Пара слів до ювілею

Пара слів до ювілею

Добро завжди перемагає зло.

Тому що те, що перемогло - і є добро.

24 травня 2007 відбулася подія, надзвичайно показовий в усіх відношеннях. Це подія обросла величезною кількістю нашарувань - упередженості, невігластва, непоінформованості, і стало прикладом небувалого торжества технологій чорного піару, здатних перевернути з ніг на голову абсолютно однозначну ситуацію.

Саме в цей день Ющенко видав свої нині скасовані (поки що - тільки судом першої інстанції) - Указ Президента України № 469/2007 від 24 травня 2007 року про скасування Указу Президента України № 357/2007 від 26 квітня 2007 року про відновлення Піскуна С. М. на посаді Генерального прокурора України та Указ Президента України № 470/2007 від 24 травня 2007 про призначення Шемчука В.В. тимчасово виконуючим обов'язки Генерального прокурора України, які були вперше оприлюднені вельми екзотичним способом - оголошені в будівлі Генеральної прокуратури України по вулиці Різницькій, 13/15 прибулим туди тодішнім Секретарем Ради Національної безпеки і оборони України Іваном Плющем приблизно в 12.30. Плющ та начальник Управління державної охорони України Валерій Гелетей перервали заради цього засідання колегії Генеральної прокуратури України, яка в той час проводилась під головуванням Святослава Піскуна починаючи з 12.15.

Відео дня

Одночасно з Плющем і Гелетеєм в ГПУ з'явилися невідомі особи в цивільному одязі, які зайняли в тому числі і службовий кабінет Піскуна.

Приблизно в 12-45 Піскун, Плющ і Гелетей разом зайшли до службового кабінету Піскуна, де й спілкувалися близько 10 хвилин. Близько 12.55 Плющ залишив будівлю ГПУ.

У 12.56 на службовий мобільний телефон Міністра внутрішніх справ України Василя Цушка надійшов дзвінок його заступника Василя Боднаря, який повідомив, що невідомі особи в цивільному одязі захопили будівлю Генеральної прокуратури, і що з Міністром хоче переговорити помічник Генерального прокурора України Геннадій Крисько. Після цього Боднар передав трубку Крисько, який сказав Цушко, що Генеральний прокурор України Піскун десь заблокований невідомими особами і просить, щоб Цушко терміново прибув до Генпрокуратури.

Крім того, дзвінки про захоплення невідомими особами в цивільному будівлі ГПУ надійшли також до Печерського РУ ГУ МВС України та ГУ МВС України в місті Києві. У зв'язку з цим в 13.10 трьом ротах дніпропетровського "Беркута", розташованим в Маріїнському парку, надійшов наказ з ГУ МВС України в місті Києві прибути до будівлі ГПУ і сформувати групу особистої охорони міністра внутрішніх справ у складі 7 осіб.

О 13.50 Цушко прибув до будівлі ГПУ, ворота якої виявилися закритими. На територію не могли потрапити ні народні депутати України, які, згідно п.3.2 Інструкції "Про забезпечення охорони адміністративних будинків ГПУ та допуску на об'єкти охорони", мали право цілодобового проходу в будівлю при пред'явленні посвідчення, ні сам Цушко, який, згідно з п. 3.1 цієї ж Інструкції, мав право цілодобового проходу навіть без пред'явлення посвідчення. Протягом декількох хвилин Цушко, його підлеглі та народні депутати стукали в закриті двері і просили їх відкрити, мотивуючи це тим, що вони мають право увійти до будівлі, а після попередження про примусовий вхід Цушко віддав наказ "Беркуту" відкрити ворота.

При цьому стаціонарний телефон помічника коменданта Генпрокуратури - співробітника УДО - не відповідав, а в оглядове дзеркало на воротах було видно, що за воротами знаходяться люди в цивільному.

"Беркутівці" перелізли через ворота і відкрили їх за допомогою пускової кнопки електричного приводу відкривання воріт. Особи в цивільному, які знаходилися за воротами, опору не чинили. Вхідні двері в адмінбудівлю ГПУ на Гусовського, 9 також виявилися зачиненими зсередини.

Цушко підійшов до цих дверей, постукав, представився і зажадав їх відкрити, попередивши, що в іншому випадку двері будуть відкриті силою. Але ніякої реакції з протилежного боку не було, після чого двоє "Беркут" ривком віджали ці дверей, не завдавши їм суттєвих пошкоджень. Двоє чоловіків за дверима були в цивільному, мали навушники радіостанцій прихованого носіння; в порушення вимог законодавства та статутних правил відмовилися назвати свої прізвища і пред'явити документи.

