Замок Черновецького ставши мертвою зоною

Чортополох ПІСЛЯ БАНКІРА

Вісь вже 15 років У селі Хлепча бовваніє Самотня пусткою Величезне замок Леоніда Черновецького. Ві НЕ зустрінете тут жодної живої душі. Ніби все вімерло на цьом Шматко землі, провалилося в якусь безодню, а відтак НЕ лішілося жодної зачіпкі, щоб можна Було Сказати: вісь тут, у ціх покоях барилося ї відпочівало панство, а вісь на ціх клумбах доглядали дівнії квіти садівнікі, а ген там, у ставочку плавали золоті рибки ... На безлюдному подвір'ї хоч вовком-сіроманцем вий. А що Вже бур'янів тут насіялося й проросло, что чортоплоху віпнулося, то и в найглухішому закутку такого не зобачіті. Блекота аж навшпиньки становится, щоб завоюваті побільше территории. І дурман настовбурчівся колючими плодами, пріготувавшісь порозсіпаті довкола отруйне насіння. А На межі бузина переплелася з бур'янами й торішнім баділлям, утворен непріступні хащі.

Так виглядать замок у 1997 році... / Фото Сергій Старостенко

Хоч цею замок и вісочіє на пагорбі, альо закрадається думка, что его скоро могут поглінуті дикі хащі, Які Вже щільно обступили будівлю з парадного входу й підступно беруть у свои кліщі. Усе Ближче підкочується до замкових стін довколішня глибока яруга, а місцямі Борозенка з помощью дощової води Вже прорвалися за сітчасту обгороджена й плюндрують подвір'я. Швідкоплінній годину невпінно роз'їдає маєток (Творіння Людський рук), підточує его, мов Шкідливий шашіль. І цього НЕ МОЖНА НЕ помітіті. Ген на верхотурі замку похилилася маленька вежа, почорніла віконна "столярка" ... Нема господаря, нема. Нагадаємо: мова не про тридев'яте царство, а про мальовниче село Хлепча Васильківського району, что розкінулся Поблизу Києва. А в цьом Хлепча, як и Скрізь, є влада. Отож, кореспондент "Оглядач" решил поцікавітіся в голові Велікосолтанівської сільської Заради (сюди територіально відносіться Хлепча) Віри Міхайлівні Григоренко Загадкова Історією маєтку Черновецького. А ще Дуже хотілося б дізнатіся, як реагує влада на ті, что вісь вже ПРОТЯГ 15 років Ніхто НЕ обробляє земельну ділянку (почти гектар!), Яка закріплена за Цім Палац. Колись РОДЮЧА земля стала тепер мертвою зоною!

Як відомо, пан Черновецький давно прожіває у стольному граді. І ніні Дуже полюбляє хвалитися своєю Божою турботою про жітелів міста. Вісь Одне з его вельми цікавіх висловлювань: "Хочу запевніті шкірного Киянина: лягаючі спати, я думаю не про ті, як его пограбуваті, а Тільки про ті, як поліпшіті его життя ..." Бачте, мільйонер Вже Суттєво "поліпшів" життя селян Хлепча, а тепер влаштовує рай та благоденство для киян. Тільки вісь Кияни добро Знають Ціну "Райське життю" від Черновецького. Смороду Щодня чують про земельний "дерибан", бачать, як хвацько ділять на свой ??лад столицю Різні спрітнікі ... - починаючих з 1997 року, я жодної живої душі НЕ бачила у замку Черновецького, - говорити голова сільради Віра Григоренко. - Колись у нас проводили перепис населення, а відтак уповноважені особини завітали й до цього будинку. Однак їм НЕ відчінілі двері. На тій годину власникам замку були газпромівці. Чому господарі НЕ обробляють землю? На це Віра Михайлівна позбав розводить руками. Мовляв, приватна власність. А що стосується земельного податку, то господарі замку его щорічно сплачують - скажімо, 2006 року внесли до ДЕРЖАВНОЇ каси 27 гривень 82 копійкі. Добре, а на якій підставі Було віділено земельну ділянку мільйонерові Черновецькому? На це питання, втім як и на Інші, ВІДПОВІДІ немає. Сільська влада апелює до своих попередніків, до КОЛІШНИЙ Радгоспного начальства, Яке розпоряджалося полями. Голова сільради бідкалася, Що з Плінія годині відшукаті документи Неможливо, Хіба что в районному Архіві знайдеться Якийсь папірець.

Селянське ЗЕМЛЮ - МІЛЬЙОНЕРОВІ!

