Примите участие
в розыгрыше
экшн-камеры Участвовать
Приз
ЭкономикаШоу

/Новости футбола

Сильні всупереч обставинам

82

"Було по-різному, але так погано ще не було ніколи" - ці слова можна брати епіграфом міжолімпійського циклу-2012. Належать вони наставникові збірної зі стрільби з лука Вікторові Сидоруку, чемпіонові світу та Європи в якості спортсмена. Днями Віктор Васильович розтлумачив сказане: "Раніше я очолював збірні СССР, Італії й Іспанії. Багато років працюю з Україною. Зазвичай в перший післяолімпійський рік існує певне затишшя. Рух починається з другого року, на третій фінансування збільшують. До цього ми звикли. Однак зараз всі гроші йшли виключно на чемпіонат Європи з футболу. Про олімпійські види згадали лише в 2012-му. Це дуже погано".

Сумні реалії

Іншими словами, загальні мінорні настрої обивателів стосовно олімпійських очікувань не позбавлені підґрунтя. Чомусь здебільшого доводиться чути, що Олімпіада в Лондоні буде найгіршою в українській історії. Втім, смію стверджувати, що таке говорять ті, хто з внутрішніми реаліями вітчизняних олімпійських команд не дуже обізнаний. Та й складно бути обізнаним, коли ЗМІ засмічені виключно футболом, а про решту видів згадують рідко й висвітлюють їх несистемно, за залишковим принципом. Навіть журналістів, котрі б вникали в перепетії атлетик, стрільб та єдиноборств нині не дуже багато. Через те доводиться констатувати, що загальна спортивна освіченість українців дуже низька. Бо знати шкрабанів з умовних "ільїчьовцев" чи "донмєтів" - не означає розбиратися в спорті. Але маємо те, що маємо: шендриків і пічкурів в нашій країні знають набагато більше, ніж чемпіонів світу, видатних атлетів Терещук, Зантараю, Усика, Шелестюка, Рубана чи Саладуху.

Кількісно склад української збірної виглядає традиційно – 245 спортсменів. Більше було лише на Іграх-2008 в Пекіні – 254 атлети. В Афінах-2004 Україну теж представляло 245 учасників, в Сіднеї-2000 – 231, в Атланті-1996 – 230. Вже традиційно, другу Олімпіаду поспіль українці не будуть представлені в жодному з ігрових видів спорту. Просвітку в цьому напрямі нема й в наших реаліях бути не може. Бо на що можна розраховувати, коли президент Федерації волейболу Туровський місяць тому вільно відпускає до Азербайджану з прийняттям громадянства цієї країни відразу п’ятьох волейболісток молодіжної збірної, коли керівник гандбольної Федерації Миленький закриває очі на отримання російського підданства однією з найталановитіших гравців Реґіни Шимкуте?

Корупція процвітає, але на це ніхто не звертає уваги. Волейболісти, гандболісти виїздять з України контейнерами в зовсім юному віці. Вищі органи влади незалежно від політичної приналежності цього вперто не помічають, а керманичі федерацій, користуючись такою байдужістю, дають спортсменам зелене світло, мотивуючи це нездатністю стримати людину вдома. Звісно ж, вигоди від таких злочинних для українського спорту "трансферів" не має ніхто. Офіційно. Правда, новенькі квартири, куплені особами, начебто непричетними до переїздів, з цими виправданнями жваво контрастують.

Український баскетбольний чемпіонат перетворився в змагання другосортних легіонерів, чиї команди ослаблені присутністю ще слабкіших українців. Проте українська федерація баскетболу не має контролю над ситуацією. Більше того, з нового сезону в чоловічій Суперлізі відмінили ліміт на легіонерів, що мінімізує появу талановитих баскетболістів ще більше. Жіночий баскетбол в 1995-му приніс Україні перше в її історії "ігрове" золото після перемоги на першості континенту. Зараз цей вид жевріє, але збірна навіть в таких умовах примудрилася вийти до фіналу Євробаскету-2013.

