Президентські Безрадичах, чи Парламент полегшеного типу

Минула пленарний тиждень подарували нову сторінку в історію українського парламентаризму. З середини березня в законодавчому органі з'явилася мігруюча опозиція. Кардинально на ККД законодавців ультиматум об'єднаної опозиції не вплинув, але антикризовиків довелося згадати, що і законотворче танго танцюють удвох. Хоча б іноді.

Після понеділкового спільного засідання фракцій БЮТ і "Наша Україна" за участю президента було б дивно, якби опозиційні сили залишилися в сесійній залі в ролі статистів. Вже очевидно, що силові методи впливу на антикризовиків не спрацьовують - ті насторожі, а просто так залишити сесійну залу опозиціонерам не з руки. Юлія Володимирівна практично вперше управляє двома сотнями парламентаріїв, тому трапляються і помилки. Наприклад, їй не варто занадто розраховувати на більшу частину "нашоукраїнців" - глухе ремствування всередині пропрезидентської фракції не можуть заглушити ні бравурні заяви її лідера В'ячеслава Кириленка, ні регулярна демонстрація політичної вірності у виконанні глави президентського секретаріату Віктора Балоги. Не виключено, що вже після партійного з'їзду "нашоукраїнців", запланованого на 31 березня ситуативний союз двох фракцій ослабне через більш активного прояву підводних каменів всередині "НУ".

Ультиматум, висунутий об'єднаною опозицією антикризової коаліції, був тільки детонатором для подальшого спрямованого вибуху. Очевидно, що умови, виписані у вимогах опозиції, нездійсненні з причини їх багатошаровості і багатопрофільності. Власне, навряд чи Юлія Володимирівна розраховувала на швидку капітуляцію провладних сил по всіх позиціях, їй куди важливіше було підтримати власне паблісіті. Опозиція залишила за собою право повертатися до сесійної зали для розгляду тих законопроектів, які вона вважає принциповими і важливими для себе. Антикризовиків, схоже, не вдасться залишатися ексклюзивними народними благодійниками. Втім, вони розуміють всю примарність цих надій, адже президентське вето як інструмент впливу на законодавців сьогодні завдяки союзу Тимошенко і Ющенка знайшло реальний сенс. Питання в тому, чи вистачить у президента політичної волі, щоб дійсно заветувати всі закони, прийняті без участі опозиціонерів, чи Віктор Андрійович у черговий раз обмежиться умовляннями політичних опонентів і регулярними компромісами.

Нагадаю, що за оцінками самої Тимошенко антикризовики виконали 3 з 17 умов опозиції. Зокрема - прийняли законопроект про методику формування тарифів на послуги ЖКГ та внесли зміни до Державного бюджету 2007 року в частині підвищення мінімальних зарплат і пенсій. Юлію Володимирівну не бентежить, що парламент прийняв не її власні законопроекти з цього питання, а ініціативи "регіонала" Ярослава Сухого і уряду Януковича. Головне - антикризова коаліція змушена прислухатися до опозиціонерів, в рядах яких немає єдності і стабільності.

Парламентська більшість вже підготувало "тиху гавань" для потенційних перебіжчиків. Йдеться не про ту "чудової шістці" членів БЮТ, картки для голосування якої давно підконтрольні антикризової коаліції. 13 березня колишній "нашоукраїнець" Володимир Заплатинський оголосив з парламентської трибуни про створення депутатського об'єднання "Незалежна Україна", до якого увійшли вже десять чоловік. Як на підбір - або виключених з опозиційних фракцій, або перебувають в їх складі суто номінально. Очевидно, якщо спільними зусиллями Мороза і Януковича вдасться домогтися стабілізації парламентської ситуації (читай - продемонструвати відсутність в опозиційних сил реальної перспективи) до "незалежникам" можуть приєднатися й інші депутати. Принаймні, робота в цьому напрямку ведеться, і це підтверджують джерела по обидві сторони барикад.

