У Києві клонують житлові будинки. Є потерпілі

Здається, такого квартіргейта у нас зроду не було. Обурений народ з дев'ятиповерхівки під номером 12, що на вулиці Березняківська, вдарив у дзвони. Отже,

Ця зброя застосували проти мешканцівХРОНІКА бунтом БУДИНКУ

Першим подав сигнал біди Віктор Гусаров. 11 вересня він пішов до нотаріуса, щоб оформити дарчу - захотів подарувати квартиру синові. Але ... Віктору Анатолійовичу несподівано дали від воріт поворот. Мовляв, ваша квартирка, шановний, знаходиться під заставою, в банку. А тому існує заборона на будь-які операції з цією нерухомістю.

Віктор Анатолійович обурювався, вимагав пояснень. І звичайно ж, в пожежному порядку повідав сусідам про це горе-злосчастии. Адже з вуст нотаріуса Гусаров дізнався, що в таку ж страшну халепу потрапили ще 23 квартири в 12-му будинку.

Мені говорили, що учинилося після цього на Березняківській. Крик, шум, гам. Сльози, прокляття. Багато хто не соромилися у виразах. І зрозуміти їх можна. Це тільки в "Повісті про Горе-безталання" стверджується: "Коли у мене немає ничево, то і тужити мені немає про що".

У нашому ж випадку людям було про що тужить. Раз у раз вони задавалися питанням: "Невже нас виставлять на вулицю, віднімуть останнє, зароблене мозолями, тяжкою працею?"

20 вересня Віктор Гусаров отримав відповідь з інформаційного центру Мін'юсту. А в ньому підтверджувалося, що його квартира числиться в Єдиному реєстрі заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна. І ця заборона була накладена приватним нотаріусом Іриною Сень-сильця 4 січня 2007.

У цьому ж документі значилося, що власником квартири є ТОВ "Інвестгарант" в особі директора Григоренка Ольги Михайлівни.

Напевно, читання подібних паперів забирає роки життя. Люди прийшли в дикий жах.

Цей жах 25 вересня зафіксував у журналістському блокноті ваш покірний слуга, який приїхав на місце події.

Поруч з 12-м будинком розкинувся скверик, в мальовничу тканину якого добре "вплітаються" дитячі гойдалки-каруселі. Любо-дорого дивитися.

- Та тут недавно побоїще було! - Кажуть мені. - Бандити побили мешканців, які протестують проти знищення скверу та будівництва тут висотного монстра чи то фірмою "Кроун", чи то кимось іншим. І ось - нова напасть. Ділкам знадобилися наші квартири.

- Так стріляти треба за такий захоплення чужої власності! - Рішуче і Наджорсткі висловлюється військовий пенсіонер Борис Анатолійович Івченко, чия трикімнатна квартира теж опинилася під забороною. - Уявляєте, дві людини з нашого будинку, дізнавшись про це заставі, потрапили в реанімацію.

- І моя "двушка" теж у цій пастці, - приєднаються до розмови Олена Володимирівна Козачок, лікар за професією. - Чула, що квартири закладені в банку "Київ".

- Ми терміново відправили скарги в прокуратуру, в районну адміністрацію, - по військовому доповідає Борис Івченко. - До нас приїжджав есбеушник, і коли ми йому показали ці заборонні паперу, то він довго дивувався, мовляв, таких "чудес" ще не бачив. Назвав все маскарадом. Ви зніміть з цих тіньовиків маски, зніміть ...

Вшануємо читацький інтерес і покажемо сей

МІСЬКРАДИ БЕЗ МАСОК

Після розмови з мешканцями в той же день кореспондент "Обозревателя" попрямував до нотаріуса Ірині Сень-Силці, чий респектабельний офіс знаходиться в будівлі Бессарабського ринку.

Дізнавшись про мету мого візиту, Ірина Валеріївна зробила здивоване обличчя. І пояснила, що мовляв, у мешканців вже немає приводу для занепокоєння, оскільки сьогодні, 20-го вересня, банк погодився зняти заборону на відчуження 24-х квартир. Що і зробила нотаріус Сень-Силка. Тому всі 24 квартири - "чисті", відтепер їх власники можуть дарувати цю нерухомість, продавати, та все що завгодно робити.

