Примите участие
в розыгрыше
планшета на Android Участвовать
Приз
ЭкономикаШоу

/Новости футбола

Андрей Воронин - лучший футболист Украины

239

Вихованець одесько-мюнхенгладбаського футболу (погодьтеся, поєднання таких географічних позначень, м’яко кажучи, незвичне) впродовж своєї чотирнадцятирічної кар’єри на найвищому рівні завжди позиціонувався на Батьківщині як фігура доволі неоднозначна. Однак фігура ця ніколи на футбольній дошці не стояла в рядах пішаків, будучи справді величною, неповторною і… з короною особливого сплаву гордощів та величезного таланту… Газета «Український футбол» щиро вітає Андрія Вороніна із завойованим титулом найкращого футболіста України 2011 року й бажає йому, аби його «особлива» корона ніколи не падала додолу!

Король, не визнаний народом

Багато років Андрія в Україні не визнавали зіркою — всі молилися на іншого Андрія (мабуть, справедливо). Свого часу Воронін приїхав у Київ зі своїм «Байєром», і в нашій столиці (і його столиці!) одного з лідерів німецької команди… відверто освистали. Подиву футболіста не було меж. Ситуацію, втім, зміг докорінно змінити відбір до ЧС-2006 збірної Олега Блохіна, та його фінальна частина.

По тому був перехід до «Ліверпуля», який зрештою таки визнали кульмінацією кар’єри футболіста (ніхто тоді й не підозрював, що зіркою можна бути й у московському «Динамо»!), а в Україні його по-справжньому цінували — він був уже своїм до нитки. От тільки в збірній до Ворони все ж було чимало претензій — мовляв, викладається не на повну чи грає «не так ефективно, як у клубі»…

Тож — знову боротьба: за своє ім’я, честь, справедливість… На щастя, боротися — покликання характеру Вороніна та його основна ігрова риса на футбольному полі. Він повсякчас доводив усім і кожному — величне серце лідера поважати має кожен.

Чорна пляма на білому Кролику

Необмежений футбольний хист Андрія бути найкращим цьогоріч сповна знайшов своє відображення на результатах усієї команди, а не лише одного гравця. У нинішньому чемпіонаті похизуватися йому, безсумнівно, є чим — 11 м’ячів і 12 передач у 29 поєдинках — це показник маестро. Найімовірніше, саме завдяки цим числам журі нашого референдуму, що складалося з різних верств футбольного люду Вітчизни, віддало перевагу капітанові московського «Динамо», котрий випередив своїх найближчих конкурентів — Андрія Ярмоленка та Анатолія Тимощука. Вибір більш ніж достойний, та при ньому, безсумнівно, більшість респондентів керувалася передусім останніми місяцями, а не таким «далеким» від нас початком року. А не варто забувати, що рік Кролика, хоч як це дивно, складався з двох рівних частин…

І перша з них в українця була недалекою від провальної, позаяк колишній тренер москвичів Міодраг Божович не бачив його у складі своєї команди. Черговий конфлікт у кар’єрі одесита — коли довкола його персони виникають чимало протиріч і… зневіра в його талант. Та чорногорцю він усе ж зумів довести свою боєздатність. Чорногорець клубу свою — ні. Прощання з Божовичем у квітні й зустріч із новим головним тренером Сергієм Силкіним стали поворотними для українця. Відтепер кожен його крок на футбольному прямокутнику наближав його до статусу гравця незмінного, пізніше — недоторканого, згодом — неповторного й зіркового.

Нинішнє московське «Динамо» грає за класичною, нині не найпопулярнішою схемою: 4+4+2. «Десятка» міцно зайняв місце одного з нападників, де його партнером по атаці є Кевін Кураньї. Майже всі позиційні атаки команди розвиваються у високому темпі, й після переходу середини поля з м’ячем повсякчас зустрічається Андрій. Воно й не дивно — Кураньї все ж більше залежить від підтримки партнерів, тож спочатку команда працює на Вороніна. Коли м’яч опиняється в українця, той за звичкою дивиться вперед (на відміну від нинішніх українських «бомбардирів») і, будучи мозковим центром команди, обирає напрям атаки, її русло, темп і тривалість…

Ми ж поки що можемо лише кусати лікті, що найкращий футболіст України 2011 року так і не провів жодного поєдинку в національному чемпіонаті. Можливо, й досі не надто його цінуємо?..

