Примите участие
в розыгрыше
планшета Участвовать
Приз
ЭкономикаШоу

/Другие виды спорта

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

875

Живий класик тернопільської журналістики якось сказав, що при постійному перебуванні поряд з таким ревом двигунів загострюється захворювання на шизофренію, а за видовищністю цей вид спорту може конкурувати зі штовханням ядра. Інший класик з числа місцевих спортивних легенд вважає, що водно-моторників повернули до Тернополя, бо з більшості європейських країн їх вже повиганяли через екологічні мотиви. В принципі, якась доля правди у висловлюваннях того й іншого є. Проте для Тернополя, де споглядання справжнього спорту обмежується успіхами біатлоністів, виступами волейбольної "Галичанки" у чемпіонаті, який лише умовно можна назвати національним, баскетболістів і гандболісток у нижчих лігах, а також сумнівної якості друголіговим футболом, чемпіонати з водно-моторного спорту стали проривом. З усіх точок зору. Найперше – з розважальної. Бо не сприймати ж як шоу ситуативні концерти в рамках політичної агітації.

Зрештою, сподівання на те, що спортивний прорив у Тернополі таки буде зроблено, таки є. Обнадіяла найперше програма святкувань Дня незалежності, котра плавно переходить у відзначення Дня міста. Значна частина заходів – спортивні. Окрім чемпіонату світу з водно-моторного спорту і першості України з аквабайку проводилися турніри з гандболу, волейболу, боксу і шахів. А своєрідним відкриттям стало перепливання озера відомими політиками і місцевими плавцями, серед яких виділявся чемпіон Європи, фіналіст двох Олімпіад Олександр Волинець. Поряд плив мер Тернополя Сергій Надал, котрий в шкільні роки відвідував з Волинцем одну плавальну секцію. "За день до запливу спробував проїхатися на скутері, - каже пан Сергій. – Так ось – плисти самому важче".

Від берега до берега, а то приблизно 500 метрів, добралися всі, хто стартував. Тернополяни переконалися, що їхні владоможці плавати вміють. Тепер залишається сподіватися, що вони створять умови для занять плаванням для звичайних людей. Бо чи не показово, що всього за годину до старту "зіркового" запливу практично на тому ж місці втопився молодий хлопець?

До слова, той же Волинець до першої в своєму житті Олімпіади в 2000-му році готувався якраз на Ставі. Через те, що влітку жоден з тернопільських басейнів не функціонував. Саме на цьому озері робила свої перші кроки одна з найсильніших віндсерфінгісток світу Ольга Маслівець, за плечима котрої чотири Олімпіади, зокрема – четверте місце Лондона-2012. Тому, віриться, що на започаткованій цими днями "Алеї зірок" Тернопільського ставу будуть відзначені не лише переможці водно-моторних чемпіонатів, а й представники інших видів спорту, ті, кому це озеро допомогло здійнятися на європейські й світові вершини. Поки ж перші дві позиції на "Алеї" віддані чемпіону світу-1987 Олексію Ішутіну з Росії й дворазовому чемпіону планети в класі "SuperSport", корінному тернополянину Віктору Шемчуку, який як президент Національної федерації з водно-моторного спорту власне й є натхненником й організатором нинішніх подій. Про литовця Едґараса Рябка, котрий торік у Тернополі виграв чемпіонат Європи, не згадали. Сподіваємося, поки що .

Наразі ж Тернопіль вирішив зайняти недоторкану нішу, зробивши спробу стати центром проведення водно-моторних чемпіонатів усіх рівнів. Торік на Ставі проводився чемпіонат Європи, зараз тут провели чемпіонат світу. Попередній відбувся у 1987-му і також у Тернополі. Звісно, статус повноцінного мундіалю у цих змагань відносний, адже тут відбувався четвертий етап чемпіонату світу в престижному класі F500, мундіаль у юніорському класі JT250, першість східної Європи в класі Rn2000 й Кубок мера Тернополя в класі T550.

Треба сказати, що до старту цих змагань місто суттєво причепурилося. Найперше кидається в очі оновлення з 1970 року не реконструйованої набережної. Вона потребувала укріплення через постійні зсуви ґрунту. Окрім того, вздовж озера майже не горіли ліхтарі, постелений давно асфальт себе морально вичерпав. Ту частину набережної, де відбувався чемпіонат, обладнали спеціально під змагання з водно-моторного спорту, змонтувавши своєрідний пірс. Нова альтанка на Острові кохання, скрізь нові ліхтарі, часткова заміна бруківки – то лише парк Шевченка. Також там і в усій центральній частині міста дано нове життя старим фонтанам, котрі практично не функціонували ще з совєцьких часів. Знову запрацював штучний водоспад "Сльози Гронського" вздовж сходів поруч з замком пана Тарнавського. 23 серпня на Театральному майдані відкрито пам’ятник Незалежності.