Стабільність

Благо, з циклічними й силовими видами спорту ситуація набагато краща. Зміна поколінь минула й прогнозованої катастрофи після відходу з активного спорту вихованців совєцької спортивної школи не відбулося. Більше того, чоловіча команда з дзюдо вперше поїде на Олімпіаду в повному складі. Боксери їдуть до Лондона з чотирма чинними чемпіонами світу й одним віце-чемпіоном планети на чолі. Дуже перспективну, але вже здатну на високі досягнення команду мають легкоатлети. Важкоатлети-чоловіки претендують на медалі відразу в трьох видах. Жіноча збірна з боротьби виграла два останніх чемпіонати Європи в командному заліку. Дуже сильні команди Україна повезе в кульовій стрільбі, академічному веслуванні та чоловічій стрільбі з лука. В складі збірної з сучастного п’ятиборства – призер чемпіонату світу Дмитро Кирпулянський та чинна чемпіонка планети Вікторія Терещук.

Поступово виправляється ситуація після суттєвого занепаду в плаванні. Попередній тренерський штаб на чолі з Іваном Сиваком не подбав про підготовку резерву, через що за золотим поколінням (Клочковою, Силантьєвим, Сердіновим, Лісогором, Волинцем, Бреусом, Амшенніковою) утворилася пустка. Фактично, з початком нового олімпійського циклу Сергію Бондарю, котрий замінив Сивака, довелося проводити початкову селекцію й формувати нову збірну. Тренер перегляднув сотні юних плавців й обрав з них обойму. Мало хто вірив, що з тої селекції вийде щось путнє. На ділі ж маємо, що до Лондона Україна везе наймолодшу і одну з найперспективніших у світі плавальних команд. При цьому Дарина Зевіна в плаванні на спині й Андрій Говоров у кролевому спринті реально претендують на нагороди Ігор-2012.

Пережила процес зміни поколінь й поступово стає на ноги збірна з греко-римської боротьби. До Лондона їде чотири спортсмени й це найменша кількість борців-класиків за часів виступів України самостійною командою. Проте ця команда володіє неабияким потенціалом: Василь Рачиба (до 84 кг) – претендент на медаль, Ленур Теміров (до 120 кг) та Євген Орлов (до 120 кг) – молоді й якщо не вистрелять зараз, то будуть опорою збірної в Ріо-2016.

Команда борців-вільників навпаки знаходиться на порозі процесу зміни поколінь. Дуже сумнівно, що чотириразовий чемпіон Європи Василь Федоришин (до 60 кг) та чемпіон світу-2006 Ібрагім Алдатов (до 84 кг) залишаться на наступний олімпйський цикл. Те саме стосується й срібного призера Олімпіади-2008 Андрія Стадника (до 66 кг), котрого тренерський штаб збірної справедливо залишив поза межами нинішньої олімпійської команди. Очевидно, що в розрізі наступної Олімпіади можна не хвилюватися за категорії до 66 кг і 120 кг, де є майбутні учасники лондонських баталій Андрій Кв’ятковський та Олександр Хоцянівський, а також за вагу до 96 кг, де окрім нинішнього олімпійця Валерія Андрійцева маємо талановитих Павла Олійника та Алена Засеєва. В решті категорій – невизначеність. Наразі ж варто констатувати, що для Федоришина й Алдатова Ігри-2012 можуть бути лебединою піснею й вони зроблять все можливе, щоб вінчати свою кар’єру олімпійськими медалями.

Схожі процеси відбуваються й у художній гімнастиці, кульовій стрільбі, а також в стрибках на батуті. Жіноча команда зі стрільби з лука поїде до Лондона в послабленому складі через те, що не встигла відновитися після народження дитини чемпіонка світу-2009 у міксті Вікторія Коваль. В команді з настільного тенісу є перша в незалежній історії призерка чемпіонатів континенту в цьому виді спорту Маргарита Песоцька.

Дергадація

Де маємо справжній регрес, так то в жіночій важкій атлетиці. Президент федерації Анатолій Писаренко відкрито поконфліктував з багаторічним тренером команди, досвідченим Василем Кулаком. Врешті, Василя Григоровича прибрали з посади, а на його місце поставили бронзового призера Ігор-1996 Дениса Готфріда. Окрім того, з’явилися кадрові труднощі. Не змогла відновитися після травми бронзова призерка Ігор-2008 Наталія Давидова, а володарка срібла тих Ігор Ольга Коробка дискваліфікована на чотири роки за вживання допінгу. Юлія Довгаль, котра могла стати заміною Ользі в категорії понад 75 кг, торік прийняла громадянство Азербайджану і вже виграла під прапором нової країни бронзу чемпіонату Європи. Ось і маємо, що з наявного складу шанси на медаль має лише представниця ваги до 58 кг Юлія Калина.

