Міф чи правда: вітаміни не лікують, лікарі просто на них заробляють
Чесні відповіді від лікаря

Деякі пацієнти свідомо викреслюють зі свого списку призначень вітамінні препарати. Мовляв, вітаміни все одно не лікують, а єдина користь від них − тільки для самого лікаря, який "отримує відкат від кожного призначеного препарату".


Але чи так це, і чи дійсно вітаміни не допомагають у процесі лікування? На гострі запитання відповідає Євгенія Коржевська, клінічна дієтологиня, лікарка-консультантка КМКЛ №4, UCTClinic.


В рамках спецпроєкту «Лікарі − відверто про вітаміни і вітамінні комплекси» від OBOZREVATEL і Orthomol Євгенія розповіла, яку роль відіграють нутрієнти в процесі лікування і відновлення, які захворювання розвиваються на тлі нестачі вітамінів і чому нутрієнти важливо вживати для профілактики.

Редація:
Невже дійсно важливо вживати вітаміни в процесі лікування й відновлення після хвороби?
Лікарка:
Вітаміни – це група речовин, різних за своєю хімічною структурою, які забезпечують більшу частину біохімічних процесів в організмі. Вітаміни потрібні для життєво важливих функцій, таких як енергетичний обмін, біосинтез амінокислот і жирних кислот, окислювально-відновні реакції, синтез гормонів, згортання крові, клітинна регенерація, нормальний розвиток ембріона. Здоровий ваш організм чи має якісь захворювання – вітаміни потрібні, щоб забезпечувати ці функції.

Іноді хвороби або певні стани призводять до недостатнього надходження вітамінів, а іноді недостатність вітамінів призводить до хвороб. В обох випадках показано додаткове вживання вітамінно-мінеральних комплексів. Крім вітамінів, організму потрібні мінеральні речовини, такі як кальцій, калій, мідь, магній, цинк, фосфор, хром, селен. Вони входять до складу всіх органів і систем, беруть участь у синтезі гормонів, білковому, жировому і вуглеводному обміні, в засвоєнні вітамінів.
Редакція:
Чи справді деякі захворювання і стани можуть розвиватися на тлі браку нутрієнтів в організмі? Чи допоможе приймання вітамінів одужати?
Лікарка:
Звичайно. Ці стани називаються авітамінози й гіповітамінози. Авітаміноз – це виражений дефіцит будь-якого вітаміну. Такі стани, на жаль, виникають досі в країнах, де наявний масовий голод. В Україні ж частіше трапляється гіповітаміноз – помірний або легкий дефіцит одного або декількох вітамінів. За гіповітамінозу симптоми частіше нечіткі, неспецифічні.

У разі дефіциту мінеральних речовин розвиваються характерні проблеми в тому чи іншому органі або системі:

  • Дефіцит йоду впливає на функцію щитовидної залози.
  • Дефіцит цинку – на роботу імунної системи (тімулін – гормон, який відповідає за дозрівання імунних клітин – синтезується тільки за наявності цинку).
  • Дефіцит заліза призводить до залізодефіцитної анемії.
  • За дефіциту кальцію виникає рахіт у дітей, остеопороз, руйнування зубів.
  • Недостатність калію – дуже небезпечний стан, здатний призвести до порушення ритму серця.
  • Якщо організму не вистачає селену, розвивається безплідність, підвищується ризик серцево-судинної патології.
  • Магній – кофактор понад 300 біохімічних реакцій в організмі. Це один із головних елементів захисту від стресу. Водночас більшість людей живе з дефіцитом магнію, тому що ми не отримуємо його достатньо з їжею.

Тому, безумовно, у разі виявлення будь-якого з перерахованих станів необхідно вживати вітаміни й мінеральні речовини додатково.
Редація:
Чи правда, що за деяких діагнозів організм починає витрачати більше певних вітамінів і мікроелементів, тому приймання їх дуже важливе?
Лікарка:
Потреба у вітамінах та мінеральних речовинах залежить від стану організму, навколишнього середовища, віку й фізичної активності. Підвищена потреба може виникати під час вагітності й лактації, роботі під землею або за високих температур довкілля, у разі сильного стресу, інтенсивних фізичних навантажень, у підлітків.

