каральні експедиції на Кубань. Лавруша Берія - теж носив "інтелігентне" пенсне - продовжив "вирішення національного питання в Україні". А починався геноцид проти українців ще "Иудушкой" Троцьким, правою рукою Леніна. Звільнення благодатного, чорноземного краю від народу-автохтона було успішно продовжена Сталіним у мирних 32-м і 33-му роках, потім - в повоєнному 47-му.

Відео дня

У чому ж заковика, чому українська держава вже стільки років не в змозі віддати належне мільйонам жертв? Масовості геноциду українців немає рівних у Європі за все двадцяте століття!

Нарікають, мовляв, скульптори пропонують надмірно помпезні, монументальні проекти. Так звані "творці" так званої "незалежної України" досі підживлюються школою "соціалістичного реалізму". Могутнє сімдесятилітня традиція безальтернативного панування в мистецтві методу та стилю, затвердженого в дубових кабінетах дубіноголовая компартійними ідеологами. Відсутність таланту "робітничо-селянська" творча інтелігенція компенсувала надмірними розмірами своїх "творінь".

Коричнево-нацистська Німеччина в державному устрої спочатку копіювала "братків" з червоної Росії. Тут одразу ж утвердився помпезний стиль монументальної пропаганди. За 12 років владарювання Адольф Гітлер, за прикладом більшовиків, не здогадався назвати художній стиль Третього Рейху "германо-нацистським реалізмом". Архітектори та художники фашистської держави в маніакальності своїх задумів перевершили "творців" з країни соціалізму. Здібні учні обскакали вчителів.

Чому вже стільки років мусолять в Україні тему голодомору? Тому, що "независмо" і Найтихішого українські політики все не договорюють. Примудряються говорити на тему голодомору, використовуючи у своїй промові тільки другу частину алфавіту. Плазують перед газовим монстром, - якби чого не вийшло, - пропускаючи початкові букви алфавіту.

Тільки в США понад двісті (!) Меморіально-музейних споруд, що увічнюють пам'ять про масове винищення німецькими нацистами євреїв. А в самій післявоєнній Німеччині бояться незручного торкання до теми Голокосту взагалі, і, зокрема, до ізраїльтян. Днями Німеччина мотивувала свою відмову послати миротворче з'єднання в Ліван, щоб на кордоні протистоянні навіть випадково, трохи не зачепити ізраїльтянина.

А причина в тому, що хворобливу для євреїв тему почали обговорювати з першої літери алфавіту: з Нюрнберзького процесу над нацистськими злочинцями. Жоден есесівець і гестапівець не уникнув покарання. Після вільно-невільного відбуття покаяння вчорашні "передовики нацистського праці" хто сором'язливо опускав очі, хто відвертався від питань молодих німців, або в душі затаїв образу на "біснуватого фюрера". Відкинувши ганебне минуле, виховували дітей і няньчили внуків, заклинаючи потомство від повторення фатальної помилки.

Дайте відповідь на головне питання, на який до цих пір немає відповіді. Питання не тільки для нашої, вже незалежної країни, а й для інших колишніх домініонів СССРоссіі, нацистсько-більшовицької імперії. Де і коли відбувся карний міжнародний процес над нацистами червоної Росії?

І кілька підпитань.

Засуджений хоча б один із співробітників Головного політичного управління? Нехай не рядовий - хоча б офіцер? Перманентна чистка параноїком Сталіним відомства своїх заплічних справ майстрів із закривавленими по лікоть руками - за рамками відповідальності за злочини всієї каральної організації ГПУ, ідейно-духовної попередниці гестапо, політичної поліції нацистської Німеччини.

Засуджений хоч хтось із тих катів енкаведистів, що своїми руками або віддаючи накази, здійснювали політику голодомору в післявоєнній Україні 47-го року?

Нарешті, чому до цих пір не визнана злочинною організацією компартія СРСР, надихаюча і організуюча сила сімдесятирічного терору? Невже причина тільки в тому, що прямих спадкоємців більшовиків "не руш!" - Володіють ядерною зброєю!

Кілька сумних міркувань, супутніх наслідків голодоморів в Україні.

У спустошені, виморених голодом східні райони йшло масове переселення з Росії. Чи не з цієї "супутньої" причини активізувалася сьогодні "п'ята колона" з Донеччини, Луганщини та Харківщини за визнанням мови переселенців у виморених райони України "державним"?

Якби своєчасно були масово (як у післявоєнній Німеччині) засуджені всі сталінські злочинці, до речі, більш жорстокі вбивці і садисти, ніж гітлерівські нацисти, не мала б на п'ятнадцятому році незалежності Україна багатьох своїх проблем. Включає проблему визнання УПА воюючою стороною. Персональні сталіністи-пенсіонери визнають, а як же!

Німецькі нацисти знищували швидко: стріляли в скроню, пускали газ, вішали. Нацисти з Кремля, крім перерахованих способів, убивали повільно й болісно. Морили голодом. Втративши розум, українці перетворювалися на канібалів.

Таку спадковість має Україна. Ще довго їй буде аукатися нерішучість і м'якотілість перших керівників після здобуття багатостраждальною країною Незалежності. За фактом, по суті те були кремлівські агенти перелицьованого комуністичної імперії. Підтримувані підручними, зла не пам'ятають, плазунами " Вишиваний патріотами " .

Спасибі передвоєнній Польщі, Австрії та Угорщині. Хоча ці країни щодо етнічних українців ніколи не були масляними й цукровими, але знищення голодоморами на українських землях не влаштовували. Спасибі вам, європейські українофоби! Завдяки вашій цивілізованій поміркованості, українці й українська мова вижили тут.

Виведений селекцією "радянська людина", на решті території України впирається, не хоче знову стати людиною. Меморіалу голодомору воліє севрюжінку з хріном, або "докторську" по два-двадцять.

P . S . "насильницької українізації", як вогню, бояться русифіковані українці. Щоб назавжди покінчити з цією страшилкою, досить назвати речі своїми іменами. Нормальний для кожної звільнилася країни процес повернення до своїх витоків, до мови батьків і матерів. Не "українізацією" слід називати цей процес, а "дерусифікації".

Російськомовний або англомовний українець у Росії або в США - природний результат проживання там. Повинно бути хоч трохи соромно - якщо українці у себе в Україні продовжують плекати свою імперську "одноязикость".

То-то ще буде.

Інфографіка - www.umservice.net