Конституція Ющенко: першоквітневий жарт і трохи піару

31 березня Президент Віктор Ющенко представив у парламенті свій варіант Конституції України. Чому Президент зважився на такий крок? Чому Верховна Рада призначила вибори президента на 25 жовтня? Хто стане новим президентом України? Про це "Обозреватель" у форматі прес-конференції поговорив з директором політико-правових програм Центру Разумкова Юрієм Якименко і директором Фонду соціальних стратегій Ростиславом Павленко .

Конституція Президента: масштабна, радикальна, нереальна

Юрій Якименко нагадав, що Віктор Ющенко вже не одного разу говорив про внесення змін до Конституції. Зокрема, з ініціативи Президента "була створена Національна конституційна рада, ця тема звучала ні один рік, і, нарешті Президент представив політикуму та громадськості своє бачення нової Конституції". Саме своєю, - підкреслив експерт, - оскільки цей проект не був розглянутий і затверджений в тому ж конституційній раді.

Конституція за версією Віктора Ющенка "сильно відрізняється від того, що ми маємо сьогодні", ця ініціатива "масштабна" і "радикальна", - визнав Юрій Якименко. Але, незважаючи на це, мало застосовна в наших умовах. "Реалізувати такий проект - це в значній мірі змінити і систему влади в країні, і адміністративно-територіальний устрій". Внесення запропонованих змін вимагає "повного конституційного циклу", що включає і прийняття рішення на всеукраїнському референдумі. Причому, тимчасові рамки циклу різко обмежені. Щоб встигнути в строк, вже протягом цієї сесії парламенту має бути присутнім "консолідоване голосування" щодо змін до Конституції, а під час наступної сесії "проект має бути затверджений конституційною більшістю і бути винесений на референдум".

"Очевидно, що такий план-проект дуже важко реалізувати в парламенті в нинішніх умовах", - визнав Юрій Якименко.

Чи усвідомлює це Віктор Ющенко? Швидше за все, так. А значить, представляючи свій проект Конституції, він переслідував інші цілі. Які? Тут є варіанти.

Історія з Конституцією - прикритий піар

Ростислав Павленко припустив, що такі дії Президента "зорієнтовані на певні політичні стратегії". Зокрема, "закладено кілька речей, які, напевно, сподобаються Партії регіонів" - наприклад, ідея двопалатного парламенту, яка "подається під соусом представництва регіонів". З іншого боку, в процесі обговорення нової версії Основного Закону можливе відновлення співпраці Партії регіонів і БЮТ, що "дасть Банковій певні аргументи" для критики обох політичних сил.

Але найбільше історія з Конституцією нагадує передвиборчий піар. З цим згодні обидва експерти. Так, конституційні питання стануть частиною порядку денного Верховної Ради, завдяки чому "Президент і його Секретаріат можуть впливати на хід подій у парламенті", - припустив Ростислав Павленко. Коли ж стане очевидним, що "парламентське обговорення неможливо і нереально, в суспільство буде запущений тезу про те, що зміни до Конституції необхідно приймати в силу їх необхідності". Потім, ближче до виборів, буде заявлено про намір прийняття нової редакції Конституції на всенародному референдумі, що, в свою чергу, призведе до нових слухань у Раді - "таким чином, Президент може залишати за собою частину політичної ініціативи".

Двопалатний парламент - гальмо законотворчості

Самим дискусійним конституційним пропозицією Президента стала ідея двопалатного парламенту. Вона має і "плюси", і "мінуси", але "в українських умовах вона точно призведе до одного - до уповільнення і ускладнення законодавчого процесу", - заявив Ростислав Павленко. Здавалося б, в уповільненні процесу законотворчості немає нічого поганого - у такому випадку, воно має стати якіснішим. Якби народні депутати не переслідували бізнес-інтереси.

"Сенат і його формування буде повністю підконтрольне органам влади, це буде фактично друга палата Президента, що забезпечує реалізацію його політичного курсу і блокуюча ініціативи знизу", - доповнив колегу Юрій Якименко.

Тому експерт пропонує реформувати Основний Закон "точково" - підкоригувати його так, щоб усунути закладені протиріччя між вищими інститутами влади.

Раду помирили президентські вибори

Проголосувавши 401 голосом за проведення виборів президента 25 жовтня 2009 року, Верховна Рада вперше за довгий час продемонструвала консенсус, - констатував Юрій Якименко . Насамперед, така одностайність пов'язано з тим, що кожна з фракцій, представлених у парламенті, має свого кандидата на пост глави держави.

Додаткова мотивація - "це дасть можливість певною мірою захистити Верховну Раду від дострокового припинення повноважень і спроб провести ще й дострокові парламентські вибори".

Віктор Ющенко оскаржуватиме це рішення в Конституційному Суді, але шанси на те, що він його виграє, невеликі. Насамперед, Суд не зможе ігнорувати той факт, що переважна більшість нардепів підтримало саме цю дату виборів, тим більше, що судді, по суті "є представниками певних політичних сил, присутніх в парламенті".

Навіть якщо вибори відбудуться 25 жовтня, то, найімовірніше, передача повноважень від колишнього президента до майбутнього станеться все-таки в конституційні терміни - у грудні 2009-го або в січні 2010-го, - уточнив Ростислав Павленко .

Кого Україна вибере президента 25 жовтня?

Відповідаючи на запитання "Обозревателя", хто, найімовірніше, стане новим Президентом України, Юрій Якименко навів дані соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова в період з 27 лютого по 5 березня цього року. В опитуванні брали участь більше 2 тисяч осіб з усіх регіонів України.

Його підсумки такі: з результатом 17,1% лідирує Віктор Янукович . Юлія Тимошенко - друга (15,7%). На третє місце поки виходить Арсеній Яценюк - рівень його підтримки на момент опитування становив 11,8%. Решта претендентів перебувають у великому відриві від цих лідерів симпатій. Володимира Литвина готові підтримати 5,2% опитаних, Петра Симоненка - 4,2%, а нині діючого Президента - всього 3,2%.

Однак на сьогодні існує досить великий простір для електоральних експериментів. Так, згідно даних опитування, 13% громадян ще не визначилися з вибором, 12% заявили про те, що не підуть голосувати, і 10,6% проголосують "проти всіх". За словами Ростислава Павленка, час, який повинен пройти до президентських виборів, може внести корективи в цей розклад. Зокрема, за рахунок "розчарування в політиці уряду і розчарування в керівниках місцевої влади на сході України, який традиційно підтримує Партію регіонів".

Повну стенограму прес-конференції читайте тут

Дивіться відеосюжети за результатами прес-конференції:

Юрій Якименко: "Новий проект конституції не розглядалося конституційної радою"

Рейтинг потенційних кандідітов в президенти

Ростислав Павленко: "Проект нової конституції передбачає модель типової парламентської республіки"

Проект нової конституції це конституційні ініціативи президента