29 вересня • оновлено в 14:08
МоваЯзык
Блоги Світ

/ Політика

"Нафтогаз" починає і програє

Матриця формування бюджету країни урядові чиновники успішно перенесли на фінансовий план НАК "Нафтогаз України" - доходи начебто перевищують видатки, а дефіцит, як завжди, прихований. При цьому у видатковій частині бюджету скромно упущені кошти на закупівлю газу для майбутнього опалювального сезону, кредиторська заборгованість, компенсації різниці в цінах для теплокомуненерго.

Проте в уряду "на ум пішли" додаткові резерви компанії - 500 млн. грн. статутного фонду "Чорноморнафтогазу", близько мільярда не розписані виробничо-інвестиційних вкладень, тобто все те, що формує доходи майбутніх періодів.

Насправді ж, така компанія, як НАК "Нафтогаз України", має досить серйозні приховані резерви, мобілізувавши які, можна значно оздоровити її фінансовий стан.

Уряд має зрозуміти: якщо немає контролю над роздрібним ринком природного газу, то відсутній і контроль над своєчасним збиранням коштів за спожитий промисловістю, комунальниками, населенням і бюджетною сферою енергоресурс. Саме роздрібна торгівля газом зяє розмаїттям великих і малих дірок, через які витікають фінансові ресурси, створюють, серед інших причин, реальний дефіцит бюджету НАК.

При цьому система контролю, крім розподільчих мереж, включає в себе, за висловом політиків радянського періоду, і "людський фактор", який в наших умовах може працювати як у плюс, так і на мінус.

Гроші "Нафтогазу України" - калейдоскоп халатності, створення боргів, ухиляння від сплати податків, розкрадань, корупції ...

Спробую навести деякі міркування та факти, що свідчать про системні зловживання та шахрайства в сфері розподілу і реалізації природного газу в Україні.

Відразу обмовлюся, що в газовій галузі працюють досить відомі персоналії, які заслужили певне реноме в різні періоди своєї діяльності. Деякі з цих "товаришів" раніше вже потрапляли в поле зору правоохоронних органів як винахідники (або користувачі) незаконних схем з розкрадання фінансових коштів і газового ресурсу. На жаль, до відповідальності притягнуто одиниці. Так уже повелося у нас - що більший навар, то менша відповідь.

Хотілося б розкрити деякі особливості формування українського газового ринку не стільки для розширення базових знань наших громадян про що стала в останній час модною газової проблематики, а швидше з метою привернути увагу уряду та правоохоронних органів до наростання кризи в цій сфері. Хоча є підозра, що у високих владних кабінетах про ситуацію непогано поінформовані. І тим не менше: зволікання з прийняттям комплексу адміністративних, кадрових, нормативних та інших заходів призведе до посилення дестабілізації економічної ситуації в країні, що безпосереднім чином позначиться на безпеці громадян і держави в цілому.

Для дотримання об'єктивності та відходу від тенденційності у висвітленні порушених у статті, наприкінці матеріалу наведу заодно точку зору керівників НАК "Нафтогаз України" на ситуацію у відносинах НАК, обл-і міськгазів (ВАТ) з газопостачання та газифікації. А також зауважу, що мені абсолютно все одно, хто буде керувати відповідними процесами - нинішні аксакали чи ставленики олігархів, які прагнуть посісти їхні місця внаслідок можливої ??коаліційної ротації. Мета - привернути увагу до ситуації, що вимагає хірургічного втручання.

А українському уряду, яке "збилося з ніг", виконуючи рішення Радбезу з верстки фінплану "Нафтогазу України" і створив воістину "шедевр" сучасної фінансової думки, спробую все таки показати деякі резерви, що дають змогу підлатати діри в благенькому бюджеті НАК.

Так що ж не так "в королівстві Датському"? Яку роль відіграють функціонери "від газу" різних рівнів? Куди зникають гроші споживачів газу? Звідки у України мільярдні борги за природний газ?

Саме процесу виникнення цих мільярдних боргів, природі їхнього походження та активним учасникам їхнього створення присвячується цей матеріал.

Борги не забирають тільки боягузи!

Здавалося б, все дуже просто. Споживач, оплачуючи природний газ, розуміє, що його гроші у результаті мають надійти облгазам чи міськгазам (ВАТ з газопостачання та газифікації), потім у НАК "Нафтогаз України" і далі, в рамках міжурядових угод і корпоративних договорів, відправлені основному постачальнику газу - РАО "Газпром".

Однак у зазначеному ланцюжку відбувається "витік" частини фінансових потоків, що потім фіксуються як борги.

Що відбувається з боргами далі?

А далі дочірня компанія НАК "Нафтогазу" - "Газ України" - має провести відповідну роботу з одержання цих самих грошей із боржників, якими є ВАТ, що не розраховуються з "Газом України", але продовжують отримувати від нього весь обсяг газу. У цій сфері діяльності компанії відбуваються речі дуже своєрідні.

Без будь-яких вагомих підстав керівники ДК "Газ України" прийняли рішення про реструктуризацію боргів і підписання мирових угод із низкою міськ-і облгазів на суму 259 млн. грн. з відстрочкою платежів на два роки і повним розрахунком через вісім років. Хоча, як показує аналіз, і ці договори теж не виконуються. На сьогодні розрахунки за ними ледь більше 10%. Та й то, за даними Держказначейства, ці гроші невчасно і з порушеннями чинного законодавства переказувалися до держбюджету, про що свідчить лист Держскарбниці України № 09-04/375-2997 від 26.02.2009 року на ім'я директора ДК "Газ України" С. Зубова (див. документ № 1). Мало того, в листі згадуються посадові особи ДК, винні в порушеннях чинного законодавства.

"Забудькуватість" газопостачальних компаній просто вражає. Наприклад, ВАТ "Луганськгаз" не перерахувало 27,5 млн. грн., ВАТ "Одесагаз" забуло про 12,5 млн., ВАТ "Тернопільгаз" недоплатило 10 млн. грн.

Велика частина боргів, які реструктуризуються, була створена, як це не дивно, в 2003-2004 роках, коли і газ був дешевим, і в керівництві НАК "Нафтогаз України" були відомі професіонали, які невсипно міськ-і облгази. Та й сучасний директор ДК "Газ України" С.Зубов трудився в той же час в тих же пенатах.

Інакше як "добродійністю" за рахунок держави таку діяльність назвати не можна. А скільки таких боргів сьогодні по Україні? Можете не сумніватися - мільярди!

Саме з таких маленьких прикладів створюється величезне полотно нашого стрясає криза невпорядкованого життя.

Продовжу розповідь не найцікавішою, але дуже важливою ланкою в ланцюзі розкрадань державних коштів.

Мова піде про газових трейдерів, які виконують функцію "посібників", якщо хочете, "співучасників", "допомагають" створювати проблеми з розрахунками за природний газ.

Газове трейдерство і його солодкі можливості

Рішенням РНБО в лютому 2008 року НАК "Нафтогаз України" визначена головним уповноваженим суб'єктом з формування і розпорядження ресурсами природного газу для кінцевих споживачів. При цьому відповідно до постанови Кабінету міністрів № 605 від 29.04.2006 року було встановлено граничний рівень ціни реалізації газу для промисловості. На цьому б поставити крапку. Але рано.

Оскільки у міськ-і облгазів є ліцензії на реалізацію газу за нерегульованими тарифами, то існує можливість певну кількість газу продати через ці структури дорожче. І ця схема реалізується чиновниками від газу повним ходом.

Можливо, філії ДК "Газ України" під приводом відсутності виділених ним лімітів природного газу "відмовляють" (природно, в усній формі) промисловим споживачам у підписанні контрактів. Водночас міськ-і облгази отримують природний газ з ресурсів тієї самої ДК "Газ України", виділений для промислових споживачів, за максимально низькою ціною та укладають контракти на його реалізацію з газовими трейдерами, знову ж із мінімальною рентабельністю. Далі промислові підприємства просто "змушені" купувати газ у трейдерів, часом за ціною, на 60 доларів за 1000 кубометрів вище. Чому ж споживачі не купили газ у НАК або "дочки" НАК? Що, гроші зайві? Чи їх поставили в ситуацію, коли немає іншого виходу?

Коло осіб, причетних до цієї схеми, окреслене. Персоналії на слуху.

Значні обсяги газу ДК "Газ України" були передані ВАТ "Тернопільгаз", ВАТ "Макіївкагаз", ВАТ "Одесагаз", ВАТ "Лубнигаз", які (крім "Лубнигаз") навіть не підконтрольні НАК "Нафтогаз України".

Далі ці обсяги газу реалізовувалися газовими трейдерами: ТОВ "Конекс-газ", "Луксор", "Укрзакордоннафтогазрозвідка", "Компанія Юнік-Ком", "Укрнадроресурс", "Тандем плюс", "ГАЗПОСТАЧ", "Фірма ТДК", "Ніка -Газ "," Компанія Енерготрейд ". Природно, продаж газу зазначеними комерсантами відбувається не собі на збиток, а по "надутим" тарифом, та таким, що навіть російський президент Д.Медведєв обурився. Є думка, що різниця в цінах швидко переводиться через конвертаційні центри в готівку і спрямовується на підтримку зацікавлених осіб із "Нафтогазу України" і "Газу України". Ну, а як інакше можна пояснити, що засновником трейдера ТОВ "Конекс-газ" є дружина начальника Департаменту реалізації природного газу ДК "Газ України" В.Кіріняченко? Збіг? Навряд чи! Більшість названих трейдерів мають одних і тих же засновників, власників і т.п. Та й споживачі природного газу дуже цікаві - цукрові комбінати. Зайвий раз не хотілося б обтяжувати читача подробицями, тож дані щодо обсягів поставленого на них газу, а також про зв'язки між трейдерами є в розпорядженні редакції.

Прізвища високопоставлених панів з НАК "Нафтогаз України" і ДК "Газ України", які "патронують" дану аферу, теж відомі й періодично миготять на екранах телевізорів. Причому НАК ні при чому: вона-то безпосередньо з трейдерами договорів не укладає, а просто вивантажує ВАТ газ. І ручки - ось вони!

Однак якщо все ж у нашої виконавчої влади виникне необхідність у додаткових надходженнях від реалізації газу, зауважу, що тільки за приблизними підрахунками через конвертаційні центри лише за 2008 рік було або могло бути переведено у готівку близько 120-150 млн. грн. Як-не, все ж до бюджету могли надійти грошики, а не в кишені ділків!

Є й інші "знахідки". Щоб нашим правоохоронцям було легше шукати, даю "маячок": списання обл-і міськгазами обсягів виробничо-технологічних втрат природного газу, оприбуткування цих втрат у вигляді газу власного видобутку приватних газовидобувних підприємств, реалізація такого газу з максимальною рентабельністю. Між іншим, списання можливе лише з дозволу ДК "Газ України".

