Примите участие
в розыгрыше
планшета Участвовать
Приз
ГлавнаяБлоги

/Блоги - Общество

Завершити війну

2.1т

З психологічної точки зору повернення з війни — це ритуал, як і будь-яке повернення додому після довгої відсутності.

Наведемо простий приклад.

Повернення додому після служби в армії, припустимо, в 2005 році, коли ніяку війну ніхто й не припускав. Процес повернення починається з самого першого дня військової служби. Солдат ставав "духом", потім його "статус" поступово підвищувався, і кожне підвищення наближало його додому. Перед дембелем обов'язково створення дембельського альбому, проколювання дірочок у календарі, приготування парадної форми та інші заморочки. У результаті до моменту виходу за ворота частини будь-який солдат психологічно вже ставав практично цивільною особистістю. Процес прощання з армією проходив поступово. Він був структурований і прив'язаний до конкретної дати. Природно, що ні про яке повернення на службу не йшлося.

Дембель під час війни — абсолютно інша річ. Сам по собі факт демобілізації під час бойових дій для нас поняття мало знайоме. Ми всі виховані уроками історії Великої Вітчизняної, коли ні про яке звільнення в запас після закінчення контракту не могло бути й мови. Тим більше немає ніяких чітких ритуалів, пов'язаних з дембелем під час війни. Ніхто заздалегідь не готується, боячись наврочити. Усі ми знаємо, що військові забобонні. І це цілком виправдано з психологічної точки зору. Але при цьому процес переходу від стану "військового" до стану "цивільного" є різким, непідготовленим ніякими ритуалами. Ще вчора ти був під обстрілом, ризикував життям, а вже завтра ти їдеш у потязі з Костянтинівки в оточенні людей, зайнятих своїми абсолютно мирними справами. Виходить різкий перехід, що викликає такі ж різкі реакції й не дає можливості стати дійсно цивільною особистістю.

По-справжньому повернутися з війни допомагає час. Допомагають побратими, які вже успішно адаптувалися до мирного життя, яке важче і непередбачуваніше, ніж військове. Допомагають і спеціальні центри, у які ми рекомендуємо звертатися. Головне пам'ятати, що в будь-якій ситуації й в будь-яких проблемах завжди є союзники. Воювати наодинці завжди важко. І проти путінського режиму, і проти військового синдрому.

Валентин Кім, психолог Центру практичної допомоги захисникам України AXIOS

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

0
Комментарии
0
0
Смешно
0
Интересно
0
Печально
0
Трэш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы