Прочхали мільярд

Прочхали мільярд

Епідемії так званого свинячого грипу, що звалилася на нас мов сніг на голову восени минулого року, наш тижневик свого часу приділив достатньо уваги. Глибоко і грунтовно висвітлюючи цю тему, "Дзеркало тижня" перший з періодичних видань зацікавилося фінансовою складовою грипозної "гарячки", намагаючись, зокрема, з'ясувати, куди зникли 50 мільйонів бюджетних гривень, виділених навесні на боротьбу зі свинячим грипом. І що таке 50 мільйонів у порівнянні з мільярдом, щедро виділеним на протидію епідемії з резервного фонду та держбюджету! Зрозуміло, доля "грипозного" мільярда вельми цікавить наших співвітчизників, кожен з яких в міру своїх фінансових можливостей у кризовий період протистояв вірусному навалі. Ще в дні епідемії стало зрозуміло, що сотні мільйонів або не встигають за грипозними потребами, або ж пропливають повз них. Тому суспільство вимагало ретельно перевірити витрати фактично кожної копійки. На виконання указу президента, постанови Верховної Ради таку перевірку здійснювала протягом більш як чотирьох місяців Рахункова палата України. Матеріали аудиту отримали державні органи влади, причетні до витрачання мільярда, зокрема, МОЗ, Кабмін, а також голова Верховної Ради. ПЛАНИ-КЛОНИ Збираючись на дачу, в домашній аптечці шукаю мазь від подряпин, укусів комах і т.п., а в рук потрапляє осінній асортимент: оксолінова мазь, антивірусні таблетки, краплі від нежитю, мікстури від кашлю, упаковка антибіотика. Всі навіть НЕРОЗПАКОВАНИХ. Вдивляюся в термін придатності. Торік восени не дуже-то про це думалося, все купувалося "про всяк випадок", ще й з розрахунку на кожного члена сім'ї. Душа болить згадувати, як не одну сотню гривень витратив на протигрипозну оборону! І ось воно, спогад про грип, - у вигляді непотрібних ліків. Невиправдані витрати, переконаний, зазнала чи не кожна родина. Та що там сім'я?! Держава в розпал всеукраїнського епідеміологічного переляку нашкріб мільярд навіть при фінансовій кризі! І де він? Питання не риторичне, оскільки є чіткі відповіді. Але спочатку згадаємо, як все почалося і чим закінчилося. 29 жовтня - повідомлення про епідемію. 30 жовтня Кабмін постановляє виділити 500 млн. грн. з резервного фонду на боротьбу з грипом. 31 жовтня-2 листопада з аптек зникають усі протигрипозні засоби. 3 листопада парламент голосує за закон про зміни до держбюджету, направивши мільярд на протидію епідемії. Точна цифра така: 1 млрд. 184 млн. грн., З яких 67,6 млн. грн. - Вартість гуманітарної допомоги у вигляді ліків, тест-систем, обладнання тощо Найвищий рівень захворюваності спостерігався з 4 листопада по 6 грудня. Епідемія захворювань на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції припинилася наприкінці лютого 2010 р., і МОЗ підвів риску під епідемією з такими даними: 5,6 млн. чоловік хворіли на застуду, грип, ГРВІ та ускладненнями (пневмонією); 325 тис. потрапили до лікарень; 115,5 тис. з них поставили діагноз грип і пневмонія; 66,5 тис. випадків захворювання були піддані спеціальному лабораторному дослідженню; у 14,1 тис. з них виявили віруси різних штамів грипу; у 4,5 тис. з останніх виявлено грип А/H1N1 пандемічний (це 33,5%); 1111 людей померли від грипу і пневмонії. Але повернемося до мільярда. Що й казати, цифра чималенька. Чому саме стільки виділив уряд на боротьбу з наступом грипу? Ймовірно, можна було витягнути з державної кишені менше? Бути економніше, скромнішим в період кризи? Точніше все обрахувати, вислухати думку експертів, наукових співробітників і вже потім визначати обсяг коштів? Але хто ж під час паніки здатний спокійно рахувати? Хоча панікувати чиновникам медичної галузі за статусом не належить, вони повинні бути готові до наступу будь-якої хвороби. Про загрозу пандемії Україна, як і весь світ, дізналася у квітні 2009 р., коли ВООЗ розповсюдила прогнози щодо розвитку ситуації. Тоді ж у квітні міністр охорони здоров'я Василь Князевич надав уряду обгрунтування потреби в додаткових коштах на підготовку до боротьби з грипом та захисту населення від пандемії в обсязі 500 млн. грн. Серед аргументів значилося: прогнозна летальність в середньому - 50-60% сукупного населення. Добре, що люди дізнаються про такі прогнози вже після того, як завісу театрального спектаклю під назвою "Рятуйте, свинячий грип!" опущений. А то б не в аптеки, а навтьоки кинувся б переляканий