Топ-темы:

У власників "євроблях" - відчай

У власників 'євроблях' - відчай

Як дехто помітив, нещодавно я написав допис про "євробляхи" у своєму блозі на "Курсі". Я висловив гіпотезу, що наявність чорного ринку незареєстрованих і відносно дешевих старих автомобілів негативно впливає на безпеку руху в Україні, і що державні інституції повинні стати більш дієвими в зупиненні цієї "соціальної інфекції". В тексті багато разів підкреслив, що це суб'єктивна думка, яка не спрямована особисто проти водіїв "блях", і запросив до контраргументації.

Це була свого роду свідома провокація. Я очікував, що цей пост багато кому радикально не сподобається, зокрема двом категоріям людей: власникам "євроблях", які відчувають загрозу своїм витраченим коштам (і правильно); ідейним "автолібертаріанцям", які, так би мовити, борються проти "автомобільно-олігархічного лобі" (щоправда, лише віртуально). І така реакція послідувала. І я зробив декілька висновків.

По-перше, все-таки більшість читачів підтримують ідею, що з бляхами треба закінчувати. Кількість тих, хто підтримали мій допис (натиснули "Share" 90) або принаймні взяли до відома (натиснули "Like" 163) в рази, а, можливо, в десяток разів перевищила кількість тих, хто виявився радикально проти (натиснули "Haha" 4 та "Angry" - 8). Кількість "лайків" на "Курсі" - 1,5 тисячі. Я думаю, десь такий самий баланс і серед народу України. Більшість явно не підтримує цей бардак та ідею легалізації "євроблях", хоча вони не такі активні у висловленні своєї позиції (я хотів би подивитись результати соц.опитувань).

УВАГА: прошу відділяти це питання від зовсім іншого питання митних ставок - я, наприклад, теж вважаю їх необгрунтованими.

Дуже цікаво було спостерігати за противниками моєї позиції. Вони розділились на декілька груп. Одна категорія проявляла поширену в нас нетерпимість до інакшості та грубо лаяла мене нецензурними словами і бажала всього найгіршого (за матюки я видаляв і банив людей, а обурення без матюків - толерантно залишав:). Друга категорія була більш ввічлива -- вона стверджувала, що це замовна стаття, я - проплачений порохобот і навіть що я відпрацьовую "грант від МВС" (це все, звісно, неправда).

Третя категорія не заперечувала моїх формулювань проблеми і гіпотези, однак пропонувала вести дискусію про інші аспекти, які я в цьому тексті не хотів зачіпати. Наприклад, парламентське автолобі, розміри митних ставок, "право" на дешеві автомобілі і так далі. Це все цікаві теми для дискусії, але пост був лише про аспект безпеки.

І, нарешті, четверта категорія, дуже вузька, ставила уточнюючі запитання та вдалася до предметної дискусії, пояснюючи, що мої аргументи недостатньо сильні. Цю нечисленну групу я поважаю і під їхнім впливом моя думка і мої аргументи частково еволюціонують.

І ще одне спостереження. Схоже, у власників "євроблях" простежується відчай. Вони думали, що їхня їзда на польських номерах - це політичний жест, що ідеї амністії євроблях і анулювання ввізних мит на автомобілі мають широку, беззаперечну підтримку в народу України, і що вони успішно "дотиснуть" уряд та "на*бають" систему. І коли ці люди, які ще вчора в це все свято вірили, тепер спостерігають, що уряд щось не "дотискається" а починає відновлювати порядок, і ще й чують альтернативну точку зору від інших громадян, що євробляхи -- то є зле, то це їх просто нереально бісить. Розуміючи, що це далеко не Майдан, що підтримка народу насправді не на їхній стороні, а на стороні уряду (унікальний випадок!), і що їх, можливо, просто "кинули" успішні нелегальні автодилери (от кому реально це все вигідно!), і в них, в більшості, немає у власності ані автомобіля, ані грошей, то користувачі "євроавтомобілів" очікувано засмучуються. Деякі з них втрачають здатність до критичного мислення і вдаються до особистих образ і матюків. Особливо в світлі новин про те, що суди почали активно накладати високі штрафи і конфісковувати такі автомобілі.

На цьому я хотів би закрити для себе тему "євроблях", бо насправді в мене багато інших справ і інтересів, значно менш конфліктних. Наприклад, декілька людей в коментарях мені радили краще займатись не бляхами, а убезпеченням дорожньої інфраструктури, що реально може суттєво знизити травматизм і смертність. Я це і так роблю та планую протягом найближчого місяця робити це ще більш активно і масштабно (чекайте новин). А проблемою блях нехай займаються центральні органи виконавчої влади.

Дякую тим, хто спостерігав, підтримував і заперечував!

Усім миру, любові та безпеки!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Источник:
Поделиться в Facebook