Примите участие
в розыгрыше
1 кг кофе в зернах Участвовать
Приз
ГлавнаяБлоги

/Общество

Винахід Кульчицького: чим завдячують кавомани шляхтичу з Самбірщини

6.9т

Будь-який народ пишається своїми співвітчизниками, що зробили внесок в історію всього людства. Для українських кавоманів справді культовою постаттю є Юрій Кульчицький. Цей шляхтич із Самбірщини уславився під час знаменитої облоги Відня у 1683 року. І став героєм кількох популярних легенд, пов’язаних із поширенням в Європі "турецького питва" - кави. Дехто цілком серйозно розповідає, що Кульчицький заснував першу на континенті кав’ярні чи взагалі познайомив європейців з напоєм із кавових зерен. Це, безумовно, не так, але ніяк не применшує ані звитяги відважного шляхтича, ані його справжнього внеску до історії кави.

Статуя Кульчицького на віденській вулиці, названій його ім’ям

Статуя Кульчицького на віденській вулиці, названій його ім’ям

Першим з європейців з "напоєм, чорним як чорнило" познайомився німецький ботанік Леонард Раувольф під час своєї мандрівки до Сирії. Своїми враженнями він поділився у книжці, виданій у Франкфурті у 1582 році, тобто майже за сторіччя до "Віденської облоги".

Книжка Раувольфа – перша згадка про каву в Європі

Книжка Раувольфа – перша згадка про каву в Європі

На каву звертали увагу й інші європейські мандрівники, які відвідували Близький Схід після Раувольфа. І не лише куштували напій, а й привозили до Європи кавові зерна. Щоправда, насамперед як сувенір, чудернацьку цікавинку. В невеликих, майже гомеопатичних кількостях. Власне, в Європі каву спочатку і поширювали насамперед як ліки. Каву виписували як засіб від найрізноманітніших хвороб. Від шлункових колік до істерії. Головне, щоб паціенти були готові викладати гроші.

Натомість пити каву першими з європейців призвичаїлися моряки кораблів, що перевозили ватажі з одних до інших мусульманських країн. Значну частину цих вантажів складала саме кава. Цілком можливо, що спрацювала звичайна людська цікавість – важко втриматися і не скуштувати товар, який користується таким шаленим попитом в споживачів. Навіть якщо його вигляд не викликає особливої довіри.Вже згодом звички досвічених "морськіх вовків" поширилися й на їхній батьківщині. Разом із засобами для приготування кави. Відомо, скажімо, що на кораблі "Мейфлауер", яким в 1620 році перші колоністи дісталися майбутніх Сполучених Штатів вже була ступка для подрібнення кавових зерен.

Винахід Кульчицького: чим завдячують кавомани шляхтичу з Самбірщини

Ступка для подрібнення кавових зерен з "Мейфлауера"

Не дивно, що й кав’ярні спочатку з’явилися в європейських портах і торгівельних центрах. В 1632 році - в італійському Ліворно. А потім у Венеції, Гаазі, Лондоні. І пили її на початках переважно моряки, торгівці і підприємці. Робочий люд вживав пиво, а шляхта віддавала перевагу вину і шоколаду. Аж до епохи Людовика XIV (1643-1715), двір якого був визнаним законодавцем моди – і для шляхти, і для європейських володарів. Власне, саме завдяки "королю-сонцю" кава й перетворилася на "аристократичний напій".

Винахід Кульчицького: чим завдячують кавомани шляхтичу з Самбірщини

Людовик XIV приймає східне посольство

У 1669 році до Франції прибуло османське посольство, яке очолював Сулейман Мустафа-ага. Посланець султана не розумівся на європейському палацовому етикеті і його поведінка під час зустрічі з королем ледь не призвела до дипломатичного скандалу. Але Людовик XIV був зацікавлений в союзі зі Стамбулом. Тому надав османському представнику у розпорядження розкішний палац Сен-Жермен-ан-Ле, в якому Сулейман Мустафа-ага жив кілька місяців до свого відбуття на батьківщину. Увесь цей час османський посланець влаштовував прийняття, під час яких пригощав гостей кавою — її розносили в порцеляновому посуді темношкірі слуги. Ці екзотичні вечірки настільки захопили французьку знать, що викликали сплеск справжньої "туркоманії". Щоправда, мода на османське минула швидко — як тільки почала дратувати короля. А ось звичка пити каву у "вищого світу" залишилася — бо тонізуючий напій Людовику XIV і справді подобався.

Винахід Кульчицького: чим завдячують кавомани шляхтичу з Самбірщини

Філіжанки XVII сторіччя не мали ручок

Французький приклад вже невдовзі почали наслідували монархи, двори та шляхта інших європейських держав. Звісно, каву вони пили не в кав'ярнях (хоча кількість таких закладів зростала й на континенті), а у власних палацах та маєтках. Коло запрошених на такі частування визначав господар або ж господиня дому. Призвичаїтися до нового напою було не так вже легко. Адже "аристократичний" порцеляновий посуд, моду на який започаткував Сулейман Мустафа-ага, був тонкостінним. І привозили його аж з Китаю, де чашки ніколи не мали ручок. Тож, якщо кава була надто гарячою, філіжанка могла просто обпікти пальці. Чимало знатних дам скаржилися й на незвичний смак модного трунку. Деяких від нього взагалі нудило. Але каву все одно пили — адже так робили у "самому Версалі".