Викликає здивування та якраз та обставина, що саме посадовці з державної компанії НАК "Нафтогаз України" і повинні були ініціювати зміни до нормативно-правову базу, які б не дозволили наживатися на держвласності ділкам із міськ-і облгазів. Керівництво НАК через день буває в кабінетах президента і прем'єра, які мають право законодавчої ініціативи. Ну і? .. Що заважало врегулювати правове поле зі стягнення заборгованостей і "построїти" ВАТ?

Тепер про них, про ці самі відкриті акціонерні товариства з газопостачання та газифікації. Відкритістю в даній ситуації навіть і не пахне, зате запашок від "смердючого газу" тхне.

Відкриті акціонерні пилососи

Система міськ-і облгазів перетворилася на "чорну діру" для висмоктування грошей з держави саме з моменту виведення її з-під контролю НАК "Нафтогаз України".

З цього моменту картина видається такою: кровоносну систему людини ділять на частини; кров до рук, ніг, голови та інших частин надходить по судинах, які працюють у зовсім аритмічному з серцем режимі. А ще при цьому частину крові використовують інші організми.

Будь-яка система, якщо вона не збалансована, ефективно не буде. На стику між державною і приватною власністю завжди існують паразитуючі елементи. На жаль це характерно для сучасної стадії розвитку (чи деградації) нашої економіки.

На практиці виглядає все це абсолютно потворно.

Всі 48 міськ-і облгазів діляться за належністю до різних фінансових груп. Двадцять одне ВАТ контролює швейцарська компанія "РосУкрЕнерго", три - "СПІВДРУЖНІСТЬ", п'ять - "ГАЗЕКС", інші - хто попало, в тому числі і НАК "Нафтогаз України".

На прикладі однієї з груп ВАТ спробую показати системні зловживання посадовців, які створюють підстави для ухиляння від розрахунків за спожитий природний газ, що призводить до зростання заборгованості ВАТ із подальшою її трансформацією в державні боргові зобов'язання.

Можливо, якраз тут і приховано резерви, які можуть значно знизити дефіцит бюджету нацкомпанії "Нафтогаз України".

Отже, сім ВАТ із не надто промислових регіонів, які раніше, за даними ЗМІ, контролював відомий підприємець О.Бахматюк, а на сьогоднішній день, при збереженні його ж менеджменту, "РосУкрЕнерго": "Закарпатгаз", "Волиньгаз", "Львівгаз" , "Чернівцігаз", "Івано-Франківськгаз", "Чернігівгаз" і "Вінницягаз".

Для простоти викладу виокремлю ці ВАТ із загального володіння "РосУкрЕнерго", назвавши їх "групою семи".

Уявіть собі, що цю групу "ріднить" не лише регіональне сусідство, а й колосальні суми боргів за спожитий газ. За 2008 рік ця заборгованість становить 652 млн. грн., А за поточний період 2009 року - 279 млн. грн.

В цілому ж за період з 2000-го по 2009 рік боргові зобов'язання зазначених ВАТ перед державою становлять близько 2,5 млрд. грн. (Див. документ № 2).

Для того щоб читач не подумав, що подібне взагалі фантастика, наведу деякі цифри зі зведених таблиць про розрахунки за поставлений газ від 19 лютого 2009 року тільки по ВАТ "Івано-Франківськгаз". За інших газопостачальниках ситуація аналогічна.

Так от, у 2008 році по категорії "промислові споживачі" борги ВАТ перед ДК становлять 44 млн. 875 тис. грн., А розрахунки з ДК - лише 5%, тобто 2 млн. 150 тис. грн. Виходить, що промисловість не платить за спожитий газ узагалі? І така картина спостерігається по всіх згаданих міськ-і облгазам. За 2009 рік теж гнітючі цифри - по Івано-Франківській області борг споживачів (без урахування промисловості) становить 23,9 млн. грн.

Навіть поверхневий аналіз цих цифр свідчить про те, що боргова яма, в яку "падають" ВАТ з "групи семи", стає все глибше, грошей все менше, а банкрутство все ближче. І найголовніше, що їхнім кіпрським власникам, як кажуть, "все по барабану", оскільки вкладені кошти вони, схоже, вже давненько відбили.

У зв'язку з викладеним виникає ряд питань:

1. Чому гроші з промспоживачів у Івано-Франківській області збирає ТОВ "Компанія" Тандем плюс ", а не НАК" Нафтогаз "чи ВАТ?

2. Навіщо ліквідовано в області філію ДК "Газ України"? Щоб йому не платили?

3. Куди й навіщо в лютому вивезено бухгалтерські та фінансові документи ВАТ "Івано-Франківськгаз"?

При перегляді даних щодо розрахунків, оцінюванні фактів спадають на думку слова: "діяльність даного злочинного угруповання" ...

Слід звернути увагу на певну особливість надходжень коштів ВАТ на адресу "Газу України" за категорією "промислові споживачі" у 2008 році. Практично в кожному з семи ВАТ ці розрахунки становлять 4-8% від спожитого обсягу газу.

Природно, що подібні цифри вже не просто насторожують, а волають про те, що в кожному з цих міськ-і облгазів мають працювати міжвідомчі оперативні та слідчі групи, а деякі керівники та працівники НАК "Нафтогаз України" і ДК "Газ України" - можливо , "сушити сухарі" у тісній компанії з керівними персонами міських і обласних газопостачальників. Адже якщо спожитий газ оплачують на 4-8%, то чому досі не закручено вентиль? А якщо підприємства газ оплатили, то куди ВАТ поділи ці гроші?

