Примите участие
в розыгрыше
планшета Участвовать
Приз
ЭкономикаШоу

/Олимпиада-2012

Ігри чи ігрища: суддівське блюзнірство на Олімпіаді

96

Кілька днів тому Міжнародний олімпійський комітет відправив додому відразу вісьмох індонезійських бадмінтоністів. За те, що ті, бачте, проявили неспортивну поведінку й дозволили собі програти ті поєдинки в групі, які не мали турнірної ваги. Вища справедливість. Однак коли кажеш "а", не треба забувати й про "б". Якщо МОК так бореться за чистоту спорту, то після того, що сталося в бої 1/8 фіналу олімпійського боксерського турніру в категорії до 75 кг між чинним чемпіоном світу Євгеном Хитровим з України й британським бійцем Ентоні Огого всі чиновники зобов’язані виключити аматорський бокс з програми Олімпіад.

Ці суперники провели на рівних перший раунд, в якому перевагу віддали британцеві – 5:3. Нехай. З початком другої трихвилинки почалося агресивне побиття. Євген Хитров робив зі своїм суперником все, що хотів. Молотив на всі боки. Двічі рефері відкривав рахунок, фіксуючи нокдауни. І що бачимо? Після другого раунду попереду знову Огого – 11:10. Здавна відомо, що якщо хочеш перемогти британця в боксі на його території, треба працювати виключно на нокаут. Як то зробив свого часу в бої за титул чемпіона світу за версією WBA Андрій Котельник в бої проти валійця Ґейвіна Ріса. Тоді теж перевага українця була очевидною, але за суддівськими записками з величезною перевагою лідирував той, на чиїй території проводився бій. Втім, Котельник зняв питання про переможця, відправивши Ріса в нокаут в 11-му раунді.

Втім, то професійний бокс, де нема захисних шоломів й жорсткіші рукавиці. Серед любителів виграти достроково складніше. Особливо коли зі своїм аматорським сприйняттям боксу в справу вмішуються ті, хто себе називає суддями. Власне, в третьому раунді бою Хитров – Огого рефері в рингу неодноразово розтягував суперників, видумуючи міфічні удари в потилицю, неіснуючі клінчі тощо. Всі ці діяння були спрямовані виключно для того, щоб Хитров, не дай Боже, не добив підданого Її Величності. Хоча навіть при цьому Євген робив, що хотів. Він лупцював місцевого бійця відчайдушно, демонструючи не лише технічну перевагу, а й зовнішній ефект.

Та потім був вердикт. Віслюки, які називають себе суддями, радилися дуже довго. Щось там мізкували своїми курячими мізками, а тоді видали: 18:18 і за рішенням суддів переможець – Ентоні Огого. З чого? Звідки? Припустімо, навіть якщо їхня хвора уява побачила за точними влучаннями нічию, були ж два нокдауни. Які мали б дати вирішальнуу перевагу українцеві.

Взагалі в історії аматорського боксу таких історій безліч. Найвідоміша – з фіналу Олімпіади-1988 у Сеулі, коли тоді ще юний американець Рой Джонс відверто знущався з місцевого улюбленця – корейця Сі-Гьон Пака. Заповнена вщерть сеульська 18-тисячна арена дивилася на все те з якимось завороженням, розуміючи, що справа безнадійна. Джонс, витанцьовуючи навколо суперника, "люблячи" викидав удари, не дуже в них вкладаючись. Кореєць навіть не робив спроб контратакувати. Коли ж після бою судді підняли руку Сі-Гьон Паку, це рішення шокувало навіть місцеву публіку.

Зрештою, ми маємо безліч своїх випадків. Приміром, віце-чемпіон світу-1997, майбутній чемпіон світу серед професіоналів Сергій Дзинзирук не став дочікуватися Олімпіади-2000 й перейшов у профі, бо не бачив смислу конкурувати з росіянином Олегом Саїтовим. Як би не бився українець в боях проти цього суперника, судді все одно підіймали руку Олегу.

З іншого ж боку, примарна надія, що "фахівці" з AIBA ще переглянуть своє рішення, є. І прецеденти маємо дуже яскраві. На Олімпіаді-1996 в Атланті в ролі Хитрова побував тоді ще нікому не відомий український супертяж Володимир Кличко. В його бої 1/8 фіналу з Ловренсом Клей-Беєм теж, на перший погляд, все було очевидно. Однак руку судді підняли не явному переможцеві, а Клей-Бею. Українська сторона подала протест й спеціальна комісія його задовольнила. Володимир Кличко став олімпійським чемпіоном.

Торік на чемпіонаті світу в Баку Василя Ломаченка відверто засудили у зустрічі 1/8 фіналу проти бразильця Робсона Консейсао. "Ми відразу подали протест, бо мали вагомий козир – рахунок 19:20. Суддя відрахував нокдаун бразильцеві, а потім виніс Ломаченку попередження за нібито удар нижче пояса. Одне рішення суперечило іншому. Протест ми подавали, практично не сумніваючись, що він буде задоволений. Відеоперегляд показав, що удар Ломаченка був чистим, по корпусу".

Іншими словами, сподіваємося на протест. Найперше, то буде тест на оспівану піснями й коментатором Мащенком впливовість президента НОК України Сергія Бубки. Японці ж у гімнастиці апелювали і їм вдалося відстояти свої права. До слова, справедливо, по що ми детально розповідали вчора. Якщо й хтось вкрав у нас ту медаль в командному багатоборстві у спортивній гімнастиці, то якраз британці, яких судді попри велику кількість помилок витягнули за вуха на третє місце. Окрім того, маємо й інші факти суддівського свавілля. Такого, як було в півфінальній сутичці особистої першості у фехтуванні на шаблях серед жінок, коли судді переглядали три перших рішення на користь росіянки Софьї Великої, котра зустрічалася з українкою Ольгою Харлан. Так у нас вкрали другий фехтувальний фінал цієї Олімпіади. А до того схожим чином постраждала корейська шпажистка А-Лам Шин. Німка Брітта Гайдеманн здобула свою півфінальну перемогу над нею після того, як провела за одну секунду чотири атаки. Секундомір при цьому ввімкнути забули, а протест корейської сторони проіґнорували.

Очевидне інше. Вони мають нас за ніщо. Вони, ті хто поливав нашу країну лайном, розповідаючи, що ми країна расистів, злодіїв і повій ніколи не зможемо провести футбольний чемпіонат Європи. Напоїли їх вболівальників дешевим пивом, витримали поламані на Хрещатику каштани й провели. Постулювавши пельки, тепер демонструють переваги своєї прозорості й демократії на наших спортсменах. Та й хіба лише спортсменах? Відомо, що британці заборонили в’їзд на свою територію президенту Білорусі Лукашенку. Грецьку спортсменку Параскеві Папахристу не допустили до участі в Олімпіаді через жартівливий допис у "твіттері", назвавши його расистським. Виявляється, є такі й у нас. Причина набагато банальніша, і все ж. Один з українських журналістів, отримавши акредитацію на Ігри, в підсумку не поїхав до Лондона. Бо йому не відкрили візи. Мотивація – на картці замало грошей. Запевнення, що потрібна сума буде внесена, не подіяли. Тепер наш колега дивиться Ігри в країні, де панує торжество найвищої демократії, по телевізору.

0
Комментарии
0
0
Смешно
0
Интересно
0
Печально
0
Трэш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наши блоги