Блог | Мовний закон Ківалова-Колесніченка слід терміново скасувати
ДТ посилаючись на GfK пише, що українська молодь українізується. Та на жаль, дані далеко не такі оптимістичні, як їх подають:
"На сьогоднішній день в Україні половина молодих людей у віці 14-29 років говорить вдома українською мовою (50%), третина — російською (30%) і близько однієї п'ятої — і російською, і українською (18%), свідчать дані дослідження компанії GfK Ukraine.
Поза сім'єю цей баланс дещо посувається в бік білінгвізму (25%), українською розмовляють 46%, російською – 28%.
Яка зазначають соціологи, ці результати вказують на те, що частка молоді, яка використовує українську як основну мову спілкування, зростає: ще в 2010 році вжиток української мови в сімейному колі становив 30%, а поза сім'єю — 23%".
Порівнювати з 2010 роком і робити такі висновки – геть некоректно. Адже в опитуванні 2010 року враховувалися окуповані нині східні території та Крим, які є найбільш зросійщеними. А от за опитуванням того ж GfK у 2015 році (вже без урахування окупованих територій), українською вдома розмовляв 51% української молоди, російською – 31%, обома мовами – 18%. На роботі та навчанні – відповідно 49%, 28%, 23%. З друзями – відповідно 43%, 31% та 25%.
Читайте: Забули, над якою прірвою ви висіли?
Як бачимо, мовні практики майже не змінилися за два роки. Виглядає, що відбувається не українізація, а скорше консервація штучного мовного поділу українців, накинутого нам Росією. Впадає в очі й те, що у спілкуванні поза домом українську використовують менше молодих людей, ніж удома. Очевидно, реальне становище української мови не відповідає її державному статусові. Така ситуація зумовлена тим, що в Україні досі не скасований ганебний антиукраїнський закон КК і не ухвалений новий комплексний закон про державну мову. Відповідний проєкт Громадський закон про мову #5670 давно чекає розгляду у Верховній Раді. До речі, це єдиний мовний законопроєкт, в якому передбачена вимога до певних категорій сайтів і сторінок у соцмережах мати первинну й повноцінну українськомовну версію, що особливо важливо для популяризації української мови серед молоди.
За цьогорічними даними КМІС, на відміну від майже незмінних мовних практик, ставлення громадян до необхідности підтримки української мови на державному рівні стає все більш позитивним – переважна більшість громадян нині підтримують українізацію публічних сфер. Наша держава має нарешті зробити один рішучий крок і змінити мовний закон.
