Про політичний газ і газову політику

Візит Юлії Тимошенко до Москви, який відбувся рівно тиждень тому, найточніше назвати авансовим. Багато хто був вражений тієї атмосферою, яку Володимир Путін створив українській колезі. По суті, він дозволив використовувати себе як фотошпалер, вигідно оттеняющих політичний колір обличчя Юлії Володимирівни. Під час останньої зустрічі з російським керівництвом Ющенко такої можливості був геть позбавлений. Одні припускають, що можливість піднести візит як перемогу Юлії Тимошенко Путін надав тому, що відчуває неминущу ідіосинкразію до Президента України як символу його великого політичного програшу в 2004 році. Інші трактують зовнішню лояльність до Тимошенко як політичну ставку Кремля на найбільш перспективного претендента на президентську посаду. Треті вважають, що Путін в українському хаосі шукає хоч скільки-небудь договороздатного фігуру. Четверті запевняють, що Тимошенко, знаючи про давнє розчарування Москви в Януковичі та розуміючи важливу роль проросійськи налаштованого електорату, пообіцяла в Москві достатньо для того, щоб розраховувати, як мінімум, на миролюбне ставлення Кремля.

Дані, якими володіє видання, дозволяють припустити, що в чистому вигляді жодна з цих версій на сьогоднішній момент неприйнятна. Позитивна аура візиту не повториться наступного разу, якщо Юлія Володимирівна не забезпечить позитивне просування хоча б у кількох напрямках, які є важливими для Володимира Путіна. Серед цих напрямків: інтерес росіян до Одеського припортового заводу, до створення спільного авіаконцерну, в який з українського боку мають увійти живі, із погляду літакобудування, держпідприємства; закупівля паливних збірок у концерну "ТВЕЛ" і припинення або урізання до мінімуму спроб диверсифікації закупівель ядерного палива для українських АЕС з американською компанією Westinghouse; спільне видобування нафти і газу; згоду на перетік російської електроенергії в Європу; відмова України від намірів створення замкнутого циклу збагачення урану і чуйність інтересів Москви до запасів Жовтих Вод.

Особливий інтерес у керівництва країни, що знаходиться на марші до перетворення рубля у вільно конвертовану валюту, викликає тема переходу на рублеві розрахунки в торговельних відносинах між двома країнами. Торік товарообіг між РФ і Україною склав 30 млрд. дол Наповнення рублевої емісії товарною масою подібного обсягу - велика підмога для російського Центробанку. А якщо по-простому - ЄЕП чистої води.

Переказані нам джерелом відповіді Юлії Тимошенко на запитання Володимира Путіна про долю Чорноморського флоту після 2017 року і про євроатлантичний вектор України ми наводити не станемо, оскільки не можемо відповідати за точність цитат. Але ми дуже сподіваємося, що джерело просто щось не зрозумів ...

Що з перерахованого вище буде взято на озброєння та реалізацію урядом Юлії Тимошенко, а що не знайде відгуку - ми довідаємося лише з часом. Якісь із запропонованих проектів, можливо, Україні й вигідні, якісь - однозначно ні. Але ясно одне: якщо українська сторона хоче поступового переходу на європейські газові ціни і при цьому розраховує, що Росія на боці Києва візьме активну участь у переконанні Туркменистану, Узбекистану і Казахстану нести у зв'язку з цим певні збитки, то це означатиме, що Київ бере перед Москвою якісь зобов'язання, як мінімум співвідносні з втратами "Газпрому" від відсутності негайного переходу на європейські ціни.

Переконати азіатську "трійку" буде на так-то просто. По-перше, Туркменистан, наприклад, вважає, що зараз кон'юнктура ринку надзвичайно сприяє значному підвищенню ціни на газ. По-друге, складно буде пояснити в трьох столицях центральноазіатських держав, чому "Газпром" просить їх відчутно ціни не піднімати, тоді як він же підштовхує Азербайджан до підняття цін на газ для Грузії. По-третє, президент Туркменістану Г. Бердимухаммедов прислав Юлії Тимошенко запрошення відвідати Ашгабат з візитом, але зустріч навряд чи відбудеться, оскільки на вересень призначений візит туди ж Віктора Ющенка, ставлення до якого принаймні поки недостатньо тепле для досягнення очікуваної результативності.

