27 лютого • оновлено в 06:57
МоваЯзык

/ Політика

ВІПі у засаді

Слово еліта з французької перекладається як "краще, добірне". До еліти, як правило, зараховують кращих людей, які відзначилися видатними досягненнями в тій чи іншій галузі.

У політичну же еліту, як стверджує класик елітології Вільфредо Парето, входять люди, які володіють найбільш високими показниками в тій чи іншій галузі діяльності.

Українську ж політичну еліту класики політології називають статусної Тобто елітою, представнику якій дістався той чи інший статус в спадщину. В українських же реаліях такий спадок слід називати патронатом. Пам'ятаєте старий анекдот: "Син запитує папу полковника: - Тато, а я буду майором? - Будеш син, будеш. - Тато, а я буду полковником? - Будеш. - А генералом. - Ні, у генерала є свої діти ... "

За прикладами таких спадкоємців далеко ходити не треба. Чинний глава держави в одному зі своїх виступів назвав свого попередника Леоніда Кучму своїм батьком. Та й Закарпатська область вже давно стала вотчиною клану Балоги.

Ну а коли ти, по суті, Бог, то вирішити проблеми з законом пари дрібниць. Одним же з найпопулярніших способів свого роду рішення проблем із законом стала втеча від правосуддя. "Обозреватель" вирішив нагадати про деякі елітних втікачів.

Одним з перших втікачів став легендарний екс-прем'єр міністр і народний депутат кількох скликань Павло Лазаренко, якого вітчизняна генпрокуратура підозрює у крадіжці понад 200 мільйонів доларів. Павло Іванович залишив територію України в 1997 році, після того як був звільнений з посади прем'єр-міністра. У 1999 році він був затриманий у США за порушення візового режиму, а у 2000 році відносно нього було порушено кримінальну справу.

Однак Лазаренко зміг відбутися легким переляком і замість 18 років в'язниці на яких наполягала прокуратура утікач відсидів лише чотири роки після чого був відпущений під домашній арешт. У США Павло Іванович продовжує знаходитися і по нинішній час і малоймовірно, щоб він повернувся на Батьківщину

Трохи раніше, в листопаді 1994 року, в Ізраїль відбув колишній в.о. прем'єр-міністра України Юхим Звягільський. Напередодні президентських виборів влітку 1994 Звягільський як особа наближене до президента Леоніду Кравчуку звинувачувався, зокрема, у зловживаннях службовим становищем. В результаті цієї кампанії він опинився під загрозою слідства і 15 червня 1994 покинув свій урядовий пост, відправившись через п'ять місяців за кордон.

При цьому на відміну від інших вище-і нижче названих VIP-втікачів, Звягільський таки повернувся. У березні 1997 року він прибув назад в Україну і більш ніж успішно продовжив політичну кар'єру, ставши в результаті єдиним депутатом всіх шести скликань ВР. На даний момент він входить в парламентську фракцію Партії Регіонів.

Інші ж втікачі вважали за краще нашого іншого стратегічного партнера - Росію. Так на території нашої північно-східної сусідки продовжує знаходитися і колишній голова правління "Нафтогазу України" Ігор Бакай, який відслужив, як він заявив в інтерв'ю, 9 років Леоніду Кучмі.

Залишив територію нашої країни екс - глава Нафтогазу і завгосп Леоніда Кучми в період розпалу "помаранчевої революції" - грудні 2004 року, будучи запрошеним, на роботу, а в 2005 році отримав російський паспорт, ставши фактично недосяжним для українського правосуддя, оскільки відповідно до Конституції РФ Росія не видає своїх громадян.

На тепер уже колишньої Батьківщини, Ігор Михайлович підозрювався вітчизняними правоохоронцями в розкраданні більше 300 млн. доларів і відчуження столичних готелів "Дніпро", "Україна", нерухомого майна Національного комплексу "Експоцентр України" з перевищенням повноважень. Також його звинувачували у зловживанні при використанні авіаційної техніки держпідприємства "Україна".

Тим часом в 2008 році Верховний суд повернув справу Бакая на повторний розгляд до першої інстанції.

Слідом за Бакаєм в Росію "на лікування" подався і один фігурантів справи про отруєння Ющенка Володимир Сацюк.

Правоохоронці підозрюють Сацюка в "зловживання військовою службовою особою службовим становищем, яке призвело до тяжких наслідків". Як випливає з матеріалів справи Володимиром Сацюком було видано розпорядження, яким, всупереч вимогам законодавства, начальники регіональних органів та фінансово-економічних управлінь СБУ мали відкрити в одному з комерційних банків поточні рахунки для збереження коштів, вилучених у правонарушителе. У результаті цього умови розміщення коштів СБУ істотно погіршилися, і державі було завдано збитків у розмірі 128 тис. гривень.

Сам же Сацюк називає кримінальні справи, порушені стосовно нього сфабрикованими "Служба безпеки і Генпрокуратура роблять все можливе, щоб сфабрикувати проти мене кримінальні справи. Вони намагалися знайти діри в моїй службовій діяльності. Установка у них була така: він повинен сидіти, а чому - неважливо ", - заявив екс - заступник голови СБУ в інтерв'ю" Обозревателю ".

Тим часом малоймовірно, що Сацюк постане перед українським правосуддям. Він, як і Ігор Бакай отримали російське громадянство, а Генпрокуратура України вже отримала відмову на запит про його екстрадицію саме на цій підставі.

Схожа історія втечі від правосуддя і у екс-мера Одеси Руслана Боделана. Він як і Сацюк попрямували на лікування до Москви. Через кілька місяців після лікування він отримав російське громадянство.

На Батьківщині ж Боделана звинувачували в тому, що він підписав договір з фірмою "Біла акація" про передачу їй у тимчасове користування земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності міста до 2015 року. За версією слідства в результаті підписання документа міський бюджет недоотримав близько 600 тисяч гривень.

Сам же Боделан в інтерв'ю і заявах як водиться, заявляв, що працює виключно на благо міста.

Цілком імовірно, що наступним у списку стане ще один представник депутатського корпусу Віктор Лозинський. Господар Кіровоградщини, як відомо, звинувачується у вбивстві жителя села Грушки Валерія Олійника. Силовики вже публічно озвучили, що скандально відомий БЮТівець може перебувати закордоном.

Не будемо забувати, що Віктора Олександровича називають відмичкою від судів. Хто ж буде розкидатися настільки цінними кадрами. Ось заховати в тінь або закордон, поки громадськість Пообурюватися, то це будь ласка. Тим більше, що партнери по коаліції подали чудовий приклад. Петро Порошенко та Олександр Третьяков, як відомо, після відомого корупційного скандалу покинули публічну арену, а потім блискуче повернулися. Ви скажете, він таки підозрюється у вбивстві. Ну а хіба проблема знайти стрілочника?

Тим часом, не будемо забувати, що всякий народ має тих правителів, на яких заслуговує.

Ти ще не читаєш наш Telegram? А даремно! Підписуйся

Новини політики

Топпублікації

Топблоги