Щоб ні в кого не склалася думка про зведення наклепу на шановних посадовців, постараюся проілюструвати вищесказане деякими доказами і документами.

Основою відбувається, є організована і чітко функціонуюча система виведення державних фінансових ресурсів у тіньову сферу.

Саме така ситуація на газовому ринку миттєво мала б стати предметом розгляду на РНБО, який, на жаль, використовується для зведення особистих політичних рахунків.

Зауважу, що процес витікання коштів у ВАТ базується на маніпуляціях із ресурсними документами - реєстрами транспортування, актами прийому-передачі природного газу, договорами поставки газу та іншими. Фоном для всього цього якраз і є млява претензійна робота з боку НАК та її дочірніх компаній, яка описана в першій частині статті.

Щось аналогічне відбувається і з ресурсними документами. НАК "Нафтогаз України" і ДК "Газ України" не передають міськ-і облгазам реєстрів транспортування й актів приймання-передачі газу під формальним приводом: вони не розраховуються за газ, а ліміти, мовляв, для них взагалі не виділяються. Тим самим зводяться до нуля будь-які можливості для "Нафтогазу України" подати позови до суду за відсутність розрахунків за спожитий промисловістю і населенням природний газ! Зате одночасно з'являються підстави для подання позовів до "Нафтогазу" з боку ВАТ за невчасне виконання зобов'язань державною компанією. Ну а газ, попри відсутність оплати, як надходив споживачам, так і продовжує надходити по мережах, які перебувають в оренді у ВАТ. А між ВАТ і кінцевими споживачами газу дефілюють газові трейдери, відкачуючи дельту між відпускною ціною держкомпанії та ціною реалізації за нерегульованим тарифом на фірми-"метелики", конвертаційні центри, загалом, куди завгодно, але не в держкишеню. Ось такі "паразити" завелися в нашій газотранспортній системі, котрі розуміють чітко: нема ресурсних документів - і проблеми немає. А контролюючі та перевіряючі організації куди дивляться? Правильно! Дивляться вони не в газові труби, а в ті самі акти приймання-передачі та реєстри транспортування, які з "легкої руки" посадовців ніяк не можуть до них потрапити.

Як приклад наведу зведені дані щодо руху ресурсних документів між ДК "Газ України" і тільки двома ВАТ - "Закарпатгаз" та "Івано-Франківськгаз".

Так, ДК "Газ України" не поспішає відправляти ВАТ "Закарпатгаз" реєстри із транспортування газу за травень-грудень 2008 року і акти прийому-передачі газу для промисловості за договорами за червень-серпень 2008 року. Схожа картина спостерігається по ВАТ "Івано-Франківськгаз". Тут мова йде про мільйони кубометрів природного газу і про мільйони гривень, які не надійдуть своєчасно для розрахунків за російський газ, позаяк ДК "Газ України" ці документи трохи притримала.

Здавалося б, з чого це "Газ України" не поспішає передавати документи своїм контрагентам? Не потрібні гроші? Кредитуємо промисловість газом? Або створюємо спеціальні умови для трейдерів і комерсантів? Все дуже просто. Коли відсутні акти приймання-передачі газу та реєстри транспортування хоча б в одного з контрагентів, починається система "керованого хаосу", яка якраз і створює середовище для різного роду зловживань.

Договори на постачання газу. Елемент "керованого хаосу"

Описуючи те, яким чином створюються умови для невиконання контрагентами зобов'язань щодо своєчасних розрахунків за спожитий газ з "Газом України", не можна не згадати ще один суттєвий елемент системи "керованого хаосу" - несвоєчасне підписання або невчасна передача "Газом України" нових договорів поставки природного газу для ВАТ. Унаслідок цього процесу знову ж неможливо вести претензійну роботу на рівні НАК "Нафтогаз" - ВАТ.

Складається враження, що "Нафтогаз України" не знав, не відав, що він і в 2009 році буде поставляти газ населенню та промисловості! Тому підготував документи лише наприкінці першої декади лютого. Чи потрапили ці договори в міськ-і облгази - велике питання. Наведу таблицю, котра дає змогу зрозуміти, що організаційне ядро ??процесу функціонує саме в системі НАК. Якщо ДК "Газ України" не передає договорів поставки природного газу своїм контрагентам - ВАТ, то сумніваюся, що про це не відає головна компанія - НАК "Нафтогаз України" і конкретний заступник голови її правління (документ № 3).

Відсутність договорів, точно так само, як і відсутність оформлених ресурсних документів не дає можливості НАК та її "дочці" пред'являти боргові претензії до контрагентів. "Тенденція, однак" ...

Коли переглядаєш ці та інші документи, закрадається думка: може, це лихі українські агенти нашого "рідного" російського "Газпрому" через те саме "РосУкрЕнерго" вирішили влаштувати нам глобальний "газовий дефолт"? Може, якийсь ворожий центр реалізує підступний задум із доведення до банкрутства наших газопостачальних компаній? Тоді де наші спецслужби? Чому не розкривають агентурних мереж агентів впливу в сфері газу? Вони "в темі, але не в частці", або "в частці, а тому не в темі"?

Очевидно, схеми витікання коштів у міськ-і облгазах настільки банальні й прості, що на них майже не звертають уваги навіть наші правоохоронці.

Про дуже прості, але дуже прибуткових способи вимивання фінансових ресурсів із газопостачальних підприємств

Пропоную хоча б трохи розібратися в тому, як здійснюються операції з вимивання фінансових ресурсів, що надходять від споживачів на рахунки міськ-і облгазів за газ.