Візити ж крупних українських бізнесменів до Туркменістану, покликані вирішити питання з будівництвом тунелю та інших об'єктів, поки великих проривів у відносинах не принесли.

Але припустимо, сторони дійшли консенсусу й підписали договір про поетапний перехід України на європейські ціни. Припустимо, українській команді вдасться відстояти 20-25-відсоткове підвищення ціни на 2009 рік. Припустимо, сам перехід забере чотири роки. Чим Київ покриватиме втрати "Газпрому", який нерозривно пов'язаний з Володимиром Путіним? Сьогодні це питання без відповіді. Але не тільки тому він не був заданий голові НАК "Нафтогазу України" Олегу Дубині. Олег Вікторович не був на переговорах Тимошенко і Путіна, він не займається політичними платежами, зате має відношення до контролю за всілякими реальними. Глава НАК не зловживає публічністю, і тому розмова з ним, при всій його скритності та обережності, завжди небезинтересен. Тому залишаємо сферу високої політики й переходимо у сферу конкретної економіки.

- Олег Вікторович, чи дійсно українська і російська сторони домовилися про поетапне підвищення цін на газ для України, як було оголошено після нещодавньої зустрічі Тимошенко-Путін? Чи означає це, що про двократне підвищення цін на газ для України, а тим більше про підвищення до 400 дол за 1000 кубометрів мова вже не йде?

- Як я вже говорив раніше, НАК і "Газпром" створили дві експертні групи, які повинні підготувати всі позиції майбутніх переговорів між сторонами. Мені відомо тільки, що кожна сторона прагне до поетапного підвищення цін на газ.

- Чи обговорювали ви з представниками "Газпрому", якими можуть бути умови договору "Нафтогазу" з "Газпромом" на наступний рік: обсяг і умови поставок, цінові параметри? Чи буде Україна, зокрема НАК "Нафтогаз", третьою стороною в переговорах між центральноазіатськими державами і "Газпромом"?

- Ні, ми ще не обговорювали умови договору на наступний рік. Сьогодні ми говоримо тільки про поточний рік. НАК "Нафтогаз України" почне вести предметні переговори щодо наступного року, як тільки ми отримаємо відповідні директиви від уряду, який визначає параметри контракту. Або, якщо буде прийнято рішення про переведення переговорів з рівня господарюючих суб'єктів на міжурядовий рівень, то директиви отримає Мінпаливенерго, і вже воно буде вести переговори.

- А може бути так, що ви отримаєте директиви з двох сторін - з Банкової та від Кабінету міністрів?

- Я думаю, що директиви будуть погоджені.

- Коли їх очікуєте?

- Наступного тижня.

- Наскільки ймовірно, що ми будемо підписувати договір з "Газпромом", як завжди, в січні?

- Не хотілося б. Було б правильно у вересні це питання закрити.

- Якою може бути, умовно кажучи, формула ціни для України починаючи з 2009 року?

- Це питання, яке опрацьовується експертними групами. Остаточна формула буде визначена вже безпосередньо на переговорах.

- Чи буде збільшуватися тариф на транспортування російського газу територією України?

- Якщо ціна на газ буде змінюватися, то, відповідно, і ставка тарифу на транзит теж.

- Але тоді росіяни обіцяють збільшити ставку на транзит центральноазіатського газу для України ...

- Давайте говорити про те, що Україна купує центральноазіатський газ на російсько-українському кордоні ...

- Чи можна припустити, що Україна домагатиметься того, щоб весь російський експортний газ для Європи продавався на східному кордоні України, а вже вона укладала б договори з покупцями російського газу на транзит по своїй території?

- Я думаю, що це політичне рішення.

- Як ви думаєте, наскільки готові європейські партнери "Газпрому" до такого рішення?

- Для Європи як транзитери ми непомітні: газ їм продає "Газпром", а те, що "Нафтогаз" транспортує цей газ, - так цього ніде (ні в одному договорі) не видно, тому що в ціні газу для європейців уже закладено витрати на транзит. І відповідальність за доставку газу перед покупцями в Європі несе "Газпром".

- Як ви думаєте, чи потрібно сьогодні Україні приєднуватися до переговорного процесу про газопостачання, які ведуть Росія і центральноазіатські країни?

