Блог | Як жінки опинились в лещатах подвійної дискримінації
Молодим усюди в нас дорога! Це оптимістичне гасло приховує справжнє ставлення суспільства до людей старшого віку. Не лише до пенсіонерів, але й до тих, хто не належить до когорти "молодих та перспективних". Якщо вам трохи більше за сорок й ви не вибились до керівної ланки менеджменту, то знайти нову роботу буде дуже не просто. Надокучлива реклама на ТВ, яка формує культ молодого тіла й спрямована переважно на молодь, нав’язує комплекс меншовартості. А комплекс пропонованих активностей у великих містах оминає людей зрілого віку як цільову аудиторію, залишаючи їх сам на сам зі своїми проблемами.
Читайте: Чому дискримінують одиноких мам
Жінки знаходяться під подвійним ударом. Наразі в Україні мешкає майже 6,3 мільйонів жінок віком 40-59 років, це 28% від їхньої загальної кількості. Як правило, попередні роки вони віддали материнству, будучи економічно неактивними. Й, коли, здається, отримали шанс на самореалізацію, виявилось, що вже нікому не потрібні. Суспільство недвозначно натякає, що їхній час минув, а єдине чого вони повинні прагнути – це якнайшвидше обзавестись онуками.
Наш ринок праці послуговується сталим набором стереотипів та старанно культивує ейджизм. Ось лише деякі з них:
Старші люди менш продуктивні та менш мотивовані;
Вони консервативні та опираються змінам;
Вони не здатні до креативу;
Розриваючись між роботою та родиною, вони неодмінно оберуть останню;
Здоров’я цих людей поступово дає збій й не дозволяє їм працювати 24 години на добу.
Якщо чоловіку усі ці "недоліки" ще можуть пробачити, то жінці – ніколи. Наявність дитини автоматично переводить її в розряд небажаних працівників. А якщо вона, не дай Бог, ще й мати-одиначка, то на співбесіди можна навіть не ходити. Ймовірність відмови – 99%.
Читайте: Навчитись бути людьми, або Індикатор цивілізованості нації
Часто за усіма "раціональними" відмовками роботодавців стоїть банальний фінансовий розрахунок. Вони воліють найняти молодого початківця, щоб платити йому вдвічі менше грошей. Крім того, впевнені, що дебютант матиме менше запитів, буде готовий працювати понаднормово та не наважиться відстоювати свої трудові права. За цими параметрами старша людина з досвідом, яка знає собі ціну, неодмінно програє конкурентну боротьбу.
На початку минулого року один з ключових кадрових порталів України провів опитування й виявилось, що в 50% випадків пошукачам роботи відмовляли через їхній вік. Кожен п’ятий опитаний респондент заявив, що ейджизм найяскравіше проявився саме стосовно них.
У світлі невтішних прогнозів про скорочення кількості населення та збільшення частки людей старшого віку ейджизм як суспільне явище сприятиме стагнації української економіки та погіршить якість життя людей. Тома боротьба з ним – це не забаганка активістів чи вигадка "грантоїдів", а нагальна необхідність, що межує з інтересами національної безпеки.
Читайте: Жінки, яких не помічають
В цьому контексті особливу увагу слід звертати увагу на становище жінок віком 40+. Якщо чоловіки найбільш економічно активні у віці 25-39 років, то жінки на межі 30-40 років перебувають в зеніті реалізації своїх потенційних можливостей. Тому важливо, щоб суспільство не відторгало їх як небажаний елемент, а, навпаки, створювало максимально сприятливі умови.
Позиція роботодавців є ключовою. Коли при наймі на роботу буде виконуватись трудове законодавство, а держава це ретельно контролюватиме, місце для ейджизму на ринку праці не залишиться. Зникнуть оголошення, де стать та вік претендента на посаду є неодмінними умовами працевлаштування. Сподіваюсь, новий Трудовий кодекс, що готується до другого читання, міститиме максимально точні формулювання та передбачатиме жорсткі санкції.
Читайте: Парламент мусить зняти обмеження на працю жінок під землею
Засоби масової інформації повинні стати драйвером боротьби з ейджизмом. Для цього, передусім, треба припинити трансляцію стереотипних тверджень про вік людини та сформувати культуру рівних можливостей для усіх громадян незалежно від статі та віку. Попри складну ситуацію сьогодні, я вірю в успіх. Адже від подолання ейджизму як суспільного тренду залежить виживання ціннісних орієнтирів держави, що обрала європейський вектор розвитку.