Наприклад, переглядаючи матеріали про поставку обладнання ВАТ "Вінницягаз", "Івано-Франківськгаз" і "Львівгаз", можна звернути увагу, що протягом 2007-2008 років ці підприємства закупили велику кількість АГНКС (автоматичні газонаповнювальні компресорні станції) і трубопровідних систем.

І це було б прекрасно, якби не дві обставини.

Обставина перша. Майже все обладнання купувалося трьома із семи розглядуваних нами облгазів через ланцюжок комерційних структур. У міру проходження ланцюжка ціна на нього виросла в три рази (у деяких випадках - у десять). Однак саме примітне те, що продавцями обладнання для колишніх облгазів Бахматюка виступали компанії, знову ж таки з О.Бахматюк афілійовані.

Так, "Станіславська торгова компанія" в квітні 2008 року продала чотири АГНКС за ціною 7 млн. 420 тис. грн. ТОВ "ВБК" Текстра ", яке, в свою чергу, реалізувало ці АГНКС ТОВ" Валорес ", але вже за ціною 19 млн. 788 тис. грн. На ВАТ "Львівгаз" обладнання потрапило за ціною 19 млн. 800 тис. грн. Угадайте, що сталося з різницею у дванадцять мільйонів гривень, котрі переплатило ВАТ "Львівгаз"? Аналогічну операцію та ж компанія провела дещо раніше, у березні 2008 року, але сума поставки ВАТ "Вінницягаз" зросла з 37 млн. 100 тис. грн. до 98 млн. При цьому всі фінансові проведення здійснювали в банку, як це не дивно, "Фінансова ініціатива". А хто у них господар? Правильно, О.Бахматюк!

А ще раніше, у травні 2007 року, аналогічну операцію через банк "Фінансова ініціатива" було здійснено з ВАТ "Івано-Франківськгаз". Кінцева сума, яка була сплачена за 48 АГНКС, становила 237 млн. 696 тис. грн.

Навіть якщо вартість однієї АГНКС становить 1 млн. 855 тис. грн. (Що випливає з першої угоди "Станіславської торгової компанії"), то дельта, отримана на поставці 48 комплектів цього устаткування, становитиме 148 млн. 656 тис. грн.! І це за умови, що зазначені АГНКС не віртуальні, а існують у фізичному вимірі. І тому увага! Обставина друга. Довести їх відсутність, так само як і наявність, поки не змогли навіть найбільш допитливі податківці. Адже їх навіть близько не підпускають до декларованих місць зберігання устаткування.

Ще пара нот із цієї ж пісні. Деякі компанії, згадані вище, зустрічаються і в покупці (серпень 2008 року) газопроводів, ціна яких при продажу їх ВАТ "Вінницягаз" транзитом через ТОВ "Карпатська нафтова компанія" зростає з 2,9 млн. до майже 20 млн. грн. А вже скільки автори цих операцій на ПДВ виграють - ні в казці сказати, ні оперу описати ....

Ще раз звертаю увагу уряду: шукайте гроші поряд з вами, а не за кордоном! Хоча, здається, їх уже треба шукати на Кіпрі. У тому ж місці, де знаходяться відомі офшорні акціонери наших міськ-і облгазів.

На завершення хочу звернути увагу читачів лише на один аспект. А саме на те, як реагують регіональні органи прокуратури на катастрофічне зростання газових боргів. Редакція своєму розпорядженні копії відповідей обласних прокуратур на звернення ДК "Газ України".

Як приклад наведу відповіді прокуратури Івано-Франківської області на листи ДК "Газ України" до голови Івано-Франківської облдержадміністрації та прокурора області (документ № 4).

Хочете - вірте, хочете - ні. Але в семи областях України в прокуратурі працюють одні й ті ж люди. Практично в усіх відповідях держкомпанію відправляють до суду або не бачать підстав для прокурорського реагування на ті процеси, що прямо ведуть НАК "Нафтогаз" до неможливості оплатити імпортний газ. Можна шукати кредити; можна робити "уті-путі" пану Путіну; можна вимагати фінплан НАК від уряду і при цьому вішати ордени на груди співавтора вищеописаної схеми ... А можна використовувати для стабілізації фінансового становища НАК "Нафтогаз" приховані резерви. Тим більше що тепер вони не приховані.

У процесі підготовки матеріалу видання звернулося до голови правління НАК "Нафтогаз України" Олегу Дубині з питаннями про діяльність облгазів. Відповіді ми отримали за підписом першого заступника голови "Нафтогазу" Ігоря Діденка.

Ігор Діденко

1. Яка загальна заборгованість за поставлений природний газ з боку міськ-і облгазів? Цікавлять дані з 2000 року і по теперішній час. Хто є найбільшим і найменшим боржником серед ВАТ з газопостачання та газифікації? Яка заборгованість на сьогоднішній день за поставлений природний газ у ВАТ "Закарпатгаз", "Волиньгаз", "Львівгаз", "Чернівцігаз", "Івано-Франківськгаз", "Чернігівгаз" і "Вінницягаз"? Чи не вважаєте ви, що дії керівників згаданих ВАТ цілеспрямовано ведуть до банкрутства міськ-і облгазів?

Починаючи з 1999 року спостерігається тенденція утворення заборгованості облгазів за поставлений газ. За даними ДК "Газ України", загальна заборгованість облгазів за використаний протягом 1999-2008 років газ станом на 1 січня 2009 року становить 6,7 млрд. грн.

Заборгованість облгазів за спожитий у 2008 році населенням і бюджетними організаціями природний газ становить

617 млн. грн. (Редакція дозволить собі звернути увагу на відсутність даних про суму заборгованості промислових споживачів газу.)