- З одного боку, вже не має сенсу. Так як ми програли свого часу контракт з Туркменістаном (тепер там на довгостроковій основі працює "Газпром"), ми упустили контракт на транзит газу з Узбекистаном, якого нам треба було триматися, як "воша кожуха". Але, з іншого боку, якщо не намагатися відновити відносини з центральноазіатськими країнами, ми приречені на залежність від "Газпрому".

- За інформацією "ДТ", Міністерством закордонних справ України запитаний агреман на екс-главу "Нафтогазу" Олексія Івченка як майбутнього посла України в Туркменістані. Це допоможе вирішенню наших проблем?

- Враховуючи, що з Туркменістаном на сьогоднішній день у нас взагалі жодних стосунків (у газовій сфері) немає, то якщо пан Івченко допоможе нам укласти прямий контракт на закупівлю газу в Туркменістані (чого він не зробив у 2005 році, коли очолював НАК), честь йому буде і хвала.

- Скільки українського газу в підземних сховищах НАК і скільки імпортного, скільки плануєте закачати до початку сезону відбору газу з ПСГ?

- Поки що імпортного газу закачано близько 6 млрд. кубометрів і газу власного видобутку - 1,4 млрд. кубометрів. Плануємо закачати газу власного видобутку 4,7 млрд. кубометрів (решті видобувається обсяг спрямований на забезпечення потреб населення країни), імпортного плануємо закачати 14 млрд. кубометрів - за умови поставки в Україну 55 млрд. кубометрів за рік. І весь цей газ - власність "Нафтогазу".

- Наскільки відомо, "Нафтогаз" збирався взяти кредит для закупівлі газу для ПСГ. Чи взяли ви такий кредит, і якщо так, то у кого і на яких умовах?

- Ми отримали у Фонді держмайна дозвіл на отримання такого кредиту та розіслали 12 банкам свої пропозиції. Вісім з них вже відгукнулися і надали свої умови щодо видачі нам кредиту. Але більшість умов нас не влаштовує, тому ведемо переговори з пулом українських банків, із Національним банком України, щоб залучити необхідні нам кошти.

- Яка зараз заборгованість перед НАКом українських газоспоживачів, зокрема основних категорій - промисловості, підприємств теплокомуненерго та населення?

- Основна сума заборгованості - "заслуга" підприємств теплокомуненерго - 1,8 млрд. грн., Населення має порядку 153 млн. грн. За промисловості ситуація вирівнюється, але заборгованість зберігається і становить 450 млн. грн. Найбільшими боржниками в цьому секторі є ВАТ "Рівнеазот" - 119,9 млн. грн., "Дніпроазот" - 153,3 млн. грн., "Кримський содовий завод" і "Кримський Титан", які заборгували 50 і 30 млн. грн . cоответственно. І борги цими підприємствами були накопичені в квітні-травні поточного року.

- На скільки НАК "Нафтогаз України" за останні півроку збільшила свою заборгованість?

- Ні на скільки. Більше того, ми чітко виконуємо свої зобов'язання з обслуговування кредитів (тобто виплачуємо відсотки) на суму 2,3 млрд. дол Таким чином ми погасили близько 800 млн. дол заборгованості. Нових кредитів НАК не залучала. Тобто сьогодні борг НАК "Нафтогаз України" за зовнішніми кредитами становить близько 10,5 млрд. грн. Поки що НАК "Нафтогаз України" намагається виживати. Без серйозних запозичень.

- Сьогодні стоїть питання про банкрутство "Нафтогазу"? Що на цей рахунок говорять аудитори НАКу - компанія "Ернст і Янг"?

- Від наших аудиторів ми одержали фінансовий висновок (результати аудиторської перевірки) за 2006-й і перше півріччя 2007 року. Думаю, що банкрутство НАК "Нафтогаз України" не вигідно нікому - ні нам, ні кредиторам.

- При всій демонстративності лояльною Протекційне Володимира Путіна до Юлії Тимошенко під час її недавнього московського візиту, російський прем'єр не забув вкотре згадати про борги України перед "Газпромом". Що це за борги та який їх масштаб?

