Ясненько, але непонятненько

Це просто не фіг робити.

Сюжет, знайомий з допамперсного дитинства. Дід (в новітній історії - Кучма) біл-бив - не розбив. Баба (умовно кажучи, Юля) била-била - не розбила.

Запускаємо мишку. Біжить Арсеній Яценюк. Без партквитка, але з ентузіазмом останньої надії "надії нації". Ну. Мишка бігла, хвостиком (це точно - хвостик? ..) Махнула, золоті яйця і потрапляли ...

Разом з "любими друзями". Омлет з салом. У шоколаді.

Із сайту "Веселі Яйця"

Хороший сюжет. Головне, дуже реалістичний. Значить, "любі друзі" білок-жовток із загальною пики соскреблі і радісно так сидять собі в "задньому плані", виходять вперед тільки на утримання своєї - пропрезидентської - партії бабок відважити.

Чи не? Чи не. Гайдук, піди, буде платити: він же у нас спочатку мільярдер, а вже потім - Секретар РНБО. Тобто, він собі партію Яценюка придбає.

А Ющенко - це парасолька. Потрібен, поки розвидниться. Поки одні донецькі шукають укриття від інших донецьких. А стане ясніше "погода в домі" - його можна просто в куточок поставити, нехай там стікає. Парасолька.

Ну, всім же цікаво б послухати коментар "любих друзів" до явища Ющенко несостоявшемуся з'їзду і, відповідно, до перспектив.

Лідер (екс) Рома Безсмертний щось говорить, звичайно, але це не вважається: окрім гідного вшанування завзятості (ми в опозиції і точка!), Все інше - дипломатія. Включає присідання перед головним членом (трохи нижче, Ромцьо, тепер правіше, лівий борт - підняти, упор закріпити, стоп! - Завмерти і плавно назустріч).

Недоотставленний міністр Зварич теж щось вимовляє - млинець, лимон посмоктав б, чи що, до того ж зрозуміло, що готовий у перетерках про широку коаліцію разом з президентом довіку сидіти, аби портфель з рук не випустити.

Але головні то, "любі друзі", що думають, як вони на президентські "ініціативи" про відібрання у них партії на користь нових фаворитів відгукнулися?

Нє, ну я приблизно здогадуюсь, в графічно-звуковому вираженні реакція виглядає приблизно так: нубляйобанаротнунахйоптвоюэтпиздецнунихуя!

І треба справедливості заради відзначити: це ще занадто пристойно, занадто м'яко звучить.

Тому що насправді і країну, і Майдан, і "помаранчеву" коаліцію, просрав не хто-небудь, а месія. Особисто і персонально. Всі інші тільки допомагали йому. В міру сил. Або безсилля.

Вже не хочеться повертатися думкою в осінь 2005-го, коли у Президента ще була можливість утримати ситуацію, не приносячи в жертву ні "любим друзям", ні Івченко-Васюника уряд Тимошенко.

Вже не хочеться взагалі згадувати, що місце "любих друзів", всього найближчого бізнес-групи, на плечах якої, як на віслюку, месія їхав у владу, розумний правитель пояснив би очі в очі до того, як під клятви "відділення бізнесу від влади "тупо розсадив навколо себе.

Але повні кранти, повномасштабний червоно-малиновий реванш януковичів трапився тоді, коли Ющенко нескінченно тягнув кота за хвіст, не даючи "нашоукраїнським" лідерам остаточно і твердо вийти ні на один з підготовлених варіантів: ні на "помаранчеву" коаліцію, ні на рівноправний союз з "Регіонами".

Воно замикається і Ваган, поки не сталося те, шо сталося.

Посміховисько з партії Ющенка зробив сам Ющенко. А партійна вина нанайцев - у тому, що вони його в потрібний коаліційний момент нахм не послали.