Найбільшими боржниками серед них є: ВАТ "Львівгаз" - 70 млн. грн., ВАТ "Івано-Франківськгаз" - 42 млн., ВАТ "Луганськгаз" - 80 млн., ВАТ "Закарпатгаз" - 32 млн., ВАТ "Чернігівгаз" - 37 млн., ВАТ "Волиньгаз" - 21 млн., ВАТ "Рівнегаз" - 29 млн. грн., ВАТ "Харківміськгаз" - 27 млн., ВАТ "Харківгаз" - 23 млн., ВАТ "Дніпропетровськгаз" - 33 млн ., ВАТ "Дніпрогаз" - 25 млн., ВАТ "Черкасигаз" - 27 млн. грн.

Не мають заборгованості ВАТ "Макіївкагаз", ВАТ "Хмельницькгаз", ВАТ "Севастопольгаз", ВАТ "Кременчукгаз".

2. Наскільки, на вашу думку, ефективна претензійна робота керівників ДК "Газ України"? Які підстави були у керівників цієї компанії прийняти рішення про реструктуризацію боргів і про підписання мирових угод із низкою міськ-і облгазів на суму 259 млн. грн. з відстрочкою оплати до двох років і повним розрахунком через вісім років?

У 2008 році в ДК "Газ України" надійшли звернення низки облгазів, в яких порушувалося питання про проведення реструктуризації заборгованості з метою забезпечення безумовного погашення наявної заборгованості. Пропозиції облгазів грунтувалися на положеннях Закону України від 23.06.05 р. № 2711-IV, а також Цивільного та Господарського кодексів України.

Єдиним джерелом доходу ВАТ з газопостачання та газифікації є розподіл і транспортування природного газу всім категоріям споживачів. Тому були прийняті до уваги наведені облгазами дані про заборгованість перед ними населення та інших категорій споживачів.

Крім того, облгази аргументували свої пропозиції тим, що протягом останніх п'яти років Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) встановлювала тарифи на транспортування газу, що не компенсували в повному обсязі витрати на підтримку газорозподільних мереж у належному стані. Це ускладнювало виконання ними основної діяльності, спрямованої на безаварійні і безперебійні поставки природного газу споживачам.

З метою недопущення аварійних ситуацій на газопроводах, а також враховуючи відсутність у ВАТ достатніх додаткових джерел коштів, які б дозволили погасити заборгованість, ДК "Газ України", керуючись положеннями чинного законодавства, уклала угоди про реструктуризацію заборгованості з деякими облгазами.

Таким чином, ці угоди були укладені компанією "Газ України" з урахуванням безумовного дотримання вимог чинного законодавства, це забезпечить збереження і повернення активів компанії.

Протягом 2008 року ДК "Газ України" подала позови до боржників на загальну суму 1,206 млрд. грн., З них 431 млн. грн. - Штрафні санкції.

У даний час за рішеннями судів, що вступили в законну силу, ДК "Газ України" отримала право на стягнення з боржників компанії додатково 1,014 млрд. грн. штрафних санкцій за невчасні розрахунки за природний газ.

Однак слід зазначити, що майже всі облгази і більшість підприємств теплокомуненерго беруть участь у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених Законом України № 2711-IV "Про заходи, спрямовані на забезпечення стабільного функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Відносно таких підприємств, відповідно до положення згаданого закону, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню. Таким чином, маючи в своєму розпорядженні рішення судів про стягнення заборгованості за поставлений природний газ (з урахуванням штрафних санкцій), ДК "Газ України" не може добитися їх виконання навіть в примусовому порядку.

Неодноразові пропозиції НАК "Нафтогаз України" про внесення до закону № 2711-IV змін, які дозволили проводити роботу по стягненню заборгованості хоча б у частині вартості використаного природного газу, не знаходять підтримки. Це обумовлено, на нашу думку, існуванням зацікавленості певних осіб у захисті інтересів газоспоживачів-неплатників.

Загальна сума заборгованості облгазів, яка була реструктуризована в різні роки, становить 1267,3 млн. грн. Станом на 1 січня поточного року залишок цієї суми становив 964,3 млн. грн. Рішення про реструктуризацію боргів приймалося з однією метою - реально погасити заборгованість минулих років. При цьому реструктуризувалися тільки ті борги, які накопичилися за кілька років. Останнім часом підставою для подібних дій є Закон України № 2711, згідно з яким дозволяється проводити реструктуризацію заборгованості минулих років строком до десяти років з відстрочкою оплати до двох років.

Протягом 2008 року було реструктуризовано 75,3 млн. грн. заборгованості ВАТ "Запоріжгаз" і ВАТ "Сумигаз", у статутному фонді яких частка НАК "Нафтогаз України" становить понад 51%.

Загальний рівень розрахунків за реструктуризованими боргами на початок року становив 94%.

3. Чи може впливати ДК "Газ України" на керівництво міськ-і облгазів у плані отримання боргів?

На сьогоднішній день у НАК "Нафтогаз України" немає важелів адміністративного впливу на підприємства з газопостачання та газифікації, оскільки останні є самостійними суб'єктами господарювання - відкритими акціонерними товариствами і відносини між ними будуються на договірних засадах.

Наявність і постійна пролонгація дії Закону України від 23.06.05 р. № 2711-IV "Про заходи, спрямовані на забезпечення стабільного функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" по суті запроваджує мораторій на банкрутство підприємств паливно-енергетичного комплексу. У свою чергу, це блокує дії ДК "Газ України" і не дає можливості належним чином впливати на облгази в плані погашення заборгованості.

