Блог | Наймасштабніше просування медреформи: куди попливе човен
Особисто взагалі не берусь прогнозувати чи бодай уявляти, як покаже себе медреформа після низки поправок і взагалі ґрунту, на яких запрацюють нові механізми фінансування медицини.
Не всі поправки були поганими, але наприклад одним із ключових моментів реформи було визнання міжнародних медичних протоколів, але в уже закон "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів" таки всунули етап адаптації протоколів через українські наукові установи і асоціації. Ну хоч e-Health не чіпали.
Ще парламент ухвалив президентський законопроект №7117 "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості", але там лише впровадження телемедицини (слабо уявляю в глибинці, але ок, побачимо) і перекладення на місцеві органи влади і самоврядування фінансування житла/транспорту і т.д. для лікарів. Під це в бюджеті 4 млрд.
З 2018-го у реформованому вигляді запрацює лише первинна ланка, основна частина реформи проявиться аж з 2020-го - і то, у разі якщо буде ухвалено десятки допоміжних законів й підзаконних актів. Тому найближчим часом ніяких особливих змін ми не помітимо - це треба чітко розуміти, щоб не розпочалось плачів одразу з 1 січня. В цілому - купа нюансів, але радує бодай одне: нарешті справа зрушила з мертвої точки. Куди далі попливе цей човен - досі незрозуміло, все залежить від сотень факторів, настирності МОЗ й суспільства.
Читайте: Россия никогда не перекроет границу с оккупированным Донбассом
Або протягом наступних 2-3 років систему підкорегують і виведуть на правильний вектор розвитку, або ж все вигорить у косметичну реформу під вибори, а потім українська медицина законсервується ще років на десять з фатальними наслідками. Для ініціативних лікарських спільнот запуск реформи відкриває непогані перспективи росту й модернізації; автономізація лікарень, тобто перекладення відповідальності за медзаклади на місцеві громади - теж крок до збільшення рівня відповідальності громадян і розвитку регіонів; для пацієнтів - це певна формалізація існуючої по факту платної медицини, але забезпечення гарантованого безплатного пакету (поки він виглядає доволі солідно) й підвищення рівня послуг та сервісу. І тут є певні негативні нюанси по фінансуванню медзакладів та перспективах скорочення неконкурентих лікарень, але "такі часи", всюди, якщо вникнути, тебе чекає бочка гівна.
Як би не було, але кампанія Уляни Супрун і МОЗ в просуванні медреформи була наймасштабнішою і найкращою на моїй пам'яті. Здається ще ніхто так скрупульозно й активно не працював з абсолютно різними середовищами та лідерами думок, не продукував такої кількості роз'яснювальних матеріалів і публікацій. Звісно, коли мова про таку фундаментальну річ як медреформа - цього все одно мало, бо треба дійти до всіх категорій суспільства, щоби реформа взагалі мала ефект. Проте в боях із такими важковаговиками - вони показали хороший результат. Хочеться вірити, що роки через три мені не доведеться кардинально міняти свої сьогоднішні думки.
