Блог | Супутникове телебачення: кому віддають перевагу українці
Зараз в Україні є чотири основні способи отримання телевізійних каналів додому. Це Цифровий ефір (завдяки рокам реклами відомий ще як Т2), Кабельний, Супутниковий та ІПТВ (ще відомий як ОТТ та люди ще його називають як Смарт ТВ чи інтернет телебачення). Ці чотири типи можна розділити на
Безкоштовний – він один – це Цифровий ефір
Платний – це кабельне
Гібридні форми – це і супутник і ІПТВ. – тут можна отримувати як платно так і безплатно залежить від бажання глядачів і різниться набором каналів як можна дивитися.
За даними піплмтеричного дослідження (це таке спеціальне дослідження що проводиться в Україні для визначення рейтингів телеканалів та популярності телевізійних програм) на початок 2020 року розподіл за типами прийому був такий:
* Для зручності тут подані дані в ієрархічному порядку – де в кабельний тип прийому включені сім’ї які точно мають кабельний тип прийому, але можуть мати додатково як записний або на іншому тв ще і Т2, в супутник відповідно – обов’язкова наявність супутника (без ІПТВ), і відповідно в ІПТВ—найвища форма.
Що важливо, можливо ви бачили і стали об’єктом інформаційної компанії щодо кодування каналів на супутнику. Ця подія відбулася на прикінці січня 2020 року. Цей крок анонсувався як бажання створити ринок платного телебачення. Бо історично, супутникова передача сигналу задумувалася як спосіб швидкої та легкої доставки сигналу з Києва в регіони, де кабельні провайдери могли б отримувати цей сигнал і вже на місці включати ті чи інші канали в кабельні мережі. З часом, коли технології прийму супутникового тв дешевшали все більше і більше сімей, особливо в малих населених пунктах, підключали і ставили собі тарілки. Як наслідок технічний сигнал супутника українських каналів став одним з основних способів отримання телебачення населенням. На наступному графіку дані щодо поширення такого типу прийому серед населення з 2009 року.
Бачимо що за 11 років кількість користувачів потроїлася.
В багатьох країнах майже завжди існувала платна підписка на доступ до пакету супутникових каналів. Та й в Україні вже довгий час до кодування в 2020 році існували такі оператори супутникового телебачення про які ви могли чути – Віасат та Екстра ТВ. Але багато хто вважав що саме наявність некодованого мовлення на супутнику зупиняло їх розвиток. Іншими словами наявність самих популярних каналів на супутнику не стимулювала людей підключатися до цих операторів. І загалом кодування мало б на думку провайдерів допомогти глядачам зробити цей крок – бо власне доступ раніше безкоштовно доступних каналів ставав платним. В інших свої блогах – я розповідав як повелися глядачі після кодування, загалом домінантним типом переходу стало підключення безкоштовного Т2, також значна частина залишилася на безкоштовному супутнику. Загалом зараз немає об’єктивного дослідження, яке можна вказати реальну цифри сімей чи людей які підключилися до платного супутника. Саме піпметричні дослідження через методологічні обмеження не може конкретно видати цифри сімей які перейшли на платну підписку. Так само не дуже надійним джерелом виглядатимуть і самі оператори – для яких це цифра може бути комерційної таємницею.
Але в період кодування відбувся надзвичайно важливий крок, який можливо не всі враховували при плануванні даного кроку. Мова піде про так звані міжнародні версії українськи телеканалів. На початку часів – ці версії задумувалися як версії каналів для діаспори та українців що перебувають за кордоном. Першим таким каналом був Інтер+ -- в романтичну епоху його запуску канал показував не лише власні продукти але й збирав з український каналів власні продукти для формування саме пропозиції для мовлення за межі України. Далі з’явився канал 1+1 Інтернешнл, а вже після кодування з березня 2020 року такий канал як ІСТV Ukraine. До певного часу на показники цих каналів не звертали увагу, власне і вимірювався історично лише канал 1+1 Інтернешнал. Але ось з появою кодування виникла технічна можливість дізнатися як збільшилася популярність саме міжнародних версій в місцевих українців. Так як ці канали показують контент зі своїх основних каналів, то в людей які не мають платної підписки, але дивляться такі канали як 1+1 інтер або іств – то ми розуміє що таке дивлення в них відбувається на незакодованому типі мовлення.