Єдиний орган, який в даній ситуації має важелі впливу на діяльність облгазів, - це НКРЕ, яка може оштрафувати конкретний облгаз або позбавити його ліцензії на право проведення того чи іншого виду діяльності.

4. Чому НАК "Нафтогаз України" і ДК "Газ України" не передають своєчасно документи (акти прийому-передачі, реєстрів транспортування природного газу, договору поставки) газопостачальним підприємствам?

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" (з наступними змінами та доповненнями) НАК "Нафтогаз України" є уповноваженою організацією для потавок газу населенню, бюджетним та теплопостачальним організаціям. При цьому населення забезпечується природним газом з ресурсів власного видобутку, а бюджетні та теплопостачальні організації - за рахунок імпортованого газу.

Реалізацію природного газу населенню та бюджетним організаціям здійснює ДК "Газ України" через мережу облгазів, а теплопостачальним організаціям - безпосередньо ДК "Газ України" та її філії.

Реалізація газу з ресурсів НАК "Нафтогаз України" промисловим споживачам здійснюється через ДК "Газ України", її філії, облгази і ТОВ "Газпром збут Україна".

При цьому договори на постачання газу укладаються відповідно до чинної законодавчої та нормативної бази з урахуванням того, що відпустка газу споживачам здійснюється виключно за умови його 100-відсоткової оплати.

Відповідно до договорів на постачання газу, укладених між НАК "Нафтогаз України" і ДК "Газ України", між ДК "Газ України" і облгазами, а також договорами на транспортування газу, укладених між НАК "Нафтогаз України" і облгазами, з метою посилення дисципліни газопостачання та розрахунків за поставлений газ передбачено, що кожен облгаз в термін до 15 числа місяця, наступного за місяцем поставки, зобов'язаний передати НАК "Нафтогаз України" завірений постачальником реєстр реалізації газу. Ця умова є обов'язковою для проведення розрахунків за виконану облгазами газотранспортну роботу.

Разом з тим необхідно врахувати, що частина облгазів порушують порядок транспортування газу і відпускають його споживачам понад встановлені ліміти. У цих випадках постачальник газу в особі ДК "Газ України" не підписує реєстрів реалізації, вимагаючи від облгазів виконання договірних умов - спочатку облгаз має заплатити за відпущений понад ліміт газ, а вже потім буде проведено оплату за всю виконану протягом розрахункового місяця газотранспортну роботу. Ця норма прописана в договорах на транспортування між НАК "Нафтогаз України" і облгазами.

Якщо звернутися до конкретних прикладів, то в 2006 році облгазами документально не оформлено і не оплачено 450,7 млн. кубометрів газу, поставленого понад ліміти, в 2007-му - 290,3 млн., в 2008-му - 73,5 млн. кубометрів.

Для ілюстрації в таблиці вибірково наведено дані по окремих облгазам.

Таким чином, облгази, почуваючи безкарність і потурання з боку місцевих органів влади, які мають контролювати проведення оплати спожитого газу, відпускають газ понад виділені ліміти, збирають із споживачів гроші, але при цьому розрахунків із ДК "Газ України" у повному обсязі не виробляють. Цілком логічно, що в цій ситуації НАК "Нафтогаз України" має повне право відстрочити платежі за виконану газотранспортну роботу до повного погашення облгазами заборгованості за поставлений понад ліміти газ. Як не дивно, але облгази використовують цей момент як привід до пред'явлення претензій до НАК "Нафтогаз України".

5. Чи відомо вам, що подібна практика дозволяє створювати можливості пред'явлення зустрічних позовів з боку ВАТ з газопостачання та газифікації?

Зупинимося на практиці зустрічних позовів. Дійсно, мають місце факти звернення облгазів із позовами, які пов'язані з несвоєчасною передачею компанією "Газ України" документів. Однак несвоєчасна передача, якщо така має місце, викликана виключно об'єктивними чинниками. У 2008 році мав місце тільки один такий позов, рішення за яким судом першої інстанції ухвалене на користь ДК "Газ України".

6. Чи має НАК "Нафтогаз України" можливість впливати на своєчасність розрахунків з боку ВАТ?

Згідно з чинним законодавством, зокрема Цивільному та Господарському кодексам України і Закону України "Про акціонерні товариства", облгази є самостійними юридичними особами зі своїми органами управління, визначеними чинним законодавством України: загальні збори, правління ВАТ, наглядова рада.

Відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" збори акціонерів правомірно, якщо для участі в ньому зареєструвалися акціонери, які володіють більш ніж 60% акцій. Облгазів, в яких частка НАК "Нафтогаз України" перевищувала б 60%, немає. А ось міськгази, в яких частка НАК у статутному фонді становить 0%, є. На жаль, такою була політика приватизації в 90-ті роки минулого століття.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 25 травня 1998 року № 747 "Про утворення Національної акціонерної компанії" Нафтогаз України "пакети акцій 54 відкритих акціонерних товариств з газопостачання та газифікації, які залишилися в державній власності, Фондом державного майна України передані до статутного фонду компанії .

Управління цими пакетами акцій здійснюється шляхом участі представників компанії в загальних зборах акціонерів акціонерних товариств, а також в органах управління: наглядових радах та ревізійних комісіях.

