ПолітикаЕкономіка

"Газпром" програв: ми більше не будемо думати про путінські "гаманці"

33.8т

Протягом багатьох років головною української новиною напередодні Нового року було очікування підписання чергового контракту з "Газпромом". Домовимося чи все-таки не вийде? Чим нас будуть шантажувати цього разу? Якою частиною суверенітету доведеться пожертвувати за російську ціну? Так було за Кучми, Ющенка, Януковича. І тільки зараз виявилося – з "Газпромом" не просто можна судитися. У нього можна вигравати, пише Віталій Портников для Радіо Свобода.

Претензії до угоди, яку досягли тодішні прем’єр-міністри України і Росії Юлія Тимошенко і Володимир Путін, пред’являлися буквально із хвилини її підписання. Політична складова цього документа особливо і не ховалася: навіть знижка на ціну газу надавалася саме до президентських виборів 2010 року. До тих виборів, які Юлія Тимошенко мала намір виграти – і програла Віктору Януковичу.

Тодішні прем'єр-міністри України і Росії, Юлія Тимошенко і Володимир Путін, після підписання газової угоди між "Нафтогазом України" і "Газпромом". Москва, 19 січня 2009 року

Тодішні прем'єр-міністри України і Росії, Юлія Тимошенко і Володимир Путін, після підписання газової угоди між "Нафтогазом України" і "Газпромом". Москва, 19 січня 2009 року

І, тим не менш, це був перший легальний документ про постачання російського газу в Україну. Без бартеру. Без Фірташа. Без різноманітних схем із залученням туркменського газу або суміші сировини з країн Центральної Азії. Я не пишу – чесний і вигідний. Але – легальний. Це був документ, з текстом якого можна було йти в арбітраж.

Що зробив Янукович після перемоги на виборах? Підписав заради знижки на газ принизливі Харківські угоди і посадив Тимошенко. Так, ще була імітація міжнародного судового процесу, який українська сторона демонстративно програла. Тому що команда Януковича знала – у "господарів" не можна вигравати, на те вони і господарі. Я на довгі роки запам’ятав путінський "жарт", який всі ми почули під час зустрічі російського президента з українською урядовою делегацією. Шукаючи місце для українського енергетичного віце-прем’єра Юрія Бойка, Путін тоді сказав "я вже й не знаю з якої ви сторони". Але, звичайно, так можна було сказати аж ніяк не тільки про Бойка. Ми взагалі не знали, з якої вони сторони – Янукович, Азаров та інші. Хоча що значить – не знали? Знали. З російської. З боку "Газпрому", додатком до якого вони зробили "Нафтогаз". І тільки після їхньої втечі і зміни влади підтвердилося очевидне: з контрактом можна і потрібно йти до арбітражу, як це вже робили до нас інші клієнти "Газпрому". Можна і потрібно у "Газпрому" вигравати.

Саме тому на Новий рік ми більше не будемо чекати чергової змови в московській штаб-квартирі "Газпрому", а будемо відкорковувати шампанське і не думати про путінські "гаманці". "Газпром" програв.

Читайте всі новини по темі "сул" на сайті "Обозреватель".

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие

Наші блоги