Рада чистого листа

"Це не тільки моя гра"

Після повернення з Мадрида, зустрічей з Президентом, Балогою, лідерами та членами фракцій Арсеній Яценюк вже встиг примиритися з перспективою ймовірного спікерства.

Проте, до обіду вівторка на зборах демкоаліції, що висував його - на главу ВР, Тимошенко - на Прем'єра, він все ще справляв враження людини, про якого кажуть: "без мене мене одружили".

фото УНІАН

- Не по собі, Арсеній Петрович? - Просто запитала я, пробираючись до нього за спинами депутатів, що товпилися в проходах кінолекційному залу ВР.

- Це не тільки моя гра, - знизав плечима Яценюк.

- Гра Президента?

- Не думаю, що це стосується когось одного. Від цього дня залежить доля дуже багатьох. Багатьох політичних фігур - як минулого, так і майбутнього.

- Тобто ви не розглядаєте що відбувається як вибори вас на спікера?

Він негативно похитав головою.

- Але, якщо все вийде, ви змушені будете грати за чужими правилами!

- А єдиних в цій будівлі ні для кого немає. Їх не існує просто. Я знаю, що кажу: дев'ять місяців в дипломатичному шпагаті в МЗС просидів ... Досвіду чимало ..., - філософського настрою Арсеній Петрович не втрачав.

- Себе втратити на посту не боїтеся?

Питання зависло в повітрі.

- Чи втрачу - так і буде, - сказав, нарешті, після паузи. - Який вихід?

- Самовідвід. Розглядалося ж такий варіант.

- Ну, ми ж говорили, що це не тільки моя гра ... Партію, раз почали, потрібно дограти.

"Прийняти Плюща - здатися Банкової"

- Яценюк готовий був узяти самовідвід. Це не його весілля. Але Арсеній тут спрацював не стільки на себе, скільки на фракцію. Так, його запропонував Президент ... Так, спочатку у нас була інша кандидатура. Але, краще Яценюк, м'яко рекомендований Ющенко, ніж нахабне самовисування Плюща, - пояснив "Оглядачу" один з авторитетних "нашоукраїнців".

Резюме нашої бесіди зводилося до наступного: Яценюк, хоч і молодий, хоч і ходить у Ющенка в любимчиках, маніпулювати собою не дозволить. Ні главі держави, ні, тим більше, Балозі. З Тимошенко ж, на відміну від Кириленка, він може розмовляти як рівний з рівним, а не з позиції "молодшого брата". Спікерство Арсенія Петровича - шанс помаранчевих мінімізувати тиск, який чиниться на них з Банкової.

фото прес-служби НУ-НС

- Сценарій зі спікеріадою Плюща ви дуже точно розписали ( " Яценюк - спікер на годину " ). Але, уяви: у разі самовідводу Яценюка, у нас би повний розбрат розпочався! Запропонували б ми знову Кириленко? Можливо. Але тільки половина наших, решта б його не підтримали. Арсеній розумів, що його відмова спровокує не просто розбрід і хитання у фракції, але фактичний її розкол. Прийняти спікерство Плюща - означало б здатися Банкової з потрохами. Здатися не Президенту навіть, а Балозі! Незгодні б перекинулися до Юлі. Кошмар, коротше.

- Виходить, Яценюк-рятівник?

Співрозмовник розсміявся:

- У деякому роді, так ... Однак себе він теж не образить. Для нього спікерство - не стільки сходинка кар'єрних сходів, скільки шанс перетворитися на самостійного гравця. Поки його все асоціюють з Ющенком ...

- Точно як Литвина в 2002-му. Ми його ще тоді "вавой" називали - він після аварії з пластиром на лобі ходив.

- З кучмівського сатрапа в лідера "За ЄдУ" він преобразився тільки завдяки адмінресурсу. Згадай, як його висміювали. Адже він навіть говорити толком не вмів - куди ж спікерствовать? Але ким він став за четверте скликання? З пішаки - в королі!

Я кивала. Справді: тата-Кучми вже і в помині немає на політичному Олімпі, а син-Литвин живе хай живе. Враховуючи, що тато-Ющенко в 2009-м кінчає свою першу каденцію, син-Яценюк цілком може повторити шлях Володимира Михайловича.

фото ЕРА

Одна на всіх перемога

Поки цього ще не сталося, Арсеній Петрович радує колег прив'язкою до Президента, а не до глави його Секретаріату. І навіть якщо перший сліпо довіриться другий цілком і повністю, не факт, що Яценюк до них приєднається. Швидше - навпаки. Парламент - відмінний оборонний бастіон. Вдало окопавшись, відстоювати особистісні позиції тут можна нескінченно довго.

фото УНІАНЩоб уникнути саботажу всередині Ради, Арсенію Петровичу потрібно створювати тут свою групу підтримки. Причому не тільки всередині НУ-НС. Ядра у такої групи поки немає. Нардепом що раніше не обирався, Яценюк навіть у часи постпредства завжди був у Раді чужаком.