Ага. Вулицями слона водили. Як видно, на показ. Кожен день. Народ млів. І було це так: слона водять, а за ним мужик з тачкою пуди какашок збирає, ретельно, як вилизує. Ну, один постійний глядач якось каже: слухай, мовляв, мужик, ти такий працьовитий, такий старанний - на біса тобі кожен день з цією бочкою лайна возитися, йди до мене працювати. А мужик піт витер і каже: "Не, ну як я піду з шоу-бізнесу!"

Нанайці, кидайте це шоу, поки не пізно. Бренд "Ющенко" - це помісь кульгавої качки зі збитим льотчиком. Воно або так і не розуміє, що сталося, або, навпаки, думає, що це ми тупі і не розуміємо.

І треба, звичайно, мати лицемірства набагато більше, ніж розуму і совісті, щоб тепер прийти на з'їзд і вимовити, "як багато часу було витрачено на дискусії".

А немає, щоб покаятися перед партією: типу, я ледве з потрохами Безсмертного НЕ з'їв, коли він у ніч після виборів по-чесному сказав, що Юля перемогла серед "помаранчевих" і саме вона має право на прем'єрство.

І скільки б розумних слів і критичних тез ні написали яйцеголові в Секретаріаті почесному нанайці - ціна навіть справедливим словами копійка.

Тому що почати (або закінчити) суворий розмова зі своєю партією Ющенко зобов'язаний був словами: "пробачте друзі, я ваш Сусанін".

Ну, тобто, ось таке я гівно.

О. Тут у нас Михалич Волков знову розговорився, любо-дорого послухати. Президент, говорить, "наступає вже не на граблі, а на прибиральний комбайн". Ну, тут не важливо навіть, що саме спонукало Михалича на таку свіжу образність. Сама принципова різниця наголосом по лобі граблями або комбайном - чітко характеризує ступінь травмованості об'єкта.

Тобто, на всю голову бо-бо, да, Михалич?

Я теж так відчуваю.

Або, припустимо, Волков аналітично зазначає: "Президент в черговий раз вступив в каструлю з лайном" (УНІАН). І відразу включаються размишлізми: хто наклав? чому в каструлю? які ще дивацтва з нашим Президентом, окрім як ходьба по каструлях і по комбайнів?

Нація, розумієш, чекала, що воно - по морю, аки по суху, а тут такий облом. Негламурненько какось.

Так. Так все ж от не вірять, що з нанайского раю небудь склепати. І з лідером не ясно, і скільки осколків утворюється - невідомо.

Нє, ну я особисто всією душею - за президентський подарунок рідній партії. За видатного економіста, банкіра і просто юне дарування з нового адміністративного набору. За Арсенія Яценюка.

Ну, прикинь, країна. У нас є шанс ще раз подивитися: не факт, що з "Дебету-Кредиту" може вилупитися загальнонаціональний політик. Це раз.

І потім - це ж приголомшливий експеримент: пробудження в електораті остиглого почуття до свого Президента, спрямованому до єднання з януковичами. Через посередництво молодого всезнайки з ліберальними поглядами, яких суспільство, яке звикло до лівацькому популізму, прям жадає. І з характерною зовнішністю вічного цього ... відмінника, особливо приємною націонал-патріотичному погляду.

Його точно полюблять інтелігенти в третьому поколінні, єврейські мами, старі діви і сором'язливі дівчата.

А, між іншим, коли Яценюк, працюючи в кримському уряді, перевів своє міністерство на державну мову - і спілкування, і документацію - жодна собака не здохла. І Крим не гикнув. Це при Кучмі було, між іншим.

А при Ющенку стійка на вухах, мабуть, підвищує адекватність сприйняття дійсності. Ото все у нас до гори раком ...

Так Яценюк, треба розуміти, не просто ющенкін фаворит, а як би президентська соломина.

