УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

''Божевільні вимоги'': чого домагаються ''жовті жилети'' у Франції

56,2 т.
''Божевільні вимоги'': чого домагаються ''жовті жилети'' у Франції

У Франції з новою силою спалахнули протести "жовтих жилетів". Все, що починалося з мирних мітингів проти підвищення цін на паливо, перетворилося на неконтрольований хаос із масовими заворушеннями, погромами, грабунками... Протестувальники потроху забувають, що було первісною причиною їхнього виходу на вулицю, на акціях почало лунати все більше нових вимог до французької влади.

Через три тижні демонстранти оприлюднили повний список своїх вимог. 25 пунктів включають в себе питання зі сфери економіки, політики, екології та геополітики, реальність виконання яких вже встигли розкритикувати міжнародні експерти (ОНОВЛЕНО. "25 вимог жовтих жилетів'' у Франції виявилися фейком Кремля: гучне розслідування).

Чого хочуть протестувальники і чому їхні вимоги нездійсненні — з'ясовував OBOZREVATEL.

Читайте: Пригожинские боты заняты разогревом ситуации во Франции

"Жовті жилети". З чого все почалося

17 листопада автомобілісти вийшли з акціями протесту в різних містах Франції проти рішення французького уряду підвищити податок на дизпаливо і бензин на 6,5 і 2,9% відповідно, з 2019 року. Всього на вулицях мітингували майже 300 тис. осіб, координувалися протести різними людьми у соцмережах.

''Божевільні вимоги'': чого домагаються ''жовті жилети'' у Франції

Щоб розігнати демонстрантів, поліція застосувала сльозогінний газ, в результаті чого за перші протестні вихідні постраждало близько 400 осіб, але це не зупинило людей, які почали перекривати вулиці і дороги з допомогою будівництва барикад.

Символом акції стали "жовті жилети" через обов'язковий атрибут французьких водіїв — жовту світловідбивну накидку.

Читайте: ''Просто Донецьк якийсь'': свавілля у Франції викликало гнів у мережі

З 1 грудня мирні акції переросли у масові заворушення. Сутички між протестувальниками і поліцейськими на Єлисейських полях тривали з ранку до пізньої ночі. Демонстранти влаштували погроми всередині приміщень у Тріумфальній арці — відкололи голову у мармурової статуї Наполеона Бонапарта і повністю розбили на дрібні шматки дві скульптури початку ХХ століття. Арку ж розмалювали графіті.

У Парижі збільшилася кількість актів вандалізму, учасники акцій громили вітрини магазинів, палили припарковані автомобілі і закидали поліцейських банками і пляшками з жовтою фарбою. Через масові заворушення правоохоронні органи змушені були застосувати кийки, водомети і сльозогінний газ. В результаті 412 осіб затримали у Парижі, 378 — залишаються під вартою. В ході сутичок 133 особи отримали поранення, зокрема 23 поліцейських.

''Божевільні вимоги'': чого домагаються ''жовті жилети'' у Франції

Саме в той час на акціях протесту гасла за зниження цін на паливо почали перекривати загальнополітичні. Люди вимагали відставки уряду, підвищення мінімальних зарплат і пенсій, посилення міграційної політики.

Читайте: Російський слід у погромах: у Франції заявили про розслідування

Незважаючи на те, що уряд пішов назустріч і вирішив відкласти збільшення податку на паливо, демонстрантів це вже не зупинило. 8 грудня 125 тисяч людей вийшли на вулиці по всій країні із закликом про відставку президента Еммануеля Макрона.

Кількість затриманих за участь у заворушеннях досягло 1726 осіб, що є рекордом. Глава МВС Франції Крістоф Кастанер заявив, що з них 1220 осіб заарештовано. Тільки у Парижі працівники поліції затримали 900 демонстрантів.

Зазначається, що протестувальники перекривали кільцеву дорогу навколо Парижа. Для їхнього розгону поліція застосувала сльозогінний газ, гумові кулі і бронетехніку. Всього на вулиці у Франції було виведено майже 90 тисяч поліцейських і військовослужбовців.

Читайте: Франція опинилася на межі "катастрофи": влада озвучила наслідки масових протестів

По всій Франції тривають погроми і грабунки. На сьогодні відомо про трьох загиблих за весь час протестів.

Вихід з ЄС і НАТО. Чого вимагають протестувальники

Наступного дня після рекордних затримань і арештів, мітингувальники таки опублікували список своїх вимог, який складається з 25 пунктів. Їх можна розбити на чотири категорії: політичні, економічні, екологічні та геополітичні.

''Божевільні вимоги'': чого домагаються ''жовті жилети'' у Франції

Мабуть, найреалістичніші для виконання — пункти, що стосуються екології, люди пропонують заборонити виробництво і обіг пластикового посуду і упаковки; відмовитися від ГМО, пестицидів, які можуть викликати розвиток ракових захворювань; відмовитися від імпорту, який завдає найбільшої шкоди екології та інше.

Але ось вимоги з інших категорій здаються експертам абсурдними, особливо у сфері геополітики.

Читайте: Росіяни керують погромами у Франції: з'явився ще один доказ

"Перша асоціація — "земля — селянам, фабрики — робітникам", а якщо уважніше прочитати, вимоги протестувальників суперечать одна одній", — сказав OBOZREVATEL політолог-міжнародник Максим Ялі.

На його думку, абсолютна більшість тез із цього списку є нереалістичними для будь-якого президента і політика будь-якої західної європейської країни.

''Божевільні вимоги'': чого домагаються ''жовті жилети'' у Франції

"Наприклад, повернення награбованого африканськими диктаторами назад в Африку, заборона на в'їзд мігрантів, насправді підриває ті основи французької економіки, завдяки яким вона є однією з ключових у світі і другою у Європейському Союзі. Відповідно, їхня реалізація, точно так само, як і вихід з ЄС і НАТО, є неможливою", — пояснює міжнародник.

Читайте: Дорікнув Макрону: Трамп їдко висловився щодо протестів у Франції

На думку міжнародника Андрія Каракуца, ті зовнішньополітичні вимоги, які висувають демонстранти на даному етапі — це швидше популістські кроки, які навряд чи будуть реалізовані.

"Ці вимоги загалом є викликом ліберальній моделі, яку і просуває президент Франції Еммануель Макрон — це повернення до такого більш "справедливого" суспільства, в якому захищаються права всіх, така собі утопія. І якщо дивитися на те, чого хочуть протестувальники, то це досить складно. Спочатку була одна вимога, потім почали придумувати нові", — каже він.

''Божевільні вимоги'': чого домагаються ''жовті жилети'' у Франції

Каракуц цілком припускає, що той процес, який починався як протистояння з владою в економічній площині, міг призвести до політичних гасел, з вимогою відставки президента, уряду або окремого міністра. Але міжнародник вважає, що навряд чи ці пункти офіційні і остаточні.

Читайте: Протести ''жовтих жилетів'' у Франції: спливла несподівана причина

"Коли відбудеться реструктуризація цього руху, коли там з'являться певні лідери, і вони висуватимуть вимоги, тоді так. А зараз це просто бунт без будь-якої очевидної мети", — вважає він.

В економічному блоці теж не все так просто, розповів OBOZREVATEL економіст і банкір Василь Невмержицький: "Треба підняти зарплати на 40%, а чому не на 50%? А за допомогою чого підняти? Ми хочемо прибрати великі банки, це взагалі як? Банки — це кровоносна система бізнесу, вона розподіляє вільний капітал".

''Божевільні вимоги'': чого домагаються ''жовті жилети'' у Франції

"В країні є державні і є комерційні банки, є малі і великі, і ось ви приходите до приватного власника, який володіє великим банком, він платить податки у Парижі, надає французам робочі місця, і до нього приходять з вимогою розділитися на три частини. З позиції ведення бізнесу, це як?", — пояснює він.

Читайте: ''Ви ж не дурні!'': АТОвець попередив Францію про ''другий Донецьк''

На думку Невмержицького, це питання варто розглядати не в економічній, а у політичній площині, як розподіл частки в банківському секторі.

З підвищенням заробітних плат та сама історія. "А за рахунок чого підвищувати заробітну плату?" — наголосив економіст.

''Божевільні вимоги'': чого домагаються ''жовті жилети'' у Франції

При цьому банкір не вважає ситуацію з безробіттям та рівнем заробітної плати критичною. За його даними, безробіття у Франції у вересні було на рівні 9,1%, при 64 млн населення, зайнятих близько 28 млн осіб, а мінімальна зарплата у Франції близько 1900 євро.

Читайте: Прапор ''ДНР'' і російський мат: у протестах у Франції знайшли ''вуха Кремля''

"Плюс варто врахувати, що у багатьох європейських країн є соціальні пакети. Люди, які мають мінімальну заробітну плату, отримують страховку на здоров'я, компенсації на проїзд, про це теж варто говорити", — зазначив він.

Що стосується вимоги демонстрантів анулювати внутрішній борг, банкір вважає це абсолютною фікцією.

"Якщо не буде внутрішнього боргу, то його все одно потрібно за допомогою чогось покривати, і швидше за все покриватимуть за допомогою зовнішнього боргу. Якщо внутрішні позики неможливі з якихось причин, то я як держава виходитиму на зовнішній ринок і братиму звідти гроші. В рамках планових або позапланових ситуацій", — сказав економіст.