- У НАК "Нафтогаз України" за 2008 рік боргів перед "Газпромом" немає. А 2 млрд. дол, про які говорив російський прем'єр нашому прем'єру, - це борг компаній "УкрГаз-Енерго" і "РосУкрЕнерго" перед "Газпромом" за 2007 рік.

- Що ви скажете про висновки, які містяться в проекті рішення Ради національної безпеки і оборони щодо "Нафтогазу", зокрема, про намір перепідпорядкувати НАК Радбезу і по суті розчленувати компанію?

- Про існування такого проекту я дізнався з "Дзеркала тижня".

- Проте ваша думка?

- Коли я йшов на цю роботу, то запитав: "НАК" Нафтогаз України "потрібна чи ні?" Мені відповіли: "Потрібна". А якщо вірити опублікованому в вашому виданні проекту рішення РНБОУ, то там чорним по білому написано: НАК "Нафтогаз України" не потрібна ...

- У принципі, "Нафтогаз" створювався для концентрації ресурсних і грошових потоків, вершки з яких знімалися і прямували на різні особисті і політичні потреби керівництвом країни. У результаті компанія й опинилася в такому стані. Чи є можливість розчистити компанію від усіх брудних схем? Чи здатні сприяти цьому СБУ і прокуратура?

- На сьогоднішній день є можливість розчистити НАК "Нафтогаз України". У тому числі протягом шести останніх місяців це відбувається і за підтримки уряду. За цей час ми змогли погасити значну частину боргів і плюс до цього отримали ті платежі, якими розрахувалися з "УкрГаз-Енерго", "закриваючи" таким чином проблему 2007 року. Тобто піврічний фінансовий рубікон перейдено. І сьогодні можна далі рухатися в плані розчищення. Але при цьому треба розуміти, що ми розчистимо все в НАКу тільки тоді, коли у нас будуть гроші. Поки ж ми досі є донорами. У фінансових планах наших дочірніх компаній ми маємо "мінус від діяльності", не знаючи, чим цей мінус покривати. Це неправильно.

- З квітня поточного року "Нафтогаз України" значно збільшив ціну на газ для промислових споживачів, чим викликав невдоволення останніх ...

- 87 грн (15 дол) на 1000 кубометрів - хіба це велика різниця і такий вже заробіток для "Нафтогазу"?! А те, що населенню ми поставляємо газ за мінімальними цінами собі на збиток - цю різницю прийнято не помічати? З урахуванням того, скільки років все заробляли на НАК "Нафтогаз України", заробіток НАКу повинен становити 150 дол

- Яка калькуляція ціни газу, що поставляється НАКом промисловим підприємствам, і куди спрямовується різниця від закупівельної ціни імпортного газу в 179,5 дол за 1000 кубометрів і ціни реалізації НАКом цього газу промисловим споживачам, яка вже перевалила за 300 дол?

- 12% йдуть до спецфонду уряду, 8% - надбавка за транзитні послуги з доставки газу, 87 грн. йде НАКу - і це єдина нова надбавка до діючої ціни, і спрямовуються ці кошти на розвиток компанії. Не будемо забувати і про 20% ПДВ.

- Олег Вікторович, скільки у "Нафтогазу України" посередників (трейдерів)?

- У "Нафтогазу" є один-єдиний трейдер - дочірня компанія "Газ України". Що далі робиться в приватних облгазах, які отримали від нас газ, я не можу сказати. Тому що по деяких облгазах немає договорів, немає актів проведеної інвентаризації існуючих газоперекачувальних потужностей. Але що стосується того, що НАК отримала газ, передала "Газу України", а той - напряму споживачам, за це я ручаюсь.

- А скільки взагалі трейдерів на українському ринку газу? Пам'ятається, їх було ще минулого року за дві тисячі.

- Наскільки мені відомо, НКРЕ цього року видала 415 ліцензій.

- РНБОУ звинувачує, зокрема НАК "Нафтогаз України" в тому, що компанія не бере участі в розробці концепції газового ринку України. Що ви можете заперечити, якщо мають намір це зробити?

- Які пріоритетні завдання - такі й концепції газового ринку. Яка може бути концепція газового ринку України, якщо ми щорічно імпортуємо понад 80% газу, необхідного для забезпечення газового балансу країни? .. Є державна компанія - НАК "Нафтогаз України", яка продає цей газ. І з цього вона втрачає, "заробляє", компенсує - як вирішить уряд.