Далі Цушко та супроводжуючі його особи піднялися на 4 поверх, де знаходилася група з приблизно 15 осіб у цивільному, які, зчепивши руки, заважали проходу Цушка і іншим. Серед цих осіб був особисто Гелетей, який керував діями цієї групи, зокрема віддав вголос наказ: "Без мого вказівки зброю не застосовувати".

"Валера, якого х .. ти тут робиш?" - З подивом запитав його Цушко, і це питання чули всі присутні депутати та журналісти. Після того, як Гелетей пробурчав щось невиразне щодо того, що Ющенко нещодавно призначив начальником УДО, Цушко, зазначивши, що все це "маячня якась", наказав відтіснити осіб в цивільному в сторону, щоб мати можливість підійти до приймальної Генпрокурора, що і було зроблено. У цей час народні депутати підтвердили, що дійсно є якісь укази Ющенка про призначення Гелетея і звільнення Піскуна - призначення Шемчука, але цих указів ніхто в очі не бачив, і висловили здивування тим, що Цушко нічого про ці укази не знав.

Через кілька хвилин з'явився Піскун. Його поведінка, цілком типове для цієї патентованої сволочі, описано в репортажі "Главреда": В руках у нього був ключ. Замість того, щоб просто відкрити двері свого робочого кабінету, він звернувся до своїх "рятівникам": "Ну, я не знаю ... Може, я не маю права ..." Але проблему вхідних дверей досить швидко вирішили за нього - її вибив ногою регіонал В'ячеслав Лук'янов. За одними дверима виявилася друга, її спіткала та ж доля. Натовп завмерла - за робочим столом в кабінеті Генерального прокурора сидів сьогодні призначений Президентом "в.о." Віктор Шемчук. Він ніяково посміхався. З гоготом і криками натовп кинувся до кабінету. Шемчук встала з-за столу і за руку привітався з Піскуном. Хтось із народних депутатів запитав у нього: "Ви хто?". "Я прокурор Автономної Республіки Крим", - відповів Шемчук. "А чого ви тут закрилися?!", - Поцікавився той же нардеп. "Я чекав Святослава Михайловича", - трохи повагавшись, відповів Шемчук. Крити було нічим. Про Шемчука всі забули, і він віддалився з кабінету.

Цушко в присутності свідків - народних депутатів і журналістів - запитав у Піскуна, що саме трапилося і чи є останній Генеральним прокурором. Цушко отримав від Піскуна: 1) ствердну відповідь "Так, я є генеральним прокурором"; 2) пояснення про те, що невідомі захопили його кабінет, і про те, що Секретар РНБО Плющ І.С. зачитав якісь укази про його звільнення з посади, але текстів цих указів не показав; 3) прохання "діяти за законом і навести порядок". Ніякої іншої інформації щодо суті указів Цушко В.П. під час перебування в будівлі Генеральної прокуратури України не мав і мати не міг.

У конференц-залі Цушко коротко відповів на питання журналістів і повідомив, що виводить "беркутівців" з приміщення Генпрокуратури на прохання Піскуна, яке всі в залі щойно почули. О 14.50 всі без винятку міліціонери ОБМОП "Беркут" залишили приміщення ГПУ і лише забезпечували охорону громадського порядку навколо її території.

Ось і все.

Як з цього всього можна було роздути неймовірних розмірів скандал і все перевернути з ніг на голову - особисто мені досі незрозуміло. Можливо, це просто везіння кінчених помаранчевих піарників, помножені на здатність лохторату приймати собі на м'які, довірливі вуха будь-яку локшину в довільних кількостях.

Адже будь-яка розсудлива людина зрозуміє, що злочин зробив не Цушко, а Гелетей, який не мав повноважень самостійно змінювати порядок допуску на об'єкти Генеральної прокуратури України, щодо яких здійснюється державна охорона, оскільки цей порядок визначається виключно керівництвом Генеральної прокуратури України.

Ніяких законних підстав для прийняття рішення про припинення доступу осіб на 4-й поверх будівлі Генеральної прокуратури України по вулиці Гусовського, 9 Гелетей не мав і не міг мати, оскільки, як уже зазначалося, він, по-перше, взагалі не мав повноважень самостійно змінювати порядок доступу, а по-друге - незалежно від мети повернення Піскуна, який був на той час народним депутатом (за що, власне кажучи, він і був звільнений Ющенком з посади Генпрокурора), і цілі народних депутатів, які його супроводжували, вони мали повне право необмеженого доступу в будівлі Генпрокуратури при пред'явленні депутатських посвідчень.

Таким чином, Гелетей віддав підпорядкованим йому військовослужбовцям завідомо незаконний наказ про припинення доступу осіб до будівлі Генеральної прокуратури України і мав би нести за це передбачену чинним законодавством відповідальність. Стосовно Гелетея навіть було порушено кримінальну справу № 49-2167, яке згодом (коли узгодженим рішенням всіх наших різнокольорових політичних гопників було вирішено ліпити злочинця з Цушка) було благополучно закрито доблесними Печерським судом міста Києва.

Проти самого Цушка в цей же день Шемчуком також було порушено кримінальну справу, і постанову про порушення действуюет досі, оскільки повії в мантіях з Апеляційного суду міста Києва відмовилися скасувати цю маячню. Я попереджала Цушка, що не варто оскаржувати цю постанову, але він, погоджуючись з тим, що таки так - не варто, зробив це виключно заради того, щоб згодом ткнути носом тих політиканів, які наобіцяли йому білку і свисток, що у них "фсьо схоплено "у судах. "Треба дати цим людям обосраться і проявити себе", - глузливо зауважив він.

Звинувачення, яке "послідовний" Медведько, який ще 25 травня 2007 року на прес-конференції вихваляв Цушка як героя, а Гелетея називав злочинцем - невдало намагався пред'явити Цушко, грунтується на тому, що нібито Цушко В.П. знав (але не конкретизується, хто саме і яким чином його повідомив) або міг знати (не вказується, звідки саме) про наявність цього Указу в той час, коли віддавав накази, які обвинуваченням кваліфікуються як явне перевищення влади та службових повноважень.

Ось від яких випадковостей залежить інколи доля як окремих людей, так і цілих країн. Ніхто не повідомив Цушка про клятих указах, оскільки доброзичливці вважали, що він і так про них знає, а покидьки на кшталт Крисько - дезорієнтували його свідомо. До уваги параноїків, до речі, слідство витребувати розшифровку ВСІХ телефонних переговорів Цушка під час подій, і не знайшли ніяких розмови з політиканами, про які тринделі безвідповідальна помаранчева сволота. Слідство встановило - міністр Цушко розмовляв лише зі своїми підлеглими! Так чого ж заткнули глотки з цього приводу всі ті брехливі уроди - помаранчеві політикани, які тринделі в телевізори, нібито Цушко розмовляв з Морозом / Януковичем /, хер знає з ким і отримував від них "інструкції"? Ась? На жаль, в нашій країні не прийнято відповідати за базар.

Багато людей, які в цілому згодні з тим, що Гелетей - злочинець, а Ющенко і Балога - ще більші злочинці, тим не менш, не хочуть вірити в те, що Цушко дійсно не знав про укази до того, як потрапив на 4-й поверх ГПУ та поспілкувався там з Гелетеєм. Навіть не знаю, що сказати таким людям. Будь-якій розсудливій людині зрозуміло, що ні за що в житті Цушко не став би лізти в розборки однаково чужих йому політиканських банд, якщо б міг уникнути цього. Навіщо б йому це було потрібно? Яка йому особисто різниця, хто саме з клоунів очолить ГПУ?

Чесно кажучи, особисто я була дуже здивована тим, що заступники Цушка і всі інші високопоставлені менти підкорилися йому і виконували його накази. Я висловлювала Цушку свої сумніви з приводу того, що йому вдасться утримати контроль над МВС, але він відповів мені фаталистичности - "будь, що буде!"

У паніці Ющенко кинув на Київ внутрішні війська, які аж ніяк не поспішали в бій і були з легкістю зупинені простими ДАІшники. Отже, все МВС підкорилися Цушку - крім корупціонера Кіхтенка, якого Цушко незадовго до того публічно пообіцяв вивести на чисту воду з приводу величезного свавілля по так званим Троєщинським замкам - "вічних недобудовах" житла біля в'їзду на Московський міст з Лівого берега в Києві, по землі та інших моментах фінансово-господарських "художеств", які саме в цей час виявляла Рахункова палата. Кіхтенко розумів, що наступною його посадою буде посада баландера в СІЗО. Це розуміли і у Ющенка, тому й запропонували йому "дах" в обмін на простітутское поведінку.