Ірина Валеріївна зізналася, що пішла на передчасне зняття заборони у зв'язку з виниклим скандалом на Березняківській. За її словами, сталася помилка. Адреса нового будівництва чомусь співпав з адресою реальної дев'ятиповерхівки. Вийшли будинку-двійники: один - реальний, другий - на папері. І обидва значаться по Березняківській, 12.

До цього дня вважалося, що в банку закладені квартири 12-го будинку, який ще тільки збиралися гнати у висоту, тобто на даний момент не існуючі квадрати. На ділі вийшло по-іншому - в пастку догодили реальні квартири.

Нотаріус запевняла, що ні на крок не відступила від закону, зокрема "Про іпотеку". І повідала про угоду між фірмою "Інвестгарант", яка мала намір будувати будинок на Березняківській, 12, і банком "Київ". Саме він видав "Інвестгарант" кредит під заставу майнових прав, чи то пак під майбутні квартири.

Загалом, винних немає, як завжди. Але давайте з'ясуємо, звідки ноги ростуть, яким чином в документах з'явився двійник.

У травні 2003 року Київрада ухвалила рішення, яким дозволив ТОВ "Кроун" побудувати житловий будинок за адресою: Березняківська, 12. А підписав цей документик міський голова Олександр Омельченко, який нині виставляє себе правдолюбцем і захисником народних мас.

Так-так, це той самий Омельченко, який одного разу в ЗМІ стверджував:

- Чутки про те, що в Києві практично немає вільних майданчиків, поширюють спекулянти і чиновники, які заробляють на землевідведення і виправдовують таким чином власні зловживання. Я володію реальною інформацією ...

Зупинимо кадр і скажемо, що на Березняківській, 12 давним-давно (в 1971 році!) Зведений домишко в дев'ять поверхів. Як бачимо, влада в особі Сан Санича, який володіє "реальною інформацією", чи то свідомо, чи то через недогляд зайшла не в той степ. Невже так сильно поспішала кинути в кишеню "Кроуна" воістину золоті сотки, що не подивилася, а чи все тут гаразд?

І все ж, чому раптом якомусь "Кроуну" піднесли (на блюдечку, з блакитною облямівкою!) 0, 38 га і дозволили будувати висотку? З документів випливає, що ТОВ "Кроун" було зареєстровано в 2002 році, тобто за рік до виділення йому жирного пирога - ділянки під будівництво.

Зауважимо і такий фактик. Юридична адреса "Кроуна" - одна з квартир на вулиці Празька, як виявляється з офіційних документів мерії. Значить, створювали дане ТОВ спеціально під такі операції з земелькою? Видать, багато в столиці подібних "Кроун" ...

Саме час згадати інтерв'ю Олександра Омельченка, яке він дав одному з видань. Журналіст запитує градоначальника:

- Чому під час вашої роботи на посаді мера Києва одні будівельні компанії отримували ділянки десятками, а інші - роками боролися за одне землевідведення?

- Звичайно, працівники моєї міськадміністрації були святими, - викручувався Омельченко. -Але корупція є в усіх країнах і містах, столиця України - не виняток. Окремі чиновники брали, як кажуть, і грішми, і цукерками, оптом і в роздріб ...

Ну і розсмішив Сан Санич! "Обозреватель" дуже сильно сумнівається, що за коробку цукерок можна прибрати до рук півгектара землі.

21 листопада 2003 Олександр Омельченко і гендиректор фірми "Кроун" Андрій Кобринський підписали договір оренди земельної ділянки по Березняківській, 12 строком на п'ять років.

Що дивно, ніхто з спеців омельченківського міськдержадміністрації не спромігся перевірити, де ж знаходиться ця площадка під номером 12. Навіть начальник Головного управління містобудування та архітектури КМДА Сергій Бабушкін НЕ засумнівався - він дав "добро" на відведення "Кроуну" плацдарму по Березняківській, 12.

Через часом у ЗМІ Омельченко визнає очевидне:

- Безумовно, Київ далекий від європейських стандартів у сферах землевідведення та затвердження проектної документації.

Конфлікт на Березняківській

А що ж заважало градоправителя навести в цій справі порядок? Невже не здогадувався про те, що "Кроун", схоже, і не думав зводити житло на Березняківській? Через час він поступився свої права (як замовника будівництва) якійсь фірмі "Укрросбудінвест".

Цікаво, чи давав Київрада "добро" на таку поступку прав?

"Укрросбудінвест", в свою чергу, в грудні минулого року поступився права замовника вже знайомому нам "Інвестгарант".