Коментар фахівця

Валентин БЕЛЬКЕВИЧ, один із найкращих футболістів Білорусі «всіх часів»:

- Вважаю перемогу Андрія Вороніна цілком справедливою. Більше того, мене дещо здивувало те, що його відрив від найближчих конкурентів порівняно невеликий... Безумовно, 2011-й став найкращим у його кар’єрі, навіть тримаючи в пам’яті три його сильні сезони в Німеччині (по одному - в «Майнці», «Байєрі» та «Герті»). У чому особливість його манери гри (наразі говоритиму лише про московське «Динамо»)? У тому, що він - плеймейкер, диспетчер, який при цьому забиває багато м’ячів. Будучи «мозком» команди, Воронін часто виступає і як її «наконечник» - «Мінуси»? Їх у нього я не бачу...

Найкращі футболісти України 2011 року

1. А. Воронін («Динамо» (Росія) – 145 очок (29 перших місць + 23 других + 12 третіх)

2. А. Ярмоленко («Динамо») – 118 (25+15+13)

3. А. Тимощук («Баварія» (Німеччина) – 112 (21+17+15)

4. М. Девич («Металіст») – 61 (5+16+14)

5. Є. Коноплянка («Дніпро») – 57 (5+12+18)

6. О. Гусєв («Динамо») – 45 (6+10+7)

7. Р. Безус («Ворскла») – 30 (3+4+13)

8. Я. Ракицький («Шахтар») – 19 (5+0+4)

9. С. Назаренко («Дніпро» + «Таврія») – 13 (1+3+4)

Футболісти року в Україні

1960 Юрій ВОЙНОВ («Динамо», п)

1961 Олег МАКАРОВ («Динамо», в)

1962 Валерій ЛОБАНОВСЬКИЙ («Динамо», н)

1963 Валерій ЛОБАНОВСЬКИЙ («Динамо», н)

1964 Віктор БАННИКОВ («Динамо», в)

1965 Віталій ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ («Динамо», н)

1966 Андрій БІБА («Динамо», п)

1967 Василь ТУРЯНЧИК («Динамо», п)

1968 Василь ТУРЯНЧИК («Динамо», п)

Володимир МУНТЯН («Динамо», п)

1969 Віктор СЕРЕБРЯНИКОВ («Динамо», п)

1970 Володимир МУНТЯН («Динамо», п)

1971 Євген РУДАКОВ («Динамо», в)

1972 Олег БЛОХІН («Динамо», н)

1973 Олег БЛОХІН («Динамо», н)

1974 Олег БЛОХІН («Динамо», н)

1975 Олег БЛОХІН («Динамо», н)

1976 Олег БЛОХІН («Динамо», н)

1977 Олег БЛОХІН («Динамо», н)

1978 Олег БЛОХІН («Динамо», н)

1979 Віталій СТАРУХІН («Шахтар», н)

1980 Олег БЛОХІН («Динамо», н)

1981 Олег БЛОХІН («Динамо», н)

1982 Анатолій ДЕМ’ЯНЕНКО («Динамо», з)

1983 Олег ТАРАН («Дніпро», н)

1984 Геннадій ЛИТОВЧЕНКО («Дніпро», п)

1985 Анатолій ДЕМ’ЯНЕНКО («Динамо», з)

1986 Олександр ЗАВАРОВ («Динамо», п)

1987 Олексій МИХАЙЛИЧЕНКО («Динамо», п)

1988 Олексій МИХАЙЛИЧЕНКО («Динамо», п)

1989 Володимир БЕЗСОНОВ («Динамо», з)

1990 Сергій ЮРАН («Динамо», н)

1991 Ахрик ЦВЕЙБА («Динамо», з)

1992 Віктор ЛЕОНЕНКО («Динамо», н)

1993 Віктор ЛЕОНЕНКО («Динамо», н)

1994 Віктор ЛЕОНЕНКО («Динамо», н)

1995 Юрій КАЛИТВИНЦЕВ («Динамо», п)

1996 Сергій РЕБРОВ («Динамо», н)

1997 Андрій ШЕВЧЕНКО («Динамо», н)

1998 Сергій РЕБРОВ («Динамо», н)

1999 Андрій ШЕВЧЕНКО («Динамо» / «Мілан», н)

2000 Андрій ШЕВЧЕНКО («Мілан», н)

2001 Андрій ШЕВЧЕНКО («Мілан», н)

2002 Анатолій ТИМОЩУК («Шахтар», п)

2003 Олег ВЕНГЛИНСЬКИЙ («Дніпро», н)

2004 Андрій ШЕВЧЕНКО («Мілан», н)

2005 Андрій ШЕВЧЕНКО («Мілан», н)

2006 Анатолій ТИМОЩУК («Шахтар», п)

2007 Анатолій ТИМОЩУК («Зеніт», п)

2008 Артем МІЛЕВСЬКИЙ («Динамо», н)

2009 Артем МІЛЕВСЬКИЙ («Динамо», н)

2010 Євген КОНОПЛЯНКА («Дніпро», п)

2011 Андрій ВОРОНІН («Динамо» Москва, н)

Источник

Наши блоги