Спочатку глянемо як виглядає синхронізована сітка мовлення цих каналів з батьківським каналом – це час і програми що йдуть одночасно на закодованому та не відкритій версії каналу:
На графіку подана часова шкала – на телебаченні вона з 3 ранку до 27 ночі міряється, на шкалі вертикальній – це наявність глядачів – тобто якщо в цей час є значення – це з величезною ймовірністю вказує на те що контент на каналі ІСТV UA – який Є міжнародною версією співпадає – по сутті є ретрансляцією каналу основного ІСТV – і це час коли супутникові сім’ї отримують змогу дивити повноцінний платний контент на супутнику безкоштовно. Розглянемо детально один день – а потім вже схематично глянемо на картину тижня по днях: для прикладу наступний графік це ефір за 7 травня—бачимо що єдиний час коли на каналі не було ретрансляції батьківського каналу ІСТV –це шматок ефіру з 11 до 12 години, потім з 15 до 16 частково, і з 16:30 до 18:45. А весь прайм тобто час з 19:00 до 1 ночі був синхронізований.
Ось як виглядають інші будні на цьому тижні:
Можна навіть порахувати який відсоток ефіру каналу є синхронізований. На ІСТV UA в травні близько часу ефіру (на проміжку з 7:00 до 1 ночі) – 78% співпадає з ефіром каналу ІСТV.
Що цікаво, канал міг би транслювати і програми інших каналів холдингу, як-то СТБ та Новий, але поки монополія на додаткові показники від каналу зайнята канал ІСТV, який не спішить підтримувати показниками від незакодованого супутника інші канали групи – не ретранслюючи їх в ефірі.
Канали конкуренти на радість ІСТV, через те що канали їх міжнародний версій існують давно, не такі комерційно-кмітливі – тому їхня частка синхронізація набагато менша – як наслідок їх вклади в показники основних каналів не такі великі.
Ось наприклад як виглядає ефір Інтер+ – трохи програми Ранок з Інтером 7 до 10 ранку, потім дений випуск новин, шматок програми в 14:00, ефір з 18 до 19 та Подробиці. Все. Частка суттєво меньше.
А ось як ефіри 1+1 ІНТ щодо синхронізації, цей міжнародний канал максимально пасе задніх в частині синхронізації, бачимо що є ранковий ефір "Сніданку" та випипуски новин, особливим є зелений день (четвер) – коли бачимо ще синхронізацію Право на владу.
Якщо порівняти за тижнями, то ми маємо таку ситуацію:
Ефір ІСТV Ukraine – з кожним тижнем наростає, за останні три тижня синхронізація сітки сягнула майже 80%, тоді як в 1+1 інтернешанал та в Інтера + знаходиться на рівні 47-50%.
А ось скільки додаткових показників кожен канал приносить батьківському каналу на тиждень:
* для аудиторії домогосподарства вся Україна.
Отже, ІСТV вийшов найбільш вправним користувачем міжнародної версії. А завдяки стратегії майже повної синхронізації ефіру, це вивело канал на перше в травні (12 днів) місце серед українських каналів в сегменті глядачів з безкоштовних супутником. І до повного першого місця залишилося обійти ще одну міжнародну версію російського каналу.
Таким чином, власне бачимо, що канали в бажанні заробити грошей від платної дистрибуції та бажанні не втрачати аудиторії обрали компромісний варіант – бо ті, хто хотів платити вже нехай платять, а ті, хто не збиралися – нехай не платять. Чи спинило таке рішення втілення базової моделі –заставити глядачів переходити на платні підписки – скоріше так ніж ні. Чи буде змога повернути цей процес до базової швидкості – знову таки ні. А от інвестиції в розвиток ОТТ та більш відомого простим глядачам як Смарт ТВ – це реально майбутнє, і ті медіагрупи, які зроблять це краще за інших вийдуть в ще більші лідери – зараз попереду МедіаГрупаУкраїна.