Демарш опозиційних фракцій у вівторок, 13 березня, не завадив парламенту прийняти закон "Про амністію", згідно з яким свободу можуть достроково отримати відбувають покарання за нетяжкі злочини терміном до 5 років інваліди, ветерани, неповнолітні, тяжкохворі, єдині годувальники батьків і дітей, а також аналогічні категорії ув'язнених, чиї терміни ув'язнення до 10 років вже пройшли свій екватор. У законі зазначається, що вбивці і злочинці-рецидивісти під амністію не підпадають. Подбали законодавці про права донорів та інвалідів. Цікаво, чи стане відсутність опозиції в сесійній залі під час прийняття цих законів приводом для їх ветування президентом? Встигли показати зуби і представники КПУ - для них відсутність у сесійній залі членів опозиційних фракцій створює можливість диктувати свої умови. Комуністи не підтримали зміни до КЗпП, які передбачають введення погодинної оплати праці, і документ був відправлений на доопрацювання.

Вже вранці в середу бютівці (правда, без Юлії Тимошенко, що відправилася боротися за зниження тарифів на житлово-комунальні послуги в Житомир) ненадовго повернулися до сесійної зали. "Сердечники" збиралися підтримати законопроект своїх колег Боднар і Тимошенко про внесення змін до закону "Про житлово-комунальні послуги". Правда, парламентарій-"регіонал" Ярослав Сухий подсуетился швидше, і законодавці прийняли його пропозиції, які, втім, теж позитивно вплинуть на формування тарифів на ЖКГ. Хіба тільки планка розмірів сімейних доходів для отримання субсидії на оплату комунальних послуг у Ярослава Михайловича на 5% вище, ніж у його колег з БЮТ. А це, вибачте за заяложену фразу, доходи мільйонів сімей.

У середу ж з'ясувалося, що один з найбільш принципових комуністів, лідер кримського рескому КПУ Леонід Грач, зовсім не чужий служінню Бахусу, вірніше, окремо взятому виробнику вина. З його подачі парламент прийняв законопроект про підтримку національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра". Відтепер керівник цього народно-господарського комплексу призначається урядом, а саме підприємство отримало можливість протягом 5 років частину прибутку не відраховувати до бюджету, а направляти на розвиток. Звичайно, "масандрівські" вина відомі по всьому світу, але чи варто його підтримувати настільки безапеляційно? До речі, президію парламенту за цей законопроект одноголосно не проголосував.

Координатор антикризової коаліції Раїса Богатирьова не забула звернутися до опозиціонерів із спеціальною заявою. Лідер парламентських "регіоналів" нагадала бютівцям і "нашоукраїнцям", що вони обрані народом України, закликала боротися за національний інтерес у сесійній залі і не шантажувати президента. Зауважимо, що Раїса Василівна вже не вперше несанкціоновано захищає Віктора Андрійовича від витівок Юлії Володимирівни. Наостанок Богатирьова нагадала, що опозиція має бути сторожовим псом демократії, а не бійцівським бультер'єром.

Як відомо, 14 березня лідери антикризової коаліції скористалися відсутністю Юлії Володимирівни і спробували скрутити Віктора Андрійовича з шляху істинного. Мабуть, Олександр Мороз, колишній ініціатором зустрічі, встиг добре вивчити психологію глави держави. Нескладно прорахувати, що за демонстрацію поваги до президентської посади Віктор Андрійович готовий не тільки по-християнськи пробачити своїх кривдників, а й видати їм індульгенцію. Судячи з наслідків розмови, діалог президента, спікера і прем'єра нагадувала спілкування Адама Козлевича з ксьондзами, прекрасно описане в "Золотому теляті". У підсумку глава держави визнав легітимність заступників міністра внутрішніх справ і висловив надію на призначення Володимира Огризка міністром закордонних справ. "Велика трійка" в який вже раз домовилася жити згідно з нормами Універсалу національної єдності і приступити до поступового реформування Основного Закону.