Винахід Кульчицького: чим завдячують кавомани шляхтичу з Самбірщини

Німецька принцеса з філіжанкою кави

Що робив в цей час Юрій Кульчицький, якому під час відвідин Мустафа-агою Парижа було вже біля тридцяти, нам достеменно невідомо. Вочевидь, він бував у Туреччині, і певний час навіть жив у володіннях султана. Бо, за свідченнями сучасників добре знав турецьку, а також сербську, румунську та угорські мови. Саме це допомогло йому влаштуватися перекладачем до австрійської Східної компанії і навіть заробити певний капітал. Достатній, для того щоб організувати у Відні власну справу. Відомо, що Кульчицький торгував у місті східним крамом, зокрема шовком і килимами. А потім став дипломатом на цісарській службі.

Винахід Кульчицького: чим завдячують кавомани шляхтичу з Самбірщини

Юрій Кульчицький

У 1683 році до Відня підступила величезна османська армія на чолі з великим візиром. Оборонці міста трималися мужньо. До того ж на допомогу їм поспішало військо на чолі з польським королем Яном III Собеським. Зв'язковим між цим військом та віденцями і зголосився виступити Кульчицький. Зрештою, він знав не лише турецьку мову, а й османські звичаї, тож зміг разом із слугою двічі пройти через позиції ворога. Підбадьорені звістками, що їх приніс Кульчицький, віденці відмовилися капітулювати. А Ян Собеський несподіваним і водночас потужним ударом розгромив османську армію просто під мурами міста. Хороброго зв’язкового чекала справді королівська винагорода - йому дозволили взяти краму, кинутого турками, усе, що він забажає. Кмітливий шляхтич обрав каву, якої в османському таборі виявили аж триста мішків.

Невдовзі він відкрив у Відні власну кав'ярню, яка мала назву "Під синьою пляшкою". Чи була вона у місті першою, дослідники сперечаються і досі. Дехто вважає, що Кульчицького випередив інший підприємець, вірменин Ованес Діодат, який заснував свій заклад за рік до Кульчицького.

Винахід Кульчицького: чим завдячують кавомани шляхтичу з Самбірщини

Меморіальна дошка на будинку, в якому знаходилася кав’ярня "Під синьою пляшкою"

Втім, якщо навіть Юрій був першим, його кава спочатку не надто приваблювала віденців. Не допомагали навіть незвичні рекламні витівки – господар кав’ярні вдягався в турецький одаг, пропонував напій на виніс, але все марно. Аж поки Кульчицький не здогадався додавати до кави молоко.

Винахід Кульчицького: чим завдячують кавомани шляхтичу з Самбірщини

Кульчицький у своїй кав’ярні

Саме це відкриття не лише уславило винахідника, а й перетворило Відень на одну з "кавових столиць" Європи. Самбірському шляхтичу вдалося зробити те, на що не спромоглися не лише його конкуренти, а й кілька поколінь їхніх попередників. Він змінив смак напою. І тим самим зробив його не лише модним, але й справді привабливим — зокрема й для тих, хто раніше просто змушував себе його пити.

Кава з молоком, або меланж, виглядала як справді аристократичний трунок і до неї швидко призвичаїлася шляхта більшості європейських країн. Не сприйняли меланж лише у Середземномор'ї — деякі вчені пояснюють це тим, що серед південних європейців доволі поширена гіполактазія, або непереносимість лактози, однієї з складових молока.

Винахід Кульчицького: чим завдячують кавомани шляхтичу з Самбірщини

Пані наливає каву до блюдця

Невдовзі вдалося вирішити й проблему з посудом. З відкриттям Йоганном Беттгером у 1709 році секрету порцеляни, її почали виготовляти в Європі. У Відні, за переказами, здогадалися робити філіжанки з вушками — за прикладом традиційних, хоча й більших за розмірами кухлів. Ще однією новинкою стало блюдце — маленька тарілочка, до якої виливали трохи кави, щоб вона швидше охолоджувалася. Згодом блюдце почали використовувати і як підставку для чашки. Так кава, і кава по-віденські зокрема, набула звичного для нас вигляду. Так запашний напій тепер подають не лише в австрійській столиці, а й в будь-якому куточкому світу – від Південної Америки до кав’ярні під вашим домом. Смачного!

Більше історій про каву можна буде прочитати у книжці Олексія Мустафіна "Напій змін. Як кава створила сучасний світ", яка готується до друку у видавництві "Фоліо" в 2018 році .

Жми! Подписывайся! Читай только лучшее!

0
Комментарии
0
0
Смешно
0
Интересно
0
Печально
0
Трэш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наши блоги