Нічого говорити, що вся шелупень начебто Югочки Луценка і самого Кіхтенка негайно змінили свою думку щодо того, кому ж повинні підкорятися внутрішні війська, як тільки вітер подув в інший бік.

Контроль Цушко над МВС став несподіванкою не лише для мене, а й ще багато для кого, і зокрема - для ющенківського злочинного БАЛОГАн. Стало очевидно, що Цушко приречений, оскільки ніякого іншого виходу у помаранчевої шобли, крім його фізичного усунення - ні. Питання було тільки в тому, яким способом він буде убитий. І спосіб, який був обраний, не відрізнявся особливою оригінальністю.

Я до сих пір не впевнена, чи правильно зробив Цушко, заявивши про своє отруєння. Адже було очевидно, що наших людей ніякі докази у вигляді результатів досліджень кількох німецьких лабораторій і підтвердження з боку всесвітньо відомого лікаря Іллі Ємця, який особисто брав у Цушка кров на аналіз - не переконають. Адже Наші Люди (ТМ) вірять лише в те, що прописано в їх матриці - наприклад, в отруєння Ющенка діоксином або в слова ЮВТ про те, що криза обійде Україну стороною. Те ж, що не вписується в картину світу Наших Людей (ТМ), є брехнею ...

В історії з отруєнням був ще один цікавий момент. Я мирно сиділа в керченському барі, пила коктейль і дивилася телевізор, коли побачила "біжучий рядок" з посиланням на УНІАН, яка інформувала, що нібито "Цушко заперечує факт свого отруєння". Я подзвонила Цушко, щоб з'ясувати, звідки ця деза, але він в цей час проводив у Дніпропетровську прес-конференцію з приводу місцевих маніяків і відповісти не зміг. Тоді я полізла в інтернет, де і знайшла пріснопам'ятну новина, а також кілька десятків знущальних гілок на всіх форумах, в чатах і у власному ЖЖ з приводу того, як же гидко Цушко здав мене, підставив і зганьбив.

Коли Цушко через пару годин вийшов на зв'язок, і ми разом посміялися з УНІАНовскіх брехунів і провокаторів, я розповіла йому про зловтіху на форумах з приводу його "підлості". "М-да. І навіщо ж всім цим людям так треба, щоб я опинився покидьком? "- Здивовано запитав мене Цушко. "Риторичне питання", - засміялася я.

І ще пару слів про указах. Безумовно, Ющенко, як діючий Президент України, має надане йому Конституцією України право видавати укази будь-якого змісту, які вважаються чинними доти, поки їх незаконність не буде встановлена ??в в визначеному чинним законодавством порядку. Але об'єктивна реальність така, що видати указ будь-якого змісту Президент може в будь-який час, в той час як встановлення незаконності будь-якого указу Президента вимагає проходження відповідної процедури. У будь-якому випадку, навіть теоретично, термін проходження процедури визнання будь-якого указу недійсними не може бути менше ніж два тижні.

Ющенко прекрасно знав, що його указ - незаконний. Уявімо собі ситуацію, що Ющенко своїм указом "велить" негайно запустити аварійний реактор Чорнобильської АЕС. Ющенко - він такий, з нього станеться, адже в 2005 році він на повному серйозі виношував плани влаштувати всесвітній могильник різних токсичних та ядерних відходів в зоні відчуження ЧАЕС. Що у випадку видання Ющенко такого указу повинні робити працівники ЧАЕС? Запускати Україну в тартарари або ж не виконувати його, керуючись ст. 60 Конституції про те, що ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази, і дочекатися, поки указ буде скасований, а сам Ющенко опиниться там, де йому давно вже місце - в психіатричній лікарні?

Отже, незважаючи на наявність у Президента України необмеженого права видавати укази будь-якого змісту, ніхто не зобов'язаний при прийнятті рішень в межах своєї компетенції та повноважень враховувати рівень правового нігілізму діючого Президента України Віті Ющенка. Неможливо було передбачити або здогадатися, що Ющенко своїми указами, всупереч передбаченим Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" порядку, усуне з посади генерального прокурора Піскуна і призначить в.о. генпрокурора - Шемчука. І оскільки обидва укази офіційно, під розпис, нікому не вручалися, Цушко, як і будь свідомий, законослухняний громадянин, знайомий з законодавчо встановленим порядком усунення Генерального прокурора з посади та призначення в.о. Генерального прокурора, мав усі підстави для сумнівів в існуванні указів подібного змісту навіть тоді, коли йому повідомив про їх наявність Гелетей.

