Поле битви - НЕ мародерам, а олігархам?

Помаранчевих продовжують недооцінювати, а тим часом вони вміють зберігати секрети не тільки від ворогів, а й від друзів. Мабуть, саме тому "непосвячена" в нові комбінації Валентина Семенюк раптом вирішила спродавши прямо в розпал передвиборної підкилимної боротьби, ризикуючи стати саме тим бульдогом, якого викинуть під цього килима за наказом, наприклад, обуреного її діями президента. Адже будь-якому грамотному економісту ясно, що не можна продавати Одеський припортовий і Укртелеком в період політичної смути. Але права рука Мороза, раптом "прославилася" продажем напіввійськового заводу в Луганську за ціною П'ЯТИ тепловозів, вважає інакше. Головною київської соціалістки Семенюк мало того тупика, в який вона завела свою фракцію в Київраді, рекомендуючи їй голосувати ЗА нові грабіжницькі тарифи ЖКГ у столиці (це напевно перший випадок в історії Соцінтерну, коли ліві політики настільки явно - без всякого опору - голосують проти інтересів незаможних і трудящих).

Таким, як Семенюк і цього нині мало: вони, видать, хочуть продати Брянсько-москальського компашка всі останні перли української економіки, причому "з елементами аукціону" (це коли фактично єдиний допущений до вимені Держмайна покупець накидає вшівенькіх сто тисяч для престижу коаліційного уряду) . А цікаво, чого ж тоді Верховна Рада на своїх нічних засіданнях після фатального для зажирілий від неробства нардепів другого квітня не заборонила продаж Укртелекому в третій декаді травня? Щоб нам всім вже з усіма виборами отмаяться, а вже потім продатися за участю західних інвесторів і їх лякливих першокласних банків, які ні в період двовладдя, ні під час виборів ні копійки навіть на "перли української економіки" не дадуть!

До речі, в ході антиМайдан Петро Симоненко випадково намацав слабке місце наших ненаситних олігархів, коли закликав провести в Україні загальну більшовицьку страйк в акурат після Великодня. Не підтримало полум'яного коммі-партнера по коаліції насамперед Донецьке уряд Всієї України, яке не включається: навіщо потрібно організовувати страйк на своїх власних заводах замість того, щоб зупинити виробництво тільки у конкурентів?! І взагалі, які страйки, товариші: якщо Указ Президента допомагає олігархам наживати гроші в каламутній воді, то потрібно тільки забезпечити певну "моторність" нашого некомпетентного в питаннях стратегічних інвестицій Фонду держмайна (в Україні ПОКИ бути рабом почетней, ніж паном; а бути "найспритнішим "- перспективніше, ніж чесною людиною).

Не менш оригінально вирішила використати період смути в нашій державі київська влада (та, смути: бо це лише такий оптиміст як Марек Сівець міг побачити в Києві замість анархії і передодня громадянської війни "всього-навсього два дуже великих концерти в центрі міста"). Столичні градоначальники знову завели свою улюблену шарманку про підвищення квартплати! І це замість того, щоб успішно і ВЧАСНО завершити вже оплачений нами опалювальний сезон, чи не заморожуючи наостанок багатостраждальних киян (відразу видно, що все начальство проживає в селі в котеджах, де підлоги - з електропідігрівом). А ще настільки успішна київська депутатська рать може саморозпуститися, причому без всяких референдумів: адже саме цим шляхом мудро порадив слідувати Морозу наш президент у зв'язку з тим, що переманювання коаліцією 15 депутатів опозиції викривляє, мовляв, народне волевиявлення у Верховній Раді (те, що переманювання п'ятнадцяти бютівських депутатів теж споганити народний вибір в Київраді на Банковій чомусь поки не помітили).

НЕВЖЕ СВІТ запам'ятати ці ВИБОРИ ЯК ВСЬОГО ЛИШЕ МАЛЕНЬКУ ПОМСТА ЗА ВЕЛИКІ ОБРАЗИ?!! Як наслідок саме таких підозр - по-перше, рішення Євросоюзу про тимчасове припинення переговорів з Україною про її якомусь спеціальному статусі "швидко просувається" у Європу "країни. По-друге, нервова реакція "совісті Європи" у вигляді ПАРЄ на резонне з юридичної точки зору пропозицію Немирі про те, що потрібно вважати президентський указ від другого квітня ЧИННИМ аж до рішення Конституційного Суду. Шуруйте, мовляв, спочатку непередбачувані хохли в НАТО, де вельми потребують дешевого гарматному м'ясі під назвою "солдат НАТО" (так назвали натовські прес-служби в офіційних повідомленнях останніх десять загиблих найманців в Афганістані, категорично відмовившись назвати їх національності)! Виходить, набагато більше пощастило Кіпру, якого взяли в Євросоюз, а не в систему ПРО або НАТО? Це раніше Євросоюз був з нами гранично ввічливий і охоче давав Україні похвали в борг. Зате росіяни і в 2004 році, і нині нібито "за просто так"

дарують свою лестощі "несправедливо скривдженому" Януковичу, мовляв, свій в дошку, та ще й демократ зрештою. Насправді московських яструбів важко вважати спецами у питаннях демократії: розстріл Єльциним Білого дому все ще не отримав в Держдумі ніякої юридичної оцінки. На розслідування цього кривавого плями новітньої російської історії накладено таку ж заборону, як і на розслідування таємничої загибелі Юрія Гагаріна в 1968 році, порівнянної за мотивами зі смертю Мерилін Монро. Я вже не кажу про те, що саме та російська Конституція, яку по-швиденькому склепати команда Єльцина після розгону парламенту, і стала головною основою для побудови в Росії так званої суверенної демократії. З третього боку нашого геополітичного "любовного трикутника" - безглузде всепрощенство з боку Вашингтонського обкому, що ще гірше російського хамства і європейського байдужості. Розбещує. І заодно перетворює КОЗАКІВ як зразкових воїнів у зразкових майданорбайтеров (революція - це безсмертна дочка честолюбства верхів і неробства ні поклик).