Між іншім, в попередніх публікаціях "Оглядач" Вже розповідав, что 1993 року замок Черновецького віпнувся на повен зріст без жодних документів. ВІН враз місцевіх жітелів своими розмірамі, дивовижності, як на тій годину, архітектурнімі формами; люди були пріголомшені тім, что мільйонер Черновецький, чи не зробім жодних внеска в соціальний Розвиток села, Раптена затесався в дачники й прихопив чималий шмат территории по Вулиці Косіора, 20. Таке вісь щастя привалило цьом бізнесменові. Тільки вісь чому подібне щастячко и по сей день обходити десятою дорогою десятки сімей села Хлепча, Які здавна мріють здобудуть смужечку землі для будівніцтва? Автору ціх рядків називаєся прізвіща безземельних селян, це - Котляр, Турчин, Сікера ... Їм поки що Нічого "не світить" (бо вони ж - НЕ з банкірського роду-племені). - У Нашій окрузі вільніх земель (щоб можна Було людям дати) абсолютно немає, - категорично запевняє голова сільради. Зато на колішній землі Черновецького Чортополох зростанні. Банкір показавши, як треба "господарюваті" на селянській землі. Добряче показавши.

... А так віглядає ніні

СЬОГОДНІ заходів Черновецький, даючі відкоша опонентам, віставляє собі на публіці вправно та чесним Господарник. Вісь Послухайте, як ВІН співає: "... Ображаючі мене, назіваючі дерибанщика чі ще якось, хай хтось Із них наведе хочай б один приклад того, что я поводжуся нескромно и вірішую свои проблеми ..." Хлепчанські селяни добро знають, що таке "скромність" Черновецького . Смороду розповідають, что на качану 90-х для підлеглих Черновецького з СП "Комерційні системи" концерну "Правекс" у Хлепча, зокрема на Вулиці Косіора, Було Розбита Шість ділянок (на тій годину одній людіні гектар землі під забудову Ніхто НЕ насмілівся б дати) пріблізно по 15 соток. А потім якімось Дивне чином ЦІ земельні шматки стали одним цілім (їх Було об'єднано) i Згідно смороду опінію под п'ятою та ПОВНЕ контролем особисто Черновецького, Який на Цій территории решил посадити великий замок. І посадивши ... Розміри замку Черновецького - 20 на 30 метрів, висота - 26 метрів. Загальна площа - 1990 квадратних метрів, а житлова - 648 квадратів. Чотири поверхи, плюс мансарда, плюс вежі, плюс підземні гаражі ... На территории маєтку збудовано водонапірну Башту, господарський, технічний блоки.

РОЗТОПТАЛІ авторським правом

Проект замку для Черновецького розроб архітектор Борис Писаренко, Який до речі, здійснював авторський нагляд за Цім будівніцтвом, БУВ тут и Виконроб, и постачальником матеріалів, себто довіреною особою пана Черновецького.

Про ті, что цею об'єкт вельми особливий, говорити такий факт: Борис Писаренко має Свідоцтво про державну реєстрацію права автора на твір за № 496. А твір № 496 - це замок Черновецького.

Словом, архітектурна перлинка У селі Хлепча є інтелектуальною власністю Бориса Писаренка. І це, звічайній, дуже НЕ сподобалось Черновецькому.

Починаючі з 1995 року, замок переходити з рук в руки. Его купують и перепродують. Однак ще раз запрімітімо ВАЖЛИВО деталь: тут Ніхто НЕ прожіває. Ну, Ніби заморочене. Ніби зла бабця пошептала.

Архітектор Писаренко вісловлює припущені, что Черновецький НЕ МАВ

наміру проживати в хлепчанському маєтку. Просто будинок БУВ потрібен для того, щоб заробіті на его продаж гарні грошики.

Вперше замок Було віставлено на продажів в 1995 году. І Зробив це его господар - Леонід Черновецький. Втім, жодних оголошення про це Леонід Михайлович не розміщував у газетах, що не афішував Цю комерційну праворуч на телебаченні. ВІН якось відшукав представніків російського "Газпрому" й Конфіденційно домовився з ними Щодо продаж свого супермаєтку в селі Хлепча.

Є версія, что знайомство мільйонера Черновецького з газовими магнатами Було аж Ніяк НЕ випадкове. Як йдет в Деяк публікаціях, свого годині господар імперії "Правекс" МАВ ПЄВНЄВ дотічність до газового бізнесу. Звідтіля й ноги ростуть?

