Блог | Українці, не будьте наївними. Ніхто нам нічого не винен!
Знаєте, який найбільший висновок я зробив ближче до 35 років, які небезпідставно вважаються певним екватором життя?
Ось він - немає ніякої наперед зумовленої справедливості. Цей висновок чітко екстраполюється як на особисте, так і на суспільне. Так-так, ще зовсім донедавна я інфантильно вірив в те, що "правда завжди переможе", "розум сильніше дурості", "справедливість є - за неї варто боротися" тощо. Мабуть, тому й пішов свого часу в журналістику. Але все це повна фігня, друзі й вороги, які мене теж читають, впевнений.
Навіть твоя особиста правота чи чеснота аж ніяк не гарантують, що саме ти виграєш. Ні, скоріш за все, виграє більш спритний та підлий. І щоб досягти результату, тобі прийдеться забруднювати руки, душу й серце.
Лицарі на білому коні не існують. Кожна людина має в середині до біса лайна, яке чомусь майже завжди притомніше за будь-що інше. Й дуже часто добро взагалі не є об'єктивним поняттям.
Так само нема ніякої гарантії, що наша безумовна правота в російсько-українській війні має призвести до справедливої перемоги Давида над Голіафом. Це не означає, що я не вірю в перемогу. Я на рівні математичних формул впевнений, що рф очікує безславний кінець. Питання тільки в термінах та формах. Однак чи буде це в тій формі, як ми уявляємо саме справедливість? Дуже сумніваюся. Більш можливий якийсь компромісик, головними бенефіціарами якого стануть більш сильні, хитрі та підлі. Ті, хто вже давно не має ніяких інфантильних ілюзій.
Читайте: Нам, Украине, еще раз показали наше место
Адже знаєте для кого буває абсолютна справедливість? Тільки для того, хто виграв. Саме найсильніший, переможець встановлює нові межі справедливості. Дії путіна і Ко за останні 10 років дуже чітко показали, що, на жаль, всі красиві мантри про "права людини понад усе" та "міжнародну солідарність" розбиваються об сувору дійність. Дійсність, коли люди харчуються людьми, а країни - країнами. Й це не зміниться.
Висновок? Він вкрай простий. Й в особистісному плані, і в плані держави. Не слід боятися лайна, якщо по-іншому неможливо досягти результату. Не слід бути білоручкою. Не треба собі брехати. Єдине, що має значення і відрізняє гі*нюка від нормальної людини - це конкретна мета, заради якої все це робиться. Й тільки ти сам можеш цю мету встановити і визначити, наскільки ця мета є важливою.
Й якщо на особистому рівні тебе можуть все-таки любити близькі люди, то країни не любить ніхто, окрім її свідомих громадян. Ніхто нам нічого не винен. Ніхто не обіцяє, що справедливість є для слабких.