Що це - типова комерційна практика або спекуляція будівельними майданчиками? Очевидно, подібні "уcтупкі прав" приносять сотні тисяч гривень доходу. Всі учасники пристойно і без особливих зусиль заробляють на цій справі.

Ну а якщо в силу якихось причин не вдасться побудувати заплановану багатоповерхівку, що тоді? Не біда. Можна надійно застрахувати можливі фінансові та інші ризики (про це трохи пізніше). І бути на коні.

Повідомимо вам, що діловим партнером "Інвестгарант" виступив Державний будівельний комбінат Верховної Ради України, який намірився було виконувати на Березняківській, 12 стройработи.

А що скажуть у фірмі "Інвестгарант", куди заглянув кореспондент "Обозревателя"? Її шеф Ольга Григоренко, як і нотаріус, теж стала говорити про помилку з адресою в документації, про те, що помилка допустили в Київраді.

Ольга Михайлівна підтвердила, що під заставу майбутніх 24-х квартир на Березняківській сумарною площею 2367 квадратних метрів фірма взяла в банку "Київ" кредит. І щоб убезпечити себе від чого-небудь поганого, компанія застрахувала і договір іпотеки, і фінансові ризики.

Настав час показати,

ЯК ПАДАЄ "ЗЕЛЕНЬ" У КИШЕНІ

Мова про великому кредиті - про мільйон доларів (під 18 відсотків річних). Ризикував чи банк? Ольга Григоренко запевняла журналіста, що фірма давно працює з КБ "Київ", є взаємна довіра.

Але мене все ж гризе сумнів. Загальновідомо: щоб взяти великий кредит у банку (не кажучи вже про мільйон), треба виконати справді титанічну роботу, зібрати тонну різних документів. І ще невідомо, чи погодитися банк видати таку суму. А тут - все легко і надзвичайно просто.

Невже "Інвестгарант", перед тим, як направляти в банк документи для отримання мільйона, не перевіряв, що це за будмайданчик, все відповідає дійсності? Григоренко стверджує, що необхідні дозвільні папери були в порядку. Тому ніякого підступу не помітили.

Та вже, було гладко на папері, а забули про яри. Дивно, але і в КБ "Київ" твердять, що при видачі кредиту все було чин чином. У бесіді з кореспондентом "Обозревателя" начальник управління банку Володимир Альмужний сказав, що про неприємності із заставою реальних квартир тут дізналися тільки 18 вересня з. м.

Чекайте, але куди дивилися банківські специ, перевіряючи документи, подані "Інвестгарант" для отримання кредиту? Про це і запитав "Обозреватель".

Виявляється, в КБ "Київ" існує цілий департамент будівництва та інвестицій. Його співробітники виїжджали на Березняківську, 12, дивилися ділянку. І, уявляєте, не запідозрили ніякої фальші. Видать, погано дивилися. Як би там не було, але мільйон доларів "впав" на рахунок "Інвестгарант". І це при тому, що на місці будівництва не було ні фундаменту, ні стін. Навіть майданчик не була обгороджена.

Ну і ситуація! Як відомо, ніякої висотки на Березняківській, 12 тепер не буде. Мешканці змогли відстояти свої права. Київрада запалив червоне світло перед цією скандальним будівництвом.

Хто постраждав? Звичайно ж, власники 24-х квартир, чия нерухомість майже рік перебувала в заставі.

До речі. У мас-медіа побутує версія, що червневе побоїще біля будинку № 12 на Березняківській було спеціально влаштовано для того, щоб підштовхнути Київрада до скасування рішення про відведення землі фірмі "Кроун". Тобто, все робилося для того, щоб у забудовників з'явилися форс-мажорні обстятельства. Мільйон-то - в кишені.

"Інвестгарант" і КБ "Київ" тепер думають-гадають, як полюбовно залагодити кредитне питання, адже мільйон доларів нині не забезпечений заставою. Загалом, кредит "завис". Ніхто не очікував, що з'явиться якийсь громадянин Гусаров з 12-го будинку і вдарить у дзвони.

Тримаю парі, що ніяка прокуратура, ніяка спецслужба не "докопаються" до підоснови всіх операцій, пов'язаних з будівництвом будинку на Березняківській, що всі учасники цієї хитрої історії вийдуть сухими з води.

Леонід Фросевича