Отже, з юридичної складової подій все зрозуміло. Але суть менталітету наших людей полягає в тому, що будь-який злочин, скоєний любими їхньому серцю політиканами, є виправданим в їхніх очах, і навпаки - якщо є можливість "провідувати" неіснуючі, абсурдні злочину на людину, яка їм чомусь не подобається - то чого б цього не зробити? А якщо якась там Тетяна Монтян намагається "плисти проти течії" і заявляє, що такий підхід є підлістю і мерзенність - чому б не звинуватити таких людей в "продажності" та інших стандартних гріхах? Такі абстрактні речі, як справедливість - глибоко чужі українському менталітету. "Наш", навіть якщо він останнім, наівонючее говно, - все одно "хороший", а "чужий", навіть якщо на нього немає і ніколи не було ніякого компромату - все одно "поганий"!

Серед криків на кшталт "діти, давайте дружно плюнемо в Філіна" благополучно заглох цілком логічне запитання - а на якій підставі і з якою метою Плюща супроводжував Гелетей? Яка була необхідність в його присутності, якими були його місія і функції під час доведення Плющем до відома членів колегії Генпрокуратури указів Ющенка? Навіщо люди Гелетея блокували співробітників Генпрокуратури в їхніх кабінетах, а під їх цивільним одягом малося зброю? Якими були їхні наміри та цілі?

Якщо Цушко не увійшов би тоді в будівлю ГПУ, він був би і не чоловіком, і не міністром. Шкода тільки, що він не заарештував тоді Гелетея та його людей, і не поволік їх, як собак, в наручниках в мавпятник, щоб не повадно було здійснювати подібні провокації і стрибати на мотузці у Президента-злочинця і його балоган. Цушко всього лише діяв у точній відповідності з положеннями Закону України "Про міліцію", виходячи з наявної у нього інформації та розуміння ним поточної ситуації; правомірно взяв з собою для особистої охорони співробітників міліції у форменому одязі, у яких, між тим, було відсутнє вогнепальну зброю.

Цушко діяв, усвідомлюючи свою відповідальність як міністр і суспільну небезпеку діянь невідомих йому на той час людей в цивільному одязі, віддаючи собі звіт в тому, що невідомі особи можуть застосувати зброю, в тому числі й особисто проти нього.

Ненависний Президенту і його банді Цушко, свідомо і відповідально діяв в межах наданих йому, як міністру внутрішніх справ України, прав і повноважень, і ці дії дійсно заподіяли істотну шкоду, але не охоронюваним законом правам та інтересам громадян та державним інтересам, а виключно інтересам злочинця і психопата Ющенка та його оточення, які намагалися, всупереч політичним домовленостям з представниками інших політичних сил, під час відсутності в країні інших політиканів, користуючись невизначеністю статусу Верховної Ради України та окремих її депутатів, в той час, коли законність указу Президента про припинення її повноважень ще розглядалася Конституційним Судом України - антиконституційно, протизаконно, таємно, силовим методом отримати контроль над Генеральною прокуратурою України для цілей, про які можна тільки здогадуватися. Зокрема, як стверджують деякі добре поінформовані люди, - заради арештів політичних опонентів за заздалегідь складеним списком.

Ну, а надалі понеслося - Ющ, Яник і Піскун цілуються в ясна на футболі; проплачені Суркісом бидлобабуїни-фанати палять фаєри і кидають сидіннями в дніпропетровський "Беркут", який погано розуміє такі жарти після кількох десятків діб казарменого утримання в цілях охорони громадського порядку під час політиканських ігрищ; дівчина Наташа отримує люлей (наступного року вона знову їх отримає - уже при Югочки-міністрі, але проплачена фанатська шобла вже не верещить з цього приводу, як різана), але і тут проліт! Цушко на цьому футболі не було - він вже кілька годин лежав у реанімації, а обов'язки щодо забезпечення громадського порядку виконував заступник міністра Василь Фатхутдінов.

