Як кримчанин кримчанам ...

Терпіти не можу міщанського навколополітичного бурчання в мережі, на предмет "як вони мене дістали і як вони заважають мені жити". Але як виняток зараз буду бурчати.

Земляки-кримчани, ви навіть не уявляєте, яку гаму почуттів ви викликаєте у простих киян!

Так, так, ви, кримчани - з Джанкоя, Красноперекопська, Алушти, Севастополя і т.д. - Приїхавши в Київ на Антимайдан.

Ви й самі розумієте, що чужі тут - і намагаєтеся заглушити це почуття колективними криками: "Севастополь! Севастополь!" - Немов ви боїтеся забути, звідки приїхали, і заблукати по дорозі від Маріїнського парку до метро Арсенальна.

Коли ви йдете по вул. Грушевського колонами, підганяли десятниками, та кричите - кияни-пішоходи боязко обходять вас по проїжджій частині, а з проїжджаючих автомобілів кияни-автолюбителі вам кричать: "Підараси!".

Причому не забувайте, що серед цих киян є і вчорашні джанкойці, сімферопольці, севастопольці і бахчисарайці, приїхавши до Києва трохи раніше - не за рознарядкою Партії регіонів, а в пошуках роботи і зарплати - і вони точно так же косяться на вас і точно так само вам не раді.

І не раді не тільки тому, що ви, варто закінчитися псевдомітинги у Верховній Ради, заполоняють собою вулиці, створюєте непрохідні пробки в метро і оккупіруете автобуси. Тут претензії не до вас, а до вашим господарям, які найняли вас за копійки і тепер економлять навіть на транспорті, яким вас слід було б розвезти до місць ночівель.

Я вас розумію. Регіонали грабували й продовжують грабувати Крим, тиснуть місцевий бізнес, віджимають власність, будують особняки в заповідниках і продають шматки узбережжя чорт знає кому. А тепер вони кинули вам якісь гроші і привезли в чуже місто. У зажравшийся, що живе не по коштах місто, незрозумілий, багатий, сосущий гроші з усіх регіонів. Місто, що викликає заздрість, роздратування і ненависть.

У цьому місті є люди, які не хочуть жити так, як живете ви - без надії, без права вирішувати власну долю, під управлінням ставлеників Банкової. Вони дозволили собі те, чого не змогли собі дозволити ви. І це ще один привід не любити це місто.

А це місто, в свою чергу, вважає вас "тітушкамі", тупим регіональним промосковським бидлом. Це місто зневажає вас і в той же час волає до вашого достоїнству, закликаючи не продаватися за гроші Януковича. Але що він може вам запропонувати натомість? Адже це місто чужий, і ваших проблем він не вирішить.

Тому, думаю, всім нам варто просто пережити це зіткнення двох світів. Не переходьте на сторону Евромайдана - цього не потрібно. Просто повертайтеся по можливості швидше назад, до Криму. Уважно дивіться по сторонам. Дивіться на своїх начальників, які вас вербували в цю поїздку. Дивіться на їх начальників, на міських, районних та республіканських чиновників. Дивіться пильно - це вони не платять вам зарплату, це вони грабують місцевий бізнес, це вони гроблять природу Криму і крадуть гроші на розвиток інфраструктури. І всім, що вони вкрадуть, вони діляться з великими начальниками на вул. Банковій та Грушевського в Києві. Це їхня влада, їхні гроші ви їздили захищати.