У політиці, як в дорозі: короткий шлях звичайно самий брудний!

Як відомо, надмірна спрага влади призвела свого часу до падіння одного з архангелів. Правда, деякі наші політики приколюються навіть після падіння з висоти (зовсім інакше у Шекспіра: "Зійшов на високу вершину обдуває всіма вітрами, а, упавши, розбивається впрах"). Ось вам, наприклад, примовка прямо в стилі батька Махна: мовляв, щасливе майбутнє чекає Україну тільки при соціалістах (правда Нестор обіцяв побудувати свою утопію при анархістах). Аж мороз по шкірі: адже ми вже жили 70 років при соціалізмі! Чи не можна хоч на цей раз - всупереч Бісмарку - провести такий масштабний соціальний експеримент небудь у ситій Європі (де, до речі, в останні роки так звані європейці в другому поколінні вмить розкуповують праці Маркса і Троцького: на будь-якій мові, крім російської).

А ще краще б Сан Санич Мороз, раптом який промовив цю "Безперечно" мнение, зайнявся аналізом прорахунків, у тому числі кадрових. У наших поїздах, наприклад, при Рудьковського їздити стало набагато некомфортні: сервіс став ненав'язливим, а вагони-ресторани в фірмових поїздах попросту закрили. І це - саме при тому соціалісті, який багато разів піднімав ціни на залізничні квитки.

Видно, багатьом політикам пора опуститися з неба на землю і покататися звичайними бруднуватими поїздами, походити з авоською по супермаркетам з їх захмарними цінами, винести хоч разок сміття з дому, щоб зрозуміти, звідки в Києві взялося три мільйони щурів? Ви запитаєте, ну, і як пов'язана золота акція тих же соціалістів у столичній міськраді з тим, що в Києві перестали два рази на рік труїти щурів, зате завели "замість" величезні купи покидьків як основне джерело прожитку гризунів? Я думаю, що Валентина Семенюк дійсно не визнає відповідальність за нерегулярний вивіз сміття своєї фракції Соцпартії, яка разом з усією столичної парторганізацією соціалістів "прославилася" хіба що єдиною перевіркою хлібзаводів, так і не увінчалася підвищенням якості хліба до хоча б радянського рівня. Ну, так не менше реакційний Ярослав Качинський також не визнав своєї відповідальності як прем'єр-міністра за невиконану обіцянку своєї "братньої" партії трирічної давності: брати обіцяли полякам збудувати три мільйони СОЦІАЛЬНИХ квартир. Правий ліберал Дональд Туск, який загадав цей "безневинний" питання розлюченого Качинський, саме після цих успішних теледебатів виграв дострокові парламентські вибори.

Чому, до речі, так і не відбулися теледебати Януковича і Тимошенко: саме ці теледебати, як показав польський досвід, і повинні були визначити і результат виборів, і майбутній курс уряду? Зате тепер у нас кожен "отаман Таврійський" у вузькому колі визначає не тільки терміни призову в армію, але навіть ПРІЗВИЩА тих хлопчаків-Положенцев, яким у статусі І.О. дозволено заморозити пів-України, включаючи впливову в минулому Дніпропетровську область. А тимчасовий уряд Януковича наостанок дозволило днями віддавати дешевий газ українського видобутку ще комусь чи кудись, крім обігріву власного електорату. Цікаво, парламентська слідча комісія, очолювана свого часу Андрієм Деркачем, не збирається ПУБЛІЧНО повернутися до своїх сенсаційних висновків: мовляв, того газу, який добувають в Україні наші державні компанії цілком вистачає для протопки населення (так званих побутових потреб) навіть у разі найлютішою зими? Боюся, що цю сенсацію регіонали приберігають для майбутнього помаранчевого уряду (сподіваюся, що наші енергетики не ведуть подвійне життя, прикидаючись корумпованими і корисливими тоді, коли насправді вони - компетентні і безкорисливі. Адже таке їх поведінка була б найчистішим лицемірством)?!

Так, затребувана при формуванні уряду - майже в половині помаранчевого табору - тільки та компетентність, яка здатна виявити і задовольнити особисті смаки і потреби начальства. А адже велика політика - це всього-навсього мистецтво створювати УСПІШНІ уряду, а не пояснювати щось про голодомор цього голодному населенню в умовах такої галопуючої інфляції, яка налякала вже навіть Світовий банк. І ось до такої націленості НА ПРАКТИЧНИЙ РЕЗУЛЬТАТ пора звикати всім нашим політикам, у тому числі і тим, які поки не особливо звертають увагу на волевиявлення простих громадян. Наприклад, такий поспіх, як в питанні з професійною армією, яка отримала підтримку ВСЬОГО населення, може тільки зашкодити нашій владній еліті: адже можновладці ПОВИННІ нахиляти небо до людей, не знижуючи ні його, ні свого рівня (в цьому сенсі виконання передвиборних обіцянок - це покарання за тріумф).