Протягом 2008 року НАК неодноразово направляла облгазам вимоги про скликання позачергових загальних зборів акціонерів з включенням до порядку денного питання про відкликання та обрання голів та членів наглядових рад товариств. Однак у більшості облгазів в 2008 році загальні збори акціонерів за підсумками 2007 року не відбулися у зв'язку з неявкою інших акціонерів ВАТ, а також ненаданням реєстратором ВАТ "Фінансова компанія" Укрнафтогаз "реєстру власників іменних цінних паперів.

Це не дозволило "Нафтогазу" забезпечити контроль за діяльністю облгазів з точки зору корпоративного управління.

Слід зазначити, що необхідність врегулювання діяльності акціонерних товариств та встановлення прозорих та ефективних механізмів їхньої роботи вже тривалий час є надзвичайно актуальною проблемою, оскільки положення чинного законодавства, що регулюють питання діяльності акціонерних товариств, недосконалі і не забезпечують захист прав міноритарних акціонерів. До того ж вони в основному не відповідають міжнародним стандартам корпоративного управління.

Тому, на нашу думку, є нагальною необхідністю в терміновому порядку внести зміни до Закону України "Про акціонерні товариства" в частині зниження кворуму для проведення повторних загальних зборів акціонерів товариства до 50% голосів.

Згадані зміни до чинного законодавства дозволять захистити інтереси держави, забезпечать прийняття загальними зборами акціонерів ВАТ, в яких компанія володіє контрольними пакетами акцій, рішень, що відповідають інтересам компанії з ключових питань діяльності акціонерних товариств.

7. Чим викликана особливість обмеження поставок газу до 400 тис. кубометрів для ВАТ? Чим обумовлена ??необхідність зняття цих обмежень? Чому ці обмеження були зняті для ВАТ, які контролюються РУЕ (крім "Закарпатгаз", "Волиньгаз", "Львівгаз", "Чернівцігаз", "Івано-Франківськгаз", "Чернігівгаз" і "Вінницягаз")? Можливо, у зв'язку з ефективною роботою цих ВАТ за розрахунками? Хто з керівників НАК "Нафтогаз Україні" дає дозвіл або вказівка ??на зняття обмежень з ВАТ? Хто в ДК "Газ України" дає подібні вказівки? Якщо це робиться усно, то якими мотивами керуються зазначені посадові особи?

Реалізатором газу для промислових споживачів визначена ДК "Газ України", яка має у своєму розпорядженні відповідний штат кваліфікованих співробітників, має необхідної інформаційно-технічною базою і мережею філій, що дозволяє успішно проводити процес реалізації газу середнім і великим споживачам у всіх регіонах.

На облгази традиційно покладено функції поставок газу широкій мережі дрібніших споживачів (підприємства компобуту, навчальні заклади, медичні установи тощо, що знаходяться в зоні обслуговування), які споживають до 400 тис. кубометрів газу на місяць.

8. Чому ДК "Газ України" не використовує своє право реалізації всіх обсягів природного газу за регульованим тарифом, а дає можливість заробляти трейдерам, які реалізують газ, який вони отримують від ВАТ? На яких підставах багато філії ДК "Газ України" відмовляють в укладенні договорів із промисловими споживачами? Чи не вважаєте ви, що такі дії межують із корупцією?

Відповідно до доручення прем'єр-міністра України Ю.Тимошенко від 5 лютого 2008 року, рішеннями НАК "Нафтогаз України", озвученими на селекторних нарадах і в письмових приписах, реалізація природного газу споживачам з ресурсів "Нафтогазу" через газотрейдерів була заборонена. Зважаючи на це протягом 2008-2009 років НАК "Нафтогаз України" і ДК "Газ України" ні єдиного кубометра газу незалежним трейдерам не продали. Це ж компанія в категоричній формі заборонила робити облгазам і філіям ДК "Газ України".

НАК "Нафтогаз України" не має з газотрейдерами жодних договірних відносин за винятком договорів між ними і ДК "Укртрансгаз" на доступ до газотранспортної системи, що є вимогою Європейської енергетичної хартії, учасником якої є Україна. При цьому контроль за діяльністю газотрейдерів відповідно до виданих ліцензій здійснює НКРЕ.

Слід зазначити, що на виконання російсько-українських домовленостей, в 2008 році імпортований природний газ в обсязі 3,235 млрд. кубометрів промисловим споживачам поставило ТОВ "Газпром збут Україна".

Крім того, 7,85 млрд. кубометрів зі своїх ресурсів, раніше закачаних в ПСГ, реалізувало ЗАТ "УкрГаз-Енерго". Ще 3,0 млрд. кубометрів поставили безпосередньо газотрейдери, які мали у своєму розпорядженні ресурсами газу або власного видобутку, або закупленого у 2007 році у ЗАТ "УкрГаз-Енерго". НАК "Нафтогаз України" і ДК "Газ України" до реалізації зазначених обсягів газу не мали ніякого відношення.

У 2008 році через ДК "Газ України" і облгази промисловим споживачам було реалізовано 15,87 млрд. кубометрів газу.

9. Як, з вашої точки зору, має бути змінена система доставки природного газу кінцевому споживачеві та збору платежів за спожитий газ?

За дорученням уряду України НАК "Нафтогаз України" дала свої пропозиції щодо посилення державних позицій у механізмі ефективного використання розподільних мереж. У разі позитивного рішення та внесення відповідних змін до законодавства та нормативні акти Кабінету міністрів підвищиться ступінь керованості облгазами, покращаться розрахунки за поставлений газ, підвищаться технологічні можливості забезпечення безаварійного функціонування газорозподільних мереж.

" Дзеркало тижня "

Не набридаємо! Тільки найважливіше - підписуйся на наш Telegram-канал

Новини політики

Топпублікації

Топблоги