Мовчанка як за СРСР: чому Іран приховував атаку на український літак

Одразу ж після катастрофи українського Boeing 737 у Тегерані, Іран зайняв позицію і почав відстоювати версію про катастрофу через технічні неполадки. Однак, через три дні влада все ж визнала, що літак ненавмисно збила система ППО. Експерти бачать у цьому руку тоталітарного режиму, але відзначають, що Іран зізнався швидше, ніж можна було очікувати.

Чому зволікав Іран і чим його дії схожі на поведінку СРСР – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Як поводився Іран

Одразу ж після катастрофи Іран назвав "офіційною" версією – аварію через технічні неполадки. Після, на підтвердження цієї версії вони заявляли про те, що зв'язок із пілотами був втрачений одразу ж після вильоту, а екіпаж нібито намагався повернутися в аеропорт.

До слова, версію про попадання ракети вони категорично заперечували, а офіційний представник уряду Ірану Алі Рабей назвав її "психологічним тиском".

Потім, 11 січня, Іран все-таки визнав свою провину і заявив, що Boeing був збитий ракетою зенітного комплексу. А ще через кілька днів стало відомо, що влада Ірану знала цю інформацію вже 10 січня.

Читайте: Цілі сім'ї: як містечко в Канаді втратило 27 жителів у збитому Boeing МАУ

Намагалися приховати?

На думку експертів, влада Ірану просто намагалася приховати факт атаки по літаку, як вчиняли в багатьох авторитарних режимах. Глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко в коментарі OBOZREVATEL вважає, що справа в "політичній психології" і порівняв поведінку Ірану з мовчанкою СРСР із приводу вибуху на ЧАЕС.

"З міжнародному досвіду в більшості подібних випадків ніхто не визнає своєї провини в перші години або навіть дні. Такі закони політичної психології. Це важко зробити. По-перше, шукають варіанти, перевіряють інформацію. Навіть якщо є підтвердження того, що збили ракетою, треба точно встановити, так це було чи не так. Якщо ракета – наша чи чужа. Це обов'язково треба перевірити і на це йде час.

Читайте: Катастрофа МАУ в Ірані: українські рятувальники показали страшні кадри з місця трагедії

По-друге, в тоталітарному або авторитарному режимі, великою є спокуса ухилитися від відповідальності – звинуватити іншу сторону або назвати якісь інші причини, приховати правду. Я нагадаю всім нам відомий випадок історії з Чорнобилем. Тільки Радянський Союз до останнього моменту не визнавав, а Іран трохи раніше", – зазначив Фесенко.

Дивіться відео на тему:

Військовий експерт Ігор Козій у таких діях Ірану теж бачить підступи тоталітарного режиму, але в іншому ключі. На його думку, військовослужбовці просто боялися передати інформацію владі.

"У будь-яких тоталітарних режимах завжди є страх підлеглих перед керівництвом. Відповідно, я не виключаю, що уповільнення в три дні могло статися через такий людський фактор. Просто пробували нівелювати, показати керівництву, що військові тут ні до чого, що тут взагалі нічого не зрозуміло. Цю версію керівники ставили для того, щоб залишитися на посаді", – сказав експерт у коментарі OBOZREVATEL.