Але вже наступного дня антикризова коаліція в черговий раз продемонструвала, що принцип "пацан сказав - пацан зробив, пацан не зробив - пацан може ще раз сказати" практично про неї. Чи то коаліція була налякана активністю Тимошенко, наздогнала Ющенко вже в аеропорту, чи то комуністам нагадали, що їх роль "інфант террібль" коаліція повинна заграти новими фарбами, але конструктивність, ще в середу звучала в словах Януковича, як корова язиком злизала. Антикризовики, в черговий раз поплескавши нерви Огризко, перенесли голосування щодо його кандидатури з надуманого приводу на 20 березня. Так, це краще, ніж в черговий раз запороти кандидата на пост зовнішньополітичного відомства. Ну не подобається "регіоналам" і комуністам, що міністр закордонних справ, розмовляючи з українськими (!) Парламентаріями, відмовляється переходити на російську мову. Цікаво, чи вистачить у соціалістів 20-го числа духу порушити антикризове єдність і втілити в життя заявлену готовність підтримати Володимира Станіславовича? При гнучкості Мороза це було б не дивно.

Опозиційні фракції поверталися до сесійної зали, щоб підтримати Огризка, після чого до 16.00 вирушили відпочивати. На вечірньому парламентському засіданні проходив атракціон небаченої щедрості: Верховна Рада розглядала пропозиції щодо підвищення мінімальних зарплат в 2007 році. Пам'ятайте, Віктор Янукович після підписання президентом бюджету-2007 обіцяв, що за підсумками першого кварталу соціальні показники будуть переглянуті у бік підвищення. Скористалася цим і опозиція. Юлія Тимошенко з парламентської трибуни не тільки представила власний (у співавторстві з бютівцями Боднар і Сивульським і лідером "нашоукраїнців" Кириленко) проект змін до бюджету-2007, яким, наприклад, пропонувалося підвищити мінімальну зарплату з 1 квітня 2007 року до 569 гривень, а з 1 жовтня - до 587 гривень. Крім власне промотування своєї ініціативи Тимошенко довелося відбиватися від нападок антикризовиків, які не забули пригадати їй корпорацію "ЄЕСУ". Зрозуміло, що розклад сил у парламенті не дозволяв опозиціонерам розраховувати на більше, ніж демонстрацію добрих намірів і таємних знань. Юлія Володимирівна, наприклад, посилаючись на оцінки неназваних міжнародних організацій, передбачила інфляцію в 2007 році в районі 15% річних. Але антикризова коаліція залишилася принципово глухий до закликів опозиції і президентських пропозицій щодо бюджету-2007, прийнявши 248 голосами урядовий законопроект. Тимошенко оперативно закликала президента накласти на нього вето, а от Олександр Мороз сумнівається, що глава держави піде на таку авантюру. Цікаво, що за президентські пропозиції по бюджету проголосували "регіонали" Стоян і Сухий, а за урядовий варіант - бютівець Григорій Омельченко і "нашоукраїнець" Юрій Артеменко.

У п'ятницю, 16 березня, у сесійній залі і зовсім зареєструвалося всього 250 парламентаріїв. Заокондателі заслухали звіт голови тимчасової комісії з розслідування використання коштів, отриманих від приватизації "Криворіжсталі", бютівця Андрія Сенченка. Правда, гучні викриття якщо й прозвучали, то з вуст інших парламентаріїв. Соціаліст Ярослав Мендусь виявив зникнення 1 мільярда 473 мільйонів гривень, отриманих від приватизації металургійного гіганта, а "регіонал" Михайло Чечетов (під час перебування головою ФДМ продав тандему Пінчук - Ахметов "Криворіжсталь" за 4 мільярди гривень) таврував "помаранчевих" з усією нерозтраченою раніше принциповістю . Антикризовики добре зрозуміли, що Сенченко навряд чи накопає гідний уваги компромат на уряди Тимошенко і Єханурова, тому з подачі Олександра Мороза замінили його "регіоналом" Євгеном Геллером. Той за останній час відзначився хіба що тим, що виступив поручителем за Володимира Щербаня. Здається, це не перешкода для успішного розслідування - партія в разі чого допоможе розставити правильні акценти.

Ситуація в парламенті все більше нагадує театр абсурду - опозиція висуває свідомо нездійсненні вимоги, а антикризова коаліція без зайвих сентиментів ігнорує навіть розумні побажання опозиціонерів і президента. Втім, глава держави і сам протягом минулого тижня поміняв свою позицію двічі. Схоже, захоплена боротьбою за владу різнобарвна політична еліта поступово перетворюється на самооновлювється систему, інтереси якої вкрай рідко вихлюпуються за межі Печерських пагорбів.