Де починається марнославство, там кінчається розум

Нарешті, я зрозумів в новорічний ранок, про кого натякають великі рядки Велеміра Хлєбнікова:

"О, Русь! Ти вся поцілунок на морозі.

Синіють нічні дорозі ...

Синію блискавкою злиті уста.

Синіють разом той і та! "

Справжній джентльмен, як відомо, називає кішку кішкою навіть у тому безглуздому випадку, якщо він спіткнувся об неї і впав. Потрібно визнати, що Ющенко намагається душити північного сусіда як справжній джентльмен, лише злегка щось там натякаючи на нову методу оплати підземних сховищ газу та перегляд орендної плати за Чорноморський флот. Я особисто вважаю, що логіка у нього залізна: ви платите нам за флот стільки, скільки платять американці японцям в Окінаві, а ми заплатимо вам європейські ціни за ваш газ мінус транзит і мінус підземні сховища.

Росіяни в свою чергу забули, що розмовляти з сусідом з позиції сили абсолютно аморально. А з помаранчевою Україною - ще й безперспективно. Думаю, шляхом вже типових для лідерів "Пори" наїздів на "Газпром" таки вдасться позбавити наших олігархів дешевого російського газу. Бо тепер дешевий газ власного українського видобутку піде в котельні, що виробляють тепло для населення, а не на приращивания "капіталу" наших "милих Альхенов", зі збентеженням продовжують зберігати свої нажиті непосильною працею гроші на Кіпр.

Криза - це єдине джерело розвитку. Оприлюднення передвиборних списків на сайті ЦВК стало холодним душем для всіх тих романтиків, які чомусь повірили в універсальний засіб демократії - в пропорційну систему виборів. Мороз, як мені здається, писав обидва рази Конституцію "під себе" (і обидва рази вона приймалася, до речі, нахрапом, без референдумів і серйозних обговорень).

І якщо сьогодні підсумувати загальне враження від особистості тих кандидатів у народні депутати, яким належить через парламентсько-президентську модель Конституції, формувати уряд і керувати у важку годину країною, то кількість трутнів у партсписках, по-моєму, на порядок перевищує кількість бджіл. Правда, саме така масовість і може погубити трутнів ще цієї холодною зимою. Адже на тлі реальної галопуючої інфляції і наростаючого енергетичної кризи ні у кого немає гарантії, що деяким надто поступливим партійним бонзам вдасться вберегти від гніву народу всю ту камарілью часів Кучми, яку добрі партфункціонери розіпхали по майже всім прохідним партсписками.

Всі рекорди при цьому побила "Наша Україна", визначивши в прохідну частину списку Миколи Швеця, якого на початку помаранчевого правління по всіх телеканалах нові влади "тягали по прокуратурах". Мимоволі спадає на думку новорічний тост: щоб у всіх вас все було, і вам за це нічого не було!

З виборами взагалі, як з годинниками: чим простіше механізм, тим менше вірогідність поломки. Нічого доброго нам, виборцям, не обіцяють ні метрової довжини бюлетень, ні величезна кількість квазіпартії, які існують лише в уяві їх маріонеткових лідерів і завдяки потуранню Мін'юсту (це урок Роману Зваричу, "причепитися" свого часу не по справі до "Пори", а також підозріло добре орієнтується в "Ітери"). Найрозумніші і спритні політики, до речі, вважали за краще "векселя міст", і щосили займаються муніципальними виборами, які за рівнем і напруженням на цей раз, схоже, перевершують парламентські. Я вже не кажу про те, що кандидатам у депутати місцевих рад доведеться реально працювати з електоратом, тоді як багато блатні кандидати в парламент просто три місяці попасуться на рейтингу свого лідера, як корови на гороховому полі.

Парадокс, але вибори до місцевих рад всупереч усім прогнозам "виграли" від пропорціоналки (хоч залишай пропорційну систему виборів для міст, а до Верховної Ради повертай мажоритарку, яка змушує кандидатів у народні депутати "орати на округ"). Може, ще справа в тому, що місцевим політикам потрібно більше розбиратися в асфальтоукладальник та сміттєпроводу, ніж в ідеологіях? Адже з ідеологіями у колишніх членів КПРС, ну, прямо біда. Сміховинно виглядають, наприклад, спроби Рудьковського поміркувати про основи соціалістичної ідеології і про силу власноруч написаної передвиборної програми, чиї плюси, мовляв, особливо видно на тлі "безідейних" програм Януковича і Литвина (начебто є різниця в тому, як хрестяться в церкві колишні матеріалісти-марксисти і нинішні бізнесмени-соціалісти).

Взагалі, отримавши на цей раз скільки завгодно телеефірів і позбувшись від тотальної цензури і темників, опозиційні "голови, що говорять" здебільшого так "розумно" і "переконливо" міркують про основи своїх передвиборчих програм, що відразу видно: їх точка зору як і раніше визначається лише точкою сидіння (а головне - кожна дубина репетує: "Ах, якби ви знали, які у мене коріння!").

Так, "свинячий хвостик" кучмізму виявився практично у всіх партійних мезальянс, які виникали напередодні парламентських виборів 2006 року швидше хаотично, ніж з чиєї або злої волі. Втім, саме тому, що більшість наших політичних партій сильно "роздуваються" в рейтингах завдяки податливим соціологам тільки ДО виборів, у багатьох олігархів є шанс пролетіти на своїх затишних місцях в списках, як фанера над Парижем. Нуворишам варто було б застосувати "до покупки місця" метод чисто комерційного соціологічного опитування, коли анонімно наймається 3-4 відомих фірми, які не знають про існування "паралельного опитування", а потім з їх цифири виводиться якийсь середній, але надійний результат (природно, не загрожує "проліт" тільки першим п'яти-шести десяткам всіх блоків-фаворитів).

Втім, позиція в цьому складному питанні тих політичних лідерів, які давно збагнули "вищу математику" виборів, звичайно, не позбавлена ??лукавства. Як до серця легковажної жінки найкраще підходить ключ від "Мерседеса", так і заклопотаним своєю недоторканністю українським мільйонерам, чиї обличчя у своїй більшості не спотворені інтелектом, добре допомагає "дозріти" для балотування в парламент на напівпрохідних місцях то незамінний "майор Коля", то несподіване завзяття в заданому напрямку журналістів та силовиків.

Всіх "колишніх" сьогодні влаштовує принцип: в ганьблять зв'язках був, але не помічений. Так погані політики і погані гроші в черговий раз намагаються витіснити хороших. Причому роблять це в основному за допомогою двох-трьох шикарних і ситних ресторанів в столиці і двох-трьох гучних кримінальних справ у провінції. Знову Азіопа?! Але ж людство, крім двох своїх сторін, визначених словами - Захід і Схід, має ще третьою стороною; а Бог, як часто любить повторювати генерал-губернатор Запоріжжя, не фраєр ...

PS Багато домагаються місця під сонцем. Але мало хто пам'ятає, що сонце заходить, як тільки ми це місце здобудемо.Віктор Чайка, шеф-редактор сайту http://www.scandalissimo.kiev.ua