До зустрічі в Токіо!
Фоторепортаж з Чепіонату Європи «Найкращі фігуристи на європейському льоду»
Не ловили зірок з неба й українські спортсмени. Детальний аналіз стану справ у цьому виді ще попереду, але деякі висновки можна зробити вже зараз. Для нас вони, на жаль, невтішні. Одне п’яте місце – у змаганнях спортивних пар (Волосожар/Морозов), тринадцяте – серед чоловіків (Ковалевський), десяте й тринадцяте у танцях на льоду (Задорожнюк/Вербило і Бекназарова/Зуєв відповідно) і... двадцять четверте у змаганнях жінок (Ірина Мовчан).
Так, саме у виді, де Україні першу олімпійську золоту нагороду принесла Оксана Баюл, маємо найгірший результат. Це при тому, що одиночників у нас ніколи не бракувало. Але пішли учорашні лідери і виявилося, що на зміну їм нікого немає. Більше того, ми навіть кращих не змогли представити, адже чемпіонці України Елеонорі Вінниченко наприкінці минулого року виповнилося лише 13 років, а в такому віці у змаганнях серед дорослих виступати не дозволяють. На три роки старша за Елеонору Ірина Мовчан, ймовірно, зробила все, на що здатна на цей час, причому виступала вона з травмою спини. Однак справа в іншому. Між Оленою Ляшенко, яка нещодавно завершила спортивну кар’єру, й цими дівчатами виникла прірва більш ніж у десять років! Причина такого стану справ банальна. В країні на певний час фігурне катання наче завмерло. Ковзанки закривалися, а ті, що не встигли переробити на складські приміщення або офіси, не відповідали необхідним вимогам для підготовки нових чемпіонів. Не випадково, мабуть, Альона Савченко, відповідаючи на запитання, чи підкорився б їй європейський подіум, якби вона залишилася в Києві, а не виїхала до Німеччини, каже, що здійснити б це було дуже важко.
Цікаво, що колишніх українок на чемпіонаті Європи вистачало. Юлія Обертас, виступаючи за Росію, в парі з Сергієм Славновим була четвертою серед спортивних пар. А найвідоміший тренер з Одеси Галина Змієвська, яка підготувала олімпійських чемпіонів Віктора Петренко й Оксану Баюл, привезла до Варшави улюблену спортсменку президента Грузії Олену Гедеванішвілі. Вона – не новачок дорослих чемпіонатів континенту. Минулого року в Ліоні Олена була п’ятою. Останнім часом ім'я Гедеванышвылы більше згадується в політичному контексті. Її батьків депортували з Москви, тому до чемпіонату Європи вона готувалася в США. Олена дуже старалася, і ледве не стрибнула на п’єдестал. Після першого дня змагань вона йшла третьою. Але, мабуть, перехвилювалася, і наступного дня наробила купу помилок, впала, й зайняла лише восьме місце...
- Не треба дівчинку критикувати, адже вона регулярно тренується лише останні три тижні, - каже Галина Змієвська. - До цього вона чотири місяці каталася коли доведеться. У США вона пішла у приватну школу, і тепер у неї все буде гаразд. Побачите, на березневому чемпіонаті світу вона виглядатиме зовсім по-іншому.
А медалі здобули спортсменки, які, як з’ясувала моя колега з Росії, виховувалися в спортивних сім’ях. У Кароліни Костнер фігуристка мати, а батько грав за збірну Італії на Олімпійских іграх. Сару Майєр тренує рідна тітка. У Киїри Корпі батько – хокейний тренер, який привів жіночу збірну Фінляндії до бронзових нагород Олімпіади 1998 року. Додамо також, що Корпі неофіційно визнали міс чемпіонату Європи.
Слід відзначити, що за "золото" вели боротьбу лише дві спортсменки. (Відрив Майєр від Корпі склав більше двадцяти балів!) Від італійки й швейцарки публіка була в захваті. А найважче, мабуть, довелося суддям. Техніка катання у них істотно не відрізняється. Можливо, швейцарка виглядала ефектніше, проте у італійки була більш складна програма. Костнер виконала її бездоганно й виборола золоту нагороду.
Додамо, що нинішня чемпіонка несла прапор своєї країни на Олімпійських іграх у Турині. Тоді рідний лід їй не підкорився, проте шанс стати кращою у світі у неї буде вже трохи більше, ніж через місяць.
Серед інших результатів відзначимо сенсаційний виступ чеха Вернера й упевнений фініш француза Жубера. Однак щоб підтвердити реноме найсильнішого, в Токіо чемпіону Європи треба буде ризикувати, адже там конкуренція значно вища. Японці й американці, а також швейцарець Ламб’єль також налаштовані на високі нагороди.
Відзначимо також невдачу чемпіонів світу з Болгарії пари Альбена Денкова/Максим Ставицький. Очевидно, чемпіонат Європи для них – це лише розминка. Головний старт для них – у Токіо.