Так охрестили 1920-ті роки у США, Великобританії, Німеччині, Франції. Ще звучало «золоті двадцяті», «бурхливі двадцяті» та «епоха джазу». Ці назви повністю відповідали змісту. Розвиток людства став настільки бурхливим, що, здавалося, його вже не зупинити. Одяг набув сміливості та відвертості, кіно отримало звук, радіо підкорило культурне життя, з усіх куточків загримів джаз, а на світських раутах почали танцювати чарльстон.

Настала чарівна пора Великого Гетсбі — героя однойменного роману Френсіса Скотта Кі Фіцджеральда. Саме цей персонаж став справжнім символом 1920-х.

Не менш значущим був технічний прорив та медичні відкриття того часу, якими користуються досі в усьому світі.

Після закінчення Першої світової війни вчені змогли повернутися до активної роботи. Світ отримав безліч геніальних винаходів, які використовуються досі. В ту пору з'явилися авторефрижератор, аерозольний балон, електрична бритва, електроенцефалограф, контактні лінзи, бульдозер, асфальтоукладач, поліграф і багато іншого.

Особливе значення мали винаходи, що стосуються телебачення. Звук і колір у фільмах породили попит на можливість дивитися картини вдома. У 1920-ті одразу кілька країн проводили активні експерименти з передачі зображення на відстань.

Гроші — основа економіки і життя в усі часи. І кожна епоха характеризується новими технологіями обігу коштів. Початок XX століття — це початок чергової хвилі глобалізації. Великі кораблі перевозили більше вантажів та пасажирів, авіація з аматорської забавки вийшла на професійний рівень, почалися масові комерційні перевезення через Атлантичний океан.

Економічні і демографічні зміни спричинили небачену раніше міграцію населення між континентами, а переказ грошей став зв'язком між заробітчанами та їхніми рідними. Все це сприяло швидкому розвитку банківської системи.

Напередодні 2020-х глобалізація наблизилася до максимуму. Подорожі та міграція населення стали буденністю, а попит на швидкий і надійний переказ коштів значно зріс. Інтернет витіснив телеграф і пошту, а електронні засоби шифрування замінили купу паперових бланків.

Переказ коштів вже не потребує обов'язкових візитів до відділень пошти чи телеграфу з заповненням бланків. Достатньо декількох кліків на комп'ютері чи смартфоні.

ПриватБанк, наприклад, дозволяє відправити/ отримати термінові грошові перекази через такі канали:

Як казала легендарна дизайнер тих часів Коко Шанель, «мода — це той час, в якому ми живемо». І справді, саме трансформація модних тенденцій як ніщо інше демонструє зміни стилю життя у 20-х роках ХX століття.

Синтез різних напрямків і різкі контрасти — головна риса одягу того часу. Речі стали яскравими і відвертими.

У моду увійшли спідниці-плісе, сукні, що нагадують трубу, декольте на спині. Саме тоді жінку вперше вдягли у штани. Взагалі, красуні стали приділяти багато уваги предметам чоловічої моди. Вони вбралися у смокінги, почали носити краватки та шовкові піжами з брюками.

А ще тоді в моду увійшла «хлоп'яча» худоба, пишні фігури втратили актуальність.

Але найголовнішим модним символом тієї епохи стала «маленька чорна сукня», яку француженка Коко Шанель придумала у 1926 році. Перший подібний образ був зшитий з чорного крепу Х-образного силуету, з бічними швами і довгими рукавами.

Увесь цей одяг лише демонстрував нагальну потребу у практичності. Була й інша мода, адже «бурхливі двадцяті» недарма вважаються епохою нестримних веселощів і бурхливих світських вечірок. У святкових образах переважала відкритість і сексуальність.

У номері Tatler Magazine UK за січень 2020 року Ніколь Кідман примірила розкішні образи у вінтажному стилі 1920-х.

У 1920-му році жінки тільки починали осмислювати свою сексуальність, силу та незалежність. Модні тенденції, що виникали протягом 2019-2020 років, багато в чому продиктовані саме прагненням до самовираження справжньої сутності сучасної жінки.

На порозі 2020-х в образах переважають досить вільні та фасони, які не обмежують жагу до незалежного життя без забобонів. На думку дизайнерів, у 2020 році в моді буде одяг у стилі «оверсайз», штучне хутро, сукні з квітковим принтом, одяг з твиду та «робочі» комбенізони.

Журнал Vogue на обкладинці січневого номера за 2020 рік зазначив три головні цінності, які визначатимуть модні тренди у майбутньому десятиріччі. Це різноманітність, відповідальне споживання та повага.

Джаз — найбільше музичне досягнення 1920-х. Зараз ми сприймаємо його тільки як напрямок у музиці, але насправді він уособлює стиль життя.

У мережі можна знайти бездушне пояснення джазу як «роду музичного мистецтва, сформованого під впливом африканських ритмів, європейської гармонії, із залученням елементів афроамериканського фольклору».

Насправді ж, говорячи словами сучасників епохи розквіту цього стилю, в ньому криється «спопеляюча спрага жити — сьогодні, негайно, тут і зараз».

Джазова музика і в ХХI столітті має безліч поціновувачів. Крім того, не полишає ностальгія за «епохою джазу» і творців сучасного кіно.

«Великий Гетсбі» (2013 рік)
Режисер Баз Лурман. Головні ролі: Леонардо Ді Капріо і Кері Малліган

«Північ у Парижі» (2011 рік)
Режисер Вуді Аллен. Головні ролі: Оуен Уїлсон і Рейчел Макадамс

«Одержимість» (2013 рік)
Режисер Дем'єн Шазелл. Головні ролі: Джонатан КімблСіммонс, Майлз Теллер

«Чикаго» (2002 рік)
Режисер Роб Маршал. У головних ролях: Рене Зелвегер, Кетрін Зета-Джонс, Річард Гір

«Ла-Ла Ленд» (2016 рік)
Режисер Дем'єн Шазелл. У головних ролях: Емма Стоун, Райан Гослінг

Сучасна молодь теж любить веселитися, але її музичні смаки кардинально змінилися.

У вересні 2019 року соціологічна група «Рейтинг» опублікувала на своєму офіційному сайті результати опитування молодих українців щодо їх музичних уподобань.

Згідно з ним, найулюбленішими стилями для українців є поп (26%), класична (25%) та народна музика (21%), а також шансон (18%) та рок (14%). Танцювальну і клубну музику обрали 12 і 8% респондентів, а джаз – 7%. Всього лише 4% людей заявили, що не люблять музику та вкрай рідко слухають якісь композиції.

Бурхливі 1920-ті стали часом серйозного прориву в медицині. Серед відкриттів варто виділити три найважливіші:

Пеніцилін. Його абсолютно випадково відкрив британський мікробіолог Александер Флемінг. Одного разу він помітив, що цвіль убила бактерії певного зразка в чашці Петрі, яка просто валялася в раковині лабораторії. Це і підштовхнуло до створення ліків.

Інсулін. Канадський лікар Фредерік Бантінг виявив гормон, який допомагає збалансувати рівень цукру у крові у хворих на діабет. До відкриття інсуліну врятувати таких пацієнтів було неможливо.

Сірковмісні препарати. Німецький бактеріолог Герхард Домагк відкрив шлях до синтезу хіміотерапевтичних препаратів, які потім назвали «чудо-ліками».

За 100 років досягнення медицини так стрімко пішли вперед, що їх опис нагадує фантастичний фільм про майбутнє.

Ось лише деякі з проривів:

1920-ті пов'язують із розквітом та завершенням епохи «німого» кіно. Саме за це десятиліття кіноіндустрія почала розвиватися семимильними кроками.

У 1925 році компанія Warner Brothers, що знаходилася тоді на межі банкрутства, вперше зважилася на звуковий проект. Перші кілька картин пройшли повз глядача, але далі був успіх! З'явився фільм, що перевернув світ.

6 жовтня 1927 року — день прем'єри картини «Співак джазу» — прийнято вважати днем народження звукового кіно.

Паралельно з появою звуку на екран почали прориватися яскраві фарби, а чорно-білі фільми — відходити у минуле. У 1924 році вийшло кілька кольорових картин (серед них — «Мандрівник порожнечі»), які підірвали зали.

«Доктор Джекілл і містер Хайд» (1920)
Режисер Джон С. Робертсон

«Кабінет доктора Калігарі» (1920)
Режисер Роберт Віне

«Малюк» (1921)
Режисер Чарльз Чаплін

«Носферату. Симфонія жаху» (1922)
Режисер Фридрих Вильгельм Мурнау

«Привид Опери» (1925)
Режисери Лон Чейни, Руперт Джулиан, Эдвард Седжвик, Эрнст Леммле

За 100 років на екрани вийшли мільйони картин. Вони настільки трансформувалися, що зараз навіть важко уявити, що колись усе було по-іншому. Відверта еротика, насилля, наркотики, суїцид — все це вийшло на великий екран і давно стерло обличчя перших спроб у кіноіндустрії, які свого часу вважалися канонічними і геніальними.

Технології кіновиробництва та новітні кінотеатри не тільки зробили фільми реальнішимими за життя, але й допомогли вдосконалити інші життєво важливі сфери.

За століття стався плавний, але вражаючий перехід від епохи живого спілкування до епохи «самотності в мережі». Атмосферу «Великого Гетсбі» важко порівняти з сьогоденням, де панують гаджети. У світі, де завжди можна написати будь-кому, навіть телефонні дзвінки вийшли з моди.

Колись для того, щоб не випасти з контексту, достатньо було щотижневої газети. Сьогодні гучні теми змінюються так швидко, що після одного дня «інтернет-детоксу» люди перестають розуміти, про що взагалі йдеться у новинах. Твіттер та Фейсбук стали одними з основних постачальників інформприводів для великих ЗМІ, включаючи телеканали. У соцмережі «переїхали» ключові політичні особи, а люди перетворилися на «користувачів», які набагато більше спілкуються, але набагато менше знають одне одного.

Проте, інтернет можна назвати як руйнівником людських стосунків, так і помічником у їх побудові. Завдяки всесвітній мережі люди збираються на мітинги, влаштовують майстер-класи, продають та купують товари, знаходять реальних друзів по інтересам та навіть кохання всього життя.

Ще 100 років тому і навіть раніше були озвучені кілька вельми фантастичних на той час ідей, які знайшли втілення в сучасному світі. Ось кілька з них:

Поширення автомобілів, розвиток автодоріг, платні автобани, центральне опалення, побутову техніку, надпотужну зброю, клонування і практично все, що було придумано людством, описав в своїх численних романах засновник жанру наукової фантастики Герберт Веллс. Перший його твір, «Машина часу», побачив світ ще у 1895 році.

Поява роботів. Чеський письменник Карел Чапек не просто передбачив їх створення — йому і належить цей термін. Вперше «роботи» з'явилися в 1920 році в п'єсі «Р.У.Р. (Росумські універсальні роботи)», написаній Чапеком разом із братом Йозефом.

Космічний апарат для польоту на Марс. Герої роману Олексія Толстого «Аеліта», опублікованого в 1923 році, побудували його за кресленнями Микола Кибальчича і полетіли на Червону планету.

Трансплантація органів і генна інженерія. Їх описав у своїх романах «Вічний хліб» і «Людина-амфібія» (1928) радянський письменник-фантаст Олександр Бєляєв.