Важко, правда, сказати, чого хоче насправді Президент, якщо він і сам цього не знає: то з ранку - "помаранчевої" коаліції, то до вечора - "широкої", то в понеділок - опозиції, то у вівторок - ще зараз, то міністрам - з речами на вихід, то - ще не все вичерпано.

Тобто, туди-сюди, процес заради процесу і є самоцінність?

"О, я чув, ти став правою рукою свого боса? Так чого такий затрахало? - А він, гад, виявився онаністом! "

Шкода киндера. А міг би й далі професійно Батьківщині служити.

Ну, наприклад, кваліфіковано обсказать нам, з чого "переможна" ціна в 130 доларів на газ складається: якщо з росту світових цін, то це мало, а якщо з чергової підозрілої благодійності "РосУкрЕнернго" - то це багато. Тому що контракт-то про 95 доларів, як нам пояснювали, на 5 років?

Або, приміром, як вплине на наш суперечливі шлях до СОТ не те, що "синхронізація" з Росією, а просто адміністративний раж Кабміну щодо обмеження експорту зернових?

Всі ці незаконні ліцензування-квотування, від яких не те, що свої зернотрейдери на куприк звалилися, а й Штати з Європи від такого дуроломного порушення бізнес-договорів у міжнародних відносинах опупелі - під стогін інвестора, несучого колосальні збитки.

Чи вірно, що соціалістичний екс-аграрій Баранівський і Кабмін Єханурова залишили януковичам фантастичні приписки, від того новий Кабінет не має поняття, що насправді на зерновому ринку робиться, що у нього в резерві, і тому від переляку залишити країну без хліба херачіт по " інвестиційному клімату "і" зерновому іміджу "країни?

А чи правда, що "Нафтогаз" ось-ось лопне, а стратегічна газова труба ось-ось "попливе"?

І, до речі, чи правда, що хтось Воронін, великий непотоплюваний чоловік одночасно в "Нафтогазі", "УкрГазЕнерго", а, отже, в "РосУкрЕнерго", вхожий не стільки в кремлівські і газпромівські кабінети, як з розумним виглядом пишуть наші політологи, наскільки в ліжку за тими ж адресами?

І сидить він з цієї причини на міцному ефесбешний гачку? На блакитному?

Чи не, чуєш, приватна справа, особисте життя. Так і торгуй своєю дупою, а не моєю Батьківщиною.

А на чому сидить як би викритий відставленим з "Чорноморнафтогазу" Франчуком (у свинячий голос) мінтоплівний Бойко, один з родоначальників "РосУкрЕнерго", готовий ніби збанкрутити "Нафтогаз", щоб замість - всі структури зосередити в приватних руках?

Країна, блін, в розносі, куди не глянь. А Секретаріат Президента разом з РНБО будує партію. І Балога сидить в телевізорі і в кожному реченні повторює, що Президент гарант Конституції.

Ети вашу мать. Ви б відновленого судами свого екс-губернатора Жовтяка хоч для понту повернули б на законне місце, якого його незаконно позбавили. Перш ніж про Конституцію і її гаранта безпардонно мудрувати - при такому-то показово кричущому сокрушении правових основ.

Нє-нє, ми зараз будемо робити Фенікса. З цього, як його, з пеніса. Немає у нас головне завдання. Від тільки яйця золоті шоколадним зайцям поб'ємо - і готово. Відродимо Президента! Ясно як, але незрозуміло куди спустило всю потенцію Майдану!

Так, так що там з мишкою? А-а, біжить мишка по лісу і зустрічає лося. Підбігає до нього ззаду, дивиться: "Ясненько!". Підбігає спереду: "Непонятненько!".

Знову підбігає ззаду: "Ясненько!". Знову спереду: "Непонятненько!". Так і бігає туди-сюди, туди-сюди: "Ясненько! Непонятненько! "

Лось тупо дивився-дивився і питає: "Мишка, ти чого? - Так дивлюся я на тебе, сохатий, і ніяк не зрозумію: з такими яйцями і такі роги?! "