Але навіть це не завадило проплаченим шавкам "всю міць народного гніву" звернути саме на Цушка - адже навіщо їм Фатхутдінов? Більше того - після звільнення Фатхутдінова з МВС Суркіс співтовариші з Адміністрації Президента призначили його головним з забезпечення безпеки на "Євро-2012"! Так що, правильно діяли тоді Фатхутдінов та його підлеглі на стадіоні, якщо Суркіс і Ющенко так високо оцінили ці дії? Бережіться, тупорилі футбольні бидлобабуїни - використання вас в політичних іграх в якості гарматного м'яса пройшло у випадку з Цушком настільки вдало, що, безумовно, вас ще неодноразово використають і "поімеют" аналогічним чином!

Цілком зрозуміло, що у встановленні істини у цій справі зацікавлений Цушко, тільки Цушко і ніхто, крім Цушка. Всім іншим учасникам цих подій - політикам всіх кольорів веселки - ніяка істина не потрібна абсолютно, тому що їх поведінка під час, а особливо після подій, беззаперечно викриває їх як кінчених падлюк і мразь.

... Особисто мені дуже шкода, що через всю цю історію Цушко пішов з політики. Тому що за ці два роки мені так і не вдалося знайти жодного іншого політика, який відкрито виступив би за те, щоб змінити систему реєстрації прав на нерухоме майно з актової на титульне і запровадити відкриті реєстри та кадастр нерухомості, а тим більше наважився подати відповідні законопроекти . Цушко, натомість, "тішить" мене тим, що при Ющенку та інших мародерів-дерибанщика, які панічно бояться, що всі дізнаються, скільки саме "ніколи не крали" їх руки - провести ці реформи все одно не вийде.

За ці два роки я спілкувалася з величезною кількістю політиків і чиновників, які знали Цушка по роботі народним депутатом, губернатором і міністром. Наодинці всі вони висловлювалися про Цушка та про його долю так, як написав про нього в свій час Володимир Бойко: "... порядна людина ніколи не буде сприйнятий нашими виборцями і за нього ніхто не стане голосувати. Приклад - той же Василь Цушко, патологічно чесна людина. ... Він - людина небагата. Ніколи чужої копійки не поклав у кишеню. І іншим не дозволяв. Можна не погоджуватися з його політичними поглядами, стібатися з його колгоспного вигляду, але ніхто не може дорікнути йому брехливість або користолюбство. ... Цушко та подібні йому люди не можуть мати в Україні ніякої політичної перспективи. Оскільки з порядних людей українські виборці сміються і називають їх "Вася з водокачки". Бо якщо не краде - це не лідер. Такий наш український менталітет. ... Хіба може очолювати правоохоронний орган людина, яка не має жодних доходів, крім зарплати, не краде, живе у звичайній квартирі на Оболоні, відпочиває у рідному селі і харчується не в елітних ресторанах, а у себе на кухні? З точки зору більшості українців - категорично ні. Нація злодіїв.

Пройде ще багато років, поки критична маса українців дозріє до розуміння того, що вибір у країни дуже простий - або задіяти досвід відкритої реєстрації власності, як це практикується у всіх осудних країнах, або ще багато десятиліть безперспективно колупатися в лайні корупції та беззаконня. Всім відомо, що на лисій голові воші не живуть. Так само немає місця корупції, якщо всім все відомо про власність всіх - невже це так важко зрозуміти?

Всі, хто два роки тому звинувачував Цушка хіба що не в поїданні християнських немовлят, могли проявити себе повною мірою під час його відсутності в політиці як люди і як політики. Як успіхи, хлопці та дівчата?

Всі ті, хто піддався пропаганді та щиро вірив, що Цушко - "виплодок пекла", змогли за ці два роки скласти справжню ціну своїм тодішнім кумирам. Як вони вам, а, зомбі нещасні?

А тепер уявіть собі (хоча історія і не знає умовного способу), що було б, якби у Юща з Балогою, Тюльки, Луцика, Фанатика Фельтона Турчинова та їх шісток Гелетея, Кіхтенка і Наливайченка - вийшло тоді все те, що вони задумали? Якою була б зараз країна з урахуванням того, що їх незвичайні таланти, які повною мірою змогли розкритися за ці два роки, знають тепер все? Якби Цушко тоді їх не зупинив, так.

Отже, всіх - з ювілеєм! Ось вам наостанок одна з моїх найулюбленіших пісень , яку я слухаю тоді, коли від безсилля хочеться зарядити кому в табло з ноги ;)

ІнфоПорн

Пара слів до ювілею