Так, у концепції може бути закладена лібералізація ринку. І всі підуть на ринок. Тоді всім треба надати вільний "доступ до труби" (до газотранспортної потужності української ГТС), про що всі роблять гучні заяви і т.д.

Але на сьогоднішній день є указ і закон про природні монополії. Є в цьому контексті НАК "Нафтогаз України". Якби видобуток вуглеводнів в Україні була понад потреб - можна було б про щось говорити. Але сьогодні предмет для такої розмови відсутній ...

- Але ж росіяни якось намагаються і справи "Газпрому" поправити, зокрема за рахунок підвищення ціни газу для населення і компобуту?

- Так, але не забувайте, Росія - видобувна та експортуючий. Спочатку вони прийняли програму поетапного підвищення ціни на газ для споживачів РФ до 2011 року, потім продовжили її до 2014-го.

- А особисто ви як бачите долю "Нафтогазу" через півроку після приходу в НАК?

- Я вважаю, що цю компанію потрібно готувати до оцінки і подальшого акціонування, тобто на майбутній продаж. Не окремо взяту ГТС, що не свердловини, а всю компанію. Тоді й рівень її капіталізації відповідатиме очікуваним фінансовим результатам.

На базі НАК "Нафтогаз України" має бути побудований великий бізнес. Це не повинен бути донор у цінах на газ для населення, підприємств теплокомуненерго. Заплатив - отримай газ. Ні - ні. Сьогодні Дніпропетровськ залишився без гарячої води - через борги теплокомуненерго за газ. Вперше в історії - безпрецедентний випадок - за борги зупинено харківські ТЕЦ-3 і ТЕЦ-5.

- Це при всьому тиск, який на вас чинили?!

- Але ми теж не в подарунковому магазині куплені ...

- На енергофорумі в Києві президент В.Ющенко повідомив, що восени має намір зібрати міжнародний пул із бюджетом 2,5 млрд. дол - для фінансування реконструкції української газотранспортної системи. Що саме з цієї непростої інфраструктури передбачається реконструювати і як до цього ставляться в "Нафтогазі"?

- Українська ГТС зараз транспортує близько 115 млрд кубометрів російського експортного газу в рік. І перш ніж приступати до її грунтовної реконструкції, зокрема до нарощування пропускної здатності, слід визначити, в якому напрямку ми маємо намір розвивати нашу газотранспортну систему, повинна бути програма її реконструкції. Якщо мова йде про збільшення обсягів прокачування, скажімо, до 170 млрд кубометрів на рік і є чітка перспектива на п'ять років, це один варіант розвитку подій. У такому випадку потрібно вважати, наскільки доцільно встановлювати ті чи інші газотурбінні двигуни на газоперекачувальних агрегатах. У нинішніх умовах, наприклад, встановлювати електричні машини - нерентабельно. Але треба вважати, чи буде це рентабельно при збільшенні прокачування ГТС до 170 млрд. кубометрів на рік.

- "Нафтогаз України" що-небудь робить, щоб газовимірювальні станції на вході і виході з української ГТС були встановлені на території України?

- Робить. Чекаємо рішення урядової комісії по "Укртрансгазу". А без цього не можемо підійти ні до метрології, ні до чого іншого. Нас ще й перевіряють, притому вдруге.

- КРУ?

- Так.

- Чи справді КРУ були встановлені порушення в "Нафтогазі" в 2007 році на суму понад 2,2 млрд грн?

- Знаєте, я оцінюю висновки, коли про них не кричать по телевізору, а кажуть: ось це передано в Генпрокуратуру, ось з цього - зроблені відповідні висновки ...

- Прокуратура звернулася з позовом до НАКу про сплату митного збору з газу, поставленого в Україну в першому кварталі 2008-го. Навіть порушили кримінальну справу ...

- Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за фактом і направила його в СБУ. Варто звернути увагу, що сьогодні сплатити митний збір "Нафтогаз" не може - немає актів приходу газу. Або є ті акти, які не відповідають законодавству, і я не маю права їх підписати.

