Топ-темы:

Пандемія коронавірусу: які ще епідемії чекати?

Пандемія коронавірусу: які ще епідемії чекати?

Пандемія коронавірусу є не першим і не останнім масштабним спалахом інфекційного захворювання у світі. Днями з’явилося оголошення про новий вірус грипу штаму G4 EA H1N1, який ще від 2016 року циркулює свинофермами Китаю. Цей вірус уже набув здатності жити у дихальних шляхах людини, але поки що його носії не проявляють жодних симптомів захворювання. Однак ситуація може змінитися у будь-який момент, і знову відбудеться нова епідемія.

Подібні пошесті є однією з рушійних сил еволюції, а тому виникають і виникатимуть регулярно. Загалом важко передбачити де і коли може статися спалах. Наразі вірусологи виділяють три основні фактори, які можуть призвести до появи епідемій чи пандемій. Протягом наступних десяти років ми безперечно дізнаємося про виникнення нової вірусної хвороби. Більше того, стійкі до антибіотиків бактерії теж можуть спричинити глобальну кризу у найближчому майбутньому. Варто також не забувати про загрозу глобального потепління. Підвищення температури на планеті не лише прискорить процес мутації мікроорганізмів, а й може “відродити” похованих у льодовиках винуватців викопних інфекційних хвороб.

Поява нових вірусних інфекцій

Приблизно кожні 7-10 років трапляються епідемії з різним рівнем смертності, які інфікують близько третини населення Землі. Більшість таких хвороб спричиняють віруси, які навіть не є самодостатніми живими організмами, а такими собі інформаційними паразитами, що експлуатують клітини людини для розмноження. Крім того, віруси мають високий рівень нестабільності генетичної інформації, і, як наслідок, можуть швидко адаптовуватися до життя в клітинах людини.

Близько 60% відомих науці вірусних інфекцій є зоонозними, тобто передалися від тварини до людини. До них належать ВІЛ, Ебола, хвороба Лайма, лихоманка Західного Нілу та ін.. Так сталося, що люди опинилися поряд в той момент, коли у організмі якоїсь тварини вірус випадково мутував, набувши здатності потрапити до клітини людини. Іноді таке трапляється на переповнених фермах із домашніми тваринами, іноді – на полюваннях, а часом – на не зовсім легальних ринках, де займаються торгівлею екзотичними тваринами. Саме дикі тварини несуть найбільшу небезпеку, адже вони переносять близько 750 000 вірусів, які потенційно можуть інфікувати людину. Тому так важливо блокувати торгівлю та переглянути санітарні норми щодо полювання та свіжування диких тварин. Це допоможе значно знизити ймовірність передачі вірусів до людини та дещо зменшить вірогідність появи нових спалахів вірусних інфекцій.

ВООЗ постійно стежить за новими вірусними захворюваннями, аби їх швидко локалізовувати та зупиняти епідемії. Крім того, уже десять років науковці із різних країн світу працюють над проектом “The Global Virome Project” (Глобальний вірусний геном). Вони вивчають потенційно небезпечні для людини віруси тварин, що можуть спричинити епідемії, а в гіршому випадку – і пандемії. Зараз вірусологи збирають бібліотеку генетичної інформації 750 000 вірусів, які можуть загрожувати людині. В майбутньому це допоможе зберегти купу часу на розробку вакцини та пошук противірусних препаратів.

Антибіотикорезистентність бактерій

Після того, як Александр Флеммінг відкрив пеніцилін, бактеріальні інфекції поки що не спричиняли важких епідемій подібних до пандемій бубонної чуми (1346-1350) чи холери (1899–1923). Однак неконтрольоване використання антибіотиків у медицині та сільському господарстві призвело до появи антибіотикорезистентних мікроорганізмів. Річ у тім, що бактерії надзвичайно швидко розмножуються поділом клітин надвоє. Під час таких подвоєнь у їхніх ДНК трапляються випадкові мутації. Антибіотик убиває більшість мікроорганізмів у популяції, але іноді мутації дозволяють невеликій кількості клітин втрачати чутливість до препарату та виживати. Ба більше, різні види бактерій накопичують гени стійкості до різних антибіотиків, стаючи суперінфекціями. Наприклад, Mycobacterium tuberculosis , Streptococcus pneumonia та Staphylococcus aureus стають все більш небезпечними, адже деякі їхні штами є резистентними до абсолютної більшості наразі відомих людству протимікробних препаратів.

Загалом науковці намагаються відстежувати стійкість до антибіотиків серед хвороботворних бактерій та розробляти нові антибактеріальні препарати. Але цього недостатньо. Варто жорстко дотримуватися наступних правил використання антибактеріальних засобів:

- заборонити продаж антибіотиків без рецепту, аби люди не могли слухатися порад Google та самолікуватися протимікробними препаратами навіть при вірусних інфекціях (подібні ліки не можуть боротися з вірусом);

- проводити інформаційні кампанії стосовно важливості проходження повного курсу антибіотиків. Не варто припиняти вживати ліки одразу як відчуєте полегшення, адже воно не є ознакою того, що всі хвороботворні бактерії загинули. Якщо хвороба повернеться, знадобиться інший антибіотик;

- не дозволяти фермерам використовувати антибіотики для прикорму тварин, якщо ті не мають жодних проявів інфекційних захворювань.

Лише свідоме ставлення до застосування антимікробних препаратів попередить появу епідемій суперстійких до сучасних методів лікування інфекцій.

Зміни клімату

Глобальне потепління також може стати однією із ключових причин появи нових епідемій. По-перше, зміни клімату часто спричиняють стихійні лиха, що значною мірою послаблює систему охорони здоров’я. Це може призвести до спалахів інфекцій через послаблення епідемологічного контролю в тих регіонах.

По-друге, підвищення температури розширює місця проживання комарів, що розносять такі інфекції як вірус Зіка, хвороба Денге, та жовта лихоманка. Хоч малярія і викликається не вірусами, а найпростішими одноклітинними, глобальне потепління може спричинити спалах цього захворювання серед мешканців помірних широт. Найкращим прикладом можуть бути ліси Амазонії. Там збільшення вирубки лісів лише на 4% призвело до підвищення захворюваності на малярію серед населення на 50%. Причина полягає у специфічній комбінації освітленості та вологи, яка прийшлася комарам до снаги і вони почали краще розмножуватися.

По-третє, потепління клімату призведе до того, що розшириться ареал життя диких тварин, які раніше не були у тісному контакті із людьми. Це також може стати причиною нових вірусних інфекцій. Ба більше, тепловий шок може значно посилити потенціал передачі зоонозних інфекцій між видами.

По-четверте, підвищення температури на планеті призводить до поступового танення льодовиків, які тисячоліттями приховували в собі різні мікроорганізми. У льодах Тибетського плато мікробіологи виявили віруси, яким було близько 15 000 років. 28 із 33 груп тих вірусів не були раніше відомі науковцям. І ми насправді не знаємо чого чекати від таких “викопних” інфекцій, а тому не можемо наперед прогнозувати рівень їхньої загрози для людини.

Не пропусти молнию! Подписывайся на нас в Telegram

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Поделиться в Facebook