Блог | Про 56 бакинських комісарів, ой! - американських конгресменів
Про лист 56 бакинських комісарів, ой! - американських конгресменів.
У кожній історії є багато історій. У цій теж.
Перш за все, це хороша історія про те, як члени парламенту можуть законно впливати на реалізацію політики своєї держави. Саме так, адже нікуди правди діти - цей лист - це по суті лоббістська спроба і тиск на Державний департамент заповнити вакансію Спеціального уповноваженого Державного департаменту США з питань моніторингу та протидії антисемітизму. При цьому, на думку конгресменів, хоч посада залишається вакантною, фінансування цього напрямку діяльності має бути належним.
Увесь лист з купою різних звинувачень чи спостережень і коментарів на адресу України і Польщі є лише преамбулою до цієї пропозиції конгресменів.
Залишимо це питання для американців. Сподіваємось, що спецпредставник таки буде скоро призначений, і це буде людина, яка спроможеться пояснити конгресменам реальну ситуацію з "антисемітизмом в Україні".
Хоч я і назвав решту листа "преамбулою", але зовсім не схильний применшувати її значення.
Найбільш неприємними частинами листа є:
- звинувачення української влади і особисто міністра внутрішніх справ Авакова у сприянні росту чогось, що автори листа вважають "тісними зв"язками полку Нацгвардії "Азов" з неонацистами". Цікаво, що конгресменам вклали в текст навіть таку фразу "замість того, щоб розпустити полк..."
- визначення державної структури України Інституту національної пам'яті як такої, що провадить політику уславлення\глорифікації нацистських злочинців, а відтак - антисемітизму
- вшанування героїв ОУН-УПА в Україні парламентом та іншими державними інституціями теж називається проявами антисемітизму
Тобто, в листі міститься спроба зобразити ситуацію так, що антисемітизм є частиною державної політики України.
Читайте: "Чудо" у Конгресі США
Про об'єктивність цих звинувачень говорити не буду. Політика зображення українців, як колаборантів Третього рейху і антисемітів після Другої світової війни була окремим напрямком роботи КГБ СССР, спрямованої на компрометацію українських організацій діаспори, які, природно, були непримиренними опонентами колишнього СРСР. Зерна посіяні і дають сходи аж понині.
Не драматизуючи ситуацію, бо переважна більшість конгресменів, не маю найменшого сумніву, знають про цей лист лише те, що вони засудили антисемітизм і попросили Держдеп "зайнятися цим питанням", все ж таки мушу сказати, що вона підкреслює і нагадує наскільки серйозні виклики стоять перед Україною на міжнародній арені в плані формування свого іміджу.
Залишати це без реакції з боку Української Держави - було б вершиною необачності. Спосіб реагування має бути дуже комплексним і продуманим. Кому треба - можемо обговорити.
