За даними Financial Times, російська мова втрачає популярність майже в усіх колишніх республіках СРСР, окрім нещасної Білоруси, яка стрімко зросійщується і яка (неймовірний збіг!) є однією з найбільш залежних од Росії країн. Згідно з дослідженням Euromonitor International, за останні 20 років російська мова втратила більше "територій", аніж будь-яка инша мова.

В Україні, як бачимо з першої діяграми, російська також втрачає позиції, хоч і менш стрімко. Але є одне але. Зменшення популярности російської мови в Україні може бути зумовлене не процесами відродження української, а тимчасовою втратою найбільш зросійщених територій. Про це опосередковано свідчать і цьогорічні дослідження Центру Разумкова та КМІС, згідно з якими в Україні нині 68% громадян вважають українську рідною – так само, як і в 2001 році під час Перепису, але вже без окупованих територій. А якби Україна не втратила територій, чи не зафіксували б дослідження тенденції, подібної до білоруської?

Цікавою є й друга діяграма, з якої випливає, що відсоток байдужих до мови громадян в Україні значно більший, ніж у країнах Балтії, та навіть більший, ніж у Молдові, де Росія також інспірувала конфлікт. Згідно з даними FT, "какіх разніц" у нас – 36%, натомість у Литві – 8%, у Латвії – 13%, в Естонії – 9%, у Молдові – 33%. Але є й позитив – громадян, які вважають важливим говорити національною мовою, у нас усе ж таки вдвічі більше, ніж байдужих. Втім, це також можна пояснити окупацією зросійщених територій.

Головною причиною такої ситуації є те, що Україна, на відміну від балтійських країн, тривалий час не провадила своєї мовної політики. Режим Януковича взагалі неприховано сприяв російщенню і залишив нам у спадок злочинний закон КК, який досі діє. А чинна влада почала вживати заходів на захист мови з великим запізненням. Вжиті заходи, як от запровадження пісенних квот на радіо, справили чудовий ефект, але тільки в окремих сферах. Та для повноцінного відродження мови потрібен комплекс законодавчих заходів у багатьох сферах – потрібен новий закон про мову.

Окрему "подяку" варто скласти деяким нашим інтелектуалам, які з дивовижною затятістю обстоювали й продовжують обстоювати "какую разніцу" та вбачають у спробах підтримати українську мову підстави для розколу суспільства. Така позиція є хибною або й маніпулятивною – адже, згідно з дослідженнями, більшість громадян підтримують українізацію публічних сфер. Як добре видно з діяграм, увага до своєї мови, ефективна мовна політика робить країну менш вразливою до впливу Росії, більш незалежною та успішною.

Читайте все новости по теме "Закон о языках" на Обозревателе.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги