Початок кінця двох кінців

В оточенні Президента сей варіант називають "майже золотою серединою". Він дозволяє "м'яко відхилити" неугодного Януковича і, точно так м'яко, розправитися з бунтівної Радою. До того ж, підвести під нього юридичну базу простіше, ніж під інші.

У свою чергу, представники "регіонів", оцінюючи ситуацію, в приватних бесідах, ні раз наголошували: "обгрунтування відмови повинні обов'язково бути політично правовими, з упором саме на політику. По-іншому публіці це не поясниш ".

фото Михайло Марків / прес-служба Президента України

Хто зверху, той і виграє

Від тісного спілкування один з одним два Віктора явно відчувають якесь витончене задоволення. У вівторок вони побили власний суботній рекорд, промовивши про "долях нації", без малого, дев'ять годин поспіль.

Логічно, одне тільки прем'єрство пана Януковича не могло давати грунт для таких тривалих дебатів. Спіткнулися навіть ні над текстом Універсалу (кожна сторона пропонувала свій, майже радикально відмінний варіант, але щось усереднене виділити таки вдалося), а над питаннями наступних механізмів, зокрема - створення коаліції, формування уряду, глобальних перспектив взаємодії.

Вранці на політраді "регіонали" затвердили для себе чіткий алгоритм: Універсал-коаліція-Прем'єр-Конституційний суд. Президент, ясна річ, наполягає на зміні місць доданків, переміщенні КС з останньої позиції на другу, відразу за Універсалом.

Кожен прагне гарантій. Президент - гарантій того, що його не стануть "в тиху" "мочити" імпічментом (зараз або через півроку). Лідер ПР - гарантій того, що його не "кідануть" відразу після волевиявлення по суддям (або через тих же півроку).

Помітно: значно більше недовіри Ющенко відчуває не до самого Януковича, а до "нацьковують" його оточенню. І, відповідно, навпаки.

Втім, переваги все одно в Ющенка. Хоча б тому, що він зверху. Перевищення конституційних термінів - додатковий фактор пресингу, на цей раз морального.

"Думаю, нас помурижат ще пару днів. Але якщо бажання зійтися таки буде обопільним усі (включаючи створення уряду), закінчиться вже на цьому тижні. Тоді й у відпустку! ", - Розсудив у вівторок депутат від ПР, роблячи особливий наголос на останнє слові.

З чим завітав Янукович

У понеділок робоча група трудилася з вечора і до півночі. Обійшлося без "позаштатних ситуацій", наподобии тих, що мали місце в попередні нічні "бдіння".

"Регіонали" виокремили для себе п'ять найбільш спірних становища. Спільними зусиллями їх відшліфували до більш чи менш прийнятних формулювань. Вранці у вівторок на розширеному засіданні фракції, що проходив в "Зоряному", остаточно все затвердили і в такому вигляді, укупі з повноваженнями підписати документ від ПР, вручили Януковичу.

"Універсал" "регіонали" відредагували, як кажуть, від душі. Угода містить в собі 27 пунктів, розширену преамбулу і щось на кшталт "перехідних положень".

Особливо дискусійні пункти виписані так:

№ 12. Затвердження статусу української мови як державної, а російська та інші рідні для громадян України мови будуть захищені відповідно до Конституції України та міжнародними угодами.

№ 25. Продовження курсу європейської інтеграції України з перспективою вступу в ЄС. Неухильне виконання плані дій Україна-ЄС, невідкладний початок переговорів про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

№ 26 Розвиток добросусідських взаємовигідних відносин з РФ, завершення переговорів про участь України в діяльності ЄЕП на принципах різнорівневої та різношвидкісної інтеграції з урахуванням норм і правил СОТ.

Примітно - ні слова про федералізм. Навпаки, перші ж пунктом записано: "збереження суверенності, цілісності та соборності України".

У тому, що стосується НАТО, "дони" проявили запасливість і передбачливість. Саме - два варіанти, обидва з яких внесені в текст і, відповідно, проголосовані.

Перший - "основний": "взаємовигідна співпраця з НАТО, рішення про вступ до НАТО за наслідками всеукраїнського референдуму".

Другий - "компромісний" (тобто такий, на який, погано-бідно, можна погодитися): "взаємовигідна співпраця з НАТО у відповідності з Законом України" Про основи національної безпеки України "у чинній редакції. Питання про вступ до НАТО - за результатами референдуму, після виконання всіх необхідних процедур ".

Скверность компромісу в тому, що чинне законодавство якраз і передбачає приєднання до настільки ненависному "донам" планом дій "Україна-НАТО".

Варто відзначити, документ затвердили НЕ одноголосно. Відразу після політради стало відомо про мінімум чотирьох нардепів, які виступили проти. Серед них, зокрема, Олег Царьов. Ізловленний в парламентських кулуарах дещо пізніше, він, в свою чергу, додатково вказав на Олексія Костусєва, Олену Бондаренко, запевнивши, що опонентів даного рішення, як йому здалося, було більше. Втім, це не "недоробки демократії", а, швидше, право на власну позицію, яка на підсумкове рішення політсили все одно не впливає.

Після того, як з Універсалом розібралися самі "регіонали", ключовим питанням залишалося те, чи підпишуть його комуністи. Петро Симоненко, до слова, що вирізняв у вівторок своє День народження, був налаштований категорично.

Окрім вже відомих розбіжностей, він, як з рогу достатку, сипав все новими і новими протиріччями. Ну, хоча б з питань ринку землі. Резюмував, зрештою, тим, що, якщо й підпише, то, не в повному обсязі, а "із зауваженнями". Тут, в свою чергу, виникає питання: чи означає часткове візування Універсалу небажання візувати, в подальшому нову, або "розширену" коаліцію. Однозначно на цей рахунок Симоненко так і не висловився.

Настирливі умовляння Януковича також його не похитнули.

Втім, після посиденьок у Ющенка, від даної версії "Універсалу" знову залишилося одне тільки назва.

Реверсом на ті ж граблі

У стані ПР панує зараз повний розбрат. Оптимістичне рінатовское: "Якщо що, йдемо на перевибори!", Мало кого надихає.

У разі перевиборів "Регіони" нічим не ризикують. Навпаки - запас їх електоральної риторики значно збагатиться. Тепер можна апелювати не тільки до абстрактних антиподів-"помаранчевим", а й "поливати" безвольного Ющенка персонально. Крім того, вдало обіграти відстоювання власних "програмних принципів", які, в нелегкій боротьбі, все ж "не склали". "Будь він сто разів Президент, нав'язати нам свою програму, своє бачення, йому не вдасться. Тим більше, з таким-то рейтингом. Це йому, розумієш, що не 2004-й ", - зазначив один" регіонал ".

Кепський спокуса, зізнатися, був, але ватажки ПР прекрасно розуміли: якщо сьогодні піти назад, а завтра Президент раптом надихнутися на перевибори, поступливість зіграє злий жарт у вигляді втрати електорату.

Зараз мало хто вже пам'ятає: "фішка" з російською мовою кандидату в Президенти Януковичу (послідовно захищав мова українська, в бутність свою Прем'єром) була нав'язана штучно. Як нескладно здогадатися - московськими чарівниками від "політтехнологій". Сталося це ранньою восени 2004-го. Зараз, напередодні осені 2006-го, простий робочий люд не пробачить Віктору Федоровичу зраду звичній позиції.

Також в тому, що стосується НАТО. Для співпраці України з яким, Прем'єр-Янукович, знову таки, зробив чи не більше за інших.

Так що твердість у відстоюванні своїх "програмних положень" - не стільки уперта принциповість "регіоналів", скільки цинічний політичний розрахунок. Що теж не може не викликати поваги.

Що ж Юля, запитає читач? Внутрішньо вона заспокоїлася. Єдине, що їй в даній ситуації залишається - розслабитися і чекати. "Все, що вона могла, вже зробила", - кажуть розумні люди в БЮТ.

Соня КОШКІНА