- Чи є у НАК "Нафтогаз України" законні способи організувати проведення зборів акціонерів хоча б у тих ВАТ, де частка держави достатньо значна, - "Укрнафта", "УкрГаз-Енерго"?

- Ні, і такої можливості не буде, поки не буде змінено законодавство про ВАТ.

- Іншими словами, ситуація з дивідендами НАКу від діяльності "Укрнафти" і "УкрГаз-Енерго" - у підвішеному стані. Скільки втрачає НАК "Нафтогаз України" через це?

- Дуже багато. Дивіденди тільки "Укрнафти" за 2006-2007 роки - понад 2 млрд. грн. А від "УкрГаз-Енерго" тільки за 2007 рік (що достеменно відомо) дивіденди "Нафтогазу" складають 150 млн. дол

- Що ви скажете про конфлікт навколо Прикерченської нафтогазоносної ділянки? Адже на його частину претендував і "Нафтогаз" ...

- Думаю, що цю тему ми теж занадто заполітизованою. Але в результаті всього залишається проблема: мало де у світі таку величезну територію шельфу (майже 13 тис. квадратних кілометрів) віддають в одні руки, тобто однієї компанії. Хай вибачать мене політики, але по суті ситуація виглядає так: ми продали великому спекулянту занадто великий шматок ... Якби ми розділили цю ділянку на 12-15 частин і виставили їх на конкурс, то до сьогоднішнього дня був би вже толк. А так за два роки після того, як один великий ділянку отримала невеличка компанія, яка ще повинна зібрати пул, - роботи на Прикерченській ділянці шельфу так і не розпочаті.

- Що б ви запропонували зробити щодо української частини шельфу Чорного моря?

- Я б запропонував укласти договір про спільну розробку Чорноморського шельфу України з "Газпромом" і договір про спільну розробку газових родовищ на території Російської Федерації. Ми з ними - там, вони з нами - тут.

- З боку України це має бути "Чорноморнафтогаз"?

- Ні, тільки НАК "Нафтогаз України".

- Чому все-таки ви рекомендували б укладати договори з "Газпромом" на розробку шельфу?

- Їх на шельфі, швидше за все, цікавить нафта. Ми готові з ними розробляти українські родовища на шельфі й віддавати їм нафту в обмін на газ, який нам більш цікавий. Тому що сьогодні в Україні вся нафта - комерційна. А видобувати нафту, не знаючи, де будеш її переробляти, і при цьому так обкладений митами, якщо захочеш її експортувати, - собі дорожче. У наших умовах для НАК це не бізнес. Тому я й кажу про газ. Нехай "Газпром" на умовах УРП забирає собі видобуту на шельфі нафту, а ми - на умовах УРП заберемо видобутий спільно газ. Від того, що ми, а точніше - "Чорноморнафтогаз", створили колись спільні підприємства (зокрема, з канадською компанією Shelton Canada Corp, що розробляє Західно-Бірючий площа в Азовському морі, і британської CBM Oil, яка розробляє Галіцинское газоконденсатне родовище на шельфі Чорного моря.-Авт.), толку мало. Тепер ми з ними розбираємося і вже повідомили ці компанії про розірвання договорів про спільну діяльність. Вони не те що не віддають державі її частку, вони не віддають газ для населення - їм невигідно ... Все СП хочуть поставляти газ промисловим підприємствам, тому що там ціна тисячі кубометрів газу - 300 дол Ціна газу для населення - 50 дол добувається НАК " Нафтогаз Україні "газ ми поставляємо населенню, і не по 300 дол за 1000 кубометрів, а по 50 ...

- Олег Вікторович, ви врешті-решт підписали контракт з вашим роботодавцем - Мінпаливенерго?

- Ні.

- А що саме вас у ньому не влаштовує?

- Деякі принципові визначення. У подібних контрактах має бути все 50 на 50. Є відповідальність однієї сторони і рівною мірою має бути відповідальність другої сторони. А в цьому контракті вся відповідальність на мені. Не хочу цитувати контракт. Але ті зміни, які були мною подані, щоб їх в контракт внесло Міністерство палива та енергетики, так і залишилися без належної уваги. Мені пояснили, що це - рамковий контракт, який був затверджений постановою Кабінету міністрів. Ось і вся історія.

Алла Єрьоменко, " Дзеркало тижня "