люд. Передбачаючи жахливий перебіг пандемії, МОЗ закатало рукави і взялося ... складати план боротьби з майбутнім епідемічним монстром. План № 446-р з'явився на світ у квітні. Коли ж восени спалахнула епідемія грипу, МОЗ швиденько розробив ще три плани! Вони немов клони були схожі на квітневий, і відрізнялися хіба що номерами - 826, 827 і 828 - і зміненими термінами виконання заходів. Показовий приклад - забезпечення роботи Українського центру грипу. У квітні МОЗ визначило: центр і його філіали в областях мають бути готові до боротьби з епідемією (обладнання, ліки, тест-системи тощо) у травні 2009 р. Але в плані № 826 готовність центру перенесена на 25 грудня 2009 - го. А насправді навіть на початок березня 2010 центр повноцінно так і не запрацював, оскільки лабораторне обладнання, куплене за кошти з резервного фонду ще в травні 2009 р., змонтували тільки в березні 2010-го. Апогеєм планотворчества міністерства стали пункти планів № 826 та № 828, де передбачалося ... розробити та затвердити план заходів, спрямованих на профілактику та боротьбу з поширенням пандемічного грипу та інших ГРВІ! Можна було б посміятися, якби не було так боляче за державу і за нас з вами. Мусимо визнати, що перший весняний план містив 22 пункти, всі виправдані й потрібні. Якби виконали, то наприкінці жовтня ніхто б не панікував. Мало того, могли б уникнути значної кількості смертельних випадків. Не довелося б, нарешті, витрачати мільярд. До шести пунктам приступили вже тоді, коли епідситуація ускладнилася, а сім - досі на папері. Наприклад, до травня МОЗ запланувало зібрати інформацію про наявні запаси матеріальних ресурсів на випадок пандемії та панзоотії грипу, про автотранспортні засоби для швидкого застосування. Але тільки наприкінці жовтня 2009 р. міністерство зажадало від своїх регіональних підрозділів надати необхідні дані. Планували закупити в травні лабораторне обладнання для молекулярно-генетичної діагностики грипу А/H1N1 та тест-системи до цього устаткування. Але купили його лише у вересні, а доставляти санстанціям почали наприкінці жовтня 2009-го, і тривало це до лютого 2010 року. До 7 травня 2009 планували створити спеціалізовані палати в інфекційних та інших медзакладах для розміщення хворих на свинячий грип. Не створили. Інвентаризації палат інтенсивної терапії в інфекційних стаціонарах не провели, кошторисів їх дообладнання які не склали, хоча планували. Тому нічого дивуватися, що в листопаді не було боксів у лікарнях Вінницької, Житомирської, Кіровоградської, Рівненської, Черкаської, Чернівецької областях. З якого боку не подивишся, а найважливіші заходи всіх чотирьох планів, спрямовані на запобігання поширенню свинячого грипу, не виконані. З цього випливає, що об'єктивної ситуацією МОЗ не володів і саме тому не зуміло визначити реальний обсяг необхідних коштів державного бюджету для подолання епідемії. А потім не зуміло організувати їх ефективне витрачання. Чимало лікарів-практиків переконані: сума в один мільярд взята фактично зі стелі. Восени 2009 р. міністерство розрахувало потребу в коштах із держбюджету на заходи із запобігання поширенню та лікування грипу А/H1N1, виходячи виключно з важкого ходу пандемії грипу: госпіталізації на рівні 1,2 млн. осіб, з них 180 тис. - в відділення інтенсивної терапії (нагадаємо, до лікарень потрапили з діагнозами ГРВІ та грипу 325 тис. громадян). Водночас (наприкінці листопада 2009 р.) Академія медичних наук України надала уряду свій прогноз розвитку ситуації: госпіталізують 138 тис. осіб, в т. ч. в відділення інтенсивної терапії - 34,5 тис. Загальна кількість хворих учені-медики вказували на рівні 13,8 млн., а летальність - 16 тис. І без підрахунків видно, що прогнози вчених вимагали значно меншого фінансування - як мінімум у п'ять разів! Тобто вистачило б і 200 млн. грн. Навіть якщо взяти до уваги кількість потрапили до лікарень фактично і за прогнозами МОЗ, то все одно на боротьбу з пандемією вистачило б 300 млн. Округлимо, накинемо на всілякі непередбачувані ситуації і отримаємо, ну, нехай 500 мільйонів. Але аж ніяк не мільярд! Однак уряд віддав перевагу експертам МОЗ. Причини щедрості, крім нетямущого управління та непрофесійного підходу до підготовки до можливої ??епідемії, проявлені Мінздравом, криються і в політичній площині. Напередодні виборів уряд прагнув вразити щедрістю, показати електорату турботу про його здоров'я. Ще одна причина - збагачення фірм і компаній, які юрмляться навколо медичної галузі. Через відпрацьовані роками корупційні схеми чимало коштів, як годиться, мало піти в кишені підприємців та чиновників. Зрозуміло, довести це можуть лише правоохоронці. Але вони поки мовчать. Однак не рахуватися з такою причиною напрямки значних коштів на грип не можна. Як побачимо далі, мільйони і сотні тисяч гривень витрачалися аж ніяк не на грип. ПРИЙШЛА БІДА - відчиняй ворота У тому, що Україна затягнуло в потужний вир світової афери фармацевтів, переконувати, гадаю, не потрібно. "Фальшива пандемія", за висловом ПАРЄ, зіграла злий жарт із більшістю країн Європи. Але якщо євроспільноту заворушилося відразу, Україна, навіть виділивши навесні минулого року 50 млн. грн. на підготовку до епідемії, почала витрачати ці кошти лише тоді, коли грім грянув. А далі, вже нібито несподівано захоплені осінньої атакою свинячого грипу, не пошкодували й мільярда. Але через безглуздість і нерозторопність чиновників майже 46 відсотків "грипозних" грошей викинули просто на вітер. Найбезглуздіші витрати можна віднести на рахунок Українського центру грипу. Сюди вкинули близько 100 млн. грн. Центр має опорні бази - вірусологічні лабораторії у санепідстанцій Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Одеській, Львівській, Харківській, Чернігівській областей, а також у Києві та Кримської автономії. Санепідстанції інших областей таких лабораторій не мають. І не тому, що їх не вистачає - просто більше, ніж є, не потрібно. За міжнародними стандартами, піддавати лабораторному тестуванню кожної людини з підозрою на інфікування пандемічним вірусом грипу немає потреби. Фахівці ВООЗ визначили, коли відвідували Україну, що сукупна потужність двох лабораторій центрального рівня (Центральної СЕС та Центру грипу), які можуть тестувати 100 зразків за день, цілком достатня для задоволення потреб країни в вірусологічного моніторингу грипу навіть в умовах шостий фази пандемії. Зауважимо, що Центр грипу в 2006-2008 роках, після спалаху пташиного грипу, отримав від Росії як гуманітарну допомогу обладнання для тих самих опорних баз. Та тільки МОЗ відправив обладнання і в ті санстанції, де вірусологічних лабораторій немає. А коли спалахнув свинячий грип і в пожежному порядку почали купувати тест-системи (145 тест-систем на суму 391,5 тис. грн.), Третина з них, на суму 148,5 тис. грн., Автоматично відправили на ті санстанції, де вони не потрібні. Загалом серед епідеміологів існує стійке переконання, що потреба в такій кількості тест-систем у МОЗ аж надто завищили, чи не прислухавшись до авторитетної думки ані вітчизняних, ані зарубіжних експертів. І з жовтня 2009-го по березень 2010 року існуючі 29 санепідстанцій країни (24 обласні, Київська та Севастопольська, Кримська, Центральна і Центру грипу) встановили у себе нове обладнання, придбали тест-системи на загальну суму 36,1 млн. грн. Ось тільки дві третини вельми недешевого добра (майже 24 млн. грн.) Знову-таки потрапили в санстанції, які не є опорними базами Центру грипу! Навіть за умов пандемії така кількість обладнання не виправдано, вважають фахівці. МОЗ даремно витратив мільйони державних коштів. Більшість обладнання навряд чи коли-небудь буде використовуватися! "Відтепер забезпечення подальшого функціонування таких лабораторій вимагатиме з бюджету близько 40 мільйонів гривень", - зауважив у четвер на прес-конференції голова Рахункової палати Валентин Симоненко. Та й Центр грипу відзначився. Через капремонту його унікальна лабораторія із сучасним обладнанням, яке дає можливість протягом години з високим ступенем точності визначити штам вірусу грипу, мутації, чутливість до антивірусних препаратів, торік восени не працювала. Закупленими для неї тест-системами на 247,7 тис. грн. так і не скористалися. Загалом, за даними держпідприємства "Укрвакцина", станом на 31 березня 2010 р., матеріали та тест-системи вартістю 4 млн. 919 тис. грн. виявилися не використаними і припадають пилом як в санстанціях, так і на складах "Укрвакцини". А це 99,2% закупленого! НЕ БУЛО Б ЩАСТЯ, ТАК ЕПІДЕМІЯ ДОПОМОГЛА Від смертельного ускладнення свинячого грипу восени 2009 року хворих рятували апарати штучної вентиляції легень (ШВЛ). Дихати означало вижити. Тому робоча група МОЗ визначила потребу в закупівлі 1505 одиниць обладнання, серед якого основу склали апарати ШВЛ. На закупівлю їх з Резервного фонду пішло 197,8 млн. грн. При цьому не обійшлося без порушень Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Навіть для проформи не засідала тендерний комітет. Під егідою авральною захисту від грипу договори з постачальниками на 287,2 млн. грн. уклали просто за результатами переговорів, проведених під головуванням заступників міністра охорони здоров'я В. Лазоришинця та В.