У разі інфекційних, серцево-судинних, аутоімунних, гастроентерологічних, неврологічних захворюваннях, у разі цукрового діабету завжди підвищена витрата вітамінів, вітаміноподібних речовин, мікроелементів із причини недостатнього надходження або порушення засвоєння.

Наприклад, якщо порушено кишковий мікробіом, вітаміни і мікроелементи не будуть засвоюватися адекватно. Під час запалення верхніх відділів стінки тонкого кишківника, де всі вітаміни й мікроелементи засвоюються за нормальних умов, процес метаболізму буде порушений і виникне полідефіцит.

Вітаміни й мікроелементи мають забезпечити життєво важливі функції реакції, про які ми говорили раніше, а під час захворювань витрати на репарацію або боротьбу з інфекційними агентами підвищені.
Редація:
Кажуть, що людям, які харчуються збалансовано, жодні вітаміни для поліпшення їхнього стану не потрібні взагалі. Це правда?
Лікарка:
Перше: потреби у вітамінах та мікроелементах залежать від багатьох факторів. Навіть якщо людина організувала собі різноманітний раціон, вживає рекомендовані п'ять порцій овочів і фруктів, достатню кількість білкових продуктів (м'яса, риби, яєць, сиру, кисломолочних продуктів), цільнозернові крупи, горіхи тощо, але перебуває в постійному стресі або має захворювання шлунково-кишкового тракту, не завжди цей раціон означає достатнє надходження, адже можуть бути підвищені витрати.

Друге: практично всі ми, незалежно від раціону, з їжі отримуємо недостатньо щонайменше вітаміну D і магнію.

Третє: збалансованість раціону багато хто визначає самостійно, взявши інформацію з недостовірних джерел і не враховуючи індивідуальні потреби. А тому часто така збалансованість – ілюзія.

Четверте: велика кількість вітамінів руйнуються під час неправильного зберігання і приготування їжі (довге термічне оброблення, приготування у відкритому посуді, використання мідного посуду тощо).
Редація:
Чи дійсно деякі вітаміни можна отримувати в достатній кількості тільки за допомогою сезонних продуктів?
Лікарка:
Справа не в сезонності. Наприклад, вітаміни групи В містяться в м'ясі, субпродуктах, яйцях, молочних продуктах, цільнозернових крупах. Вітамін С – в капусті, цитрусових, ягодах і фруктах, квашених овочах, зелені, шипшині, навіть в картоплі і грибах. Вітамін А – в печінці тварин, вершковому маслі, риб'ячому жирі, молочних продуктах і яйцях, а його ізомер бета-каротин – в овочах і фруктах помаранчевого, жовтого і червоного кольору, які є в усі сезони. Головне – правильно готувати, вживати достатню кількість свіжих овочів, фруктів, зелені.

Проте сезонність є важливою для вітаміну D. Найбільше ми отримуємо його влітку, перебуваючи на вулиці, засмагаючи. Тому що це основний наш шлях отримання – через шкіру за допомогою ультрафіолету. Харчові джерела – оселедець, жир печінки морських риб, ікра, вершкове масло і молочні продукти, яйця – не покривають потреби, як показало останнє дослідження проф. Поворознюка В.В., президента Української асоціації остеопорозу.

Тому наразі існують міжнародні рекомендації вживати вітамін D з жовтня до квітня людям зі світлою шкірою, а смуглошкірим – постійно. Доза визначається завдяки аналізу на вміст вітаміну D.
Редакція:
Чи існують особливості засвоєння вітамінів пацієнтами з цукровим діабетом? Дефіцит яких нутрієнтів часто виникає в них і чому?
Лікарка:
ід час цукрового діабету виникають такі загрозливі ускладнення, як полінейропатія (ураження нервових клітин) і ангіопатія (ураження судин). Через це розвиваються серцево-судинні захворювання, неврологічні порушення, ураження сітківки очей, трофічні незагойні виразки на шкірі.

Потреби в різних регуляторних факторах у разі діабету зростають. Тому абсолютно необхідне додаткове вживання вітамінів групи В. Вони підвищують чутливість клітин до інсуліну, захищають нервові клітини, покращують мікроциркуляцію, підвищують стійкість клітин до кисневого голодування (гіпоксії), що є дуже важливим у разі діабету будь-якого типу.

Також абсолютно необхідним є холін (поліпшує жировий обмін у печінці й захищає від атеросклерозу), магній (як антистресовий і судинорозширювальний фактор), вітамін С (сильний антиоксидант, захищає і зміцнює стінки судин), вітамін Е (поліпшує чутливість тканин до інсуліну, сприяє регенерації, антиоксидант).

Крім того, велике значення мають такі мікроелементи, як цинк (входить до складу інсуліну та регулює роботу імунної системи), хром (покращує метаболізм глюкози), селен (як структурний елемент багатьох білків).

Окремо варто зазначити інозит (вітаміноподібні речовини або вітамін В8). Інозит знижує холестерин, необхідний для жирового обміну, захищає нервові клітини і регулює їх харчування, підвищує чутливість нервових клітин до глюкози. Навіть трохи знижує апетит. Компанія Orthomol розробила прекрасний полівітамінно-мікроелементний комплекс Orthomol Aurinor, що містить інозит та всі інші необхідні вітаміни й мікроелементи.
Редація:
Існує думка, що у разі залізодефіцитної анемії допомагають виключно препарати заліза. Чи це так?
Лікарка:
Не зовсім так. Під час анемії легкого ступеня (рівень гемоглобіну від 100 г/л) можна використовувати полівітамінно-мікроелементний комплекс, де міститься частина добової рекомендованої дози заліза, а також дієту, багату на продукти, які містять залізо (м'ясо, субпродукти, яйця, гречка, гранати, яблука), вітаміни С і А.

За більш важкої анемії потрібні препарати заліза. Там дозування більше, що обумовлює і деякі побічні явища препаратів, наприклад, запори й нудоту. Проте їхнє призначення – швидко підняти рівень гемоглобіну. Полівітамінні комплекси в таких випадках призначають уже після досягнення необхідних рівнів.
Редація:
Якщо людина почуважться добре і в неї немає скарг, чи є сенс вживати вітаміни? Чому лікарі призначають нутрієнти для профілактики?
Лікарка:
Якщо наявна постійна втома, сухість шкіри, ламкість волосся й нігтів, білі цятки на нігтях, випадання волосся, зниження лібідо, пригніченість, гнійничкові висипання, тріщини в кутах рота – це можуть бути неспецифічні симптоми гіповітамінозу й нестачі мікроелементів. Якщо ви впевнені, що не маєте жодних недіагностованих проблем зі здоров'ям (а для цього варто відвідати свого лікаря), то так, є сенс почати вживати полівітамінно-мікроелементний комплекс.

Ефект залежить від ступеня початкової недостатності вітамінів і мікроелементів, від причин, через які призначається комплекс (через хворобу або профілактично).

Профілактично всім призначати вітаміни і справді немає сенсу. Є певні групи осіб, які мають потребу в додатковій профілактичній сапплементації: це люди, що займаються важкою фізичною діяльністю, вагітні, ті, хто сидить на жорстких обмежувальних дієтах, люди на фізичній реабілітації. Окремо я б ще виділила людей, схильних до сезонного смутку. Це реальна проблема, пов'язана з особливостями синтезу ендорфінів. Таким людям прийом вітамінів значно полегшує осінньо-зимову хандру.

Сьогодні на ринку існує величезна кількість різних полівітамінно-мікроелементних комплексів. Вибираючи, потрібно пам'ятати про те, що деякі вітаміни є антагоністами один для одного, і щоб біодоступність комплексу була високою, серйозні компанії, такі як Orthomol, розділяють або гранулюють вітаміни й мікроелементи.

Тобто в одній таблетці ви далеко не завжди отримаєте весь спектр корисних речовин. І не забувайте, що все-таки питання про необхідність вітамінів і мікроелементів для вас повинен вирішувати ваш лікар.

Будьте здорові!
©2020 Всі права застережено