Ще гірша ситуація – в спортивній гімнастиці. В минулому олімпійському циклі впрерше в історії не потрапила на Ігри чоловіча збірна, зараз те саме сталося з жіночою. Що найцікавіше, що тренував ті команди президент Федерації, олімпійський чемпіон Барселони-1992 Ігор Коробчинський. Показово, що тренерові чоловічої збірної Юлієві Куксенкову його попередник залишив фактично випалену землю. В цій команді нема бронзового призера Ігор-2008 у вправах на кільцях Олександра Воробйова й олімпійського чемпіона-2004 у вправах на брусах Валерія Гончарова. Але при цьому новий наставник несподівано для багатьох вивів чоловічу збірну на Олімпіаду в командній першості, а Коробчинський набагато більш талановиту команду жінок залишив поза межею лондонських Ігор. Цікаво, чи дочекаємося ми бодай колись якихось оргвисновків стосовно пана Коробчинського? Бо визнавати свої помилки самостійно Ігор Анатолійович, здається, не здатен.

Золотий потенціал

Так чи інакше, в цілому до Лондона їде доволі боєздатна збірна України, спроможна не погіршити показаного на трьох перших періоду незалежності Олімпіадах результату в 23 нагороди, а може й навіть покращити еталонний показник в 27 медалей на Іграх-2008. Золотих нагород може бути в межах десяти. Боксер Василь Ломаченко має всі шанси повторити свій успіх чотирирічної давнини й виграти золото тепер вже в категорії до 60 кг. Візуально конкурентів у нього нема взагалі. Не повинен залишитися без нагороди у вазі до 90 кг чемпіон світу Олександр Усик. Приблизно одинакові – доволі непогані – шанси на олімпійську перемогу мають ще два переможці торішнього мундіалю Тарас Шелестюк (до 69 кг), Євген Хитров (до 75 кг) та віце-чемпіон планети Денис Беринчик (до 64 кг).

Чинна чемпіонка світу в потрійному стрибку Ольга Саладуха в цьому році виступала нечасто, але на тих небагатьох змаганнях показувала результати близькі до 15-ти метрів, що дає підстави сподіватися, що в Лондоні донеччанка таки перестрибне цю гросмейстерську позначку й зможе виграти олімпійське золото. Наталія Добринська навесні стала чемпіонкою світу й побила світовий рекорд в п’ятиборстві. Тепер вона планує бити найвище світове досягнення й вдруге ставати олімпійською чемпіонкою на відкритому повітрі в семиборстві.

Четвірка парна в академічному веслуванні виграла п’ять останніх чемпіонатів Європи поспіль. Ці дівчата – чемпіонки світу-2010. Цьогоріч Яна Дементьєва, Анастасія Коженкова, Катерина Тарасенко та Наталія Довгодько вперше в історії виграли Кубок світу, здобувши першість в усіх трьох проведених гонках. Здатна повторити своє пекінске досягнення веслувальниця на байдарці Інна Осипенко-Радомська. Вікторія Терещук – чинна чемпіонка світу в сучасному п’ятиборстві. Важкоатлет Артем Іванов (до 94 кг) двічі на чемпіонатах світу був срібним призером, а на останньому мундіалі поступився казахстанцеві Ільїну лише через те, що більше важив. На цьогорічному чемпіонаті України Артем в сумі багатоборства підняв 420 кг (190 – в ривку, 230 – в поштовху), що на вісім кілограмів вище офіційного світового рекорду легендарного грека Акакіоса Какіашвіліса. Як відомо, рекорди у важкій атлетиці ратифікуються лише за підсумками чемпіонатів світу, Європи й Олімпійських ігор. Таким чином, Іванову варто повторити те, що він зробив вдома й золото має бути в кишені.