Бідного. А без тендерів - означає без розумного врахування співвідношення "ціна - якість". Яку ціну виставив постачальник, таку й платили. Апарати ж не мали державної реєстрації, дозволів на ввезення на митну територію України (ТОВ "Профімед" закупило апарат ШВЛ вартістю 190 тис. грн. Без відповідного свідоцтва). Зрештою основний казус фінансування боротьби з грипом - час, коли вся ця потрібна апаратура поступила в лікарні, була змонтована і почала використовуватися. Що й казати, грип втихомирили раніше - адже аж 26 грудня 2009 р. МОЗ затвердив остаточний розподіл придбаного медобладнання. І хоча контролюючі органи можуть висунути міністерству претензії з приводу поставки техніки раніше, ніж було затверджено розподіл, логіка моменту все-таки по-людськи виправдовує такі дії чиновників. За поставлене лікарням обладнання - будемо справедливі! - Міністерство варто подякувати. І нічого, що під прикриттям забезпечення лікування грипу МОЗ сприяв оснащенню своєї галузі. А що робити, якщо зазвичай вибити кошти на обладнання просто неможливо? За даними "Укрвакцини", медустановам країни поставлено 1474 одиниці різного медичного обладнання. Воно потрапило в обласні та міські дорослі і дитячі інфекційні лікарні (86 одиниць на 3,6 млн. грн.), В дитячі та дорослі багатопрофільні лікарні обласного, районного та міського рівнів (944 од. На 72,0 млн. грн.), спеціалізовані лікарні (психіатричні, пологові, протитуберкульозні, онкологічні, кардіологічні, серцево-судинної хірургії, 47 од. на 5,0 млн. грн.), в обласні бази спецмедпостачання (397 од. на 13,4 млн. грн.). Всі це обладнання не працювала безпосередньо на грип (багато що з нього досі не введено в експлуатацію), проте добру справу таки зроблено. Не було б грипозної паніки - хто знає, коли б сучасне обладнання побачили десятки наших лікарень. Адже майже 97% закупленого обладнання відправлено в регіони. А що стосується засобів, що призначалися на додаткову оплату лікарям за понаднормову роботу - для цього МОЗ виділило понад 101 млн. грн. - Гроші надійшли пізно, лише в листопаді, і використовувати їх в повному обсязі не вдалося через скасування карантину. Тоді уряд змінив статтю призначення - на преміювання медпрацівників та надбавки за складність і напруженість роботи. Однак гроші лікарям знову не достались: 74,3% виділених коштів наприкінці року повернулися в бюджет. Так, санстанції Київської, Чернівецької та Хмельницької областей, Луганська лінійна СЕС на Донецькій залізниці не використали всі 100 відсотків отриманих коштів! Виходить, що порушувати тендерні закони та правила закупівлі, постачати на сотні мільйонів непотрібне обладнання - можна.

- 550 млн. грн. з Резервного фонду. (Засоби Резервного фонду в сумі 500 млн. грн. Виділені всупереч вимогам ст. 23 Бюджетного кодексу України та ст. 26 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", без внесення змін до закону про державний бюджет.) - 500 млн. грн. з Резервного фонду (економічні обгрунтування відсутні; планувалося закупити препарату озельтамівір 1,2 млн. упаковок, фактично придбано 700 тис. упаковок). З них: - 244,6 млн. грн. на придбання ліків та виробів медичного призначення. З них для регіонів - на 110,4 млн. грн.; на централізовану закупівлю самим Мінздравом - 119,9 млн. грн.; для Держкомрезерву (за розбронювали марлю) - 14,3 млн. грн . - 173,9 млн. грн. на медичне обладнання (перелік обладнання для централізованої закупівлі з десяти найменувань у загальній кількості 2924 од., в тому числі 664 апарату штучної вентиляції легенів). - 81,5 млн. грн. на оплату праці. Фактично в 2009 р. надійшло 804,8 млн. грн., або 69,5%. Чи не використано і повернуто до бюджету 66,5 млн. грн. Сформульовано потребу в додаткових коштах (у подальшому) на заходи з локалізації пандемічного грипу та ГРЗ в сумі 1246,9 млн. грн., в тому числі на лікарські засоби і вироби медпризначення - 732,3 млн. грн. Іван ПОЛІЩУК, "ДТ"