Іншими словами, Тернопіль створив собі в очах гостей з 12-ти країн гарну обгортку. Іноземцям вона очевидно сподобалася. Самі ж організатори чемпіонату кажуть, що кошти вкладали не стільки у власне підготовку до змагань, скільки в покращення інфраструктури міста. Бюджет власне турніру складає приблизно 30-40 тисяч гривень. Якщо то справді так, то прибутків місто отримало набагато більше. Навіть від торгівлі в створених спеціально до свят тимчасових кафе. Але не треба забувати, що заповненими на час проведення чемпіонату виявилися усі тернопільські готелі.

Суттєвий недолік тернопільського мундіалю полягає в гострому дефіциті виходків. Зібравши навколо змагань 50 тисяч людей, організатори змогли встановити лише чотири біотуалети на території боксів, відгородженого місця, де розташувалися команди. Простолюддя вимушене було вистоювати черги, аби втрапити в єдиний існуючий клозет, в якому до того ж виявилася закритою на ремонт чоловіча частина. Через те всі без різниці спорожнялися в чотирьох кабінках з літерою "Ж". Як тут не згадати, що на відкритому після реконструкції в травні Тернопільському міському стадіоні проблема була схожою. Зараз там ситуація виправлена завдяки форсованій підготовці арени до Євро-2012 в якості офіційної фан-зони.

Також місцева влада не подбала про посилений рух громадського транспорту в пізні години. О 23.00, коли закінчувалися концерти, на вулиці з набережної виходили тисячі людей, котрі розбрідалися різними закутками центру міста, аби викликати таксі. Не виходило, бо машин було явно недостатньо і оператори таксофірм про це прямо говорили.

Самі ж змагання були проведені майже ідеально. Докопатися можна хіба-що до неповноцінної озвучки вздовж території озера. На цьому, між іншим, торік в інтерв’ю "Обозревателю" наголошував організатор чемпіонату світу-1987 Владислав Савва. "Пан Савва трохи лукавить, кажучи, що у 1987-му була повноцінна озвучка, - коментує Віктор Шемчук. – Звісно, в ідеалі це питання треба вирішувати і до наступного року влада Тернополя обіцяє це питання закрити. Наразі ж, вважаю, з тим, що відбувалося на воді, могли розібратися всі бажаючі. Вздовж Ставу роздавали програмки й з їхньою допомогою кожен бажаючий міг визначити для себе лідерів й аутсайдерів".

Українців серед фаворитів не було. Проте й поза межами призерів наші гонщики не залишилися. В класі T550 друге слідом за росіянином Олексієм Бичковим місце посів черкащанин Андрій Лисенко. Щоправда, найбільшою увагою серед представників ЗМІ користувався не Андрій, а його 14-річна донька Анастасія. Навіть не тому, що у класі JT250 вона посіла сьому позицію. Звісно, то досягнення. Адже раніше українці в цьому класі вище 12-го місця не здіймалися. Настя була популярною, бо лише вона разом з росіянкою Мариною Орловою представляли на цих змаганнях прекрасну стать.

"Зізнаюся, я засмучена, - каже Анастасія в інтерв’ю "Обозревателю". – Якась тернопільська вода для мене нещаслива. Торік не змогла виступити тут, як можу, на чемпіонаті Європи, зараз стала сьомою на чемпіонаті світу. Хотілося бути вище. І не скажеш, що тернопільська траса якась особлива. Після фінішу батько вказав мені на помилки. Основна з них – невдалий вихід з поворотів. Над цим багато працювали й раніше, але тепер треба акцентувати свою увагу на помилках ще більше".

Анастасія Лисенко каже, що хоче залишитися у водно-моторному спорті надовго й міняти виду діяльності не збирається. Цьогоріч вона вперше виступила за кордоном й теж посіла на чемпіонаті Європи в Ризі сьоме місце. А переможцем тернопільського мундіалю в юніорському класі став росіянин Артем Нікітін.

Чемпіоном східної Європи в класі в класі Rn2000 став латвієць Маріс Василевскіс. Спортсмен зізнається, що це найвище досягнення в його кар’єрі. "Водно-моторним спортом розпочав займатися у 19 років в рідній Ризі, - каже Маріс. – З того часу об’їздив чимало змагань. Вигравав менш значимі, але таких перемог, як у Тернополі не було. Виходить, до цього успіху йшов понад 30 років". Додамо, що фінансує себе новоспечений чемпіон сам. Він є власником фірми зі встановлення теплотехніки. Каже, що тренується у вільний час, хоча в останніх два тижні готувався дуже інтенсивно. Тренувальною базою довгі роки виступають води рідної річки Даугави. Василевскіс переконаний, що шкоди від водно-моторного спорту для водного середовища нема взагалі. "Якщо гонщики добросовісні й не виливають у воду бензину, то для ріки є тільки користь. Наші "човни" на високій швидкості створюють у воді кисень" - констатує Маріс.