Міцна обойма

Перша олімпійська чемпіонка в історії жіночої боротьби Ірина Мерлені (категорія до 48 кг) повернулася в спорт після народження другої дитини й збирається виграти ще одні Ігри. Ірина надзвичайно мотивована. Вона хоче перемогти екс-українку, а нині громадянку Азербайджану, чемпіонку світу й Європи Марію Стадник й тим самим припинити недолугі розмови стосовно начебто надмірних симпатій тренерського штабу до особи Мерлені. Симпатій, які нібито зумовили зміну Марією громадянства. Зрештою, сама Ірина переконана у своїй перевазі як над Стадник, так і над чинною олімпійською чемпіонкою Керолл Г’юн. Своєю основною суперницею вона вважає японку Хітомі Сакамото.

У вільній боротьбі здатні претендувати на золото Василь Федоришин та Ібрагім Алдатов, у греко-римській – Василь Рачиба. Головною українською надією є Зантарая. Георгій каже, що його основний суперник – він сам. Зантарая – чемпіон світу-2009 та чемпіон Європи-2011 в категорії до 60 кг. Зі змагань найвищого рівня в останньому міжолімпійському циклі він повертався без нагороди лише раз, коли посів п’яте місце на континентальній першості-2012. Але на те були свої причини.

Дуже добрі шанси на медалі мають українські лучники. Віктор Рубан і Дмитро Грачов вже були олімпійськими призерами в командній першості в 2004-му, а Рубан на минулих Іграх став чемпіоном в особистій першості. Втім, лідером збірної зараз виглядає Маркіян Івашко. Він, як і Рубан, здатний поборотися за медалі поодинці, а в команді українці взагалі входять до числа фаворитів.

В кульовій стрільбі українці в цьому олімпійському циклі не вражали результатми, а чинний олімпійський чемпіон в стрільбі з швидкострільного пістолета Олександр Петрів навіть не ліцензувався на лондонську Олімпіаду. Зрештою, Україна може не втратити золота в цій дисципліні, бо там є Роман Бондарук. В Пекіні він втратив медаль через прикру випадковість. А в 2009-му виглядав майже непереможним. Потім Роман виглядав не так стабільно, та все ж фаворитом у вправі МП-6 в Лондоні він буде. Так само, як і Артур Айвазян у всіх трьох видах стрільби з гвинтівки. Достатньо згадати, що на трьох своїх попередніх Олімпіадах Артур бодай раз постійно потрапляв до фіналів, а на минулих Іграх став чемпіоном в стрільбі лежачи. Значно підвищила свої показники в порівнянні з минулим олімпійським циклом олімпійська чемпіонка, пістолетниця Олена Костевич. В Лондоні вона здатна повторити своє досягнення восьмирічної давнини.

Скільки в нас шпаг?

Нарешті – фехтування. Львів’янка Яна Шемякіна стабільно входить до числа лідерів світового рейтингу в жіночій шпазі. Останнім часом Яна демонструвала стабільні результати в рамках турнірів класу А. Показово також, що майже з усіма основними суперницями Шемякіна витримує позитивний баланс особистих зустрічей. Румунку Ану Бранцу, лідера світового рейтингу і володарку срібла Олімпіади-2008 Яна перемогла тричі і програла два рази. Рахунок очних боїв з чинною олімпійською чемпіонкою Брітою Гайдеманн з Німеччини – 1:1. Другого номера світового рейтингу Б’янку Дель Карретто з Італії Шемякіна й узагалі перемогла шість разів і програла лише в одному бою. Іншими словами, Яна готова боротися за олімпійське золото. Головне – відповідний психологічний настрій.

Шаблістка Ольга Харлан займає третє місце в світовому рейтингу після росіянки Софьї Вєликої й чинної олімпійської чемпіонки, американки Маріел Заґуніс. На Олімпіаді Ольга спробує постояти й за себе, й за партнерок за чемпіонською командою зразка Пекіна-2008. Як відомо, командні змагання в жіночій шаблі до програми цієї Олімпіади не увійшли, а в особистій першості Олена Хомрова, Галина Пундик й Ольга Жовнір не здобули ліцензій. Харлан – одна з трьох основних фавориток олімпійського турніру. Заґуніс вона останнім часом частіше перемагає, Великій більше програє. Хоча раніше баланс в зустрічах українки й росіянки навпаки був на користь Харлан.

Перераховані люди – золотий потенціал України. Окрім них, є немало претендентів на медалі інших достоїнств. Як бачимо, статистами українці в Лондоні, м’яко кажучи, не будуть.

Читайте все новости по теме "легкая атлетика" на OBOZREVATEL.

Наши блоги