Людей, однозначно орієнтуються на Яценюка, немає сьогодні навіть в помаранчевий фракції. Ну, хіба що його друг, екс-прокурор Криму Віктор Шемчук.

"Свої" поки ставляться до нового голови ВР стримано-насторожено - не знають, чого від нього чекати. Однозначно радіє лише Борис Тарасюк - дорога до улюбленого мідівського крісла нарешті вільна. Це, до речі, одна з головних причин (поряд з наполегливими умовляннями Тимошенко), чому він за нього проголосував (як відомо, в понеділок увечері особливого бажання підтримувати Арсенія Петровича у Бориса Івановича не мали).

- Так, як? Будете і далі відставки Балоги вимагати? - Після успішного голосування, я застала Тарасюка за лаштунками "ложі уряду" - далекого кінця кулуарів.

- Буду! Причому публічно! - Рішуче кивнув він.

- Президенту скаржитися пробували?

- Він мене не слухає, - сумно і дуже серйозно сказав Тарасюк.

Повісивши голову, він заходив по сходах вниз - до брами четвертого під'їзду.

Я залишалася сидіти на підвіконні в сходовому прольоті. Повз пронесли президентський штандарт. У вечір вівторка він в Раді так і не знадобився.

Раптово разнесшій парламентськими коридорами слух про прибуття гаранта, випарувався настільки ж стрімко. І хоча про швидке прибуття Ющенко сигналізувало поява Балоги, Гелетея, Ванникової, президентських фотографів і охоронців, сам Віктор Андрійович так і не приїхав.

фото УНІАН- Це тому, що зал наполовину порожній, - прокоментувала Тимошенко.

Після чергового сеансу спілкування з пресою, яких вона у вівторок провела незліченна кількість, лідер БЮТ поспішала усамітнитися в кулуарах.

- Юлія Володимирівна! - Один з охоронців акуратно потягнув її за рукав, вкладаючи їй у руку стареньку "нокиа".

Покосившись на апарат, вона його відсторонила. Журналісти, які стали мимовільними свідками сценки, не відставали ні на крок. ЮВТ як раз розповідала нам, що сподівається на швидке представлення своєї прем'єрської кандидатури Президенту.

За добро, мовляв, слід платити добром. Арсеній Петрович, дай Бог йому здоров'я, до кінця свого спікерства повинен пам'ятати, кому він зобов'язаний посадою. Хто в обнімку зі списками депутатів-демократів стояв біля урн контролером, витримуючи натиск регіоналів.

Такі месиджі без праці читалися "між рядків" веселих тимошенківських реплік. Обрання Яценюка стало для неї особистим тріумфом, що передвіщає швидке прем'єрство.

- Юлія Володимирівна! - Охоронець не вгамовувався. Він вже встиг нашептати в телефон короткі і дуже ввічливі вибачення чистою українською мовою.

Нарешті лідер БЮТ наблизила апарат до вуха. Їй дзвонив Президент.

Більшість до запитання

Правдивість пояснень президентського реверсу сумнівів не викликала. На знак протесту проти "недемократичного", на їх думку, обрання спікера, регіонали з комуністами покинули сесійну залу. Борис Колесніков при цьому бадьоро протупав в закулісся "ложі уряду" - вітатися зі своїм другом Балогою.

Заминка Юлію Володимирівну, звичайно, злегка Розсерджений: подання на її прем'єрство Арсеній Петрович міг би передати особисто в руки Віктору Андрійовичу вже у вівторок ввечері. Та й публічні, а не телефонні напуття гаранта їм двом теж би не завадили.

фото УНІАН

У контексті риторики Ющенка про неможливість існування "половинчастого" парламенту його "ігнор" Ради виглядав цілком логічним. Адже консолідація двох половинок залу - "так, щоб у мене вперше за весь час президентства з'явилося, нарешті, парламентська більшість, на яке можна спертися" - головне завдання, яку він напередодні сформулював перед Яценюком.

Чи зможе він з нею впоратися? Багато що залежить від подальшого формування Кабміну, ефективності взаємодії законодавчої і виконавчої гілок влади. Адже прем'єру-Тимошенко "свою" більшість потрібна нітрохи не менше, ніж Президенту-Ющенко. Чи здатний Яценюк створити в Раді хоч якесь? Покаже час ...

Тут, однак, Арсенію Петровичу слід приготуватися до того, що затятий опір його консолідаційним потугам, а також спробам формалізації в якості самостійного гравця надасть Банкова. Точніше, крило Балоги-Плюща. Останньому втрачати і зовсім нічого.

Доки його колеги у вівторок кректали "під куполом", він відтягувався з Януковичем і Ахметовим на футболі.

Можна любити чи не любити Тимошенко, але не погодитися з оцінкою, даною їй Івану Степановичу напередодні, неможливо:

- Якщо він спочатку не збирався підписувати коаліційну угоду, якщо не поділяв принципів команди, з якою йде в парламент, то набагато чесніше було б зовсім не балотуватися.

"Подарую Васі каракулеву шапку. Нехай всі думають - мізки "

фото УНІАН

Що стосується донецьких, то для них Арсеній Петрович в даній ситуації - справжній "кіндер-сюрприз".