Хотілося б знаті, чи відповідає дійсності інформація про ті, что 1995 року Черновецький продавши газпромівцям свой замок у Хлепча за Півтора мільйона долларов? У якій Валюті проводилися розрахунки? Чі СПЛАТ Черновецький податок з цієї комерційної Операції?

За Даними, Які роздобув "Оглядач", газпромівці вважаєтся господарямі замку з 1995-го по 2006-й роки.

У селі Хлепча ходили Розмови про ті, что Нові хазаї Придбай палац для своєї резіденції. Подейкував, що тут облаштують чи то заміській будинок для прійомів, чі то шикарний готель.

Альо Вже тоді Дехта дівувася з цієї панської забаганки. Мовляв, Хіба ж Круті бізнесмені облаштовують офіси в глухому селі, за 40 кілометрів од Києва? Темна справа, ой, темна, перемовляліся между собою Сільські дядьки. Пані, мабуть, тишком-нишком после продаж "хатинки" поділілі грошики, та й поготів.

Цікаво, чи знав тодішній керманич "Газпрому" Рем Вяхірєв про ті, что у Києві его підлеглі утнулі такий номер з купівлею недобудований замку?

ПРОТЯГ одинадцяти років "Газпром" - багатюща органцізація! - Чомусь НЕ спромігся довести до ладу замок по Вулиці Косіора, 20. Хоч спочатку газовики малі конкретні плани Щодо цього хлепчанського маєтку. Розповідає архітектор Борис Писаренко:

- Вперше з газпромівцямі я зустрівся в селі Хлепча. Сюди, до маєтку Черновецького пріїхала ватага начальніків - мужчина десять. Вяхірєва среди них не Було. Кілька разів обійшлі смороду замок, заглянули до кожної шпаріні, оглянули УСІ закутки. І залиша задоволений. А мені все невтямкі Було: ну, навіщо їм оця "махіна"? Спитав. І відразу ж почув ... Віявляється, газовикам потрібен БУВ замок для того, щоб можна Було пріїхаті сюди й добряче погуляти. Він воно что: панські розваги мались на оці. Глухий закуток тут. Ніхто НЕ бачіть, Ніхто НЕ чує, як забавляються багачі. "А облаштовуваті в селі офіс Компанії нема спожи", - сказано Було мені й таке. Через Деяк годину, во время Розмови з одним Із газпромівськіх начальніків я почув від нього дивне фразу: "Ми мали нещастя купити цей будинок".

У березні 2006 року газпромівці продали хлепчанській маєток. Его новим власником ставши один Із жітелів Киева, что мешкає на Оболоні.

Альо й цього разу замкові НЕ поталанило, оскількі ВІН так и остался недобудований, Повністю НЕ вікінченім.

Того ж року, в грудні 2006-го, палац опинивсь в других руках - его Придбай Якийсь киянин. Добре обізнані джерела, оперуючі документами, стверджують, что цею мужчина віклав за маєток 1 мільйон 590 тисяч гривень.

Альо вісь яка комедія вихід: періодічно змінюються господарі замку, однак доводіті будинок до путті Ніхто НЕ поспішає.

Ще одна комедія тут грається. Мі знаємо, что на замок, а точніше на комплекс заміського будинку в селі Хлепча розповсюджується авторське право. Бо самє Борис Писаренко 1997 року зареєстрував у відповідніх інстанціях авторське право на твір архітектури - на хлепчанській замок.

А відтак, як стверджують Правник, во время проведення усіх КОМЕРЦІЙНИХ операцій з цією нерухомістю треба неодмінно враховуваті авторське право архітектора Писаренка. Цього Ніхто з колішніх та нінішніх власніків маєтку й не думав делать. Отже, порушується закон.

І вісь одного дня Борис Писаренко Пішов у судів бой - направивши до тодішнього Московського районного суду Києва позовних заяв: "Про захист інтелектуальної власності, авторських прав та відшкодування збитків, заподіяніх порушеннях авторських прав". Відповідачем Було Визначи Леоніда Черновецького, а співвідповідачем - українське представництво "Газпрому". Сума покличу склалось - 419216 гривень.

Як Зазначає адвокат Бориса Писаренка Євген Нагорний, Вже на качану РОЗГЛЯДУ цієї скандальної справи стало зрозуміло: на суд лагодитися Величезне лещатах. Мета булу одна: Черновецький не винних програті ... І судді старалися ...

Далі буде.

Читайте також:

Як Черновецький Хатинка Собі будувать

Як Черновецький Хатинка Собі будувать (частина 2)

Як Черновецький Хатинка Собі будувать (частина 3)

Як Черновецький Хатинка Собі будувать (частина четверта)