У найпрестижнішому ж класі F500 достроково, за етап до завершення змагань виборовши титул чемпіона світу, переміг словак Маріан Юнґ. У Тернополі чемпіону дуже сподобалося. Засмутила лише церемонія нагородження, яку провели ледь не наспіх, без національних гімнів на честь переможців, без обливання шампанським безпосередньо на п’єдесталі. "Взагалі у вас гарно, - каже Маріан. – Мені приємно стати чемпіоном світу саме тут, у Тернополі. Видно, що організатори підійшли до проведення змагань з усією відповідальністю. Правда, я прилаштувався до змагальних умов не відразу. Дуже спекотно й це створювало проблеми з двигуном, з налаштуваннями. Мав певні проблеми, через що не зміг виграти перших двох гонок. Але щоб стати чемпіоном світу, мені було достатньо стати тут четвертим, тому ризикувати не було смислу. Втім, третя гонка склалася якнайкраще. Тепер видно, що працював недарма. Вдома будуть дуже задоволені. Я представляю клуб "Дукла" - армійський, аналог вашого ЦСКА. Вони створюють мені умови для тренувань вдома, а основне фінансування отримую з німецького клубу".

…На закритті чемпіонату, в момент, коли Юнґ разом з земляком Робертом Генчем, котрий посів третє місце, перед сценою обливалися шампанським, Віктор Шемчук подарував тернопільському муніципалітету скутер класу JT250. Цей дарунок – доволі символічний, адже на другому поспіль форумі світового рівня на Тернопільському ставі нема власне тернополян. Очевидно, презент має знаменувати остаточне відродження водно-моторних традицій у Тернополі.

"Разом з представником тернопільської філії Федерації водно-моторного спорту України Костянтином Маципурою ми зустрічалися з латвійцями, литовцями і естонцями, де наш вид розвинений дуже сильно і де будують човни, - розповідає пан Шемчук. – Ми розмовляли з керівниками найсильніших на сьогодні вітчизняних осередків водно-моторного спорту України з Дніпропетровська і Черкас. Вияснили всі нюанси й, думаю, вже з 1 вересня у Тернополі оголосять набір дітей до ДЮСШ. Вони пройдуть курс теоретичної підготовки до весни 2013-го, а потім, принаймні в класі JT250 буде команда, котра братиме участь в чемпіонаті України. Також плануємо підтягнути до всеукраїнського рівня тернопільських аквабайкерів. Звісно, я не вірю в те, що Тернопільська міська рада, облспорткомітет чи Товариство сприяння обороні України зможуть допомогти фінансово. Тому розраховуємо на організацію роботи за клубним принципом, коли люди приводитимуть до шкіл своїх дітей й спершу ми будемо навчати їх на тих човнах, які є, а в подальшому, якщо вони захочуть перемагати, доведеться шукати інвестора для покупки сучасного човна".

"У 80-ті роки я як чемпіон СССР мав три "Ґанси" - моторних човни класу "R1 Варбурґ" виробництва НДР, - ділиться старим досвідом майстер спорту Зиновій Загалюк. – Нам їх присилали по рознарядці з Москви. Мені як старому асові довіряли найбільше. Важко уявити, як воно буде тепер. По-перше, не відаю, де буде нова школа з водно-моторного спорту взагалі. На місці ДОСААФу вже другий десяток років успішно квартирується бізнесмен, політик, президент Федерації футболу Тернопільської області Володимир Мариновський. Ще одне пристанище водних технарів з народною назвою "курятник" успішно приватизував відомий в місті забудовник. Спеціалістів тут теж не залишилося. З моїх тренерів на цьому чемпіонаті був задіяний лише Раюк. Бурмицький кілька місяців тому помер, Сингаєвський спершу трохи працював на заводі "Ватра", потім торгував на базарі. Я теж залишився при технічній роботі – був кіномеханіком і водієм. Тепер ось на цьому чемпіонаті приходжу о сьомій ранку і знаходжуся тут аж до смеркання. Човнів мого класу вже не випускають, але за рештою слідкувати хіба менш цікаво?"

Загалом чемпіонат світу вдався. Як свідчення – відгуки учасників, позитивні емоції глядачів. В цифровому еквіваленті успішність тернопільського мундіалю відображають такі цифри: згідно з офіційною статистикою, в Інтернеті трансляції з веб-камер переглянули 60 тисяч відвідувачів, з них 12 тисяч дивилося змагання постійно. В 2013-му Сергій Надал з Віктором Шемчуком обіцяють привезти водно-моторний спорт до Тернополя відразу двічі. Спершу вони збираються провести тут чемпіонат України, потім – Всесвітній фестиваль з водно-моторних видів спорту. Організатори сподіваються, що через рік географія змагань буде ще ширшою. Цьогоріч найекзотичніштими були представники Південно-африканської республіки. Вони орендували човни у естонців й виступали у класі JT250.

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

Водно-моторна екзистенція у Тернополі. Фото

0
Комментарии
0
0
Смешно
0
Интересно
0
Печально
0
Трэш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наши блоги