Корупція в економіці знову піднімає голову

Почнемо з констатації фактів, доказам яких присвячена ця стаття. До 2005 року економіка України страждала корупційно-олігархічної інвалідністю. Паростки виправлення ситуації пробилися вже в січні. Реабілітація набирала обертів. Однак, починаючи з вересня, основні економічні показники зашкутильгав знову, з посиленням недуги щомісяця.

Давайте визначимося з основними поняттями! За підсумками роботи за січень-серпень 2005 року надходження до державного бюджету зросли більш ніж на 60% порівняно з відповідним періодом 2004 року. За окремі періоди з початку року ця величина впритул наближалася до позначки в 70%. І саме даний економічний показник для сьогоднішньої України є головним. І не тільки тому, що від величини наповнюваності бюджету залежать розміри зарплат і соціальних виплат українцям, обсяги фінансування медицини, освіти, культури, армії, міліції і т.д.

Наведені цифри зростання бюджету говорять також про те, що ніякі інші економічні показники за 2004 і більш ранні роки для порівнянь з відповідними значеннями 2005 року не мають смислової економічної легітимності.

Зростання бюджетних надходжень за один рік на 60% і навіть 70% не можна пояснити економічними чинниками. Це - фантастичне зростання. Навіть при кардинальної зміни податкового законодавства у бік збільшення податкових ставок (чого в Україні не було) досягти такого неможливо. Головна ж причина колосального відмінності в тому, що до 2005 року суб'єкти оподаткування в нашій країні не сплачували до скарбниці належні суми. Ховалися різними способами від оподаткування. Крім того, держбюджет майже неприкрито розкрадався. Також по різноманітним схемами.

За роки правління Кравчука і Кучми в Україні бюджет перетворився на годівницю з незаконного відшкодування ПДВ. Розміри розкрадання були тим вище, чим ближче "підприємці" перебували до керівництва держави. Податкове відомство, МВС, прокуратура не тільки кришували наближених до влади, але й самі активно наживалися за державний рахунок. Тільки виявлення крадіжки бюджету за схемами незаконного відшкодування ПДВ у 2004 році затягнули на 5 млрд. грн. А скільки не виявлено?

Всі великі підприємства, незалежно від форми власності, обросли посередницькими фірмами. Через такі посередницькі структури наші підприємства нібито закуповували матеріали для своїх виробничих потреб, обладнання, енергоресурси і т.д. Звичайно, за завищеними цінами. Реалізовували власну продукцію українські підприємства також посередницьким фірмам, а не безпосереднім споживачам. Тут, навпаки, розцінки занижувалися. Ось і виходило, що заводи, комбінати і фабрики працюють або з мінімальною рентабельністю, або зовсім собі в збиток. Природно, податки платилися мінімальні.

Середній і дрібний бізнес також не показував свої реальні доходи і витрати. Багато наймані працівники не числилися в штатах підприємств зовсім. А ті, які входили до штатного розпису, отримували офіційну зарплату на рівні мінімально можливої. Ясно, все це робилося з метою несплати податків та соціальних внесків.

Таким чином, більша частина української економіки перебуває в тіні. Бізнес всіх рівнів різними способами приховував свої доходи. Казна не отримувала величезні кошти. Їх приблизну величину якраз і показала робота нової влади, поки в її лавах була єдність. Збільшення зборів до бюджету більш ніж на 60% означало, що, зокрема, в 2004 році повз скарбницю пройшло близько 20 мільярдів гривень. Ці гроші розляглися по багатьом кишенях. Але більша частина цієї суми осіла в офшорних гаманцях українських мільйонерів від бізнесу і влади.

Хіба це може бути комусь не ясно? Хіба це не є об'єктивна оцінка (вирок) режиму Кучми-Януковича? Чи будуть люди, яким чітко пояснять всю таємницю колишнього режиму і доведуть реальними цифрами її корупційну сутність, голосувати в березні за примазався до політики сили під проводом януковичів-медведчуків-Литвина і інших кучмістів?

Різке збільшення бюджетних надходжень в 2005 році розставило все по своїх місцях. І бюджетні гроші - це єдиний реальний економічний показник для нашої країни сьогодні. Надходження до державної скарбниці строго фіксуються, і їх розміри можна і потрібно порівнювати за різні періоди.

Зіставлення цих показників за 2005 і 2004 роки змушує зробити висновок про неможливість порівняння між собою інших економічних показників. Як можна міркувати про обсяги ВВП, якщо приписки за схемами фіктивного експорту обчислюються десятками мільярдів гривень? Про яких значеннях зростання або падіння сальдо зовнішньоторговельного балансу можна говорити, якщо відомо, що цифри статистики по українському експорту нічого не варті, а нереальність даних по імпорту засвідчило ще весняне дворазове збільшення митних зборів? Що можуть значити в таких умовах третьорядні показники "уповільнення темпів зростання" економіки та іноземних інвестицій?

Також як не є сьогодні головними і визначальними для України якісь конкретні економічні програми розвитку, економічні плани і т.п. Викликає лише сміх, як носиться з якоюсь відповідною програмою Інна Богословська. Точнісінько як відомий персонаж з "писаною торбою". Багато політиків, експерти та журналісти з розумним виглядом просторікують про відсутність у сьогоднішнього керівництва країни економічних програм. Але фінансові результати за вісім-дев'ять місяців 2005 року свідчать про те, що головне для української економіки полягає зовсім в іншому.

Ми повинні подолати корупцію в усіх сферах українського життєдіяльності. І досвід 2005 доводить, що ми можемо це робити, і такі зусилля дають приголомшливі економічні результати. Це і є головне завдання влади на даному етапі. По-перше, вище державне керівництво має покласти курс на жорсткість дій всіх органів влади. Не повинно бути ніяких винятків. Перші особи держави зобов'язані подавати відповідний приклад. Керівники виконавчих органів влади, щодо яких виникає хоч найменша підозра, повинні негайно усуватися з займаних посад. А правоохоронні органи зобов'язані негайно реагувати на будь-які факти і заяви, а також усередині доводити всі справи до логічного завершення.

Щось подібне відбувалося в нашій країні з початку цього року. І всі побачили результат. Як поховалися по норах олігархи, як стали раптом рентабельними їх підприємства, як збільшилися в рази митні збори та надходження до Фонду держмайна. І саме з цієї причини так істотно зросли доходи держскарбниці.

До речі, що станеться з українським бізнесом, якщо не стане корупції, коли підприємець зможе легко і швидко реєструвати свій бізнес, отримувати без хабарів ліцензії та дозволи, буде відчувати рівність умов конкуренції? У цьому випадку просто припиняться безглузді розмови про якісь глобальні економічних програмах з підйому економіки. За непотрібністю. Економіка спрямується в гору без всяких папірців.

А другий напрямок - це ідеологічна робота з населенням. Можна сказати й прямо - масова пропаганда. Громадяни повинні засвоїти, що не можна приховувати доходи, не платити податки, допускати вольності з бюджетними коштами і т.д. І тоді дуже скоро всі українці матимуть гідне життя. Самими переконливими будуть, звичайно, доводи, пов'язані з реальними показниками збільшення надходжень до бюджету та на їх основі підвищення розмірів зарплат, пенсій і соціальних допомог. Як це було в перші 8 місяців 2005 року.

Ця ідея рухала людьми, присутніми в кінці 2004 року на українських майданах. Про що свідчили транспаранти в їх руках. Український народ отримав нову владу, дії якої з початку 2005 року відповідали його сподіванням. Але, починаючи з вересня, ситуація почала змінюватися. Не тільки в політиці, але і в економіці.

Дані Держкомстату говорять про тривожну тенденцію. У грудневому звіті значиться, що "Приріст валового внутрішнього продукту (ВВП) у січні-листопаді 2005 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року становить 2,2%". На цю фразу варто звернути особливу увагу. В останні місяці цей показник застопорився на рівні 2,8%. З урахуванням падіння показників обсягів ВВП в останні місяці 2004 року, всі очікували лише збільшення цієї цифри до кінця поточного року. Всього кілька днів тому наш Президент заявив на прес-конференції, що зростання ВВП в 2005 році вийде на 3,5%. Правда, прем'єр-міністр кількома годинами раніше поосторожнічал і назвав відповідний показник у 3%. Нагадаємо, міністр економіки раніше згадував цифру зростання ВВП в 2005 році - 3,8%.

Схоже, 2,2% наші керівники не очікували. Як ми сміємо припускати, з падінням саме цього показника пов'язане недавнє таємна нарада Ющенка з представниками МВС та податкового відомства.

Ми ж пропонуємо не звертати особливої ??уваги на цей показник. Він базується на співвідношеннях зі статистичними даними 2004 року, яким немає віри, про що ми писали вище. Крім того, як очікується, за результатами грудня цей відсоток, таки, підросте.

Просимо звернути увагу на інші дані. З розділу "фінанси". Державний бюджет по доходах (з урахуванням взаємовідносин з місцевими бюджетами) виконано в сумі 83 млрд. грн. (25,3% від ВВП). Держбюджет зведено з профіцитом 2,3 млрд. грн. Самі по собі ці цифри навряд чи щось скажуть комусь. А ось у поєднанні з даними за листопад і грудень стануть помітними певні тенденції. Подивіться самі!

Січень-серпень. Держбюджет у відсотках до ВВП - 26,3%. Профіцит - 5,2 млрд. грн.

Січень-вересень Держбюджет у відсотках до ВВП - 25,9% Профіцит - 3,3 млрд. грн.

Січень-жовтень Держбюджет у відсотках до ВВП - 25,3% Профіцит - 2,3 млрд. грн.

Це ще одне підтвердження тому, наскільки економіка пов'язана з політикою. Дані за січень-серпень ми можемо порахувати показниками, які домоглося минулий уряд. Надходження до бюджету дорівнювали 26,3% ВВП, профіцит 5,2 млрд. грн. Після відставки уряду послідувало, як тепер уже ясно видно, методичне зниження цих показників. Тобто, реакція виявилася негайною. Неважко мислимо продовжити побудову наміченої залежності до кінця року і на наступний рік. Картина досить безрадісна ...

Ось такий подарунок до Нового року підніс нам Держкомстат. Це відомство, зрозуміло, ні в чому не винне. До речі, "внесок" Єханурова в падіння цих показників так само навряд чи вагою.

На завершення хочемо дещо сказати тим із читачів, які зараз скептично зітхають. Мовляв, мрії-мрії ... Прокиньтеся, подивіться на сьогоднішній світ! Поцікавтеся, як живуть люди, як себе почуває бізнес в розвинених демократичних державах! Візьміть країни Скандинавського півострова, держави Бенілюксу, Швейцарії, там, чи Австрію. У них теж є хабарники і неплатники податків. Але тільки у них це - виняток, а в Україні до 2005 року це було правило, під назвою "кучмізм". "Там" люди пишаються свій чесністю, незаплямована репутація і чесне ім'я для них дорожче будь-яких грошей. "Там" - чесний бізнес і чесна влада. Тому у них немає жебраків, людина захищена від будь життєвих неприємностей. До цього прийде і Україна, і Гондурас. Але можна йти повільно і з зупинками, а можна - прискорено. Українці на майданах наприкінці 2004 року заявили, що хочуть прискорення демократичних процесів у нашій країні. І це виходило, але - тільки до осені.