- Як гадаєте, будуть голоси за Яценюка? - Питала я у Колесникова вже під вечір.

- Арифметично 226 у них є. Чи зуміють їх мобілізувати - подивимося, - байдуже відповів він.

Судячи з вигляду Бориса Вікторовича, він ще хотів додати "мені все одно", але, змовчав.

- Відбувається хворобливий процес переходу біло-блакитних в опозицію. Ось вони і нервують, з розуму сходять, - з'єхидничав Юрій Луценко.

Після підписання коаліції та обрання спікера, питання легалізації опозиційного статусу "донів" - справа часу. Хто в період їх аутсайдерства стане керувати Радою - питання другорядне. Яценюк, слід зауважити, не найгірший варіант. Проштовхувати його спільно з Банкової на главу МЗС, натомість ненависного їм Тарасюка, вони свого часу не гребували.

Суть нинішнього "кіндер-сюрпризу" в тому, що "регіоналам" потрібно уважно прочитати інструкцію з яєчка, скласти з деталей фігурку, зрозуміти, як вона працює і як з нею взаємодіяти.

Останнє питання обговорювалося на політраді в середу. Не обійшлося без радикальних пропозицій в дусі:

- Ігнорувати взагалі цю Раду. Протягнути одинадцять місяців. Потім - добровільне складання 150 мандатів і "здрастуйте, перевибори!".

Остаточного рішення, втім, не прийняли. "Генеральна лінія" партії стане зрозумілою лише після позначення ситуації з прем'єрством Тимошенко.

- Програвати теж треба вміти. У них були ці кляті голосу. Що тут поробиш? - Зауважив мені один партієць.

Від висловлювань про "порушення Регламенту" і "таємниці волевиявлення" в режимі "офф рекордз" "регіонали" відрікаються. Визнають: рік тому, під час обрання Мороза, вони точно так же контролювали кожен свій голос. І Ахметов з Колесніковим не стояли у урн зі списками лише тому, що мали впевненість у кількісному перевазі "правильних" бюлетенів.

За витівку Кисільова багатьом з них по-людськи соромно, але публічного осуду вона напевно не отримає.

- Подарую Васі каракулеву шапку. Нехай всі думають - мізки, - знову не втримався від їдкого коментаря Луценко.

До речі, цікавий момент. Бійка біля урн почалася після того, як члену лічильної комісії регіоналові Ларіну хтось подзвонив на мобільний. Кинувши в трубку пару фраз, Сергій Миколайович передав апарат стояв при Владиславу Лук'янову. Отримавши звідти якісь вказівки, Влад кинувся в кулуари. Вже через хвилину, під його проводом, до зони для голосування наближався цілий загін біло-блакитних штурмовиків на чолі з Євгеном Геллером. Через мить трапилася млява бійка. Ще через пару секунд - Кисилев почикрижив терехінскій бюлетень.

фото Соні Кошкіної / ОБОЗ

фото Соні Кошкіної / ОБОЗ

Журналістам-старожилам, хто спостерігав за сутичками з усіх відповідних височин - столів, стільців і навіть даху телефонних кабін, картинка до болю нагадувала ту, яку часто доводилося фіксувати в четвертому скликанні: "Нестор-телефоніст отримує вказівки з АП". Позбавлений можливості особисто диригувати відбувається в залі, Віктор Медведчук робив це за допомогою видачі телефонних вказівок найближчому своєму соратнику. Це страшно дратувало спікера-Литвина. Антипатію, більшу, ніж до Нестора Івановича, він відчував хіба що до Степану Богдановичу, який став до кінця скликання президентським постпредом в Раді.

З високою часткою ймовірності можна стверджувати: в спікера-Яценюка в шостому скликанні теж будуть свої "Нестор-телефоніст" і "Стьопа-шарикопідшипник". Естафету "рупора" з Банкової прийняв Балога.

"Перевірка на міцність"

фото УНІАН

Дещо видозмінений принцип "телефонного права" вперше може спрацювати вже в день голосування за Тимошенко-прем'єра. У тому, що оне буде результативним, сумнівів, практично, немає. Демократи довели можливість перемагати навіть з мінімальною перевагою.

Юлії Володимирівні мало, однак, зробитися прем'єром - потрібно ще домогтися затвердження програми свого Кабінету. Теоретично, це дасть їй річний карт-бланш. Верховна Рада не має права відставити Кабмін протягом дванадцяти місяців після прийняття його програми. Практично, в 2004-му наявність програми від відставки Януковича не врятувало.

Так чи інакше уряд без "генплану" куди більш вразливе. Для винесення йому вотуму недовіри - по будь-якого питання - достатньо підписів 150 нардепів, які виносяться на розгляд залу протягом п'яти днів. Потім - 226 "за" і "привіт, опозиція!".

Новообраному спікеру оці тонкощі відомі. Вочевидь, не \ ухвалення програми кабінету Тимошенко стане першою його серйозною "перевіркою на міцність".

Також читайте репортаж Тетяни Чорновол про вчорашні події у Верховній Раді .