Примите участие
в розыгрыше
Android смартфона Участвовать
Приз
ЭкономикаШоу

/Новости футбола

Спогади про майбутнє

28

Наче було це вчора

Щасливий народ тієї країни, де історичні періоди відраховують від дат Олімпійських ігор, кінофестивалів, футбольних чемпіонатів, а не від річниць воєн, катастроф і нещасть, усе йде до того, що людство незабаром вимірюватиме час видатними досягненнями в науці, культурі й спорті, а не перемогами у війнах або революціях. Майже десять років минуло після французького фіналу Кубку світу 1998 року, а радість стотисячної юрби на Єлисейських полях у Парижі досі згадується так, наче це було вчора. Не кажучи вже про свято життя нещодавнього німецького мундіалю.

Прощання з ВедмедикомВтім, і нам є що згадати. Однією з найщиріших і світлих сторінок у новітній історії СРСР залишається прощання московських "Лужників" із надувним Ведмедиком, талісманом Ігор 1980 року. Країни вже немає, а пам'ять про неповторні миті всесвітнього свята спорту продовжує жити. Стало дорослим нове покоління, у житті якого не було поки нічого подібного. Сподіваємося й віримо, що буде.

Олімпіада-80... спізниласяЗгадую далекий 1970 рік. Саме тоді Міжнародний олімпійський комітет уперше розглянув заявку Москви на проведення Олімпіади... 1976 року. Про це мало хто пам'ятає, але перший свій олімпійський тендер Москва програла канадському Монреалю. І лише за чотири роки, коли спортивний світ переконався в серйозності намірів Москви, вона отримала право на організацію ігор. Пам'ятає ту Олімпіаду й Київ, де проводили групові матчі учасники футбольного турніру. Хто з ким у Києві тоді грав, практично всі забули, зате фото- й кінокадри, що зафіксували переповнені трибуни стотисячного стадіону, досі викликають ностальгію.

Унікальний шансНайближчим часом на нашій землі не буде Олімпійських ігор. Ведмедикам-олімпійцям 80-х уздовж шосе Київ–Житомир ще стояти й стояти. Зате в житті нинішнього покоління може з'явитися свій великий спортивний фестиваль – шанс, що трапляється раз у житті, прийняти в себе європейський футбольний чемпіонат. Важко уявити, як багато це для нас означатиме!

Передчуття святаЗнову з'являється шанс кілька років провести під знаком футбольного свята. Ми зможемо йти до нього одночасно із просуванням країни до Європи. І здивуватися наприкінці шляху, зрозумівши, що ми від Європи вже нічим і не відрізняємося. Слідом за дивовижними колись макдональдсами, кока-колою, мерседесами й іншими "прикметами Європи", на які зараз і уваги не звертаємо, у наше життя прийдуть всі інші атрибути цивілізованого життя. Вони, безумовно, прийдуть до нас і без футболу. Але набагато пізніше й зовсім не так красиво й урочисто.

Коли підростуть хлопчакиДещо підстраховуючись, зазначу: якщо свято європейського футболу прийде до нас не у 2012-му, а в 2016 році, ми сприймемо очікування як належне. Тоді буде шанс не тільки стати господарем і учасником чемпіонату. Адже на той час розпочнуть більш доросле життя хлопчаки, які з легкої руки керівництва ФФУ чи не цілодобово займаються футболом врученими їм м'ячами, на побудованих для них площадках, під наглядом підготовлених для них тренерів. Повірте, легка доза скептицизму в моїх словах пов'язана лише з тим, що політики зовсім недоречно пересварилися. Але до Кардіффа українська делегація їде з вірою в успіх.

Наши блоги